http://www.ukrtelecom.ua/offers/webcams/ukrtelecom?id=60

Ревность - страсть непростительная, мало того: даже - несчастие!.. А как с нею бороться?

[500x375]

Каждая женщина врёт, а если не врёт, так грош ей цена.

Должно быть, никогда не любишь достаточно. В течение всей жизни никогда, никого. Должно быть, всегда любишь слишком мало - и от этого все человеческие несчастья.
[414x318]

Чем хорош офис? Дрянным, но дармовым кофе и жалобами на него, сплетнями и сочувствием, тупыми видеороликами, пересылаемыми по почте, и комментариями, которые еще тупее, собраниями, от которых никакого толку, кроме нескольких убитых часов да здорового смеха. Даже если работа никудышная и должность тупиковая, нас держит на ней паутина человеческого общения, социальная среда. Стоит вырваться из нее, и автоматически возникающая племенная общность распадается, а голоса в голове звучат все громче.

"Любовь не пятнают дружбой..."

Эта любовь жгет мое сердце, словно все случилось лишь вчера. Я не забыла ничего, помню каждое слово, каждое утро просыпаюсь с одной и той же болью.

На комоде мы нашли толстенькую книгу в черном переплете. На книге стояла золотая марка отеля. Книга оказалась библией. Этот старинный труд был приспособлен для деловых людей, время которых чрезвычайно ограничено. На первой странице было оглавление, специально составленное заботливой администрацией отеля:

\"Для успокоения душевных сомнений - страница такая-то, текст такой-то.
При семейных неприятностях - страница такая-то, текст такой-то.
При денежных затруднениях - страница, текст.
Для успеха в делах - страница, текст\".

Эта страница была немного засалена.

У всех ведь по-разному нервная система устроена, некоторых негативная информация мобилизует, заставляет обдуманно действовать, а некоторым вообще разум отшибает.

Я люблю собственную жену. Это моя эротическая тайна, которая для большинства людей совершенно не постижима.
Цитата из книги.
[238x212]

Сегодня ночью пошел дождь, теплый и долгожданный. Я обожаю как пахнет после дождя, когда вода испаряется и впитывается в жаркий асфальт.
[О дожде]

"Попав под дождь, ты можешь извлечь из этого полезный урок. Если дождь начинается неожиданно, ты не хочешь намокнуть и поэтому бежишь по улице к своему дому. Но добежав до дома, ты замечаешь, что все равно промок. Если же ты с самого начала решишь не ускорять шаг, ты промокнешь, но зато не будешь суетиться. Так же нужно действовать в других схожих обстоятельствах".
[700x525]

Слушать этот музыкальный файл

ЮЖНЫЙ БЕРЕГ КРЫМА: красивые легенды о любви и о море

Южный берег Крыма считается самым привлекательным районом полуострова. Хотя сейчас среди отдыхающих меняются предпочтения в сторону песчаных пляжей западной части Крыма, в частности Евпатории. Но несмотря на это, Южный берег еще долго останется самым посещаемым, а соответственно, самым дорогим местом полуострова. Цены в Ялте в полтора, а в разгар сезона даже в два раза выше цен той же Евпатории. Это в совокупности с развитием инфраструктуры западной части способствует постепенному оттоку туристов из Ялты.
Южное побережье имеет богатое историческое и архитектурное наследие. Воронцовский, Массандровский и Александровский дворцы, в которых размещались во время знаменитой Ялтинской конференции Черчилль, Рузвельт и Сталин, являются главными достопримечательностями всего Крыма. На весь мир знаменит замок «Ласточкино гнездо». Обходя «Замок любви», как его называют, кажется, что идешь по воздуху, так как впереди тебя только небо, а внизу – море. Это прекрасное произведение искусства построил немецкий барон фон Штенгель для своей любимой русской балерины. Но девушка отказалась туда приезжать, поэтому барон продал этот дворец русскому купцу, который открыл в нем дорогой ресторан.
Детский лагерь «Артек», также находящийся на территории Южного берега, ежегодно принимает бесчисленное количество детей со всего света. А среди растительного многообразия Никитского ботанического сада мне больше всего запомнились горизонтально растущее дерево и нестройный кипарис. И, безусловно, никого не оставит равнодушным вечерняя прогулка по набережной Ялты.

В самом аду нет фурии страшнее, чем женщина, которую отвергли!

В наши дни, если мужчина открывает дверь перед женщиной, то он, скорее всего, швейцар.



В 20 лет мужчина playboy, в 40 - playman, в 60 - play-off, в 80 - game over.



Настоящий мужчина всегда добьется того, что хочет женщина.



Ну и мужики пошли, если не кот, то кобель.



Мужчина, побывавший под каблуком, в состоянии вынести любые шпильки.



Мужчина — это не пол, а нечто целое.



Настоящий мужчина - это мужчина, который точно помнит день рождения женщины и никогда не знает, сколько ей лет. Мужчина, который никогда не помнит дня рождения женщины, но точно знает, сколько ей лет - это ее муж.



Вот-вот мужчины одержат победу над женщинами в необъявленной войне за право считаться слабым полом.



Мужчины не скрывают своего возраста, поэтому среди них много долгожителей.



В слабости к дамам проявлял твердость.



Пусть женщины расцветают — лишь бы мужчины не распускались...



Сколько мужчину ни корми, он всё на других женщин смотрит.



В век импотентов евнухи не нужны.



