Якись бидло ніяк не заспокоїться....
Що ж, це вже не так і страшно.... Тепер в мене не одна. а дві антипатії.
Сцикуняра - ти б хоч підписався....

Все буває вперше. Так і антипатія… але є деякі речі які хоч і бувають вперше, то не обов’язково повинні повторюватись.
Та й до того ж… хоч спочатку обґрунтуйте…

Я вам кажу, поки на всі пости відповіш... то так втомлюєшся що свої написати неможу....

Ні, я не скаржусь... Бо це добре, що є з ким побалакати..я сам цього прагнув...

З поповненням мене......
Гарні емоції мені зараз не завадять...

В мене Лес спитав.. – чого я так багато коментую і чи чешуться в мене руки.
Відповідаю – ні! просто я заліз в нет після довгого часу і побачив, що Ви! Написали на 200 коментів і повідомлень.. А я просто все разом відповів. От і все….
Вибачайте якщо багато…

Зара по радіо грає моя улюблена пісня... яка зараз недуже часто зустрічається на радіо... тільки якщо сам вдома поставиш...

І стан спокійний але з багатьма думками...
і трохи голоду

Чого потребує дружба???
Взагалі вже дивне питання.. але чогось останнім часом я почав помічати, що це починає бути не питанням, а констатацією… Самовіддачі, відданості – чого?
Невже дружба взагалі мусить чогось потребувати? Але ми зараз всі стали настільки заклопотаними, що в нас взагалі не залишається часу на неї, на дружбу. На все що завгодно але не на неї… Дивно…

Щось у мені…
Що нас утримує від наприклад вбивства? Це ж не важко – раз і людини немає. Тієї людини яка тобі докучала, чи яку тобі «замовили». Особливо через оптику – ти дивишся на людину, тобі байдуже на неї. Ти її не знаєш.. Докори сумління про скоєння?! – Навряд. Бо я не знаю що це таке і це мене не зупинить. Може вже після буде гризти але це буде потім…
Чи наприклад бажання зґвалтування. Пізно в вечорі коли нікого нема, а дівчата ходять в такому, що треба б було посоромитись – хто тобі заважає посадити до машини. Завести в ліс і зробити все, що ти хо…

Все під нахиленою
Після втоми лягли спати… Нікого не чіпаю, хоча і спав я погано але якраз на той самий момент спав дуже сильно. І тут все життя моментними спалахами : Бах: «дзвінок у двері»…. Чогось я так і подумав що батьки… І ненаю чого, але одразу намалював собі картину, що зараз десь 9 годин ранку…
Бах: «А бачу, що вони заходять недуже радісно, а батько взагалі стогне».
Бах: «І мама питає скільки в мене є грошей» .. я не сильно думаючи даю з гаманця.. І каже що на швидку….
Я не розумію в чому справа але пішов і дістав що є
Бах: «І вже до нас «завітала» швидка»….
Бах: «і наступної миттєвості я розумію, що немає не мами, не батька» - забрали…
…сону так і не було…
Зараз він в лікарні….. і все трохи перемішано.
От так просто нічого за миттєвість стало занадто великою «подією»…

Я проти
Вчора з тіткою Т. гуляли по вечірньому Києву… А якщо точніше то спочатку зустрілись з друзями. Посиділи і пішли далі… І отак ми йшли-йшли поки не побачили стовп, а на тому стовпі «постер» Ющенка…. А на той постар наклеїли Януковича….
Довго не думаючи я вийшов генератором ідей і запропонував. А Т. не вагаючись знищила похабні наміри Яника закрити Ющенка…
І ми усю дорогу йшли і зривали Яника і його наміри з стовпів…
Настрій так піднявся :о)

Я прокидаюсь, вмиваюсь і йду на кухню.
А там я бачу це..... зимислююсь і інколи радію, а інколи поглинаюсь в думки....

Це з мого вікна...


[показать]

Супер!!!

Я вам скажу так…. – це футбол і він просто відмінний!!!
Якщо ви не бачили цього футболу, то ви просто втратили ДУЖЕ багато!!!
Мене до самого завершення колба сило….
Але ми виграли!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
4:2!!!!!!!!!!

Ненаю - заліз до les в щоденник і там чогось прийшов у голову такий віршик :о)

Про кого самі здогадуєтесь (підказка - не про Леса!)

Я до нього підійду - тихо...
Я в нього запульну - влучно...
я б йому зара дав в дихло...
тільки думки - лих не він і не він, не він і не він :о)))

Використати…
От я спитаю – чи можна використовувати дівчину. Ви звісно ж скажете ні (дівчата)…але я непогоджуюсь – мона. І тут мона написати 101 спосіб цього зробити…. Тобто я очікую цього від вас, якщо ви звісно знаєте як.

Кльовий день… Сьогодні пішов як завжди першу пару… Нічого собі особливого – просто початок навчального тижня (по в понеділок пар не було, їх просто там немає). От і ми прийшли на першу пару, сіли і давай же чикати. А викладача нема – довго не думаючи ми змились (чи якщо краще просто пішли). Побалакали там з друзями і всяке таке. Прийшли на другу – пара почалась викладача нема. Ну ми вже вдруге пішли. Потім бачимо – йде. Всі звісно хто куди – тільки я на місці. Якщо він нас бачив, то навіщо бігти, а по-друге – я якраз такий, що не помітиш.
НУ на пару прийшли тільки ми втрьох… він на це подивився і відпустив. А ми пішли пити пиво. На третю пару ми навіть не пішли.
От так починається тиждень…

О...цей останній пост... як багато він мені приніс :о))))

Сьогодні цілий день тримали мене злим і голодним. Хоча кожний знає що це пов’язано одне з одним… І ніщо мене не рятувало…. Тільки вже згодом довелось піти до магазину і придбати продукти життєвого рятування. Хай живе Україна де мона придбати їжу! Незважаючи на колір обличчя і релігійних переконань!

Зніміться з ручного…
Чому чим далі ми дорослішаємо ти важче нам бути на підрив?
Де ж те почуття, коли тобі телефонують. Кажуть «давай!» чи «Треба!» і ти вже як пожежник готовий до виходу??? Невже ми стаємо гальмами і ручниками?

Поясни
Чого іноді так важко передати свої думки іншій людині???
Намагаєшся – підключаєш як вербальні так і не вербальні методі але нічого. Хоч бери і малюй як дитині…
Я гадаю, що кожен з вас не раз казав – розумію але пояснити не можу… От і я про це…

Нові відвідувачі це завжди добре…
От і зараз :

Ну вибачай що не одразу… СКАЖЕНА
І звісно ж.. Дарт_Маул