Это цитата сообщения _Lyubasha_K_ Оригинальное сообщение

Книги скачать бесплатно в формате FB2

Серия сообщений "Книги скачать":

Часть 1 - Книги Т. Устиновой - скачать
Часть 2 - Книги А. Марининой - скачать
...
Часть 11 - Фридрих Незнанский - книги скачать одним файлом
Часть 12 - Читаем онлайн
Часть 13 - Книги скачать бесплатно в формате FB2
Часть 14 - Екатерина Вильмонт - скачать книги одним файлом
Часть 15 - Иоанна Хмелевская - скачать книги одним файлом

Серия сообщений "Флеш бродилки-2":

Часть 1 - 6 мая 2015 г. Владимиру Этушу 93...Бродилка по фильмам
Часть 2 - Раскраски для детей - С Днём защиты детей
...
Часть 15 - Сайты шрифтов
Часть 16 - Я рождён в СССР
Часть 17 - Книги скачать бесплатно в формате FB2
Часть 18 - Бродилка по фильмам в Дневнике

Это цитата сообщения Александр_Ш_Крылов Оригинальное сообщение

"А ты почему не ешь мухоморы?"

Ироничный петербургский художник Вася Ложкин


[700x588]

"Берлога"

[548x700]
Читать далее...

Это цитата сообщения Писанка Оригинальное сообщение

Ви приїхали у Львів – вивчіть кілька львівських слів...)

[показать]

[показать]

Мова львів’ян була, є і буде багатою

Львівська ґвара
Особливості галицького діалекту

Для дівчат із далеких від Галичини місцин, які надумали виходити заміж у Львові, Любов Панчишин готує до вжитку мовні інструкції: «Як спекти пляцок (торт), щоб не вийшов закалець (погано пропечене тісто). Як спарити (скип’ятити) молоко, щоб не звурдилося (зварилося), як прати і прасувати вишиття.

А також як і чим мити начиння, слоїки і рондлі (посуд, банки, щось середнє між каструлею та сковородою із високими стінками та довгою ручкою). Поки не будете знати, що таке перепис (рецепт), завиванець (рулет), ринка (невелика каструля з низькими стінками), церата (клейонка), баняк (каструля), хохля (черпак), пивниця (підвал) – дайтеся на стримання, бо свекруха відразу задзьобає. Хоч без щоденного «Вважай! Пильнуй! Що то за байзель! (безлад)» не обійдеться».

Для виправ у село рекомендується додаток із поясненнями, що таке корба (ручка, якою приводять в рух вал для набирання води в криниці), сіни (коридор у сільській хаті), ляда (віко великої сільської скрині чи у підлозі перед входом до підвалу), фоса (рів), стайня (приміщення для худоби), шопа (допоміжне господарське приміщення), когут (півень), дзядзьо (дідусь), балія (півень, дідусь, велика кругла бляшана ємкість).

Схоже, що найбільш надійно львівський балак законсервований у всьому, що дотичне кулінарії. На імпрезах та забавах каву тут п’ють філіжанками, гербату з цитриною – горнятками, пиво – гальбами, горілку – кєлішками, яку наливають з карафки. До того подають тацю тістечок чи канапок (бутербродів). Частуватися можна, сидячи на канапі (дивані) чи бамбетлі (дерев’яній лаві із нішею для зберігання речей під сидінням, вночі служила ліжком), поруч з креденсом (сервантом). Якщо втрафити (потрапити) до доброї господині, то вона може почастувати зупкою з каляфьорами чи карманадлями (супом з цвітної капусти чи відбивними), а на десерт – якоюсь лєгуміною (смаколиком), чи то цвібаком, чи галяреткою (бісквітом або желе). А як приїхати на гостину під час різдвяних свят, то пощастить спробувати квасного (кислого) пісного борщу з вушками, голубців з мачанкою чи іншим сосом. А ще – пампухів з мармолядою (варенням). На тарелях точно будуть накраяні (порізані) шинка, шпондер і солонина, смальцем стікатиме печена чи вуджена (копчена) домашня ковбаса. Без сумніву, якщо схочете пити, то отримаєте склянку узвару (компоту із сухофруктів).

