[700x]

Любомир Гузар как-то сказал, что религия – это встреча с Богом, которая может быть только личной. 31 мая 2017 года кардинал, лидер УГКЦ отправился в это путешествие, оставив после себя не только память и наставления.

Любомир Гузар родился в 1933 г. во Львове. Его родители Ярослав и Ростислава были очень набожными, поэтому семья радовалась, когда Любомир еще в школьные годы сказал, что хочет стать священником. Во Львове он окончил народную школу и первый класс гимназии.

ПЕЧАЛЬНАЯ "ВОЗМОЖНОСТЬ УВИДЕТЬ МИР"
Детство перестало быть безоблачным в сентябре 1939-го – немцы начали бомбить Львов. Как вспоминал Гузар позже: "Я – ребенок войны. Я видел, как богатые люди в одно мгновение теряли все".

НКВД сменилось Гестапо – и снова возвращались советские спецслужбы. В 1944-м Ярослав Гузар попал в списки НКВД на ссылку в Сибирь. Поэтому, впопыхах собрав вещи, ночью семья уехала в Австрию.


Жизнь Любомира Гузара в фотографиях. facebook.com/olexandr.homenyuk

Рамочка от Наталья_Ивушка

Однажды, я принес на работу бездомного щенка. Так получилось. Я нашел щенка за 5 минут до начала рабочего дня. Он был грязным и невзрачным сыном дворняги. Я спрятал его в углу кабинета, но... щенок упорно выползал оттуда и пищал. В итоге, его увидели все мои коллеги. …и полетели к моим ногам человеческие маски.

Вот, очень добренькая и общительная секретарь Марина Викторовна. Молодая и смешливая. Ее умело накрашенное лицо, странным образом скривилось при виде грязного щенка: «Алексей Александрович! Вы, что же не брезгливый совсем?! Грязь развели тут…» Ее яркая, добрая маска вдребезги разбилась недалеко от весело машущего грязным хвостиком, сучьего сыночка…

Вот уборщица, Нина Владимировна. Вечно уставшая, ворчливая и злая на всех, пожилая женщина. Вдруг ее морщинистое лицо расплылось в улыбке: «Ой, кто тут у нас такой хвостатенький?! Алексей Александрович, это по работе посетитель, али по личному?!» У моих ног лежала скомканная злая маска, а я видел чуткое и добрейшее лицо…

Коли світ ще не був засміченим, зіпсованим та егоїстичним, коли дерева були великими, а річки – повними, люди спілкувалися звуками. Це були різні інтонації, ритми, темпи. Саме тоді у племенах правічних людей зародилася колискова. Мама наспівувала маленькій дитині мелодію – тиху, мирну спокійну. Тоді колискова була симбіозом звуків і вібрацій, які передавалися невидимим зв’язком між найріднішими людьми. Маленька людина, яка у перші тижні життя не могла бачити цей світ чітко, орієнтувалась у просторі тільки так.

Пізніше звуки переросли у букви, а букви – у слова. Колискова отримала новий сенс. З розвитком культури у суспільстві, жінки намагалися об’єднати у колисковій повчальну історію, яскраві образи, зв’язки з природою. У деяких народів мама писала немовляті особливу пісню, яка б супроводжувала її усе життя. У колисковій дитина вперше чула мову своїх предків, тому вона також відігравала важливе національне значення.

Українську пісню та її складову – українську колискову вважають наймелодійнішою у світі. Вона вже давно посіла свою визначну роль у світовій скарбниці фольклору. Зокрема син українських емігрантів, американський композитор Джордж Гершвін якось відвідав у Нью-Йорку концерт Українського Національного Хору. Під час програми він почув пісню “Ой ходить сон коло вікон”, яка певно пробудила у ньому струни української ментальності. Натхненний композицією він написав одну з найвідоміших в історії музики арію “Summertime”. Ця пісня згодом стала “візитною карткою” Луї Армстронга та Ельзи Фіджеральд.

