ВАШ ТЕКСТ okc-ana

<table style="border:4px solid #000099;background-color:#ffffff" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:0px"><table width="580" height="570" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/51/i-53.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px">ВАШ ТЕКСТ</span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#003399;font-size:10px">okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table>

[показать]
Другие тесты и гадания от Шувани

Это цитата сообщения Оксана-61 Оригинальное сообщение

Куди пішла без імені душа? Героям присвячується.

силка на сторінку Небесної сотні

http://nebesnasotnya.com/geroyam-prysvyachuyetsya/kudy-pishla-bez-imeni-dusha.html

Куди пішла без імені душа? Куди пішла без імені душа? Куди пішла без імені душа? Чому не дочекалася, стокрила? Невже не бачила? Тонка життя межа! Як швидко ти її переступила! Куди летиш,без імені душа? Стривай, побудь, послухай як молюся… Полегким вітром крил кудись руша, Прощається і каже: “Не вернуся…” Стривай,душа! На захід чи на схід? Скажи, душа, звідкіль тебе чекати? Мине життя, пройде ще сотня літ, а я чекатиму, я буду повертатись! Молитвами,устами до зірок, з яких ти будеш вічно виглядати! І гострим щемом в обрисах квіток, Які тобі я буду покладати… Прости, душа, за те, що не зберіг… За те що, я не встиг тобі сказати: «Стривай душа, осилимо поріг! Давай разом! Разом перемагати!» Приспів: Коли пішла у свій смертельний бій, не знала ти, що будеш не самотня. Візьме тебе у свій хоробрий стрій найкраща серед всіх Небесна Сотня Автор слів – Злата-Зоряна Паламарчук Автор музики – Тарас Козак. Зведення і мастеринг – Ігор Льодін. okc-ana

 

ВАШ ТЕКСТ okc-ana

<table style="border:0px none #000000" background="http://i064.radikal.ru/0909/2c/92de43c88db0.png" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:5px"><table style="border:0px none #000000" background="http://i022.radikal.ru/0909/c5/ae4aa5ac7248.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table width="600" height="580" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-50.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px">ВАШ ТЕКСТ</span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#006633;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

Осінні роздуми Втрачає лист осінній сад, Краса Землі співає пісню. На серці -щастя зорепад, А сум дрімає тихо в листі. Жадана зустріч ніжних рук, Прийди до мене в снах и мріях! Чекання -посмішка розлук, Чекання -вічний шлях надії... Автор: Виктория Русич okc-ana

код рамки
<table style="border:0px none #000000" background="http://i038.radikal.ru/0909/e4/c20859952231.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table style="border:0px none #000000" background="http://s018.radikal.ru/i518/1201/c0/5fec9415dc80.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table width="590" height="585" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-49.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="font-family:Arial;color:#ffff33;font-size:20px">Осінні роздуми<br /><br />Втрачає лист осінній сад,<br />Краса Землі співає пісню.<br />На серці -щастя зорепад,<br />А сум дрімає тихо в листі.<br /><br />Жадана зустріч ніжних рук,<br />Прийди до мене в снах и мріях!<br />Чекання -посмішка розлук,<br />Чекання -вічний шлях надії...<br /><br />Автор: Виктория Русич</span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#006633;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

МИР В ТУМАНЕ Солнца луч закатный убежал домой. Вмиг земля укрылась влажной пеленой. Мир в тумане белом -люди и дома. Этим беспределом осень сводит нас с ума. Словно бригантины, в городской черте Плавают машины в мутном молоке. Люди, как слепые, ловят каждый звук, В напряженном взгляде спрятался испуг. Пятнами маячит свет от фонарей И каприз природы- странный мир теней. Пировать туманы пригласила ночь, Только солнце вправе отогнать их прочь. Автор: Виктория Русич okc-ana

код рамки

<table style="border:0px none #000000" background="<a href="http://s41.radikal.ru/i094/0909/55/f8480b0524ba.gif"" target="_blank">http://s41.radikal.ru/i094/0909/55/f8480b0524ba.gif"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table width="560" height="578" style="border:0px none #000000" background="<a href="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-48.jpg"" target="_blank">http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-48.jpg"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="font-family:Arial;color:#99ffff;font-size:20px">МИР В ТУМАНЕ<br /><br />Солнца луч закатный убежал домой.<br />Вмиг земля укрылась влажной пеленой.<br />Мир в тумане белом -люди и дома.<br />Этим беспределом осень сводит нас с ума.<br />Словно бригантины, в городской черте<br />Плавают машины в мутном молоке.<br />Люди, как слепые, ловят каждый звук,<br />В напряженном взгляде спрятался испуг.<br />Пятнами маячит свет от фонарей<br />И каприз природы- странный мир теней. <br />Пировать туманы пригласила ночь,<br />Только солнце вправе отогнать их прочь.<br /><br />Автор: Виктория Русич</span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#006633;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table>

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Молитва за Мир та Спокій в Україні /від священика з Рівненщини/.

