В мене є хлопчик, з яким я дружила. Все було дуже добре. Ми годинами теревенили про всякі дурниці, розказували одне одному чудні історії та різні цікавинки. Але ж це не могло продовжуватись так завжди, еге ж? Завжди хтось щось зіпсує. Отак і в мене. Почалось це декілька тижнів назад, можливо місяць.
Коли ми з ним вже йшли додому, в однин бік, він спочатку проводжав мене до мого будинку, а потім йшов собі далі до себе. Так от. Одного вечора, кілька тижнів назад, коли він провів мене до мого дому і ми вже попрощалися, він поцілував мене в щічку. І пішов.
Сказати що я здивувалася - нічого не сказати. І всередині заворушилося щось недобре. Я знала, чим це може закінчитися і мені зовсім не хотілося втратити друга через те, що комусь тісно у штанцях. Коли ми зустрілися в наступний раз, мені не хотілося про це говорити. Я не люблю оці розмови, серйозні розмови "по душам". Мені від них дуже незручно. Тому я не стала загострювати на цьому увагу.
Наступні рази, коли ми гуляли, ми йшли, обійнявши одне одного руками. А потім цілувалися.
Я не знаю, чому я це робила, чому я на це погодилася! Можливо у мене був тактильний голод і мені просто хотілося. І я не думала. Для мене це було як дружній секс.
Але сьогодні сталося те, що зовсім вибило мене з колеї - ми сиділи в нього в кімнаті, слухали музику і цілувалися. Як завжди. Але несподівано він міцно-міцно мене обійняв і тихо прошепотів "Я люблю тебе". А я обійняла його у відповідь і пошепки сказала "І я тебе також"
Ще ніколи в житті я не почувала себе такою сукою.


У меня есть мальчик, с которым я дружила. Все было очень хорошо. Мы часами болтали о всяких глупостях, рассказывали друг другу чудные истории и разные интересности. Но это не могло продолжаться так всегда, правда? Всегда кто-то испортит. Так и у меня. Началось это несколько недель назад, возможно месяц.
Когда мы с ним уже шли домой, в одну сторону, он сначала провожал меня к моему дому, а затем шел дальше к себе. Так вот. Однажды, несколько недель назад, когда он проводил меня до моего дома и мы уже попрощались, он поцеловал меня в щечку. И ушел.
Сказать что я удивилась - ничего не сказать. И внутри зашевелилось что-то нехорошее. Я знала, чем это может закончиться и мне совсем не хотелось потерять друга из-за того, что кому-то тесно в штанах. Когда мы встретились в следующий раз, мне не хотелось об этом говорить. Я не люблю эти разговоры, серьезные разговоры "по душам". Мне от них очень неудобно. Поэтому я не стала заострять на этом внимание.
Следующие разы, когда мы гуляли, мы шли, обняв друг друга руками. А потом целовались.
Я не знаю, почему я это делала, почему я на это согласилась! Возможно у меня был тактильный голод и мне просто хотелось. И я не думала. Для меня это было как дружеский секс.
Но сегодня произошло то, что совсем выбило меня из колеи - мы сидели у него в комнате, слушали музыку и целовались. Как всегда. Но неожиданно он крепко-крепко меня обнял и тихо прошептал "Я люблю тебя". Я обняла его в ответ и шепотом сказала "И я тебя тоже"
Еще никогда в жизни я не чувствовала себя такой сукой.
[700x271]

В понеділок та вівторок лив дощ, мов шалений. Вчора під вечір навіть почав летіти сніг, який танув прямо на ходу. А от сьогодні сонячно і начебто тепло. Мені така погода більше до вподоби.
В мене канікули і я дуже цьому рада, бо навчання висмоктувало з мене останні сили і я не могла займатися тим, що мені дійсно подобається. А ще в мене зібралося безліч непрочитаних книжок і я не знаю, чи встигну всі їх прочитати за ці дні.
Я б хотіла собі фотоаппарат. Не обов'язково якийсь крутий і наворочений. Звичайний, недорогий.
І він мені не для того, щоб влаштовувати "фотосесії", фотографувати себе в дзеркалі чи щоб проголосити себе професійним фотографом, ні, зовсім ні.
Я б фотографувала шось для себе. Можливо гарний схід чи захід сонця. Чи квіти. І байдуже, шо зараз все шо можно і шо не можна перефотографували. Я б це робила для себе. Нікуди невикладала, ні на які сайти, чи вконтакт. Вони були б тільки в мене на ноутбуці, акуратно розкладені по папкам. Ось так.

