Якесь невтомне бажання жити та радіти кожному вдалому і невдалому моменту сполохнуло мене.
Мабуть,ніколи такого не відчувала,або ж дуже давно.Воно підштовхує до чогось прозоро-гарного,до свіжо-зеленого,до тихо-говорливого,до музично-гітарного.
Думки наділені лиш музикою та приємними голосами,чарівними людьми,неймовірними квітчастими деревами,фотодумками,які заполонили стіни моєї душі;свічками,які додають ноти романтичності та затишку у це незвичне місце,у якому немає ні часу,ні місця.Є лиш думки,які намагаються бути чистими.
Прозорий вітер окутує теплом,якого чекала давно.Той,який дарує щастя.Щастя,якого мало.Зате,коли воно набуває свою повну силу,відбувається диво:радіють незвично щасливі серця у теплому просторі.
[600x611]

Настроение сейчас - натхненне

Натхнення-це те,що рухає нами по життю.
Надихати може що завгодно:від гарної музики до тиші(хоча музика,в якомусь сенсі і є тиша),від гарного кіно до самого нашого життя.Від видуманого до справжнього.Від вишуканих чоловіків та жінок до нас самих.Від неймовірної погоди до душевного стану.
Натхненно стрибають птахи по віткам споріднених душ,натхненно посміхаються звичайні прохожі.Натхненно співають музиканти в переходах,знаючи,що люди навряд чи сприймуть їхній настрій.Натхненно жінки продають квіти,очікуючи щасливо погляда від перехожих.Натхненно розквітають душі людей,які більш за все чекали настання весни!Мріяли про квітчасті дерева у місті,про теплі обійми від "навпроти",мріяли знайти душу,яка буде дихати тим же теплом і думками.
Можливо,настає розчарування,але
Адже це взаєморозуміння та спорідену душу можна знайти і у чомусь далекому,але душею близькому!не обв*язково це шукати біля себе.Воно на великій відстані,якої насправді немає!

[627x700]

Настроение сейчас - душевне

Весна приносить нам свою радість у вигляді тепла,зелені,пахощів.Шкода,що вона не триває вічно,адже це те і є,чого ми так прагнемо.
Але у будь-яку пору року нам приносять радощі та щирість наші друзі.Адже вони все розуміють.Все.

В нас і було все:різнобарвні літаки з 8-ого поверху з побажаннями,думками,веснянками; піца,та,що довше за час;твістер,блюз.Найголовніше-це гарний настрій,який ми передавали один одному по колу,а точніше своєму сусіду від правої руки :)

Я щаслива від того,що мене оточують дуже світлі та щирі люди,яких я дуже люблю,які приносять щастя та радість у мій дім!

Дякую вам за те,що ви в мене є,та за те,що ви поряд зі мною.Атже від цього по весняному тепло на душі.

[500x375]

Всі листи прийшли до тебе у червоних конвертах
від неба.
Всі слова сказані мною пройшли у вікнах
крізь літо.
Всі дії споненні надії сповна
пронизують думками тіло.
і пошепки робить своє діло.

Повернулись додому
звичайні,обідні
І кричали до долу
мов скаженілі.

Білий колір не врятує враз ніяк
пошепками ріже нас маяк.
Він дивиться мовчки,бо знає-
щасливе життя у світі буває!
[699x468]

СТАНСЫ


Ни одна не станет в споре
Красота с тобой.
И, как музыка на море,
Сладок голос твой!
Море шумное смирилось,
Будто звукам покорилось,
Тихо лоно вод блестит,
Убаюкан, ветер спит.

На морском дрожит просторе
Луч луны, блестя.
Тихо грудь вздымает море,
Как во сне дитя.
Так душа полна вниманья,
Пред тобой в очарованье;
Тихо все, но полно в ней,
Будто летом зыбь морей.

28 марта [1816]

СОЛНЦЕ БЕССОННЫХ


Бессонных солнце, скорбная звезда,
Твой влажный луч доходит к нам сюда.
При нем темнее кажется нам ночь,
Ты - память счастья, что умчалось прочь.

Еще дрожит былого смутный свет,
Еще мерцает, но тепла в нем нет.
Полночный луч, ты в небе одинок,
Чист, но безжизнен, ясен, но далек!..

ОНА ИДЕТ ВО ВСЕЙ КРАСЕ


Она идет во всей красе -
Светла, как ночь ее страны.
Вся глубь небес и звезды все
В ее очах заключены,

Как солнце в утренней росе,
Но только мраком смягчены.
Прибавить луч иль тень отнять -
И будет уж совсем не та

Волос агатовая прядь,
Не те глаза, не те уста
И лоб, где помыслов печать
Так безупречна, так чиста.

А этот взгляд, и цвет ланит,
И легкий смех, как всплеск морской,
Все в ней о мире говорит.
Она в душе хранит покой

И если счастье подарит,
То самой щедрою рукой!

12 июня 1814

x x x

Не бродить нам вечер целый
Под луной вдвоем,
Хоть любовь не оскудела
И в полях светло, как днем.

Переживет ножны клинок,
Душа живая - грудь.
Самой любви приходит срок
От счастья отдохнуть.

Пусть для радости и боли
Ночь дана тебе и мне -
Не бродить нам больше в поле
В полночь при луне!

