Коржи для торта в количестве девять - десять штук можно приготовить всего за пол часа. Затем взбить или сварить крем, промазать коржи и получится вкуснейший торт. Рецепт приготовления коржей предлагаем ниже...
Итак, нам нужны такие продукты: двести грамм сметаны и одна чайная ложечка соды пищевой, плюс двести грамм сахарного песка и три стакана муки.
Как готовить тесто для коржей: сметана перекладывается в емкость стеклянную, добавляется сода и сметана с содой перемешивается. Сметана от воздействия соды начинает бурно реагировать, на поверхности появляются пузырьки.
Далее в в сметану всыпается сахар, минуту перемешивается, далее порциями всыпается вся мука. Можно ложкой перемешивать на первой стадии замеса, но в итоге тесто получается очень плотное, поэтому месить его нужно вручную.
Из шара теста лепятся девять - десять маленьких шариков, раскатывается скалкой тонкий круг из каждого шарика теста, накладывается тарелка, по диаметру обрезаются остатки. Все коржи поочередно пекутся на сковородке! На сухой сковородке, уровень огня должен быть минимальным.
Коржи для торта готовы. Смазывайте их кремом и наслаждайтесь домашним вкусным тортиком.
[604x453]
Вы когда-нибудь обращали внимание на то, какие красивые ажурные тени дают самые простые растения? Не розы и лилии, а обычные сорняки?
Выберите из предложенных такую,
которую бы не отказались использовать в качестве собственной визитки.
Самую для вас симпатичную на данный момент.
[показать]
А что расскажет ваша визитка? © globus & novser
[показать]
[показать]
[показать]
Об этом напитке я знаю уже довольно давно, на одном сайте для худеющих леди некоторое время назад он был в большой моде. И отклики были самые восторженные! По отзывам форумчанок, всех, кто пил Воду Сасси, она реально отбивает аппетит на полтора – два часа. Что нам, худеющим девочкам, и нужно во время нелегкой борьбы с ненужными килограммами.
Итак, друзья, что мы имеем… У нас есть волшебный напиток, который относительно дешев, быстр в приготовлении и эффективен при похудении. Пришло время познакомиться с ним поближе.
[640x425]
К стирке цветных вещей нужно относиться с особой осторожностью, так как даже очень качественные изделия имеют обыкновение линять под воздействием горячей воды и моющих средств. Именно по этой причине светлую и темную одежду никогда не стоит смешивать в стиральной машинке, а при удалении пятен с цветной одежды стоит использовать специализированные средства, которые позволяют избежать сильной линьки. Однако если это все же произошло, то не стоит впадать в панику. Вернуть первоначальный вид любимой блузке или же модным джинсам все же возможно при помощи проверенных годами народных средств.
[600x390]
|
Мотив - четырехлистник |
узорчики разные |
узоры |
|---|---|---|
|
простые узоры на любой вкус |
Филейные узоры на любой вкус |
Узоры для вязания крючком. |
|
Ажурные квадраты |
Салфетки - схемы - филе!!!! |
Техника безотрывного вязания. |
|
Красивый мотив крючком. |
Ажурный узор крючком. |
Девчонки!Нашла узор-фантастику! |
[показать]Узоры для вязания крючком 74
|
[501x700]
Существует огромное количество вариантов приготовления шоколадных тортов, которые, естественно, отличаются рецептурой, сложностью и прочими нюансами процесса выпечки. Я хочу вам предложить простой, но очень вкусный шоколадный торт, который готовится очень просто, очень быстро и требует минимума продуктов, которые всегда есть под рукой. А что самое главное – этот торт относится к постным рецептам, поэтому его можно готовить когда угодно.
[700x525]
...Вот и подходит время таких ягодных пирогов. В ягодный сезон все наверное стараются порадовать вкусной выпечкой своё семейство. И этот вишнёво-творожный пирог будет кстати. Он очень хорошо идёт и к чаю и ко многим компотам. Попробуйте это лакомство - Вам понравится.
Барельеф цветка на стене.
Автор: Юлия Быковская
В этой публикации вы узнаете:
1. Как подготовить стену под художественную роспись и декорацию
2. Как создать барельеф цветка из гипсовой шпаклёвки
[показать]У ці дні до Львова з’їхалися ключові, надпотужні спікери на тему Донбасу. І я щиро вітаю їхні намагання бути лагідними адвокатами донбасців. Мені навіть імпонують явно мазохістичні намагання збагнути, зрозуміти, прорефлексувати бідолашний донбаський народ-жертву. Ця інтелектуальна мастурбація над нещасною долею донбасців, яких треба полюбити і пригорнути, інколи нагадує інтелектуальні спроби бачити позитив навіть там, де тебе гвалтують. Чого ж, я цілком розумію сутність Колєсніченка і Царьова – але це не означає, що я поселю їх у своїй квартирі. Навпаки – я їх пошлю на хер передовсім тому, що їх добре розумію. Так і тут.