Читать далее...

http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=45414&poem=74615

Вранье...   Вранье , как угасшая осень. Вранье, как туманная даль. Слова, что надежду приносят, Слова, что приносят печаль. Обман - будто липкая тина, В застывшей холодной воде. Нам кажется правда обидной, Мы носим обман на себе. Мы ложь примеряем, как платье, Как галстук, пальто и часы. За счастье иль вигоду платим, Бросая обман на весы.   автор: Вікторія Русич. okc-ana

 

код рамки

<table style="border:0px none #000000" background="http://i053.radikal.ru/0909/fa/d9144fac485e.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table style="border:0px none #000000" background="http://i024.radikal.ru/0909/9e/a17e5811a0be.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table width="470" height="480" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-15.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px">Вранье...<br /><br />Вранье , как угасшая осень.<br />Вранье, как туманная даль.<br />Слова, что надежду приносят,<br />Слова, что приносят печаль.<br />Обман - будто липкая тина,<br />В застывшей холодной воде.<br />Нам кажется правда обидной,<br />Мы носим обман на себе.<br />Мы ложь примеряем, как платье,<br />Как галстук, пальто и часы.<br />За счастье иль вигоду платим,<br />Бросая обман на весы.</span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#9966ff;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

Это цитата сообщения Оксана_Лютова Оригинальное сообщение

Князь Святослав Храбрый

«Так не посрамим земли Русской, но ляжем здесь костьми,
ибо мертвые сраму не имут».

Много великих людей было в нашей истории. Каждый внес свою лепту и запомнился потомкам своими деяниями.
Святослав Храбрый. Так народная память увековечила князя Киевского Святослава Игоревича. Его недолгая, но насыщенная военными походами жизнь имела значение для будущей силы и могущества Киевской Руси.
[показать]
Ведь именно при Святославе власть Киевской Руси распространялась на земли от Волги до Дуная, а сам князь со своей ратью наводил ужас на Византию.Читать далее...

Это цитата сообщения Астраханочка_51 Оригинальное сообщение

Рисуем пушистика

[показать]

Пісня у виконанні Вікторії Русич.

перейти по силці.

http://nebesnasotnya.com/geroyam-prysvyachuyetsya/synu-mij.html

Дивишся на мене, сину мій, з небес! Втішити не зможеш, сльози не утреш. У лиху годину, у буремні дні, Ярий гнів народний розпалив вогні. Я серцем бачу сину, що ти поряд, Я пам’ятаю твій сміливий погляд! Слова останні, що прийшов той час, Коли залежить все від нас! Вчили батько й мати сіяти добро, Довіряти друзям і ганьбити зло. Вірили, що тільки на своїй землі, Син зустріне долю та щасливі дні. Я серцем знаю сину, що ти поряд, Я пам’ятаю твій сміливий погляд! Слова останні, що до втечі шлях, Лише для тих, хто має страх! Можна оцінити різне на землі. Та життя єдине не оціниш, ні! Лицарі Майдану, доньки і сини, У Небесній сотні чорної зими… А серце плаче сину, ти не поряд, Я пам’ятаю твій сміливий погляд! Слова останні, вартістю в життя: «Назад немає вороття!» Дивишся на мене, сину мій, з небес! Втішити не зможеш, сльози не утреш. Квітнуть первоцвіти ранньої весни, Ти приходь до мене, синку, уві сни… Автор: Вікторія Русич okc-ana

 

Втрачене кохання Як потаємність я люблю вечірню! Навколо напівсвітло, напівтіні. І відчуваю дивне хвилювання, Неначе і не сталося прощання.... Я вірю в щастя і була щаслива, Та вберегти кохання ми не вміли! Сльозу не за пройдешнім проливаю, А за майбутнім -в нас його немає! автор.Вікторія Русич. okc-ana