Перевод

В понедельник и вторник лил дождь, как безумный. Вчера под вечер даже начал лететь снег, таял прямо на ходу. А вот сегодня солнечно и вроде тепло. Мне такая погода больше нравится.
У меня каникулы и я очень этому рада, потому что обучение высасывало из меня последние силы и я не могла заниматься тем, что мне действительно нравится. А еще у меня собралось множество непрочитанных книг и я не знаю, успею все их прочитать за эти дни.
Я бы хотела себе фотоаппарат. Не обязательно какой-то крутой и навороченный. Обычный, недорогой.
И он мне не для того, чтобы устраивать "фотосессии", фотографировать себя в зеркале или чтобы провозгласить себя профессиональным фотографом, нет, совсем нет.
Я бы фотографировала что-то для себя. Возможно хороший восход или заход солнца. Или цветы. И неважно, что сейчас все что можно и что нельзя перефотографировали. Я бы это делала для себя. Никуда не выкладывала, ни на какие сайты, или вконтакт. Они были бы только у меня на ноутбуке, аккуратно разложенные по папкам. Вот так.




[604x403]

Завтра мій день нарождення.
Я не люблю це свято. Та ба, я навіть не можу назвати це святом. Кожен день народження нагадує мені про цілий рік, що сплив. Уже не повернути назад. І чомусь мені щоразу здається, що між тим віком, що мені зараз і тим віком, що мені виповниться є величезна прогалина.
Наче 16 років - це ще дитина, а в 17 я різко стану більш дорослою.
І це мені не подобається.
Останні три роки я святкую свій день народження так: якщо цей день припадав на будній, то я навіть в школу не ходила. Якби я його не любила, але це особливий для мене день і нічого страшного від одного пропуску не буде.
Я залишалася вдома і прокидалася спозаранку. Йшла гуляти по пустим і промозглим вулицям. Потім поверталася додому, випивала гарячого чаю, або кави і дивилася якийсь фільм, бо в мене на комп'ютері досить багаті цікавих фільмів, яких я накачала, але зовсім мало часу їх передивитися. Тому в свій день народження я можу собі це дозволити.
Після перегляду фільму (а зазвичай це припадає десь на 11-12 годину дня) я йду мокнути в гарячій ванні, обов'язкого без світла, а зі свічками. Потім я йду на кухню та готую собі сніданок, ажде від самого прокидання нічого не їла, та трохи зголодніла.
Висохнувши після ванни я йду в бібліотеку, або книжковий магазин, беру там ті книги, які мені захочеться.
Прийшовши додому, я телефоную своїм друзям зі школи, в яких тільки-но закінчились заняття, бо на відміну від мене, вони уроки не прогулювали. Ми збираємося і йдемо гуляти, можливо заходимо в якесь кафе. І хоча коли ми сидимо в кафе, то мої друзі вітають мене і вручають подарунки, але це не можна назвати тим гучним гульбищем з тортом, шампанским і купою гостей, яким являється день народження в інших людей.
Нагулявшись, ввечері , десь о годині 20-21 я повертаюся додому, і сідаю повечеряти зі своєю сім'єю, незважаючи на те, що я їла у кафе, але чомусь завжди до сімейної вечері я встигаю дуже зголодніти (чи то мама готує настільки смачно). Тоді мене вітають батьки і брат, бажають усякого і вручають якісь подарунки.
Після ситної вечері я йду в свою кімнату, читати книжку, яку купила або взяла в бібліотеці вдень і сиджу з нею, доки не дочитаю, або не захочеться спати так сильно, що я не зможу концетрувати свої думки.
А як ви святкуєте (якщо святкуєте) свій день народження?