Феофан Прокопович / Джерело: uk.wikipedia.org

Феофан (Єлеазар, Єлисей, Теофан) Прокопович — український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець — гуманіст, ректор Київської академії; архієпископ Псковсько-Великолуцький та Нарвський, Великоновгородський. Феофан Прокопович — визначний діяч епохи бароко. Його праці торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології. Як прихильник царя Петра І, він був автором теорії модернізації російській імперії у дусі освіченого абсолютизму і реформування церкви, котра підпорядковувалася б владі самодержця.




Джерело

А ви знаєте, що Республіка Тува в рф (або ще називають Тива) офіційно висунула територіальні претензії до сусідніх федеральних республік?

А ви знаєте, що міністр оборони росії Сєргєй Кужугєтовіч Шойгу - тувинець, і на його честь в столиці Туви Кизилі названа набережна Єнісєя? І що реально його звати КУЖУГЕТ Шойгу, а Сірьожа то для паспорта?

А ви знаєте, що "президент" Республіки Тува є особистим протеже Шойгу і одіозним тувінським ультранаціоналістом, який гаряче відстоює ідею державної незалежності Туви від росії, і фактично провадить разом з місцевою поліцією і мафією політику примусового виселення росіян, які звідти тікають в Красноярськ цілими родинами, кидаючи майно? І що саме Шойгу цим своїм друганом скинув з посади іншого тувинця, який жорстко тримав республіку підпорядкованою москві?

А ви знаєте, що в столиці Туви, 140-тисячному Кизилі, за російську мову на вулиці можуть легко вбити, особливо в приватному секторі, а за дружню розмову з росіянами тувинців можуть побити вдома свої, і СИЛЬНО?

А ви знаєте, що в Кизильських ТРЦ мами-росіянки намагаються залишати дітей на дитячих майданчиках лише в першій половині дня, щоб не перетинатися з тувинськими мамами і дітьми, бо це гарантована бійка?

А ви знаєте, що зарплата в Туві в перерахунку на наші гроші це 4-6 тисяч гривень на місяць, і це на вугільних шахтах?

А ви знаєте, що Республіка Тува не підключена до газопостачання, і все опалення взимку виключно на вугіллі, і від кіптяви після спалення якого сніг в Кизилі взимку чорний?

А ви знаєте, що в конфлікті між росіянином і тувинцем місцева поліція ЗАВЖДИ виключно на боці останнього, а росіянин вигрібатиме за обох?

А ви знаєте, що чинний міністр внутрішніх справ Туви відомий тим, що власноруч спалив живцем місцевого сутенера, який заступився за хвойд, яких клієнт почав бити, і закопав обгорілий труп прямо в котловані під фундаментом тувинської філії Слєдствєнного Камітєта расії? І що єдиний свідок, який погодився свідчити, поплив по Єнісєю і не повернувся?

Ви знаєте, що тувинці відкрито агітують один одного виганяти росіян, змушувати їх тікати, кидати майно, яке потім задарма можна буде забрати? І при цьому кажуть "вже не довго чекати"?

А ви знаєте, чому росія полізла в Україну?
Бо за Уралом дуже страшно. Її звідти виганяють. Там росії вже НЕМА.

Автор: Oleksiy Nesterenko

Рамочка від Наталя_Івушка

Рамочка від Nata Vi

Повстанський Великдень: в умовах боротьби / Джерело: na-skryzhalyah.blogspot.com/2020/04/blog-post.html

"Повстанський Великдень" від неперевершеної у своїй справі Анни Сенік (Ładna Kobieta) хвилює і бентежить. Як проходила ця робота розповідає сама фотограф:
«Найбільшим моїм натхнення в цій роботі, був вітальний текст із Великодньої повстанської листівки від 3 травня 1948 р. - від друга Тигра другові Юрку. Чудові, піднесені, глибокі і натхненні слова! Цей тексти ми і використали під час створення відео про зйомки, за що дуже дякую Андрію Приймаченку».


