Журі найбільшого міжнародного космічного хакатону NASA Space Apps Challenge 2020 обрало 7 переможців серед 2303 проєктів-учасників. У номінації «Найкраще використання технологій» перемогу здобув проєкт універсального космічного конектора, який розробила українська команда FireWay.



FireWay — команда 6 молодих інженерів, фізиків, астрономів та ентузіастів космосу з України. Вони презентували проєкт універсального космічного коннектора, який потенційно може використовуватись для дозаправки супутників паливом на орбіті. Таким чином, пристрій дозволяє збільшити термін експлуатації космічних апаратів та зробити їхні запуски економічно вигідними. У жовтні 2020 року FireWay стала переможцем локального відбору у Дніпрі, обійшовши 17 команд-учасників.

Анатолій Бойко оздоблює шкаралупу яйця так, що дивує поціновувачів мистецтва й досвідчених науковців. Митець із Володимира-Волинського, що на Волині, винайшов унікальну техніку прикрашання яєць — він «вбирає» їх у метал, оздоблює дорогоцінним камінням і надає їм незвичайної форми. Майстерність Анатолія давно визнали у світі, однак він хоче, щоб його здобутки й досвід залишилися надбанням українців.

Писанкарство — декоративно-ужиткове мистецтво, що давно стало одним із символів України. Традиція прикрашати яйця різними орнаментами існувала ще в дохристиянські часи, але дослідники вважають, що писанкарство в його сучасному розумінні з’явилося після прийняття християнства. Саме із прийняттям християнства писанки почали виготовляти передусім до Великодня. Віддавна писанка символізує життя, світобудову, а її орнаменти й техніки виконання різняться залежно від регіону.

Крашанки, дряпанки (шкрябанки), крапанки, мальованки — усе це різні техніки виготовлення великодніх яєць. Писанками етнографи називають саме ті, для створення яких використовують віск. А взагалі для декорування яєць використовували й використовують найрізноманітніші природні матеріали: відвари лушпиння цибулі, кори й листя дерев тощо.

За більшовицької окупації Великдень хотіли викорінити з переліку свят, які мають відзначати українці, тому писанкарство було заборонене як «релігійно-шкідливе заняття». Відтак традиція розпису яєць призупинилася майже по всій України. Жителі віддалених карпатських сіл, а також українці Канади та США намагалися зберегти давню традицію. Деякі сім’ї в різних містах, містечках і селах святкували Великдень таємно, ризикуючи життям. Інтерес до виготовлення писанок відновився у 60-ті роки ХХ ст. Відтоді писанки почали збирати в багатьох музеях. Одне з унікальних місць — Музей писанки в місті Коломия, єдиний в світі музей писанкового розпису. Його колекція налічує понад шість тисяч яєць.

Капеллан отец Дионисий, фото: штаб ООС

Священнослужитель Православной Церкви Украины отец Дионисий
с началом боевых действий на Донбассе выбрал путь капеллана - военного священника
Отец Дионисий с начала войны с россией выбрал путь священника в одной из частей Национальной гвардии, которая базируется в прифронтовом районе. И на пути к капелланству на плечи священнослужителя лег груз непростых испытаний. О жизненной истории отца Дионисия рассказали в штабе ООС.


Капеллан отец Дионисий, фото: штаб ООС

До оккупации у священника была обычная жизнь священнослужителя: семинария, монастырь и приход в небольшом городке. Но оккупанты кардинально изменили все планы отца Дионисия.

«Когда начался захват сепаратистами ближних городов: Славянск, Краматорск, то я вообще не понимал что происходит. Не понимал до тех пор, когда люди, которые называли себя «ополченцами» не захватили в Дружковке горсовет и отделение полиции. Неожиданно вооруженные ребята в балаклавах пришли ко мне домой и силой увезли меня в так называемый «подвал», - вспоминает отец Дионисий.

Священник прошел через пытки и на своей шкуре почувствовал, что несет с собой «русский мир». «Под замком» в подвале-застенке священнослужителя продержали 2 суток. Несмотря на сан, его били и пытали, как и других людей, которых бросили в «подвал» за твердую проукраинскую позицию. От отца Дионисия, пытая и запугивая убийством, требовали признаться в том, что он приехал настраивать людей против «русского мира».

Фото: newssky.com.ua/oczifrovany-eshhe-10-naczionalnyh-parkov-ukrainy

В рамках совместного проекту Министерство окружающей среды и «Google Украина» создали виртуальные туристические маршруты и панорамы еще для 10 национальных природных парков Украины. Как сообщает ITC.UA со ссылкой на Минокружающей среды, теперь для прогулки по этим паркам достаточно открыть у себя в браузере панораму Google Maps.


Фото: Скриншот: Мертвое озеро / google.com/maps

ВИРТУАЛЬНЫЕ ПУТЕШЕСТВИЯ ВО ВРЕМЯ КАРАНТИНА
Отныне каждый в любое время может осуществить виртуальное путешествие экологическими тропами, речными маршрутами, посетить Скалы Довбуша, Мертвое озеро, Источник Бук и другие невероятно красивые места в украинских национальных парках.

