Цими днями Автономний Острів Свободи приймав високих гостей з Чукоткакэн автономныкэн округу. Суворе обличчя громовержця свинцевим малюнком на небі супроводжувало лет моторного човна плесом. До берега наближається справжня Принцеса ЧАО.
[700x560]

read more

Він захований у вербах і очеретах, з нього гарно видно Печерський ландшафтний парк, лаврські та видубичівські бані, але навряд чи хтось помітить, хоч з води, що відбувається на ньому
[650x520]

read more

liveinternet.ru/community/k...229731633/

Замкова гора у Києві (історична довідка)


"Замкова гора знаходиться у Подільському районі Києва і являє собою останець, який утворився у четвертичний період. Висота над рівнем Дніпра понад 80 м, над рівнем Подолу – близько 50 м. Площа гори за верхнім обрізом сягає 2 га.
З 1646 р. Замкову гору все частіше починають називати Киселівкою, від прізвища останнього польського воєводи Києва – Адама Киселя. Він у 1646 р. став каштелянином київського замку, звів тут розкішний двоповерховий будинок, а

Три гори над Подолом з північного заходу до центру Києва вишикувались в лінійку – Юрковиця, Щекавиця і Замкова. За давніми легендами на Щекавиці був родовий маєток Щека, а років за 450, тобто близько 920-го віщий князь Олег захотів подивитись на кістки свого улюбленого коня, смерть від якого йому пророкувала віщунка. На Щекавиці його вкусила гадюка, що виповзла з кінського черепа, на Щекавиці його й поховали. Місцезнаходження могили Олега було відомо до початку ХХ століття, і померли на самоті останні, хто бачив притулок легендарного князя. На Щекавицю з вулиці Глибочицької, під якою у колекторі захована легендарна притока Дніпра, йде змієподібна Лук'янівська вулиця. Зачіпаючи спиною південно-східний схил Юрковиці, вона занурюється в улоговину, з якої видно радіовежу, вкопану в щекавицьку верхівку.
[700x560]

read more

Ще зовсім не було Києва, ще світ виглядав абсолютно не таким, як ми звикли його бачити, а пагорби над Борисфеном, що нині звуть Юрковицею і Щекавицею, були заселені людьми пізнього палеоліту, які залишили цілий шар культури в їх глибинах 20 тисяч років тому, це були найдавніші поселення на території сучасного Києва, але мова піде не про них, історичне значення цих заподільських гір навряд чи зверне увагу сучасного киянина або ж туриста. Дорога ліворуч веде на верхівку Юрковиці і зветься вулицею Отто Шмідта (колишня Верхньоюрківська).
[700x560]

read more

Это цитата сообщения yury_108 Оригинальное сообщение

«Важеный пане Ондраше»: Москаль написав Клюєву лист зрозумілою кожному Шуфричу реґіональною мовою

Народний депутат Генадій Москаль надіслав секретарю Ради національної безпеки і оборони України Андрію Клюєву депутатське звернення щодо бездіяльності Державної прикордонної служби України, а також СБУ та МВС у справі прокладення «контрабандного» тунелю під українським кордоном. Текст звернення написаний русинським (закарпатським) діалектом, який законом Ківалова-Колесніченко визнаний одним з реґіональних мов.

Як русинсько-українського перекладача Г.Москаль рекомендує А.Клюєву використовувати його заступника Нестора Шуфрича, який неодноразово публічно заявляв, що вважає себе русином. Наводимо текст звернення повністю:

«Важеный пане Ондраше!

Уткрыття словенськыми поліціянтами пудземного тонеля, ош прокладеный на окраині Унгваря пуд украиньско-словенськым готарьом, указуйе на вто, ош украиньскі контрабандисты использувуть у свойум ділови методы латиньско-америцькых колиг, кутрі пуд земльов совавут у США наркотикы ай нелегалув. Айбо в нашум случайи поражайе не лем наглусть контрабандистув, айбо й докус бездіятильнусть украиньскых силовых структур, котору нияк ни мош ани объяснити, ани управдати. Изонандженый з пуслыдньым словом технікы тонель дійствовав май мало пару рокув. Совали ним не лем цигеретликы, айбо й нелегалув, а може быти, што й наркотикы ай оружийе (типирька йсе унадить сльедствийе). Айбо нич ни ясно, што всьый сись час чинили розвудчикы-пограничникы, кутрі мали ни допустити сякойе, ай СБУ тай МВД. И кулько бы щи совали тым тонельом цигаретликы, кидь бы ни словенскі поліциянты.