Перевод

Завтра мой день рождения.
Я не люблю этот праздник. Да вот я даже не могу назвать это праздником. Каждый день рождения напоминает мне о целом году, что сплыл Уже не вернуть назад. И почему-то мне каждый раз кажется, что между тем возрастом, что мне сейчас и тем возрастом, мне исполнится, есть огромный пробел.
Словно 16 лет - это еще ребенок, а в 17 я резко стану более взрослой.
И это мне не нравится.
Последние три года я праздную свой ​​день рождения так: если этот день приходился на будний, то я даже в школу не ходила. Как бы я его не любила, но это особый для меня день и ничего страшного от одного пропуска не будет.
Я оставалась дома и просыпалась спозаранку. Шла гулять по пустым и промозглым улицам. Потом возвращалась домой, выпивал горячего чая или кофе и смотрела какой-то фильм, у меня на компьютере достаточно много интересных фильмов, которых я накачала, но совсем мало времени их пересмотреть. Поэтому в свой ​​день рождения я могу себе это позволить.
После просмотра фильма (а обычно это приходится где-то на 11-12 часов дня) я иду мокнуть в горячей ванне, обязанности без света, а со свечами. Потом я иду на кухню и готовлю себе завтрак, ведь самого пробуждения ничего не ела, и немного проголодалась.
Высохнув после ванны я иду в библиотеку, или книжный магазин, беру там те книги, которые мне захочется.
Придя домой, я звоню своим друзьям из школы, у которых только закончились занятия, потому что в отличие от меня, они уроки не прогуливали. Мы собираемся и идем гулять, возможно заходим в какое-то кафе. И хотя когда мы сидим в кафе, то мои друзья поздравляют меня и вручают подарки, но это нельзя назвать тем громким гульбищем с тортом, шампанским и кучей гостей, которым является день рождения у других людей.
Нагулявшись, вечером, где-то в час 20-21 я возвращаюсь домой, и сажусь поужинать со своей семьей, несмотря на то, что я ела в кафе, но почему-то всегда к семейного ужина я успеваю очень проголодаться (или мама готовит настолько вкусно ). Тогда меня поздравляют родители и брат, желают всякого и вручают какие-то подарки.
После сытного ужина я иду в свою комнату, читать книгу, которую купила или взяла в библиотеке днем и сижу с ней, пока не дочитаю, или не захочется спать так сильно, что я не смогу концентрировать свои мысли.
А как вы празднуете (если празднуете) свой день рождения?

Сьогодні вранці в мене боліла голова і тому я не пішла на перший урок. Але доки збиралась, то зрозуміла, що на другий вже не встигну. Тому вирішила згаяти час до кінця другого уроку і написати сюди щось.
Не дарма я так чекала осені. Вже цілий місяць стоїть така чудесна погода, надіюсь, вона протримається якомога довше. А потім я не знаю як буде. Буде холодно і незатишно. Звісно, гуляти на свіжому повітрі через це я не перестану, але наврядчи я зможу гуляти стільки часу, як зараз. І хоча я вважаю, що у природи немає поганої погоди, але все одно я більше полюбляю отаку осінь, коли пече сонце, але на вулиці якось зимно. Ви ж розумієте, про що я?
Я багато малювала в своєму новому блокноті. І мабуть тільки тому що він новиЙ, а потім я закину це все. Але маю надію, що цього не буде. Я хочу навчитися малювати, бо в мене багато що не виходить, але немає ні часу, ні бажання ходити в художню школу.
Знаєте, я люблю ранок. Влітку я часто прокидалася десь о 4 або 5 годині ранку, коли сонце тільки вставати і вдихала свіже повітря ранку. Я часто виходила погуляти по такому сонному Львову, збираючи кросівками краплини роси з трави.
Я сумую з цими моментами, але вже плин часу не зупинити.

Перевод

Сегодня утром у меня болела голова и поэтому я не пошла на первый урок. Но пока собиралась, то поняла, что на второй уже не успею. Поэтому решила скоротать время до конца второго урока и написать сюда что-то.
Не зря я так ждала осени. Уже целый месяц стоит такая чудесная погода, надеюсь, она продержится как можно дольше. А потом я не знаю как будет. Будет холодно и неуютно. Конечно, гулять на свежем воздухе из-за этого я не перестану, но вряд я смогу гулять столько времени, как сейчас. И хотя я считаю, что у природы нет плохой погоды, но все равно я больше люблю такую ​​осень, когда печет солнце, но на улице как-то холодно. Вы же понимаете, о чем я?
Я много рисовала в своем новом блокноте. И наверное только потому что он новый, а потом я закину это все. Но надеюсь, что этого не будет. Я хочу научиться рисовать, у меня многое не получается, но нет ни времени, ни желания ходить в художественную школу.
Знаете, я люблю утро. Летом я часто просыпалась где-то в 4 или 5 часов утра, когда солнце только вставать и вдыхала свежий воздух утра. Я часто выходила погулять по такому сонному Львову, собирая кроссовками капли росы с травы.
Я скучаю с этими моментами, но уже течение времени не остановить.
[600x600]