28 февраля 1817

З тобою так тепло і комфортно.З тобою так спокійно і тихо.
Я сумувала за твоїм диханням,за нашими з тобою розмовами,за нашими поглядами,за твоєю усмішкою,за твоїми чорними блискучими очима від яких я млію..
Мені так хочеться поринути у згадки про минуле та у твої обійми.Незвично..незвично сидіти поряд та тримати себе у здоровому глузді!Неможливість обійняти тебе приводить мене до нерозуміння себе.
Цей блюз..наскільки він був витончений та гарний..
У тому вечорі мені здалось,що були лиш ти та я;Ти любиш блюз.Ти був у захваті від цієї музики.Я була у захваті від тебе.Від твоїх щирих слів,емоцій,рухів,оплисків,посмішок,поглядів.Ти був такий природній у той момент.
Мені здалось усе ідеальним у тому вечорі! Все підкреслювало його красу.
Ти найкраще,що в мене було
[600x388]

http://narodna.pravda.com.ua/culture/

http://rutube.ru/

http://www.misto.zp.ua/afisha/?theme=23

http://daliworld.narod.ru/pred_1/20.htm

http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://anys...ch:1&ei=Us5iTZa4BsaSswbn1fieBQ

Настроение сейчас - дивно-дивне

Інколи, ми повертаємося до своїх привидів.
можливо, і не хочемо, але інакше найчастіш в нас і не виходить !
під тонкою ковдрою щирості та відкритості вона побачила, як щось здіймається над нею.щось неймовірно легке та по-максимуму прозоре.Вона здивувалась,бо такого давно не бачила!Це "щось" було настільки неземним, що від такої дивини можна було зомліти.Хоча так і відбувалась.Вона мліла від його подиху, від його погляду, від просто згадки про його існування у її житті.Вона дивувалась від того,що з нею відбувалось.Не хотіла вона відчувати це тепло біля себе.Але її серце робило зовсім інші речі.воно ніби зупинялось від одного його погляду.Руки тремтячими позивами щось вказували йому.А самі очі намагались не помічати його.
нарешті, руки простягнулись до землі.Все стало на свої місця.

[250x250]

Настроение сейчас - казкове

здається,тільки зараз почала відчувати тебе справжню!такою, яка ти є:біла,пухнаста,холодна(але через це тепла).просто зимова.
навіть не можу передати свої відчуття!це просто щось неймовірне!
я дуже давно не відчувала такого щастя,і,нарешті,я дочекалась!
як ніжно ти ,зима,вплітаєш в свої тенета все місто.все.без останку.ти ,ніби,відчуваєш,що зараз ти необхідна містові.усім деревам,тваринам,хатам,та врешті-решт людям .
як хочеться вийти та поніжитись під твоїми променями снігу !
сподіваюсь,що ти ще довго протримаєшся у нашій зимі !

[525x700]

Настроение сейчас - революційне

десь між ними,десь поміж нас ховається тепло.
воно ,неначе заєць,ховається від усього живого!не розуміючи того,шо більшість людей не хочуть і ,впринципі, не можуть робити шось погане,ми все одно ховаємо нас справжніх від усіх.усього.усієї.та в цілому.
можливо,я надто часто піднімаю тему,щодо людської щирості,та відношень у цілому.але,я вважаю,шо в наш час це дуже таки актуальна тема.найчастіше молодь ховається під літрами алкоголю,немання розуму та ще якоїсь фігні.
ну а якшо подумати:нащо воно нам потрібно ?
наша проблема в тому,шо ми занадто залежимо від думки інших людей щодо нас.! Навіть,якшо б один з тих із "стада"перестав випендрюватись,то це вже було б неактуально.бо він же типу найкрутіший.знає,шо треба робить.
хоча,насправді,нічо він не зна!тому шо підлаштовує усіх людей під себе.(на мою думку,якшо людина ось так робить,то вона просто не знає,чим їй по життю займатись.ото ж і приходиться такою фігньою маятись)
виходить,шо кожна людина-це копія попередньої людини !тобто в жодного з нас нема своєї власної,свіжої,чистої думки.не підлаштованої під "стадо"
ну а якшо просто намагатись бути індивідуальністю..просто хоча б спробувати..!

[513x480]

Настроение сейчас - тепло

добре проводити вечори в колі з коханою людиною.з тією людиною,яка тебе зрозуміє,яка тебе не образить.;
у таку прикру погоду краще сидіти десь у кав*ярні,насолоджуватись краєвидами душі співбесідника.добре,коли ти розумієш співбесідника(тобто його думки тобі близькі)і у цей же момент він же хапає твої думки та переносить у кратер своєї душі.
насолоджуючись солодким смаком кави,цікавими думками друга,ми переносимось у чарівний світ теплоти та взаєморозуміння.
хочеться,що б в це весняне тепло жило ще багато століть у душі.її та моїй.нашій.

[604x453]

В кого,як,а в мене щасливе)
ах..це весілля...)
Вдячна Вікторії за все,що вона для мене зробила!!
Я поруч з тобою зараз і у майбутньому!
Я тебе дуже люблю!!!

Це преший день ,коли я відчуваю твою присутність.Ти дихаєш на мене своїм свіжим білосніжним повітрям.Дуже ніжно.Дихаєш так,ніби не хочеш злякати.кожний ковток мого повітря=твому повітрю.НЕ врятує нічого:ні холодні погляди інших,ні теплий чай.Ти ховаєш мене від усіх.ніби крізь призму дивлюсь на світ,не розуміючи усіх людей ,які зараз займають моє оточення;
Твій подих свіжий.ТИ кружляєш по вітру,ти малюєш візерунки,ти намагається не упустити жодного чийогось подиху..але він пішов..вона пішла.Все ж таки упустив.І не хотів,але так.Пролітають патхи по небу.Несуться,ніби хочуть рятувати Всесвіт від тебе.Але не вдасться.Ще 78 днів чекання тепла.
А зараз чай,тепле спілкування з найдорожчими та музика.
Я дуже довго тебе чекала!Справжнього!