Зараз я скажу те, що нарешті мусить хтось сказати.
Мою країну катрупили ціле 20-е століття. Нещадно, системно, масштабно. Геноцид мого народу – це найбільша антропологічна катастрофа Європи за тисячу років. Якщо Донбас цього не визнає, якщо Донбас із цього хіхікає, якщо Донбас це заперечує – то пішов він на хер.
Дуже світлі голови з Донбасу м’яко просять нас сприйняти ностальгію донбасців за советським ладом. Я це можу. Але не хочу і не буду. Тому що совєти прийшли в помешкання моєї бабусі, дали півгодини на збори і цілу родину з одним чемоданом повезли в Красноярський край, як худобу. Для мене Радянський Союз – це тоталітарна несвобода, репресії, знущання над особистістю, патологічна покора, колективний дурман, від якого блювати хочеться. Знаючи усе це, я тепер повинен спокійно толерувати ностальгію дрімучих донбасців за рабовласницьким ладом? Сорі. Хочуть ходити на паради 1 мая - хай ходять, але без мене. Хочуть співати "порохом пропах" на День Побєди - хай співають, але без мене. Кожен, хто хоч заїкнеться про ностальгію за совком, про ті чудові розпрекрасні часи, - пішов на хер. Давайте говорити прямо: усі кращі, хто виїхав із Донбасу, туди вже ніколи не повернуться. Вони вже не зможуть жити в советсько-путінському зоопарку, де кормлять згідно з розкладом. І всі, хто виїхав із Донбасу, насправді щасливі, що вирвалися з цього мордору. І їм тепер легше рефлексувати про Донбас, живучи на безпечній відстані від нього. Хто бодай раз ковтнув свіже, вільне, збагачене повітря України – той точно скаже донбаській ваті: пішла на хер.
Революція Гідності була в тому числі антидонбаською. Люди протестували проти того, чим досі є Донбас. Проти покірного рабства, проти мовчання, проти терпіння, проти стадного голосування, проти сліпої віри в політиків, проти чинопочитанія. Не подобаються вам ваші рідні ополченці - прийдіть і грохніть когось із них. Не подобається вам українська армія "укропів" - прийдіть і грохніть когось із наших. Принаймні це хоч якась позиція. Так ні - будуть нити, будуть сидіти в кущах і пукати ізподтішка. Людям, які досі не знають, за кого вони в цій війні, я кажу: пішли ви на хер.
Донбасців виправдовують: мовляв, а чого ви хотіли від людей, яких 80 років привчали до німої слухняності. Я все це розумію. Але виникає питання: навіщо Україні цілий регіон мовчазних рабів? Поясніть, навіщо? Навіщо воювати за людей, які привчені гнути спину перед власть імущим? Це повний стрьом – гинути во ім’я рабів. ДНР-ЛНР існують уже цілий рік. І якщо значна частина населення із цим комфортно співіснує – то пішла вона на хер.
Мені кажуть: треба прийняти як аксіому, що Донбас буде російськомовним. Не двомовним – а російськомовним. Мені по барабану, якою мовою розмовлятиме Донбас. Але коли я приїду (теоретично) в Горловку чи Дебальцеве і звернуся до мера-судді-чиновника українською мовою, то я хочу – ні, я вимагаю – аби мер-суддя-чиновник відповіли мені (мать їхню) державною, українською мовою. Якщо хтось на Донбасі цього не розуміє чи крутить носом – пішов на хер.
І останнє. Ми навіть самі не усвідомлюємо, в який розкішний час живемо. Ми власноруч творимо свою новітню історію. Ми наново пізнаємо притуплене поняття патріотизму. Ми гостро відчуваємо невидимий зв’язок із землею, яку не цінували останні 25 років. Ми на молекулярному рівні переживаємо трепетні моменти асоціації з українським як чимось модерним, модним, потужним. І якщо Донбас вообше всього цього не доганяє, якщо він вообше не вдупляє, про що я, - то пішов він на хер.
У мене, у тебе, у вас, у всіх нас – одне життя. Не знаю, чи варто тратити його на те, аби викручувати собі мозги через одне місце, щоб якось-там зрозуміти і збагнути