Я давно не писала, тому що не відчувала бажання щось освітити. Весь цей місяць мене поглинала нудна буденщина.
Сьогодні я з другом ходила до бібліотеки. Там був день відкритих дверей. Також там проводилася виставка робіт молодих художників та фотографів, книжна ярмарка та концерт, де виступали молоді гурти Львову. Я придбала собі декілька книжечок, серед яких є "Скотний двір" Оруелла та збірник повістей і новел Франсуази Саган.
Також я купила собі дорогі акварельні олівці. Я не знаю навіщо, адже я не художник, та взагалі малюю щось просто під настрій, але ними так приємно малювати, вони м'які та яскраві. І до них блокнот з якісним папером, щільним, кремового кольору. Хоч це все влетіло мені добряче в копієчку, але я давно не була так задоволена.
Ось у мене в кімнаті скошена стеля і якби я вміла гарно малювати, я намалювала там небо затягнуте хмарами і дроти. Не знаю чому, але мені подобаються фотографії дротів на фоні неба. А зараз ця стіна в мене заклеена нотами та старими вініловими пластинками.
В мене на столі зараз стоять: чашка з чаєм, лампа з бавовняним торшером, напівзрогіла свічка, стаканчик з олівцями, стаканчик з ручками, лінійками та ножицями та мій новий блокнот.
А що на столах у вас?

Перевод

Я давно не писала, потому что не чувствовала желания что-то осветить. Весь этот месяц меня поглощала скучная рутина.
Сегодня я с другом ходила в библиотеку. Там был день открытых дверей. Также там проводилась выставка работ молодых художников и фотографов, книжная ярмарка и концерт, где выступали молодые группы Львова. Я приобрела себе несколько книжек, среди которых есть "Скотный двор" Оруэлла и сборник повестей и новелл Франсуазы Саган.
Также я купила себе дорогие акварельные карандаши. Я не знаю зачем, ведь я не художник, и вообще рисую что-то просто под настроение, но ими так приятно рисовать, они мягкие и яркие. И к ним блокнот с качественной бумагой, плотной, кремового цвета. Хотя это все влетело мне сильно в копеечку, но я давно не была так довольна.
Вот у меня в комнате скошенный потолок и если бы я умела красиво рисовать, я нарисовала бы там небо затянутое тучами и провода. Не знаю почему, но мне нравятся фотографии проводов на фоне неба. А сейчас эта стена у меня заклеена нотами и старыми виниловыми пластинками.
У меня на столе сейчас стоят: чашка с чаем, лампа с хлопковым торшером, наполсгоревшая свеча, стаканчик с карандашами, стаканчик с ручками, линейками и ножницами и мой новый блокнот.
А на столах у вас?

[604x604]

Семья
Отец - Андрей Войцеховский. 47 лет. Адвокат.
Любит:
снимать все книги с книжной полки и снова складывать их за высотой, толщиной, цветом или жанром;
возиться с растениями, а именно поливать, вытирать листки от пыли, пересаживать в новые горшки и отрезать сухие листья.
Не любит:
пить мелко измельченный чай, потому что его нельзя процедить сквозь зубы, как крупнолистный;
когда тапочки находятся не в том строго правильном положении, в котором он оставил их накануне.

Мать - Агния Войцеховска. 44 года. Преподаватель литературы.
Любит:
надевать маленькую щетку на пылесос и таким образом чистить мягкую мебель от шерсти животных, пыли и мусора;
когда у книги или тетради намокают листки, а потом высыхают, листать их и слушать этот хруст.
Не любит:
когда полочка в коридоре возле зеркала захламляется ненужными вещами и когда берешь какую-то мелочь, все остальное падает с громкими звуками;
когда после сна на теле остаются мятые следы.

