♦ Радянські кати знищували цілі покоління українців. Жертвами комуністичного терору і репресій стали мільйони людей.
♦ Наслідки радянської євгеніки, на жаль, й досі лишають помітний слід в Україні.

Репресії були головним засобом державного управління в державі більшовиків. Завдяки цьому вони спочатку підкорили, а надалі тримали величезну країну у покорі...


Биківнянські могили - місце масового поховання жертв репресій / Національний історико-меморіальний

Вже понад десять років в Україні кожної третьої неділі травня згадують жертв політичних репресій в СРСР.
Цього року пам’ятний день припав на 16 травня.

У 20 столітті українські землі перетворилися на полігон соціальних експериментів, що їх проводили очільники нової версії російської імперії – СРСР. Жертвами тоталітарного комуністичного режиму стали мільйони людей, а наслідки радянської євгеніки, на жаль, й досі лишають помітний слід в Україні.

«Всё могут короли…» – когда-то пелось в старой шуточной песне. Люди, которым посвящена эта статья, обладали невероятным коммерческим чутьём. Созданные ими бизнес-империи во многом определили облик украинской столицы. Зарабатывая миллионы, некоронованные «короли» Киева не забывали о нуждах города, занимаясь благотворительностью и оставив после себя колоссальное наследство.


Яков Бернер (1837-1914)

«Кирпичный король» Яков Бернер
В своё время отец Якова Бернера оказался перед сложным выбором: уехать из Киева, но остаться иудеем, или же принять христианство и остаться киевлянином. Взвесив аргументы «за» и «против», он сохранил верность Киеву. Так была решена судьба его сына – будущего киевского коммерсанта, миллионера и «кирпичного короля».

Окончив Вторую мужскую гимназию, Яков увлёкся предпринимательской деятельностью. 20-летним юношей он получил статус купца. К этому возрасту начал проявляться его талант предпринимателя.

«В українській трагедії достатньо підстав для агресивного оптимізму.»
— Роман Коваль

У народі 16-го травня колись казали, що «з Тимофія є вже всім велика надія» – надія на тепло та гарний врожай. А також підмічали: якщо цього дня сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця. «Коли на Мавру цвіте черемха — зажди холод живе». Наші пращури вважали, що цвіт черемхи холод приносить.


Портрет Миколи Костомарова роботи українського художника Миколи Ґе / Джерело: radiosvoboda.org

16 травня 1817 року народився Микола Костомаров — український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».

«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей».
— Микола Костомаров

Рамочка від Наталя_Івушка

Сирень прекрасна, спору нет
Весны дыханье — первый цвет.
Так нежен тонкий аромат,
Что дарит радость во сто крат
Сильнее, чем сама любовь.
И открывает вновь и вновь
Всю многогранность нежных чувств.
И поцелуй сорвавши с уст
Украдкой, тайно, лишь во сне,
Цветы приносит по весне.

© Моника

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також Героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.

Дата 23 травня була вибрана не випадково…

Ідея свята виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно його запровадили постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».

Дата 23 травня була вибрана не випадково – у травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. А 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

Довідково. Євген Коновалець був природженим лідером. У 27 років, з’явившись у Києві після російського полону, він створив і очолив одну з найбоєздатніших частин армії Української Народної Республіки – формацію Січових стрільців, яка відіграла вирішальну роль в багатьох критичних ситуаціях: під час січневого більшовицького заколоту в Києві у 1918-му, антигетьманського виступу Директорії, а також під час боїв 1919 року.

Євген Коновалець став своєрідним «містком» між двома поколіннями учасників боротьби за незалежність: тими, хто боровся в 1917-1921 і тими, хто повстав у 1940-і.

Рамочка від Наталя_Івушка

21 мая 1921 года родился академик Андрей Дмитриевич Сахаров.
И в этот день ему исполнилось бы 100 лет.

Очень возможно, что многие молодые люди на постсоветском пространстве о нем уже мало, что знают. Жизнь современная слишком динамична, в ней очень много событий, своих забот и тревог, и для тех, кому сейчас 30-40 лет, Сахаров – это уже история такая же, как и любая другая история, а для более молодых людей тем более. Он ушел в декабре 1989-го, и с тех пор прошло уже почти 32 года. Историю можно знать хорошо, можно знать выборочно, можно даже вообще не знать (последний вариант очень плох, но ведь, чего греха таить, людей, не знающих историю, очень много).

Мне захотелось в этот день поделиться тем, как я узнал о Сахарове, и какую роль это знание сыграло для меня.