Пудкарпатя майе гриницю не лем из Словенском, айбо и з Мадарщинов, Польшов тай Румынійов. Ци ниє такі же тонелі пуд носом у пограничникув и пуд сими странами?

Прошу вас файно, ги сикритаря РНБО, вучворити комісійу, ош бы файно изучила усі обстоятильства копаня тонеля ай причины биздиятильности силовых органув Пудкарпатя ай пограничникув тай изонаджити их д утвіту.»

"ОБКОМ"	Версия для печати
27 Июля 2012 11:19

[показать]

robota.lviv.ua/14/PSYHOLOG.html

Сфера застосування професійних навичок психолога вельми широка, але все таки її можна обкреслити: робота з психічно здоровими людьми, що зазнають труднощів у повсякденному житті - спілкуванні, родинних стосунках, на роботі або навчанні, після перенесеного стресу тощо. Медичної освіти психолог не має, діагнозів не ставить і не лікує. Втім, люди з психічними або соматичними захворюваннями також можуть виявитися у полі його зору. Існує самостійна спеціальність, представники якої вивчають особливості психіки при різних недугах, - клінічна психологія.
Природно, що здобута професійна психологічна освіта не наділяє здатністю «сканувати» особистості оточуючих. Хоча грамотний спеціаліст правильніш, ніж прості смертні, трактує поведінку інших людей, частенько навіть передбачає їхні вчинки. Допомагає у цьому вміння бачити і аналізувати психологічні особливості співрозмовників (темперамент, риси вдачі), а також інтерпретувати їх жести і міміку. Добре це або погано для самого спеціаліста? Однозначно відповісти не можна. Здавалося б, людина, знайома з основами психології, має бути щасливою. Але навряд чи ви знайдете багато психологів, які успішно застосували свої знання для влаштування власної долі. Університетські викладачі строго застерігають студентів від використання отриманих навичок в особистому житті. Більш того, один з неписаних законів професійної етики забороняє надавати психологічну допомогу своїм родичам, друзям і знайомим. Пояснення просте: люди звертаються до психолога не в кращі моменти життя, вони йдуть до нього з проблемою. Пізніше, коли неприємності минуть - не важливо, завдяки психологові або інакше, - стосунки можуть зіпсуватися, оскільки в пам'яті у клієнта назавжди залишиться негативний емоційний фон, супутній зустрічам із спеціалістом. Ніхто не любить розкривати свої слабкі сторони іншим людям.
В якій би сфері людського, суспільного життя психолог не брав участь всю його практику можна розділити на п'ять видів діяльності:
1) психологічна профілактика (сприяння розвитку психологічної культури, формування бажання пізнавати себе і вміти вирішувати складні ситуації у спілкуванні);
2) психологічна діагностика (виявлення індивідуально-психологічних особливостей, стосунків особи і специфіки групової взаємодії);
3) психологічна корекція (дія психолога на внутрішній світ клієнта з метою розкриття його резервів для вирішення психологічної проблеми);
4) психологічний розвиток (формування нових психологічних якостей, властивостей особи що дозволяють клієнтові розвиватися у вибраному ним напрямі);
5) психологічне консультування (створення умов для розуміння людиною самого себе і значення інших, для ухвалення рішень про те, що робити і як до цього ставитись).
Спеціаліст повинен вміти:
Досліджувати діяльність людини, розвиток його психіки, психо-фізіологічних процесів. Вивчити внутрішній світ і особливості поведінки людини в малих (великих) групах, у стресовій ситуації, мотиви його вчинків, творчу і професійну діяльність. Зібрати інформацію про кожен індивідуальний випадок. Вислухати клієнта. Встановити з ним довірливі стосунки. Проаналізувати дані і зробити висновки. Інформувати клієнта про те, що з ним відбувається. Обговорити варіанти і прогнози розвитку ситуації. Організувати проведення лекцій, групових занять (тренінгів, семінарів). Проводити профілактику небажаної поведінки і небажаних проявів психіки людини. Розробити адекватні програми і методи роботи. Здійснювати психологічний супровід навчання, кар'єри, особового розвитку. Дати рекомендації з метою самовдосконалення і формування необхідних рис клієнтів. Зберігати таємницю. Дотримувати етику консультування і тренінгових занять.
Навіщо йдуть у психологи?
Є кілька причин, за якими старшокласники хочуть здобути вищу психологічну освіту. Зазвичай на першому місці – три бажання: приносити користь людям, вирішити власні проблеми, пов'язані з душевним дискомфортом, і багато заробляти.
Прагнення допомагати людям - найбільш реалістична причина вибору професії. Будь-який психолог, що навіть займається фундаментальною наукою, працює в тісному контакті з людьми і для людей. Менше відповідають дійсності розрахунок на психологічну допомогу самому собі та великі доходи.
Професійна допомога самому собі так само немислима, як лікування стоматологом своїх власних зубів.
Розмір заробітку залежить від того, де і ким працює фахівець. На його професійну долю впливають ті ж закони ринку, що і на долю представника будь-якого іншого роду діяльності.
Диплом є. Де працювати?
Проблема працевлаштування за спеціальністю - одна з найважчих у психології. Посаду, звану «психолог», рідко зустрінеш в штатних розкладах комерційних організацій. Вона є в школах, лікарнях, установах Міністерства внутрішніх справ, інших державних організаціях, але, як правило, службовців не влаштовує розмір окладів. Спеціалісту доводиться поєднувати кілька місць роботи, що вельми ускладнює його і без того нелегку працю.
Офіційних установ, де можна отримати платну консультацію, надзвичайно Читать далее...

