Как вырастить большой урожай чеснока без грядки...
[600x399]
Чеснок я не сажаю и не делаю грядки для чеснока. Сколько мне надо чеснока, столько и накопаю. Мне надо ведро чеснока, столько я и накопаю, вернее я его не выкапываю, а просто выдёргиваю за стрелку чеснока. Если остаются целые головки, из них вырастает семья.
Показать полностью.. Головки чеснока крупные, хоть они и сидели все вместе. По моему методу уже многие садоводы работают, а то что получается: ведро чеснока накопал, потом половину закопал, да ещё надо посадить попозже. Мы один раз сажали чеснок под снег, рано выпал снег. А сколько чеснок забирал хорошей площади! Очень мне эта работа не нравилась, да и чеснок становился мелким и приходилось покупать другой чеснок. Сейчас у меня самый крупный чеснок вырастает по 140 граммов.
- Изя, а шо такое когнитивный диссонанс?
- Это когда выходишь на митинг с требованием референдума о присоединении к стране, где запрещены и митинги, и референдумы.
Серия сообщений "Одесса шутит":
Часть 1 - Актуальный и грустный одесский анекдот.
Часть 2 - Одессит он и в Москве одессит!
Часть 3 - Одесса шутит
Часть 4 - Патриоты - они во всем патриоты
Часть 5 - Сепаритистский анекдот
Львівське видання "Гал-інфо" опублікувало історію про п’ятьох друзів, які 20 лютого відчайдушно кинулись на передову, аби з-під куль снайперів витягти поранених та забрати полеглих активістів Майдану.
П'ятеро львів'ян вже назвали "янголами Інститутської". Хлопці не просто рятували людські життя, але, самі того не усвідомлюючи, здійснили подвиг гідності. Ризикуючи власним життям та здоров’ям, вони знову і знову поверталися на передову - кулі снайперів їх оминули.
Хлопці – студенти львівських вишів. Усі вони львів’яни: Ігор Фльорко (18 років), Павло Дьокін (19 років), Андрій Седлер (20 років), Микола Притула (20 років), Ігор Галушка (18 років). Хлопці дружать давно, вони сусіди, навчалися в одній школі, разом поїхали на Майдан, разом пішли на Інститутську і разом вижили!
[580x435] |
| Янголи Інститутської: Ігор Галушка (18 років), Павло Дьокін (19 років), Микола Притула (20 років), Ігор Фльорко (18 років), Андрій Седлер (20 років). |
У тому ж складі у Львові.
Хлопці дивом лишилися живими та неушкодженими. Поруч із ними вибухали гранати, у них влучали гумові кулі, навіть осколок влучив Ігорю Галушці в брову, але ока не пошкодив. Було навіть таке, що дехто з них під час вогняного протистояння спалахував як суха трава, але нічого. Максимум від чого постраждали – від газу і від вибухів, пригадують хлопці, тоді трохи дзвеніло у вухах. Кажуть, що їм було психологічно важко, а фізично вони готові до нового бою.
"Так завжди було, щось ставалось біля мене, але не зі мною", - пригадує Ігор Галушка.
Пише мати прикордонника:
"Мам, я тут научился Родину любить. Пока не было войны - всё было другое. Если бы мне предложили ехать в Россию и поменять гражданство за огромную зарплату - я бы поехал. Раньше. Теперь - ни за что, я эту землю, эту страну, даже нашу семью по-другому почувствовал. Когда я присягал на верность украинскому народу - это был абстрактный народ. А когда мы приехали в поле с сухпайком на двое суток и к нам начали толпами ездить местные жители с разной едой - от картохи мешками до конфет коробками - я увидел наш народ и понял, что не смогу их предать. И понял, что если я вас всех не прикрою - никто не защитит. Даже если бы мне сейчас предложили вернуться домой в часть - я бы не поехал. Потому что именно тут именно я нужен этому народу".
Я тихо плакала. Не думала, что мой раздолбай-сын вот так вдруг станет Мужчиной."