Брат - Алексей Войцеховский. 21 год. Студент
Любит:
с закрытыми глазами ощупывать руками какие-то рельефные поверхности, например дерево;
есть первые блюда исключительно деревянной ложкой.
Не любит:
когда после чистки зубов во рту остается противный привкус;
когда он включает очень громко музыку, а динамики плохие и трещат.

Я - Доминика Войцеховска. 16 лет. Школьница.
Любит:
слюнявить фломастеры, когда те плохо пишут;
склеивать пальцы клеем "Момент", а потом отдирать от кожи корку образовавшуюся от клея.
Не любит:
когда после фруктов или сладостей липкие руки;
ощущения во рту, когда только проснулся и ещё не попил воды и не почистил зубы.

[700x468]

Які ви любите кольори? Я дуже полюбляю теплі, вони такі приємні і затишні. А ще з усіх кольорів я найбільше не люблю білий. Бо він ніякий. Він голий і противний, він холодніше, за синій, незатишний, як відкритий простір.
Ми живемо в дуже старому, триповерховому будинку, в Львові. Над головним входом у під`їзд викладене число "1907". Ось такий старий наший будинок. Вся вулиця складається з таких самих старих будівель. Вони пахнуть мокрою деревиною. На вулиці дуже багато зелені, багато дерев. В мене під самим вікном росте високе дерево, горіх. І коли я була маленька, то дуже боялася, що злодії можуть залізти по дереву в нашу квартиру.
Наша квартира знаходиться на останньому, мансардному поверсі. І в моїй кімнаті скошена стеля. Це мені так подобається. У мене дві стіни пофарбовані в світло-червоний колір, як квітки, що в оформленні блога, а інші дві в блідо-оранжевий. Вони дуже гармонують між собою.
У мене в кімнаті дерев`яні меблі та вікна, тепла, приємні деревина, яка лише вкрита лаком. І видно ті химерні візерунки на її тілі.
В нас вдома багато книжкових полиць. Більшість - у вітальні, там книги, які читають всі. У батьків в кімнаті є їхні полиці, а в мене свої. Я дуже люблю паперові книги, постійно їх купую, незважаючи на їх високу ціну.
А розкажіть про ваші будинки, квартири і кімнати. Мені завше цікаво знати, як живуть інші люди.

Перевод

Какие вы любите цвета? Я очень люблю теплые, они такие приятные и уютные. А еще из всех цветов я больше всего не люблю белый. Потому что он никакой. Он голый и противный, он холоднее, за синий, неуютный, как открытое пространство.
Мы живем в очень старом, трехэтажном доме, во Львове. Над главным входом в подъезд изложенное число "1907". Вот такой старый наш дом. Вся улица состоит из таких же старых зданий. Они пахнут мокрой древесиной. На улице очень много зелени, много деревьев. У меня под самым окном растет высокое дерево, орех. И когда я была маленькая, то очень боялась, что воры могут залезть по дереву в нашу квартиру.
Наша квартира находится на последнем, мансардном этаже. И в моей комнате скошенный потолок. Это мне так нравится. У меня две стены выкрашены в светло-красный цвет, как цветы, что в оформлении блога, а остальные две в бледно-оранжевый. Они очень гармонируют между собой.
У меня в комнате деревянные мебель и окна, теплая, приятная древесина, только покрытая лаком. И видно те ​​причудливые узоры на ее теле.
У нас дома много книжных полок. Большинство - в гостиной, там книги, которые читают все. У родителей в комнате есть их полки, а у меня свои. Я очень люблю бумажные книги, постоянно их покупаю, несмотря на их высокую цену.

А расскажите о ваших дома, квартирах и комнатах. Мне всегда интересно, как живут другие люди.

Я хочу зайнятися скрапбукінгом. Якраз скоро осінь, а з незрозумілих причин це заняття ассоціюється у мене з осінню і затишком.
На днях планую піти в художній магазин і купити простий блокнот на пружинах і з білим папером, його використовують художники для ескізів і начерків. А далі оформити його за власним смаком.
Просто я думаю, що сама виготовити блокнот не зумію, а якщо і зможу, то вийде він набагато гірше, ніж я очікуватиму.
Доки маю вільний час на канікулах, то роздивляюся в інтернеті, як можна оформити сторінки блокнота. І все це так гарно, що мені нетерпиться розпочати прямо зараз.
Також я чекаю осені, бо осінь налаштовує на читання. Я зберегла декілька списків, які ви могли бачити вконтакті типа "100 книг, які ви маєте обов'язково прочитати" або "50 книг, які допомагають мислити ширше". Деякі книги із цих списків я читала раніше, але більшість з них - ні.