ntz.org.ua/?p=1107

Бесіда з відповідальними працівниками ЦК Трудової партії Кореї 26 і 28 лютого 91 року доби Чучхе (2002).

Важливо мати правильне уявлення про націоналізм. Це допоможе людям домагатися консолідації нації, виступати на захист її інтересів і зробити свій внесок у відкриття шляху до творення її долі.

Націоналізм зародився як ідеологія захисту інтересів нації в момент її формування та розвитку. Кожна нація формується у певний свій час. Вся ж нація являє собою соціальний колектив, історично сформований і усталений на основі кровної та мовної спорідненості, спільності території і культурного життя. Нація складається з різних класів і прошарків. В будь-якій країні, в будь-якому суспільстві не можна побачити людину, що не належить до тієї чи іншої нації. І оскільки людина належить до певного класу, прошарку і в той же час до певної нації, вона наділена як класовим, так і національним характером. Ці дві риси, класові і національні вимоги нерозривно і тісно взаємопов’язані. Зрозуміло, класи, прошарки, що утворюють націю, володіють різними класовими потребами та інтересами в залежності від свого неоднакового соціально-економічного становища. Не заважаючи на це, кожен із членів нації виявляє загальну зацікавленість у тому, щоб незалежно від інтересів свого класу, прошарку захистити національну самостійність і національний характер, домогтися національного процвітання та розвитку. Це пояснюється тим, що доля нації є долею її членів; долею самої нації вирішується доля окремої людини. Ніхто, якщо він належить до даної нації, не погодиться з нехтуванням суверенітету і гідності своєї нації, з ігноруванням національного характеру. Любов до своєї нації, дбайливе ставлення до її характерних рис та інтересів, прагнення до її процвітання і розвитку – такі спільні думки, почуття, психологія членів нації. Ось що відображено в націоналізмі. Іншими словами, націоналізм є духом любові до своєї нації, ідеологією захисту її інтересів. Оскільки людина живе і вершить свою долю в національно-державному масштабі, то справжній націоналізм є патріотизмом. Прогресивність націоналізму полягає в тому, що він є ідеологією захисту національних інтересів, любові до своєї країни і нації.