Основной мужской недостаток — необузданное "мужское достоинство".



Когда мужчинам не хватает блеска, они лысеют.
[288x175]

[500x345]

В дружеских отношениях противоположных полов всегда наступает тот момент, когда один из друзей начинает хотеть большего, чем уже есть. С этого момента начинает рушиться всё. Точка невозврата.

Гончарство для мене є найяскравішою, найприємнішою технікою в кераміці. Гончарство є окремою потужною галуззю народного мистецтва, як за давністю так і за ефектністю виконання. Ще здавна постать гончаря за кругом, не дивлячись на постійну зміну та еволюцію людських смаків і цінностей залишається яскравим, окремим символом мистецтва і ремесел України.
Сама техніка гончарства дещо втратила свою пряму функціональність і зараз поступово переходить у категорію раритетних видів художньої кераміки. З суто ремісничої праці, гончарство стає одним з засобів вираження думок, ідей майстра. Використовується, як художній прийом, при тому за бажанням не втрачає і своєї первинної функціональності, чим і притягує мене як художника-кераміста і гончаря – народного майстра. Сама техніка гончарства за століття і навіть тисячоліття не втратила своєї первісності, автентики і так званої «чистоти» в роботі з матеріалом – глиною. Не змінився й головний елемент в створенні посуду – гончарний круг. Я особисто працював з усіма можливими моделями гончарних кругів – «ножних», «ручних» (цікаво що арабський круг, який крутиться виключно руками, не змінився за своєю конструкцією за тисячі років ні на йоту, жодної металевої деталі тільки дерево), сучасних японських, німецьких, французьких електричних кругах і сидячи гончарював і стоячи і збоку. Зручно, іноді легко, іноді не мій стиль але спогади приємні, а головне корисні. Та важливіше особисто для мене робота на крузі автентичному, прадавньому. Працюючи на такому крузі, докладаючи силу рук і ніг я відчуваю зв’язок з минулим, коли людина була в гармонії зі світом в якому існувала, де побут, традиції вірування й праця були нерозривні. І справа навіть не у заробітку чи впертості, чи у відсутності у мене «нормальної» посуди або у відсутності можливості її купити, а у відчутті що ти можеш зробити це своїми руками, доторкнутись до вічного матеріалу і мені подобається своєю працею навіть трішки стерти грані між сьогоденням та минулим.

Про це свідчить велика кількість створених мною форм посуду – глеків, тикв, макітер, горщиків, чайників, барил, куманців, тарілей, тощо. Серія гончарних композицій посуду за мотивами кераміки Болгарії – були темою мого першого диплому. Подобається мені створювати посуд, крутити гончарного круга, вчити, показувати людям таємницю та щиру, важку але дуже легку (за духом) працю гончаря…

Робота та навчання серед інших майстрів, яким я завжди буду вдячний, навчили мене створювати посуд не тільки за допомогою гончарства і круга. Коротко торкнусь їхньої техніки. Як у нас так і в інших країнах існує техніка виготовлення посуду вручну, тобто шляхом «набивання у завдану форму» шамотною глиною, поступовим набиранням бажаної форми розкатаними «ковбасками» чи «пластами». Яскравий приклад це – «Трипільська кераміка». Трипільці весь посуд майстерно робили не використовуючи гончарне коло саме технікою набирання маси виробу «пластами» або по шматочку чи «жгутіком». Унікальність цих людей, крім цієї техніки, те, що на вироби наносився дивний, загадковий орнамент-символ, секрети якого не можуть розкрити до сих пір.
Ця щирість в роботі з глиною і давня незмінна техніка гончарства і притягує пересічного глядача і поціновувача народного мистецтва. Приємно що за роки денаціоналізації і «уравніловки» наші люди не втратили любов і повагу до традиційних ремесел, хоча деякі терміни і аспекти доводиться пояснювати і нагадувати, але для того ми і існуємо та зникати не збираємось. До речі ми гончарі-керамісти теж постійно вчимося й шукаємо забуті в історичних виріях техніки, стилі, терміни, технології.
Також приємно що цікавість до мистецтва в цілому так і до гончарства зокрема суттєво підвищилась, як у нас так і за кордоном. Люди вже починають відрізняти посуд гончарів їх стилі, форми українських виробів від низькоякісного, «литого» або так званого «кічу» (примітивний, одноразовий, чужий, дешевий, як за смаком, так і за походженням виріб). На жаль користуючись нашою складною економічною ситуацією в Україну посипалось багато цього «ширпотребу», який руйнує, спотворює смаки й уявлення про традиційний посуд. Існує також навмисне здешевлення нашої гончарської праці через тотальний завал «виробами» з пластику – головний елемент «забичення» та ще й отруєння нації. Народні ремесла і українська культура проходили і не через таке, пройдемо й через це. Якщо людина, а людина я бачу хоче то вона буде пити чисту воду чи справжнє молоко зі справжнього глиняного глека. І в побуті буде використовувати український посуд. Традиційне гончарство як і інші види народної творчості є невід’ємною частиною культурної спадщини нації – популяризація, розвиток, підтримка і як підсумок цікавість, попит і реалізація є залогом оздоровлення і як факт поваги до народних майстрів та існування нашої нації серед засилля «чужих культур».
« Крутись гончарне коло»!!!

Это цитата сообщения МАРИШКА63 Оригинальное сообщение

enigma callas Went Away.