«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга,
завжди матиме погоничів»
— Олена Теліга
******

У народі 23 травня вшановували Семена. Особливо цей день відзначали жінки.
Говорили, якщо на Семена зробити купіль з трав, то хвороби оминатимуть вас цілий рік. Також цього дня годували корів жовтими квітами, щоб молоко було жовтим, тобто жирним. А зібране у день Семена масло спеціально тримали для ліків, особливо дітям.

І ще цього дня дуже боялися грому і для того, щоб він не влучив в оселю, викидали з хати коцюбу, лопату й помело.

23 травня 1863 року народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький —
архітектор, меценат, автор Будинку з Химерами, собору Святого Миколая в Києві та ін. Його називали «київський Гауді».



Чи знаєте Ви, що:
Мабуть, мало хто з українців знає, що відомий архітектор, автор Будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві Владислав Городецький похований в Тегерані (Республіка Іран). Ім'я архітектора Городецького носить вулиця в центрі столиці України, яку він проектував і на якій стоять споруджені за його кресленнями будинки.

Рамочка від Наталя_Івушка

Кримський похід на москву — похід кримського хана Девлет Ґерая на москву навесні 1571 року з метою покарати васала-данника за непокору. Похід завершився спаленням москви 3 червня 1571 року.

Навесні 1571 Девлет Ґерай зібрав велике військо. Літопис, перебільшуючи його чисельність, називає 120 тисяч. Під Кромами кримське військо переправилося через Оку і в обхід Серпухова, де стояв з опричним військом Іван IV, рушило на москву.

Не зустрівши серйозного опору — Іван Грозний утік на північ, — 23 травня Девлет Ґерай підійшов до москви. Татари пограбували та спалили московські посади й Земляне місто, 3 червня вогонь також перекинувся на кремль: згоріли Опричний двір та палац царя, у пожежі загинув і поранений головнокомандувач московського війська князь Іван Більський.

*** Девлет Герай на мініатюрі «...а сам пішов з москви на третій день, у неділю, а з ним князь Володимир Андрієвич та цар Казанський Симеон, та бояри і діти боярські багато які» з «Лицевого літописного зводу» XVI ст.




Джерело

– Отакої! Дождалася сучка помочі, сама лежить, а цуценята гавкають, –
накрила мене мокрим рядном зранку Хомівна. Ану іди тепер розбороняй хлопців, бо поб’ються. От і чвалаю рознімати. Під крамницею (бодай мої вороги цілодобову крамницю під балконом мали!) кібцем стоїть слюсар Васько і скромним курчам тулиться до фундаменту незнайомець.

Побачив мене Василик і відзвітував:
– Та він первєє почав. Питаю я оселедець, а цей вишкварок кривляється: «Асілєдіц! Нє можиш па-чілавєчіскі сказать?» От я й кажу, що я – людина, живу на землі своїх прадідів, розмовляю по-людськи. Він мені закидає, що русскіє принесли нам великий могучий, а ми не цінуємо того й цвенькаємо зіпсованою польською. Ах, так, бісове насіння!

Я й видаю, що ми з діда-прадіда тут жили за своїми законами, своєю мовою говорили, свою землю боронили. А коли москалі в Запоріжжя прийшли, чим вони уславилися? Воно не знає, очима кліпає, то я й веду далі, як ти, Володимирівно, вчила. Ви ж заслали козаків на Північні війни, захопили в Дубовці зимівники, знищили їх, за один рік нахазяйнували:
– Взимку вирубали всі дуби (печі топити!);
– Розвели Невінчану слободу, бо де такого попа злапати, щоб міг Петра й Степана обвінчати;
– замість городини висадили капусту, бо це універсальна закусь;
– з культурних заходів був єдиний – дебільна лава на лаву до першого вбитого. При цьому вбивство не вважалося злочином.

Вишиванка Франка з альбому Пчілки

Вишиті сорочки Лесі Українки й Тараса Шевченка – це не просто музейний експонат. Вони «оживають» у руках майстринь, і кожен охочий може або вишити собі такий же візерунок, або придбати сорочку. Те саме з комірцями, які дівчата з інтелігентних родин вдягали з сукнею. Їх відтворює переселенка з Донецька Тетяна Зез.


Тетяна Зез

Нині вона живе в Києві, бо з чоловіком були вимушені виїхати з шахтарської столиці, коли ту окупували кремлівські найманці. Вишивання Зез називає своєю війною і розвіює міфи про те, що сорочки носили тільки селяни. Про це вона розповіла в рамках спецпроєкту «Вишити, щоб вижити», який Укрінформ підготував до Всесвітнього дня вишиванки.