Для виховання дітей теж є інструкції: «Гайту. Гамцю. Чого гицкаєш? (Гуляти. Їсти. Чого скачеш?) Впадеш – буде буба (рана). Конче знати і решту: цмочок (гумовий «дурник»), забавка (іграшка), кутасик (невеликий помпон), пампульки (пухлі щічки), брати на барана (носити на плечах), ґедзатися (вередувати). Як скажете «Моє мацьопство!», то свекруха точно злагідніє. А як дітиска підростуть, то знадобляться такі слова: гімзя (плаксій), збитошний (шкідник), бахор (пустун), смаркач, смаркуля…». Приказка «Цьомці ручки і ножки, і всюди потрошки» викликає певні сумніви щодо віку обцілованих.

Ще кожна панянка мусить мати файну торбинку (сумочку). Пані Люба згадала невеликий трафунок (випадок) з-під Ейфелевої вежі: до входу підійшла група українських туристів, охоча піднятись нагору, а охорона перепинила їх для проходження процедури контролю речей. І коли одна пані затрималась, не розуміючи, про що йде мова, один з охоронців емоційно вигукнув: «Та відкрий торбу!». Отак галицизми мігрують світом.

Беручи слухавку згідно старих традицій потрібно було відповідати «Гальо, (прізвище) на дроті». Також пані Люба з посміхом пригадує старших, які її із ровесниками, ще малими дітьми, вчили правильно проситися у туалет – «хочу до пана Едзя».

Коли хтось нашкодив, то міг отримати навздогін прізвиська, палітра яких була дуже барвистою: белбас, бенькарт, бовдур, вар’ят, матолок, півголовок, туман вісімнадцятий, збуй, гниляк, урвіш, штубак, шубравець, майстер-попсуй, ідіота,

Читать далее...

Это цитата сообщения Писанка Оригинальное сообщение

"Шляк" и "филижанка": как разговаривают на Западной Украине.

Галицкий говор, по мнению истинных галичан, это чистый украинский язык с минимальными вкраплением польского, немецкого и венгерского...
В разных регионах Украины существуют свои колоритные примеси в украинском или русском. Местные жители привыкли употреблять свои словечки в повседневной речи, чем могут здорово удивить приезжего, который уверен, что говорит с ними на том же языке.

Галицкий говор, по мнению истинных галичан, это чистый украинский язык с минимальными вкраплением польского, немецкого и венгерского. Хотя для человека, владеющего только литературным украинским языком, галицкая речь покажется почти иностранной. Ведь иностранные слова, позаимствованные у соседей, местное население умудрилось переделать на свой, только ему понятный, лад.

Однако не будем столь строги к жителям Западной Украины, ведь весь их словарный запас — это исторические последствия завоевания западно-украинских земель Польской, Австро-Венгерской империей и даже монголо-татарской ордой. А то, что галичане до сих пор сохранили в повседневной речи местный колорит, только добавляет им чести или гонору, как они сами любят выражаться.

Вот с любви и начнем. На Галичине не любовницы, а любаски. И они не целуют в губы, а цьомают в бузю. Обозленные соперницы называют этих дам шлендрами или публИками, одним словом — падшими женщинами. В ответ униженные жены слышат от разлучниц: «А шляк бы трафыв эту мантелепу». Или ромунду, оферму, лейбу. Короче, «скорее бы болячка сгубила эту несуразную личность».

Но жизнь идет, и жены продолжают своим благоверным гладить зализком или желиском (утюгом) маринарки, ногавицы и сподни (пиджаки, штаны, кальсоны), варить в баняках зупу и драгли из когута (в кастрюлях суп и холодец из петуха), застилать столы обрусами (скатертями), а канапы (диваны) красивыми капами (покрывалами).

Газдыни (хозяйки) завешивают окна ладными фиранками (красивыми занавесками), жарят на пательне пляцки з бульби (деруны на сковороде), пуцюют выходок (чистят туалет) и укрывают своих благоверных теплыми коцыками (одеялами).

В то же время галицкие любаски, сидя в удобном фотеле (кресле), мечтают о сличном фацете (представительном парне), лишь бы он не оказался нарваным батяром, варьятом или вогирем, то есть бесшабашным гулякой, ненормальным или сексуально озабоченным. Главное, дождаться часа, когда она сможет сделать фрызуру (прическу), насмарувать пысок (намазать губы), обуть мешты на обцасах (туфли на каблуках), надеть платье с открытыми раменами (плечами) и вельон с пацьорками (фату с бусинками)! А после — устроить дефиляду (гулянку) и поднять келишки (рюмки) за молодых.

Но может получиться и так, что совсем скоро, лыгая слезы, выданиця (потенциальная невеста) расскажет колижанке (подруге) за филижанкой гербаты (чашкой чая) в маленькой кнайпе (кафе), что она в тяже (беременна) и страшно боится остаться завыдкой (матерью-одиночкой). Такой вот тяжелый трафунок (случай) бывает у завидных кобит (девушек). Так и за дзигарем (сигаретой) рука потянется...