З формуванням, розвитком нації націоналізм виник як прогресивна ідеологія, але в минулому його розуміли як ідеологію захисту інтересів буржуазії. Дійсно, в період національного руху проти феодалізму в його авангарді йшла новонароджена буржуазія, що підняла прапор націоналізму, і в той час її інтереси в боротьбі проти феодалізму в основному збігалися з інтересами народних мас. І, отже, піднятий новонародженою буржуазією стяг націоналізму виражав загальнонаціональні інтереси. Після перемоги буржуазної революції, разом з розвитком капіталізму і перетворення буржуазії в реакційний правлячий клас, націоналізм став використовуватися як знаряддя для захисту виключно її інтересів. Буржуазний клас, прикривши свої класові інтереси вуаллю національних, використовував націоналізм як ідеологічний інструмент для реалізації свого класового панування. Це призвело до того, що люди почали розуміти націоналізм як буржуазну ідеологію – антипод національних інтересів. Необхідно розрізняти істинний націоналізм, прихильники якого люблять свою націю і захищають її інтереси, і буржуазний, прихильники якого прагнуть захистити інтереси буржуазного класу. У сфері відносин з іншими країнами і націями буржуазний націоналізм знаходить своє вираження в національному егоїзмі, національному шовінізмі і великодержавних підходах. Ця реакційна ідеологія розпалює ворожнечу і розбрат між країнами і націями, перешкоджає розвитку дружніх відносин між народами світу.

Далі не буде, там дуже суперечливо

Учора українське театральне і кіномистецтво опинилось у порожнечі. Не стало останнього великого актора, на якого покладались надії по утриманню прапора культури після уходу Костянтина Стапанкова і Леся Танюка. Важке відчуття, що голос, який уособлював найінтимніші і найінтелігентніші риси цілого народу, залишиться тільки на екрані в записах, і відповіді на нескладені ще запитання доведеться шукати, лише зазираючи у минуле, передивляючись зігране і створене, де збереглось безліч відповідей, та перервалась надія про можливість черпати з цього бездонного колодязю таланту і мудрості.
[700x597]

Ніжинський краєзнавчий музей розмістився у двоповерховому цегляному будинку середини ХІХ ст., що належав ніжинському священикові О.М. Максимовичу. Як і поштова станція, він мав попередників, розпорошених по всьому місту, починаючи з Гоголівської кімнати в тодішньому (1902) історико-філологічному інституті , далі були квартира директора інституту І.П. Козловського (1916), музей історії мистецтва та етнографії на чолі з В.І. Лесючевським (1920), ніжинський окружний музей(1927), краєзнавчий музей (1967). Зараз музей носить імя Івана Георгійовича Спаського (1904-1990), видатного вченого-історика, уродженця Ніжина, сина протоієрея Георгія Спаського – людини надзвичайно високих моральних якостей, які вочевидь прищеплював і дітям.
[700x560]

read more

Присмеркова станція Ніжин. Тут з ним зустрічаються, тут і прощаються. Втомлені постаті поодиноких пасажирів розпливаються, немов у запамороченні важкого дня, що добігає до кінця. За дві хвилини має надійти остання столична електричка. Вокзал збудований у середині ХІХ століття і відреставрований зовсім нещодавно
[700x560]

read more

Вони мешкають у 19 кварталі. Я вже не був три роки, а самі господарі хату не прибирають. На мармуровій підлозі накидано дрібного брунатного гілля, зелені пагони, що вигнало випадкове насіння, горнуться до сталевих прутів огорожі, але вони заважають їм. Треба прибрати і завадити кореням лоскотливо торкатись старих кісток. Упоравшись і прибравши сміття, дозволяю собі познайомитись із сусідами. Гадав, що років 30 тут не було нових облич, але ж невдовзі після мого останнього візиту до них переїхав статечний чоловік із розумними очима. Його дерево знань розійшлось по світу молодими паростками, а він мудро вирішив спочити, скінчивши справу.
[700x560]

read more

Это цитата сообщения морда_зверя Оригинальное сообщение

життя, як переднє слово

В колонках играет - КРАСНА ПЛЕСЕНЬ З СИМФОНіЧНИМ ОРКЕСТРОМ - Мурашки от Степашки

Цей вічний дитячий стан. Справжнє життя – дорослість – ще тільки попереду. Воно, як обрій – віддаляється з кожним кроком (днем, місяцем, роком). І коли попереду вже чорніє провалля, ми зупиняємося в розгубленості: час минув. Ти готувався до цього, справжнього існування, але шлях вже пройдено, а зворотнього шляху немає. Життя витрачене на підготовку до нього. Приказка "Вік живи - вік учись" обернулася формулою "безперервної освіти".
[700x420]