код рамки

<table width="570" height="580" style="border:0px none #000000" background="<a href="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-42.jpg"" target="_blank">http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-42.jpg"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px"><i> Втрачене кохання<br /><br />Як потаємність я люблю вечірню!<br />Навколо напівсвітло, напівтіні. <br />І відчуваю дивне хвилювання,<br />Неначе і не сталося прощання....<br /><br /><br /><br />Я вірю в щастя і була щаслива,<br />Та вберегти кохання ми не вміли!<br />Сльозу не за пройдешнім проливаю,<br />А за майбутнім -в нас його немає!<br /><br />автор.Вікторія Русич.</i></span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#009999;font-size:10px"><b><br />okc-ana</b></span></td></tr></table>

 

Опале листя пiд ногами, Дари яскраві листопаду. В шалених кольорах пейзажу- Зелене, жовте i багряне... Підставлю догори долоні, Туману краплю підхоплю, Я так красу Землі люблю: Навіки у її полоні! Вже нiч торкається вiкна, Нiчну постiль готує тиша, Вологу темряву колише, Й неспішно гамір поглина... З небес пролльють дощі cумні, Не переймайся за дощі! Хай сонце сяє у душі, Хай сни насняться чарівні! І луки квітнуть по весні... автор.Вікторія Русич. okc-ana

<table style="border:0px none #000000" background="http://i061.radikal.ru/1201/cf/bd0ab8ad35f3.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:8px"><table style="border:0px none #000000" background="http://i041.radikal.ru/0909/e8/89ddce4c874f.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:8px"><table width="610" height="480" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-41.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="font-family:Arial Narrow;color:#ffff33;font-size:25px"><i><br />Опале листя пiд ногами, <br />Дари яскраві листопаду.<br />В шалених кольорах пейзажу-<br />Зелене, жовте i багряне...<br /><br />Підставлю догори долоні,<br />Туману краплю підхоплю,<br />Я так красу Землі люблю:<br />Навіки у її полоні!<br /><br />Вже нiч торкається вiкна,<br />Нiчну постiль готує тиша,<br />Вологу темряву колише,<br />Й неспішно гамір поглина...<br />З небес пролльють дощі cумні,<br />Не переймайся за дощі!<br />Хай сонце сяє у душі,<br />Хай сни насняться чарівні!<br /><br /><br />І луки квітнуть по весні...<br />автор:Вікторія Русич.</i></span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="center"><span style="color:#009933;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

 

нравиться-цитируйте .

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Молитва за невідомого українського солдата ...

Ми не забудемо!.. Крізь віки пронесе у своєму серці український народ вдячну пам’ять про тебе, Брате. Ти приніс себе у жертву всеціло, складаючи власне життя та саму пам’ять про твій подвиг на вівтар правди та свободи. Твоє тіло, втомлене боями та посічене ворожою зброєю, лягло на окровавлену рідну землю десь під Берестечком і Полтавою, на горі Маківці та під Крутами, під Києвом, Одесою та Севастополем, на Савур-Могилі та під Зеленопіллям, під Іловайськом та Луганськом. [750x] Ми не забудемо тебе, Брате! Навіть якщо нам і невідоме твоє ім’я, воно викарбуване сяйвом неминаючої слави у люблячому серці небесного Отця. Нехай сині смереки українських Карпат і засмучені сьогодні терикони Донбасу, шумні вітри Таврійського степу та розлогі хвилі Славути-Дніпра із священним трепетом невтомно переповідають усім – «і мертвим, і живим, і ненародженим» – правду про славний подвиг українського воїна, невідомого солдата… Нехай сам Творець життя, Бог миру, що у смерті свого Сина силою любові здолав саму смерть, впише у книгу життя вічного твоє ім’я, твій безсмертний подвиг. І хоча при твоїй домовині не плакали рідні батько-мати, не втирали сліз кохана дружина та дорогі твоєму серцю діти, сьогодні ми – твій народ – стоїмо у молитві перед милосердним Богом, благаючи за твій упокій. [показать]

 

Іван Ольховський ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ Вдвох вони долають, розсікають хмари, Вдвох вони у щасті, вдвох вони в біді. Лебідь і лебідка все життя у парі, Лебеді кохають тільки назавжди. Лебедину ніжність дати б для людини, Менш було б розлучень, менш було б образ. Люди - не постійні. Пари ж лебедині У житті кохають вірно й тільки раз. okc-ana

код рамки

<table style="border:0px none #000000" background="http://s41.radikal.ru/i093/0909/7d/db6ea8d0d490.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:5px"><table style="border:0px none #000000" background="http://s56.radikal.ru/i153/0909/aa/6cc75f0dbc3a.gif" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:5px"><table width="610" height="570" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-38.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="font-family:Arial Narrow;color:#ffff66;font-size:20px"><i>Іван Ольховський<br /><br />ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ<br /><br />Вдвох вони долають, розсікають хмари,<br />Вдвох вони у щасті, вдвох вони в біді.<br />Лебідь і лебідка все життя у парі,<br />Лебеді кохають тільки назавжди.<br /><br />Лебедину ніжність дати б для людини,<br />Менш було б розлучень, менш було б образ.<br />Люди - не постійні. Пари ж лебедині<br />У житті кохають вірно й тільки раз.</i></span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#009933;font-size:10px"><br />okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

понравилось- цитируйте.

