Так! – майдан.
Певен. Що не єдиний хто написав схожий пост, але…
Сьогодні, як і багато справжніх громадян нашого (і не тільки нашого) міста, був на майдані… Я збирався піти і просто максимум годинку постояти. Але коли я туди потрапив, я зрозумів – тут я на довго (мені навіть з другом дали великий прапор). Я дивився на людей. Слухав що кажуть на сцені, розважався і хвилювався разом із всіма. Що були поруч зі мною… На той момент ми дійсно були всі разом. Десь вже під вечір до нас підійшла тьотя і роздавала кожному бутерброди. І коли я сказав дайте і мені поїсти. Один дядько зі словами «дайте і прапороносцю поїсти» витяг великий бутерброд і дав мені. А жінка сказала «смачного»… І я розумію, що з такими людьми є надія.
Після цього вечора я зрозумів, що не дивлячись не на що змінити можна якщо і не все, то багато!!!
Так вільній Україні!!! Так Віктору Ющенко!!! Так нашій свободі!!!

Повернення – подорож. (ч. ІІ)
Чому я розбив на частини – бо тут я скажу декілька цікавих фактів….
У Львові погода може змінюватись кожної хвилини.. і до того ж без будь якої причини. Тут не варто дивитись на небо чи на тиск на вулиці. Тут просто треба відчувати. Що все ще зміниться. Все місто вкрите стрічками за Ющенко і ніхто навіть і не думає їх знімати.
Ми ходили у банданах на обличчі і обв’язані стрічками – що було порушенням закону про агітацію, але жодний міліціонер нам нічого не сказав.
А що ж поганого – що б дізнатись – це треба було поїхати у Львов – перед першим колом виборів, у Львівському політехнічному у всіх студентів зібрали паспорти. Що б ті не могли проголосувати!!! І де ви таке бачили?! І що мені ДУЖЕ сподобалось – це була одна виставка у «Дзигі» - виставка присвячена Ющенко і облаяні Януковича. Там були дійсно твори мистецтва…. І не тільки тому, що дуже гарно намальовані, а ще тому, що там дуже глибоку думки. Емоцій там би вистачило на всіх… насправді, є на що подивитись…- Браво!!!!!

Повернення – подорож. (ч. І)
З одного мста герой в інше. Вже повернувся з подорожі, емоцій, думок та вражень безліч. Це само зроблене свято. Замість простих вихідних я зробив маленьке свято. За це дяка всім хто був зі мною і хто допоміг мені поїхати.
Ви напевно знали, що у Львові є оперний театр… але те. що він один з трьох у світі!!!! – Львов, Одеса і десь у Італії – це вже набагато цікавіше. І до того ж вони цілком однакові, побудовані однією і тією ж самою людиною. Хоч і не відомо ким і навіщо.
За ці декілька днів я так багато встиг, що єдине про що я можу шкодувати, що може був не настільки напористим, що не встиг більшого… Але того що встиг і так не мало…

Потяг каже тю-тю…
Одразу вибачаюсь що деякий час буду відсутній – але в мене є поважні причини. Я їду подивитись на гарне місто….яке називається – Львів. Квитки вже є…. бажань, емоцій і фантазій багато, поки ще не впевнені де будемо жити, а так все гаразд. Отже мона вважати. Що мене тут нема….

пс: шкода що з деякими людьми не попрощався :о(

Псс: лес – радій…

Круто.
Одразу вибачаюсь, якщо в когось це було – я не дивився…
Звісно вітаю усіх із днем студента… Але найголовніше – з першим снігом. Це було так круто. Я якраз був на вулиці біля універу...і це було так гарно – така собі маленька завірюха :о) І наче така дрібниця – але скільки вона подарувала емоцій!!!

Можливо тільки мить.
Завжди треба казати, коли щось приємне: гарний був вечір – Дякую.

Іноді навіть нема чого сказати..., а іноді просто пре....

Іноді виникає таке бажання забити….. Забити на людей, бо здається, що саме цього вони заслуговують за свою поведінку по відношенню до мене……

Ціна.
Скільки оцінюють ваш голос?! – на першому турі бюлетень яку ти виносив на вулицю і віддавав януковцям оцінювали 50-100 грн. …
Гадаю на другому турі ціни підіймуться.