Перевод

Я хочу заняться скрапбукингом. Раз скоро осень, а по непонятным причинам это занятие ассоциируется у меня осенью и уютом.
На днях планирую пойти в художественный магазин и купить простой блокнот на пружинах и с белой бумагой, его используют художники для эскизов и набросков. А дальше оформить его по своему вкусу.
Просто я думаю, что сама изготовить блокнот не сумею, а если и смогу, то выйдет гораздо хуже, чем я ожидать.
Пока есть свободное время на каникулах, то рассматриваю в интернете, как можно оформить страницы блокнота. И все это так красиво, что мне нетерпится начать прямо сейчас.
Также я жду осени, потому осень настраивает на чтение. Я сохранила несколько списков, которые вы могли видеть вконтакте типа "100 книг, которые вы обязательно прочитать" или "50 книг, которые помогают мыслить шире". Некоторые книги из этих списков я читала раньше, но большинство из них - нет.

[500x333]

Я хочу, щоб у мене був принтер, невичерпний запас фарби і безкінечна пачка паперу. Тоді я буду усе роздруковувати. Усякі картинки. Я люблю роздруковувати. Не знаю навіщо, але на папері воно виглядатиме живіше, ніж на моніторі комп'ютера. Роздруковані картинки будуть зберігатися у папках за темами. Я люблю порядок.

Перевод

Я хочу, чтобы у меня был принтер, неисчерпаемый запас краски и бесконечная пачка бумаги. Тогда я буду все распечатывать. Всякие картинки. Я люблю распечатывать. Не знаю зачем, но на бумаге будет выглядеть живее, чем на мониторе компьютера. Распечатанные картинки будут храниться в папках по темам. Я люблю порядок.
[432x339]

Багато хто з моїх знайомих не любить літо, не любить спеку.
Можливо, я якась дивна але мені це подобається. Відчувати сонячні промені, як шкіра поглинає їх, вібрація розпеченого асфальту. Мені подобається така масна спека, вона ассоціюється у мене з оранжевим кольором, а це мій улюблений колір.

Запах висушеної трави, це прекрасний запах, любимий мною ще з дитинства. Лежати на сухій траві, вдихати її пряний аромат і вбирати сонце кожною клітиної тіла. І яскраві квіти на тлі пожухлої трави.
Я люблю гуляти на окраїні міста, где вже починаються ліси чи поля. Я збираю якісь травинки і квітки і плету з них вінки. І так щоразу. Я потім приношу їх додому, а мама свариться, що я тягну в хату усяких непотріб.
Я люблю йти до лісу і вдихати запах розпеченої хвої і смоли.
А зараз у нас йдуть дощі і так сиро. Але я не нарікаю, мені подобається і така погода. Ця свіжість і прохолода так бадьорить. Мені подобається дух мокрого асфальту.

Чи не дивно, що я так багато пишу про запахи? Я вловлюю найтонкіші аромати і я сама собі нагадую Гренуя із "Історії одного вбивці". Я дійсно фанат запахів. Я купую в магазинах чай та каву на вагу, тому що це набагато краще, ніж купувати в магазині, в целофанових пачках, це той чай насичений штучними ароматизаторами, до того ж настільки сильно, що голова паморочиться від такого смороду. Я люблю парфуми. У мене в самої є декілька флакончиків. Я надаю перевагу свіжим, легким запахам, та нажаль саме такі швидко зникають.
Я люблю купувати ефірні масла. В мене в кімнаті стоїть така штучка, типа ароматичної лампи, чи як: зверху маленька ємкість для масла, знизу треба ставити свічку, ємкість нагрівається і аромат поширюється по всій кімнаті. Знаєте, це дуже заспокоює, наприклад я використовую лавандове масло, якщо в мене безсоння, або апельсинове масло, щоб підбадьоритися вранці. Також в мене є безліч інших масел, які я використовую просто до настрою.