Продолжать иллюстрацию разговора на галицком диалекте можно до бесконечности. До сих пор эти слова живут и употребляются в современной речи на Западной Украине. Возможно, не так часто, как здесь показано, но их можно услышать и в разговоре двух горожан и простых сельских жиночок.

********

Это цитата сообщения povarru Оригинальное сообщение

Простая пицца в духовке - 130 золотых рецептов!

Кулинарное сообщество Li.Ru - Блюда в духовке

 

Пицца в духовке

 

[700x466]

Читать далее

Это цитата сообщения Сараева_Катющка Оригинальное сообщение

Узоры для бискорню



1.
[700x521]

2.
[700x505]

3.
[700x496]

4.
[700x505] Читать далее...

Это цитата сообщения shegelen Оригинальное сообщение

Роскошный алфавит

Фотографии в альбоме «Неразобранное в Алфавиты», автор shevtsel на Яндекс.Фотках

Читать далее...

Это цитата сообщения Jamesmay Оригинальное сообщение

ЕХАЛИ НА ТРОЙКЕ С БУБЕНЦАМИ...

Интереснейшая и, к сожалению, такая типичная история любимой песни.
http://viens.ru/ex-ussr/25-ekhali-na-trojke-bubentsami.html

Ехали на тройке с бубенцами… хотя нет, ехали мы на мицубиси лансер, вдоль берега моря. А из динамиков лилась «Those Were the Days» в исполнении Мэри Хопкин.





— Да это же наша песня, «Дорогой длинною»! — воскликнул мой спутник, сын моих московских друзей, приехавший отдохнуть на Кипр. — Надо же, и ее у нас американцы украли!

И тут я даже остановил машину.

— Послушай, мой юный друг, — сказал я ему, — ты сказал «наша песня»? Так вот, это песня никогда не была «твоей». Эта песня никогда не была «русской народной». Это не англичане украли эту песню у русских. Это — русские украли эту песню у ее авторов. И хотя ее авторы носили русские фамилии, Россия самым зверским образом уничтожила и авторов, и саму песню, Россия очень постаралась, чтобы эта песня никогда не звучала и была навсегда забыта. И если бы не сэр Пол Маккартни и не Юджин Раскин, ты бы вообще никогда не узнал бы, что существовала такая песня — «Дорогой длинною».
Читать далее...

Это цитата сообщения b0m0k Оригинальное сообщение

21 января День памяти защитников Донецкого аэропорта

В этот день два года назад было принято решение об отводе украинских военных с территории Донецкого аэропорта.

Героическая оборона Донецкого аэропорта, которая стала символом несокрушимости и мужества украинских военных, продолжалась 242 дня: с 26 мая 2014 по 22 января 2015 года. 242 дня украинские военные, добровольцы, медики и волонтеры противостояли российско-оккупационным войскам и пророссийским боевикам, упорно отстаивая маленький клочок украинской земли.

[показать]

Все началось 26 мая 2014 когда, когда пророссийские сепаратисты и чеченские боевики захватили здания аэропорта тогда еще мирного Донецка. В этот же день украинские силовики, благодаря скоординированным действиям украинских Воздушных сил и высокомобильных десантных войск, нанесли удар по позициям террористов и установили контроль над Донецким аэродромом. Позже была полная дестабилизация города Донецк, начало оккупации и бесконечные попытки врага отобрать контроль над аэропортом. Наши воины вгрызались в землю и даже под шквальным огнем держали оборону. За стойкость, бесстрашие и непобедимость украинских защитников Донецкого аэропорта назвали «киборгами», а форпост украинских киборгов стал символом украинской мужества, оплотом украинского духа.

В разное время в аэропорту и прилегающих к нему Песках воевали спецназовцы 3-го отдельного полка, бойцы 79, 80, 81, 95 отдельных аэромобильных и 93 отдельной механизированной бригады, 57 отдельной мотопехотной бригады, 90-го отдельного аэромобильного и 74-го отдельного разведывательного батальонов, бойцы полка «Днепр-1», воины Добровольческого украинском корпуса (ДУК) и многие другие. Многие из них были отмечены государственными наградами, некоторых из них - посмертно. А имя погибшего Героя Украины старшего лейтенанта Ивана Зубкова присвоено 90 отдельному аэромобильному батальону 81 отдельной аэромобильной бригады высокомобильных десантных войск ВСУ.