кажуть вибір є завжди, варіантів не один, і не три, але скільки часу треба збирати інформацію для четвертого?
[563x600]

Елегія вічної непохитної байдужості мурашника до однієї довільно обраної мурахи ©

Мовний закон, яким запліднили парламент два племінні цапи-депутати – тема дискусій і негомінливої тусні на сходах Українського дому
[700x560]

read more

Это цитата сообщения Грань_реальности Оригинальное сообщение

А ще слід налаштувати себе на оптимістичне сприйняття життя і не засмучуватися через дрібниці. У всіх в житті виникають якісь проблеми, але, як хтось мудро зауважив, вирішувати їх слід у міру надходження, жити сьогоднішнім днем, радіти дрібницям і не журитися про недосконалість існуючого світу. Не ми його створювали, так що нема чого даремно побиватися. Можна лише робити все залежне від нас для його поліпшення.

На 1941 рік Бердичів налічував понад 60 тис.людей, для порівняння зараз тут живуть 89 тис. Половина населення було єврейським. Гітлерівська расова політика не може бути зрозумілою людині адекватній, такій, що сповна розуму, а висловлюючись простіше, дружить з головою. Тим не менш справжні дива робить вміло організована пропаганда. Гітлерівці вчились у Радянського Союзу будувати концтабори, а Радянський Союз брав уроки у доктора Гебельса. Гетто – збірний пункт для єврейського населення перед масовими «акціями». На поч. серпня воно було влаштоване на невеличкій ділянці між кляштором і Гнилоп'яттю в районі Яток (міський базар). Ятки - це самий
бідний район міста вздовж небрукованих, з вічними, непросихаючими калюжами вулиць. Стоять там старі халупки, одноповерхові будиночки, старі, з обсипаною цеглою будівлі, у дворах росте бур'ян, валяється сміття, купи непотрібу, гною. Квартири і майно, залишені євреями, спочатку грабувались німцями, а згодом там мародерничали поліцаї. Менш як за місяць 30 тисяч людей опинилась за дротами в величезній тісняві і без будь-яких зручностей. Перші 10 тисяч були вивезені і вбиті в перший тиждень існування гетто, це були сильні і здатні мислити і боротись люди, але їм не вистачило часу. 15 вересня 1941 найжахливіший день в історії міста: спецзондеркоманда вивозить понад 15 тис жінок, старих, школярів, немовлят і розстрілює в ямах близ приміського хутора, ніхто не відає, скільки живих задихнулось у товаристві мертвих. 3 листопада була остання масштабна «акція». Із гетто вціліло 20 людей. Приблизно.
[560x700]

read more

З вокзалу почнеться і це, тихо-провінційне сьогодні, але з дуже бурхливою історією містечко, що не раз зазнавало корінних перетворень і втомилось від них. Уповільнення історичної ходи бачиться і в застиглій кількадесят років тому топоніміці міста, де головною магістраллю була і є вул. Карла Лібкнехта, а от хто цей Карл, чи носив бороду, чи зупинявся у Бердичеві, як Гітлер, Пілсудський, Симон Петлюра і Бальзак, не знає жоден мешканець, молодший 35 років, та й за старших маю великий сумнів. Уперше згаданий у році 1545 за офіційною версією (хоча грамотою подільського князя Федора Коріатовича від 1391 року Бердичів пом'янули чітко і недвозначно), за 300 років зазнав світової комерційної слави (1765 року польський король Станіслав Август на прохання Радзивілла заснував у Бердичеві ярмарок, і ця подія сприяла становленню міста як одного з найбільших торговельних осередків України), а також слави нетрадиційної, він увійшов у польські приказки, як велике узагальнене село; якщо поляк хотів сказати, що адреса вказана «на село до дідуся», він казав «pisz na Berdyczów». Інша нетрадиційна назва Бердичева зразка ХІХ ст. – Волинський Єрусалим. Так на 1845 рік, коли йому було надано офіційний статус міста, в Бердичеві мешкало 41 тис. людей (для порівняння: у Києві – 50 тис), з них більш як три чверті – євреї, яких сьогодні лишилось близько 700. Синагоги, костели і православні храми мирно співіснували поруч. О руйнації усіх синагог інформації немає, але ступінь зашифрованості цих будинків такий високий, що необізнаний турист пройде повз і черевиком не зачепить.
[700x560]