Это цитата сообщения Гек-атА Оригинальное сообщение

Как сохранить записи с лирушного дневника?


Итак, чтобы сохранить записи своего дневника на ли.ру на компьютере и таким образом не потерять все, если забудете пароль или что-то случится с ли.рушкой, необходимо:
1. Зайти к себе на главную страницу. Пролистать ее вниз до упора. Там будет ссылка-текст "экспорт". Нам туда. ;)
2. Следуя инструкции сохраняем свои записи в отдельную папочку (для удобства).
3. Если Вам не нравится то, как открываются записи или они вовсе не открываются, то нужно сменить расширение на .doc (тупо выходит, видно все коды) или .html (получше, но открывается через браузер).
Прикольная вообще штучка этот "Экспорт". Можно проследить свою активность. :))

PS: Процитируйте запись, возможно, кому-то из Ваших ПЧ эта информация как раз необходима. :))

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Вахтанг Кикабидзе: Всем украинцам нужно взяться за руки в это трудное время.

[750x] Вахтанг Кикабидзе: «Я не хочу российских сапог в моей родной Грузии. Не хочу их и в родной Украине».   В домашнем музее народного артиста Грузинской ССР, лауреата Государственной премии СССР, лауреата Государственной премии Грузии, кавалера орденов чести, царя Вахтанга Горгасали III степени, Николая Чудотворца и рыцарского креста Святого Константина Великого помимо других реликвий мог бы храниться еще и орден Дружбы. Но в августе 2008-го Вахтанг Кикабидзе отказался принять его из рук президента РФ Дмитрия Медведева – в знак протеста против российской военной агрессии во время событий в Южной Осетии. Он не смог простить «большую православную страну», которая вторглась «на территорию маленькой православной Грузии», чтобы «поставить ее на колени». С тех пор в России он не бывал ни разу. «Я так скучаю по российскому зрителю, – говорит Вахтанг Константинович. – Очень много писем приходит из России, по ним можно отдельную передачу снять. Народ и политика – это разные вещи». Но от многочисленных предложений выступить в России артист отказывается уже много лет. «Я что, на проститутку похож? Как я могу принимать эти предложения, если в 30 километрах от Тбилиси проволочные заграждения стоят?!» – говорит он, имея в виду границу, разделяющую теперь Грузию и Южную Осетию. [показать]

ВАШ ТЕКСТ

okc-ana

КОД РАМКИ

<table width="595" height="465" style="border:0px none #000000" background="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-29.jpg" cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px"><b>ВАШ ТЕКСТ</b></span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#3399ff;font-size:10px"><b><br />okc-ana</b></span></td></tr></table>

ВАШ ТЕКСТ okc-ana

код рамки<table style="border:4px solid #993399" background="<a href="http://s50.radikal.ru/i127/1201/23/63903f15a9d8.gif"" target="_blank">http://s50.radikal.ru/i127/1201/23/63903f15a9d8.gif"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:10px"><table style="border:4px solid #00cc33" background="<a href="http://i010.radikal.ru/0909/30/2f053b7b253f.gif"" target="_blank">http://i010.radikal.ru/0909/30/2f053b7b253f.gif"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:0px"><table width="580" height="570" style="border:0px none #000000" background="<a href="http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-23.jpg"" target="_blank">http://content.foto.my.mail.ru/mail/kadar_o/10/i-23.jpg"</a> cellspacing="0" cellpadding="0"><tr><td style="padding:20px" zzz="zzz" align="center"><span style="color:#ffff00;font-size:20px"><b>ВАШ ТЕКСТ</b></span></td></tr><tr><td style="padding:0px" height="1%" align="right"><span style="color:#006666;font-size:10px">okc-ana</span></td></tr></table></td></tr></table></td></tr></table>

Щоб довелося мандрувати –  Піти по рідній всій землі: У кожне місто завітати, У кожнім побувать селі, -   То навіть би за сотню років Цього б не встигли ми зробить: Простори в нас такі широкі, А міст і сіл – що не злічить!   М. Познанська okc-ana