Оборона Донецкого аэропорта завершилась только после окончательного его разрушения. 18-21 января 2015 года в результате подрыва терминала ДАП погибло 58 защитников-«киборгов», которые отстаивали этот плацдарм до последней капли крови.

[показать]

21 января 2015 года было принято решение отвести украинских военнослужащих из нового терминала - этот объект был полностью разрушен и не пригоден для обороны. По официальным данным, защищая Донецкий аэропорт, погибли более 200 военных. 16 января по инициативе самих «киборгов», которые прошли через 242-дневной ад, отмечается День защитников ДАПа и памяти погибших собратьев. Возможно, когда-то эта дата станет официальной.

«В аду нельзя быть героем, и от тебя этого не требуют, но иногда так получается...», - говорил один из американских спецназовцев в культовом фильме Ридли Скотта «Черный ястреб». Наши «киборги» знают эту истину не из кино.

[показать]

 

Это цитата сообщения Bo4kaMeda Оригинальное сообщение

Актеры советского кино. Фотограф Бондарев Владимир Александрович (01.05.1937 – 01.06.1994)

Bo4kaMeda

Марина Неелова




Олег Видов




Алексей Баталов

✂…

Это цитата сообщения О_себе_-_Молчу Оригинальное сообщение

Виртуальный музей живописи (Small Bay) / ссылки+алфавитный указатель

Живопись Скульптура Фотоискусство Мифология История и Литература Готика Возрождение Ренессанс Маньеризм Барокко Рококо Классицизм Романтизм Историзм Импрессионизм А Б В Г

Читать далее...

Это цитата сообщения Рецепты_блюд Оригинальное сообщение

Готовим буженину

Буженина

[показать]

Читать далее...

Это цитата сообщения nikitaqa29 Оригинальное сообщение

Вязальщицам на заметку лайфхаки для вязания

ЧИТАТЬ ПОСТ ЦЕЛИКОМ

Это цитата сообщения ЛЮДМИЛА_МЕРКУЛОВА Оригинальное сообщение

Любителям слушать аудиокниги... Лучшая коллекция...(жмите на картинку и жанры)

[показать]

[показать]

[750x300]

[220x95]

[208x61]

• Альтернативная история (228)....Бизнес (42)....Боевик (166)...

Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

ВСЕСВІТНІЙ ПРОТЕСТ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ “STOP PUTIN’S WAR IN UKRAINE 3.0” заплановано на 21.01.2017 (відео) ukr/eng – просимо поширення.

Читать далее...

Это цитата сообщения Debut Оригинальное сообщение

«Брат» у ворот или совершенно беспричинный приступ острой русофобии.

 

 

«Брат» у ворот или совершенно беспричинный приступ острой русофобии.
Ян Валетов

[641x427]

Почитал о планах, которые, как возможные сценарии озвучивает Михаил Хазин.

Михаи́л Леони́дович Ха́зин — российский экономист, аналитик, публицист, политолог, блогер, теле- и радиоведущий, бывший чиновник администрации президента РФ. Постоянный член «Изборского клуба».
Родился: 5 мая 1962 г. (54 года), Москва, Россия
Родители: Леонид Григорьевич Хазин
Книги: Путин в зеркале Изборского клуба, Закат империи доллара и конец «Паx Америцана»
Образование: Московский государственный университет.
Речь идет об этом выступлении.

Это цитата сообщения Debut Оригинальное сообщение

Сходство распада СССР и распада Империи Чингисхана потрясает, ужасает и поражает.

 

Сходство распада СССР и распада Империи Чингисхана потрясает, ужасает и поражает.

Юрий Магаршак

[700x392]
Империя Чингисхана

И Советский Союз, и империя Чингисхана распались внезапно. В результате решения одного человека. Нового пришедшего к власти Хозяина Сверхдержавы. Единолично принявшего решение о ее роспуске сразу после того, как пришел к власти. Подобно тому как премьер министр демократичной страны принимает решение о роспуске Парламента 21 века потеряв вотум доверия или же большинство. Однако решение о роспуске империи Чингисхана, так же как решение о роспуске СССР, были приняты совершенно внезапно. Без внешнего давления и вооруженной борьбы, которая угрожала бы целостности Империи. При том, что и СССР, и империя Чингизитов могли, не будь распущенными, существовать очень долго. Северная Корея ведь существует, несмотря на голод, санкции и экономическую разруху.

Это цитата сообщения Гаччен Оригинальное сообщение

"МОВА І ЯЗИК – ДВА СПОСОБИ МИСЛЕННЯ"

Все пізнається в порівнянні.