«Мы идем в ногу со временем. Оцифрованные национальные парки — это не только новые возможности для развития природоохранной сферы. Это прежде всего популяризация интересных украинских пейзажей далеко за ее пределами. Это еще один способ продемонстрировать, что Украина удивительная и ею стоит путешествовать», — отметил Министр защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Роман Абрамовский.

Петруша Талстой, лідеррускай дєлєгації в ПАРЄ, вкинув цікаве попередження світові. Типу, Україна і Грузія, назавжди втратили свої території.
Ой?
Бо ішли тіпа проти свого народу.

Назву народу, проти якого йшли українці чи грузини — він не уточнює.
Може, передбачається, що проти російського народу?
Російський народ — це збірний образ із рускіх, евенків, веспів і башкір.
Що грузини поганого зробили евенкам? — Не ясно.
Або українці тивинцям?
А у рускіх претензії до грузинів?
Тут хіба до мандарін до"*атися.
Якщо говорити про рускій народ — то неясно, при чому тут Південна Осетія?

Але такі заяви саме 29 січня — це знак.
Саме 29 січня 1918 року рускіє йшли брати Київ і спіткнулися під Крутами під жменьку молодих юнаків. Вони тоді спіткнулися на день. Всього на день.
Але в умовах нинішнього покоління молодих українців —
вони спіткнулися назавжди.
І це вже ясно.

Коли ми повернемо Крим? — Можливо, не скоро.
Але тут нам в бонуси те, що ми віримо в його повернення.
Як і наші хлопці понад 100 років тому знали —
ми будемо жити в незалежній Україні.
А для нашої тисячолітньої історії 10-15 років зовсім недовго.
Ми бачили смерть багатьох імперій.
Переживемо і останню.

Автор: Віктор Бобиренко, політолог / місто Суми

Рамочка від Наталя_Івушка

Наталія Наум – видатна українська акторка. Всі її добре знають за роллю Галі в неперевершеному комедійному фільмі “За дома зайцями”. Проте в мистецькому доробку Наталії понад сімдесят ролей, в яких вона розкрила свій неперевершений талант.

Наталія народилася 14 січня 1933 року в селі Старий Мізунь, Станіславського воєводства в багатодітній родині, була тринадцятою дитиною. Ще з шести років дівчинка дуже хотіла вчитися, одягала свою найкращу сукенку і з поважним видом говорила подружкам, що йде на навчання. Відсидівши кілька годин у кущах, з не меншим повагом верталася назад, буцімто зі школи. Потім почалася війна. У 1942-му батько помер від голоду, за рік відійшла в засвіти мати, її забрав тиф. Наталю відправили до Долинського сиротинця, пізніше вона виховувалася в школі-інтернаті в Калуші. Після дівчина здобувала освіту в ремісничому училищі в Чернівцях, а також брала активну участь у художній самодіяльності. Саме там запримітило керівництво Чернівецького театру акторські здібності Наум. Її запросили в допоміжну трупу театру. Ролі їй вдавалися легко, невимушено, зовсім скоро про неї почали писати в пресі, а на спектаклі з її участю охоче йшов глядач.



Наталія вступила до культосвітнього технікуму, але театр не покинула. Найпомітнішою роботою на той час стала роль Парасини в виставі “Земля” (за твором Ольги Кобилянської). У 1953-му розпочалися зйомки фільму “Земля”, Амвросій Бучма якраз шукав актрису на роль Парасини. Із пропонованих акторок він не вибрав жодної. Тоді спитав чи є ще хтось, але йому відповіли, що ті артистки не вартують його уваги. Проте режисер наполіг, щоби йому показали всіх. Коли він побачив Наталію, то вигукнув до режисера Швачка: “Де ти знайшов це дивовижне дитя? Парасиною буде вона!”. Так Наум увійшла до кіна. Наталія Ужвій, яка також знімалася в цій стрічці, допомагала молодій актрисі. По завершенню зйомок Бучма запитав у дівчини, що вона планує робити далі, і отримав відповідь – хочу вчитися. За словами Наум вона самотужки, без протекції вступила до театрального інституту імені Карпенка-Карого. Про те, що вже знімалася в кіні нікому не говорила.

Киевский мурал «Герои Крут» / Фото: uk.wikipedia.org

КРУТЫ — ЭТО НЕ О МУЧЕНИЧЕСТВЕ
/ С согласия автора материал публикуется на русском языке /
В конце января 1918 года из Киева на восток отправился поезд с несколькими сотнями вооруженных людей. Ехали они на войну. Направление для подобного движения было новым — последние 3 с половиной года военные эшелоны перемещались исключительно на запад.


Фото: bigkyiv.com.ua

С лета 1914 года, когда российская империя вступила в Первую мировую войну, в ту сторону проследовало огромное количество составов с солдатами. Обратно же шли вагоны с ранеными и искалеченными людьми. Не считаясь с потерями, империя пыталась переломить неблагоприятный ход событий на фронтах, но так и не преуспев, от натуги надтреснула.

Рамочка от Наталья_Иаушка