МИД Украины ответил на попытки официальных представителей России оправдать сепаратизм на востоке и юге Украины, сравнивая его с событиями Евромайдана.
В МИД Украины привели три отличия между Евромайданом и акциями с сепаратистскими лозунгами на юго-востоке:
1) Во время событий Евромайдана люди восстали и умирали под государственным флагом Украины; тогда как выступления на юге и востоке проходят под флагами чужого государства. Кроме того, часто их сопровождает надругательство над украинской государственной символикой.
2) Участники акций протеста во время Евромайдана выступали за единство и территориальную целостность Украины; тогда как сепаратисты в Крыму, на юге и востоке Украины пытаются расколоть Украину «в угоду Кремлю».
По мнению МИД Украины, требования и лозунги сепаратистов совпадают со звучащими со стороны официальных представителей России, что «явно указывает на то, кто на самом деле инспирирует и управляет ими».
3) Требованиями участников Евромайдана было европейское демократическое будущее Украины без коррупции, произвола государственных служащих и милиции, без нарушения прав человека, независимо от его национальности,
Еспресо.TV теж починає постити котиків)))
Весна!
[показать]
Парламентская Ассамблея Совета Европы (ПАСЕ) осудила присоединение Россией Крымского полуострова, назвав все аргументы российской стороны насчет притеснений русскоязычного населения в регионе не соответствующими действительности, сообщает сайт ПАСЕ...
В принятой резолюции говорится: "Ассамблея решительно осуждает российскую военную агрессию и последовавшую за ней аннексию Крыма, что является явным нарушением норм международного права, в том числе положений Устава ООН, Хельсинкского акта ОБСЕ и Устава и основных правил Совета Европы".
По мнению Ассамблеи, "ни один из аргументов, которые использует Российская Федерация для оправдания своих действий, не подкреплен фактами и доказательствами". За резолюцию проголосовали 154 депутата ПАСЕ, 26 были против и 14 человек воздержались.
Заметим, в документе, принятом по докладу "Последние события на Украине: угрозы функционированию демократических институтов", говорится, что никакие ультраправые силы не захватывали центральную власть в Киеве. Кроме того, сказано, что "не было никакой непосредственной угрозы для прав этнического русскоязычного меньшинства в стране, в том числе, и даже особенно в Крыму"...
Референдум в Крыму признается ПАСЕ не соответствующим Конституциям Крыма и Украины. "Кроме того, заявленная явка и результаты являются неправдоподобными", - добавляют депутаты. "Результаты референдума и незаконная аннексия территории со стороны Российской Федерации не имеют юридической силы и не признаются Советом Европы", - гласит резолюция.
ПАСЕ также выразила опасения по поводу скопившихся на границе с Украиной российских военных: "Ассамблея выражает серьезную обеспокоенность в связи с наращиванием российского военного присутствия на границе с Украиной"...
Кроме того, было решено, что войска РФ в Крыму должны быть выведены. "В связи с денонсацией Российской Федерацией соглашений, заключенных в 1997 году по Черноморскому флоту, размещенному в Крыму, Ассоциация призывает Россию немедленно вывести свои войска из Крыма", - заявили в ПАСЕ.
Серия сообщений "пионы":
Часть 1 - Пионы древовидные
Часть 2 - Пионы
...
Часть 40 - Пионы: виды и сорта
Часть 41 - Пересадка и размножение пионов
Часть 42 - Настоящее украшение сада - пионы! Размножение, посадка, уход
[640x412]Даже знаю, что будут возражать "патриоты".
Уже через два дні після ухвалення 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України, їй була кинута перша "чорна мітка" – Павло Вощанов, прес-секретар президента Єльцина, офіційно заявив, що Росія залишає за собою право порушити питання кордонів країн, які оголосили про свою незалежність.