Секс
Коли ми починаємо займатись сексом, то ми без нього вже не можемо. Хтось трохи більше. Хтось менше. Але якщо без сексу чи мастурбацій, то ми вже не можемо… отже – ми наркомани!

А я то думав.
Я тут подивився, що за той час, що я був відсутній, то у всіх був якийсь не писемний період.
Навряд це пов’язано зі мною – але б було приємно :о)

І як це розуміти.
В середині «Августа» послав на один сайт питання стосовно мого старого скута.
Відповідь прийшла на днях… Да я вам скажу, а я ж відповідь. Яка мені зовсім не допомагає і підтвердила лише те, що я і сам знав.

Ухти
Якраз перед тим як йти спати мені людина сказала, що я «чудо»…. І це не було підлабузництво чи щось таке…. Це коли зробив людині добре. Підтримав її.., а вона тобі у відповідь. І цього вже цілком достатньо.
Приємно :о)

Добро і зло.
Я ось про що замислився. Дивлячись на те. що я вже прожив….і згадуючи всі свої вчинки. Чи перекресляться всі мої погані вчинки тими всіма добрими?!
А ваші???

На швидкості 100 (ч. ІІ) – прояв душі
На днях їздив на дачу. Це був вечір і крім освітлюваного та багато населеного Києва ще треба їхати через ліс. І саме там просинається це саме відчуття. Ти відчуваєш як зустрічний вітер розбивається об тебе, а ти продовжуєш свій шлях. Фари освітлюють дорогу, а над головою зорі. І ти не помічаєш, що у тебе на голові шолом – ти наче сам несешся в цій темряві із зорями і з своїми думками. Ніяка машина не може порівнятись з цим. Якщо ви це спробували і не забажали повторити – то ви мене не зрозумієте…

На швидкості 100 (ч. ІІ) – без шансу а помилку
Останнім часом я був, так сказати «у сидлі». І при найменшій можливості їздив по місту розрізаючи повітря. Одне з того. Що мені постійно не дає спокою, це можливість допустити помилку. Бо якщо в машині все ж ти відчуваєш якусь безпеку. То тут ні! Що б не потрапило тобі під колеса, все може привести до «останнього гальмування». Але може саме це і додає адреналіну.

На швидкості 100 (ч. І) – початок
Ця швидкість це те. що поки мене цілком задовольняє…. Чи мона більше? – можна але чи треба?! Мона сказати що я розвинувся. А також мона сказати що здійснилось моє бажання. І воно не якесь маленьке як окуляри чи плеєр – це набагато вагоміше. Це трапилось не сьогодні. Але сьогодні я про це скажу… і приємно те, що ці грощі не були знайдені на вулиці. чи просто вранці батьки мені вирішили його придбати...
Це він :о)))


[показать]

Знову я
Після цього тривалого часу я повернувся. Одразу вибачаюсь перед усіма моїми ПЧ яких я так безсоромно залишив на деякий час. Сподіваюсь вони не образились.
Також хотілось би відмітити нових ПЧ:
Karali
последняя_капля_души



Я сподіваюсь в ближчий час все виправити. І відповісти на все що заборгував…

Пс: А також точно знаю, що моя відсутність принанні одому пішла на користь – так лес?!

Зіпсували настрій – напевно вперше!!!!!!!! За весь період з мене стягли штраф. І все б гаразд було. Якби не один факт – я був не на машині, а на скуті. Ні, я вам кажу – вони такі дурні. Я майже не порушив, і двигун вимкнув, а він за своє. Каже затягуй його у багажник.
В нього сімка (і до того не беха). Я кажу: «Ти що жартуєш?! – він важить 140кг!!!!
Оце йолоп – він ледве на пів його багажнику. І отримав би він у мене напевне кукіш якби не одна обставина – мої документі були не повність заповнені :о(

Сьогодні приїхав друг. Чесно – сказати давно набачились… Для таких розтавань це вже не так і багато. Але все ж без нього було не так весело ( скучно не було…але було по інакшому).
Короче кажучи – Макс, з поверненням!