Alexandra Nedzvetskaya. The First Step

Хотя в Ветхом завете даны достаточно точные географические ориентиры, по которым определяется топографическое местоположение Эдема, ученые-библеисты до сих пор спорят о том, где именно поселил Создатель первых людей. А вот с ними и с их моральным обликом все определеннее.

Если полагаться на еврейский календарь, то появились наши прародители на свет 5783 года назад. Наука, конечно, обоснованно утверждает, что возраст Земли примерно 4,54 миллиарда лет, но разница в календарных датировках “сотворения мира” в разных античных культурах составляет всего 3,5 тысячи лет. Если бы в ходу сейчас был византийский календарь, который использовался, в том числе, в Киевской Руси, то 1 сентября мы бы праздновали приход нового 7531 года.

Стоїть малюк, закривши оченята,
На личку рана, куртка вся брудна,
До ротика підносить рученята,
А у кремл! радіє сатана!

Де дівся дім, де іграшки поділись?
Де ліжечко, в якому тихо спав?
Де теплий плед, під ним із татом грілись,
Коли мороз за носика щипав.

Де книжечка із добрими казками?
Машинки, ними грався з дідусем.
А де усе, що так любила мама?
Куди, скажіть, поділося усе?

Стоїть малюк, не може зрозуміти,
Що він зробив поганого комусь.
Чому сидять заплаканії діти,
І стогне чийсь згорьований татусь.

Бабуся в крик і падає на землю,
Благає всіх:"Рятуйте, поможіть!"
Бо десь отам, у цій руїні темній
Її донька з онуками лежить.

Це будуть перші згадки із дитинства:
Руїни, сльози, страх і крик людей.
Навіки закарбується  це звірство
У душах всіх скалічених дітей.

Автор: Оля Киця

На сьогоднішній день багато людей,
які близько підійшли до моральної втоми...
Але злам не принесе полегшення...
Злам — це пастка.

Закон виживання — він інший.
Стій сам і тримай на собі, кого зможеш.
Єдине, що зараз має пульсувати в крові -
це тверда віра, що не буде марних жертв.

Кожна втрата — це заповідь тим, хто залишився.
Зробити все, що в наших силах.
Не зламатися під лавиною чорних звісток.
І не знецінити тим самим те, що було зроблено іншими.
Якщо відступити від цього — збожеволієш.
Тому вибору по суті, в нас немає...

Автор: Олексій Тимофєєв

Триматися заради тих, хто уже на небесах, захищаючи нас!
Триматися заради тих, хто буде жити в вільній країні після нас!
Триматися заради ствердження в Вірі! 💙💛

Гуде сигнал тривоги.
Проходжу повз "Хлібну каву", у якій є хліб, кава, тістечка...
Під дверима стоїть дитина років 5-6 й гойдає візок з меншенькою.
Тривога завиває новим витком.

Старша починає гірко плакати, майже навзрид.
Не встигаю спитати, що трапилось,
як виходить з "кави" їхня мама з рогаликами в руках:
– чого ти плачеш? що трапилось?
– сирена, а тебе немає!
– ну, ти ж знаєш, де я, все гаразд, тримай рогалика!

Дівчинка бере, заспокоюється й додає:
Я просто боюсь померти без тебе.
БОЮСЬ ПОМЕРТИ БЕЗ ТЕБЕ – говорить 5-річна дитина.
Нехай вони всі будуть прокляті за те,
що наші діти думають і плачуть про таке.
Усі.

Автор: Lesia Sukhodolska