Услід за ним міський голова Москви Гавриїл Попов заявив, що акти проголошення незалежності були незаконними і мають бути переглянуті…
Наступного року, 21 травня, парламент Росії прийняв ухвалу "Про правову оцінку рішень вищих органів державної влади РСФСР щодо зміни статусу Криму, прийнятих у 1954 році".
Цей документ жорстко розкритикувала тодішня Верховна Рада України. Перший заступник голови ВР Василь Дурдинець назвав недружній щодо Української держави крок російського парламенту спробою "неприхованого диктату", яка "зачіпає основи суверенітету України".
Дурдинець зазначив: "Ми мусимо чітко і недвозначно заявити, що республіка Крим є складовою частиною України, і тому питання статусу Криму не може бути предметом будь-яких міждержавних переговорів".
Тоді ж міністр закордонних справ Анатолій Зленко у своєму виступі наголосив, що напруженість стосунків між РФ викликана не стільки проблемою Криму чи Чорноморського флоту, скільки "небажанням деяких політичних сил і окремих членів керівництва Російської Федерації визнати політичну реальність – існування незалежної держави України".
Відтак він навіть запропонував порушити питання щодо легітимності кордонів між Україною та Росією, змінених за часів СССР.
Він нагадав, що до території РФ далеко не легітимним способом були приєднані такі споконвічно українські землі, як "Гайворонський, Путивльський і Новооскольський повіти Курської губернії, Острогозький, Богучарський, Біргоченський – Воронезької, Таганрозький – Донецької області, Темрюкський і Єйський – Кубанської, де українці становили від 51 до 90 відсотків загальної кількості населення".
Договір про державний кордон між Україною і Російською Федерацією було підписано у 2003 році, хоча перемовини щодо демаркації сухопутної частини кордону почалися ще 1991 року.
Лише 17 травня 2010-го український та російський президенти підписали угоду про демаркацію сухопутного кордону, яка того ж року, 8 липня, була ратифікована ВРУ.
Однак досі залишаються нерозв’язаними суперечки щодо делімітації лінії кордону в Азовському морі та Керченській протоці.
Угода про демаркацію сухопутного кордону базується на совєтському територіальному поділі, але навіть за цими мірками Крим юридично належить Україні.
Нагадаю, в березні 1954 року газета "Ведомости Верховного Совета СССР" оприлюднила Указ Президї Верховної Ради СССР від 19 лютого 1954 року "О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР" за підписами голови Президії Верховної Ради СССР Ворошилова і секретаря Президії ВР СССР Пегова.
Трохи історії. За часів Гетьманату Павла Скоропадського на споконвічних українських територіях – Путивльський, Суджанський, Гайворонський, Рильський, Білгородський, Корочанський, Новооскольський повіти Курської губернії, Валуйський повіт Воронезької губернії – була створена українська адміністрація.
Наші сучасники – історики з міста Суми – мають в своєму розпорядженні оригінальну мапу України станом на жовтень 1918 року, на якій і Придністров’я позначене як українська територія, а кордон України вклинюється на 80-250 кілометрів углиб сучасних Білорусі та Росії. На мапі Крим належить Українській Народній Республіці.
Ще один цікавий історичний факт. Під час встановлення кордону між УНР і Росією були розроблені критерії територіального розмежування двох сусідніх держав. З українського боку кордонну комісію очолював міністр юстиції Сергій Шелухін, який запропонував за ознаку національності прийняти прізвище людини.
Росіяни не могли заперечити переконливій логіці – надто відрізнялись українські та російські прізвища. За цим критерієм вся Білгородська область і частина Курської мали відійти до України…
Можна припустити, що якби 1991 року був ухвалений Акт про відновлення державної незалежності України, то проблема з Кримом не постала – належність півострова до України була чітко зафіксована у відповідних документах УНР, Української Держави гетьмана Павла Скоропадського і на тодішніх мапах.
3 липня 1993 року парламент Росії проголосив Севастополь "головною базою єдиного Чорноморського флоту" і відповідною постановою надав "нєпрєступному для