Повстанський Великдень: в умовах боротьби / Джерело: na-skryzhalyah.blogspot.com/2020/04/blog-post.html

ХРИСТОС ВОСКРЕС - ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!
Христос смерть побідив… Він воскрес у той час, як земля зі сну прокидалась, як надходила весна. Таємним, не обчисленим багацтвом дрожало лоно землі й синя півкуля неба. Оживала чарівна містерія нового життя на провесні. Життя вставало.

Із землі, з кущів, із дерев рвалися непогамовані рости й зеленим криком стріляли в сонячне проміння. На всьому, що тільки існувало, прорізувався малий ротик і кричав у Всесвіт: «Життя!» У той час Христос Воскрес.

Станув на гробом, в якому його поховали, простягнув руку. На зустріч Своїм, на кару – ворогам. І з того часу, кожної весни, одного дня, що зветься Великдень, грають дзвони на дзвіницях і християнський люд мільйонами сердець, співає, кличе: Христос Воскрес!
І цього року теж: весна і зелень рветься до сонця, і Великдень прийшов. Знову Великдень…
Тільки… Тільки мою українську землю та небо, український народ застав у тяжкій під більшовицькій дійсності, яка нищить його національні святещі.

Тільки… Тільки найбільш тривожить ворога наша революційно-визвольна боротьба, наша велика і нова Ідея, яку ми несемо в народ, та наближаємо другий Великий День – Воскресіння України… Ми зрушили той камінь, що ним москва привалила домовину України… Але: Христос Воскрес! А було це в такий час, як сьогодні, а сьогодні такий час, як був тоді, коли воскрес Христос!

Горять серця! Твердим революційним ходом пробиваємо шлях до Волі. Знаємо, що Христос побідив, бо Він безсмертний. І ми – безсмертні! Він вічний! І ми – вічні! Він побідив. І ми, з вірою в Него побідимо! Перемога Воскресіння Христового є запорукою нашої перемоги!!!

З днем Світлого Воскресіння Христа засилаю Тобі наше радісне «Христос Воскрес!» і бажаю: гарту, духа, віри й витривалости до дальших змагань за Українську Самостійну Соборну Державу!!! Христос Воскрес - Воскресне Україна!

Рамочка від Наталя_Івушка

Дідік Данило (Даня) Андрійович / Джерело: uk.wikipedia.org

Український гурт KOZAK SYSTEM випустив кліп, присвячений 15-річному громадському активісту Данилу Дідіку, який став жертвою теракту під час Маршу єдності в Харкові в лютому 2015 року. Кліп з фотографіями з сімейного архіву родини Данила опублікований на офіційному YouTube-каналі групи. Як наголошується в супровідному тексті, ролик вийшов у рамках проєкту "Так працює пам'ять" і присвячений всім, хто віддав життя за незалежність України.

“Він мав мільйон варіантів цікаво прожити своє життя, однак загинув за те, щоб такий шанс був у нас”,
– йдеться в описі до відео.



Нагадаємо, що 22 лютого 2015 року, в річницю перемоги Революції Гідності, у Харкові розпочалася хода на підтримку єдності України, в якій брав участь Данило. Біля Палацу Спорту активісти вишикувалися в колону та рушили до майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух.

Хлопець ішов попереду колони, перебував поблизу епіцентру вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову травму. Данило впав у кому. Наступного дня, 23 лютого 2015 року, не приходячи до тями, Данило помер. Тоді від вибуху загинули ще троє учасників ходи: Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко (37 років), Ігор Толмачов (52 роки).

©

Останній дзвоник пролунав для близько трьох сотень ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна, серед яких 18 випускниць. Вже завтра на майбутніх офіцерів будуть чекати вступні екзамени та здача незалежного тестування. Сьогодні їх день і їхнє свято. Сьогодні нестримні емоції батьків та доросла виваженість і стриманість ліцеїстів.

Серед почесних гостей, які приїхали привітати цьогорічних випускників командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський, голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, представники влади, батьки та рідні ліцеїстів.

Рамочка від Наталя_Івушка