Перевод
Многие из моих знакомых не любят лето, не любят жару.
Возможно, я какая-то странная, но мне это нравится. Чувствовать солнечные лучи, как кожа поглощает их, вибрация раскаленного асфальта. Мне нравится такая маслянистая жара, она ассоциируется у меня оранжевым цветом, а это мой любимый цвет.

Запах высушенной травы, это прекрасный запах, любимый мной еще с детства. Лежать на сухой траве, вдыхать ее пряный аромат и впитывать солнце каждой клеточкой тела. И яркие цветы на фоне пожухлой травы.
Я люблю гулять на окраине города, где уже начинаются леса или поля. Я собираю какие-то травинки и цветка и плету из них венки. И так каждый раз. Я потом приношу их домой, а мама ругается, что я тащу в дом всяких хлам.
Я люблю идти в лес и вдыхать запах раскаленной хвои и смолы.
А сейчас у нас идут дожди и так сыро. Но я не жалуюсь, мне нравится и такая погода. Эта свежесть и прохлада так бодрит. Мне нравится дух мокрого асфальта.

Не удивительно ли, что я так много пишу о запахах? Я улавливаю тончайшие ароматы и я сама себе напоминаю Гренуя с "Истории одного убийцы". Я действительно фанат запахов. Я покупаю в магазинах чай и кофе на развес, потому что это гораздо лучше, чем покупать в магазине, в целлофановых пачках, это тот чай насыщен искусственными ароматизаторами, к тому же настолько сильно, что голова кружится от такого смрада. Я люблю духи. У меня у самой есть несколько флакончиков. Я предпочитаю свежие, легкие запахи, и к сожалению именно такие быстро исчезают.
Я люблю покупать эфирные масла. У меня в комнате стоит такая штучка, типа ароматической лампы, или как: сверху маленькая емкость для масла, снизу надо ставить свечку, емкость нагревается и аромат распространяется по всей комнате. Знаете, это очень успокаивает, например я использую лавандовое масло, если у меня бессонница, или апельсиновое масло, чтобы взбодриться утром. Также у меня есть множество других масел, которые я использую просто по настроению.
[258x270]

Сьогодні 15 серпня, без четверті 3 година дня.
Я вже декілька днів сиджу вдома. Хоча погода дуже хороша, небо закрите сизими хмарами і повіває прохолодою, але я чомусь відчуваю себе не найкращим чином. Хоча сидіти в чотирьох стінах шкідливо для здоров`я, в мене болить спина і це ще більше відбиває бажання кудись іти.
"Друзі всі здуріли мов,
Всіх понесло на любов."
А я сама. Хоча це ж логічно - як я з кимось познайомлюся, якщо не вилажу зі своєї сховку?
Тому через пів годинки зберуся з думками та тілом і вийду, хоча б на 40 хвилинок, пройтися. Розімну суглоби і м`язи, може спина не буде так боліти.
*
Сегодня 15 августа, без четвертой 3:00 дня.
Я уже несколько дней сижу дома. Хотя погода очень хорошая, небо закрыто сизыми облаками и дует прохладой, но я почему-то чувствую себя не лучшим образом. Хотя сидеть в четырех стенах вредно для здоровья, у меня болит спина и это еще больше отбивает желание куда-то идти.
"Друзья все одурели словно,
Всех понесло на любовь. "
А я сама. Хотя это логично - как я с кем-то познакомлюсь, если не вылезаю из своего убежища?
Поэтому через пол часика соберусь с мыслями и телом и выйду, хотя бы на 40 минуток, пройтись. Разомну суставы и мышцы, может спина не будет так болеть.
[700x465]

Привет. Меня зовут Доминика, живу я во Львове.
Раньше вела дневник-тетрадку, но сейчас захотелось поделиться своими мыслями и переживаниями с другими.
Все посты я буду писать на украинском, потому что мне так проще выражать свои мысли, но для тех, кто не знает этого языка, я буду прямо же в посте делать литературный перевод на русский.
Надеюсь, мой блог будет вам интересен и вы будете с удовольствием читать мои записи, а не "господи-исусе, я должен это прочитать и откомментировать, чтобы она покомментировала мой дневник".
А кто вы и как зовут вас?

[700x465]