read more

Як показує власна громадянська свідомість, я поганий автомеханєґ і не звик ще до свого жовтого курчатка. А воно так вийшло: заїхав до Сільпо, а далі зась, не заводиться машина. Клацне і мертвіє. Дві години нервів, телефонних порад і роздумів над фізіологією автівкового організму, і допомога виїхала з мотузкою. Повіситись би мені на ній!! Мати сидить поруч і думає лише про молоко, що пріє на задньому сидінні, сонце його вже підігріло. Авторитетні думки зійшлись на тому, що акумулятору гаплик. Добре, що не стартер, зітхав я сумний і невеселий, акумулятор я хоч сам зможу поміняти. Втупив очі під капот і чекаю божого прозріння. І воно надійшло, торкнувшись барашка, що затискав клему, я зрозумів, що він її не затискає, різьба зірвалась. Колись я хвалився, що до Сільпо 5 хвилин легким алюром вночі по холодку, зараз мені ніби все одно, бо кинув пити горілку, але вхопивши торби, побіг додому, повернувшись зі звичайною сталевою гайкою М8. Більш не знадобилось нічого. Сміялися дорадці, сміялась технічна допомога, повертаючи голоблі. Прозріння прозрінням, але вищі сили існують, Аллах Акбар! Було так, що двічі, недалі як в ніч на середу і на сьогоднішній четвер просив його я подумки зробити річ одну. Я реаліст, і не ставлю перед оцими силами надскладних завдань, для нього воно мало бути просто, аби воля його була.. Сьогодні вдень він точнісінько виконує моє прохання, отут я прозрів. І світ знову став прозорий, і незнайомі люди на вулиці, що безліччю своєю перетинають його з усіх боків, були красивими.

Это цитата сообщения Молочный_трюффель Оригинальное сообщение

Паління буває корисним?

Виявляється, буває.Але це не означає, що ті, хто не палять, тепер мають палити!!! Це просто інформація, яка декому може здатися цікавою :)

 

Вчені постійно проводять дослідження і результат деяких з них може здатися несподіваним)

1)  Паління нормалізує перистальтику кишківника. Певно, з кожним курцем бувало таке, що після 1ї цигарки з ранку відразу хочеться у виходок (ну, ви зрозуміли про що я)

2) Нікотин є потужною протизапалювальною речовиною. Тому у курців рідше буває герпес на губах і, приміром, вугрі.

3) Нікотин вбиває 36 бактерій, 8 з яких шкідливі

4) Нікотин для курців хороший антидепресант, але лише на психологічному рівні. Їх заспокоює сам процес паління, відволікає від проблем і т.д. Саме через психологічні причини курцям так важко кинути курити.

5) Курці меньше страждають на алергію. Справа в тім, що один из факторів, що провокує алергію - огрядні клітини. Вони менше відзиваються на дію алергена, якщо на них діє цигарковий дим.

6) Никотин стимулює головний мозок, поліпшуючи при цьому пам'ять і якість обробки інформації

7) Курці краще пристосовані до зовнішнього середовища

8) У жінок, що палять до вагітності і під час її еклампсії практично не буває  (еклампсія - артеріальний тиск зростає до надто високого рівня, що загрожує життю матері і дитини). Причина - в знижуючому тиск эфекті нікотину.

width="550" />