Складнувато второпати чому мова – це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення.

Я знаю толком лиш дві мови – українську і російську. Тому можу порівняти лише їх. Хотів би ще кілька мов знати добре, та нажаль часу не маю. Тому друзі, нічого особистого, не ображайтеся, будь ласка.

Взагалі-то, треба б пробігтися по словнику і виписати усі ті тисячі прикладів, які, як лакмус показують суть і характер українців на тлі суті і характеру росіян, їх різність. Порівняти спосіб жити і думати.

Адже слова утворювались від способу мислення, а мислення формувалось на побуті і звичаях. Адже «бытие определяет сознание». Але на повний аналіз має бути час. Його нема. Тому тут лишекілька прикладів для тих, хто не розуміє поняття «код нації», але зрозуміти хоче.

Приклади – на кожному кроці, їх лиш треба помічати.

«Как вы яхту назовете, так она и поплывет». Колись, коли я дивився Врунгеля малим, для мене стало цілковитою несподіванкою, що зі слова «победа» так просто вийшла «беда». Тепер я багато чого зрозумів. Українцеві це справді не властиво. Для московитів же пройтись «по бедам»інших – то якраз і їхнє, то і є победа.

Ми не ходимо по бідах– ми переборюємо себе. Зробити більше,ніж могли б. Пере-могти – оце наше.

І це не змінити, бо це «прошито» у свідомості. Постійно вживаючи – стаєш залежним. Це підсвідомо кодує.

В больнице – болеют. В лікарні – лікуються.

Податок – від подати. Налог – від наложить.

Свято – від святого, духовного. Праздник – від праздного, праздно шатающегося.

Струнко – стати в струну, рівнесенько, готовим до бою. Смирно – стати смиренно, підкоритися волі.

Ваша величність – ваше превосходительство. Визнання чиєїсь величі, таланту – немає нічого спільного з власним приниженням, чи превосходством над кимось.

Обережно – берегти, оберігати, оберіг. Осторожно – сторожить, остерегаться. Тобто бояться. Оберігати і боятись втратити – відчуваєте різницю?

Зазвичай – как правило. Ми живемо за нашими українськими звичаями, московити – як встановлено правилами.

Читать далее...

Это цитата сообщения Капельдудкина Оригинальное сообщение

Україна. Повернення своєї історії

Або як у нас КРАЛИ нашу історію!

Это цитата сообщения b0m0k Оригинальное сообщение

Мова з феномену культури перетворилась на фактор безпеки

Я розумію, що мої аргументи дійдуть не до всіх. Але до тих хто «має вуха і очі», вони повинні дійти

«Доки Україна представлятиме себе як країна, в якій не треба знати української мови, доти її вважатимуть лише трошки іншою Росією».
Це сказав не «український буржуазний націоналіст», а професор Віденського університету Міхаель Мозер у інтерв’ю в газеті «День».

«Я прекрасно пронимаю ваш язык, и если бы он вам самим был нужен, вы бы не говорили везде на русском! Вы сами не хотите никакой Украины!»
– а це цитата із дискусії у Фейсбуку.

Зараз, бачу, піднялася чергова хвиля дискусій про українську мову.
То я також хочу поділитися своїми думками.
Особисто я і у побуті, і в професійній діяльності спілкуюся українською мовою. Апріорі.
У Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, де я вже півтора року працюю керівником, моя позиція також однозначна – усі державні службовці на роботі повинні послуговуватися українською мовою. Крапка.
Цього року ми двічі організовували курси ділової української мови для держслужбовців. Спрацювало: щораз більше в коридорах ОДА звучить українська мова. Хоча дехто вперто не переходить на українську. І ось саме про це хочу висловити кілька своїх думок.

Імперська Росія напрочуд тонко використовує стратегію удава, в результаті якої «кролик сам залазить у пащу удаву». Добровільно і «окончатєльно».
Щоб зрозуміти суть цієї стратегії, уважно розгляньмо основні маркери ідеології «русского міра»:
єдиний «русскій народ»,
єдина мова, єдина культура,
єдине минуле, єдине майбутнє.
Основні аргументи «єдіного русского народа»:
живе на «ісконно русскій» землі «від Львова до Владивостока»,
розмовляє одною мовою – російською,
слухає в маршрутках і магазинах одну і ту ж музику з «рускіх» і «наших» радіо,
дивиться одні й ті ж серіали, читає одні й ті ж «комсомолки» і «аргумєнти».,
має єдину історію, де Пйотр1 – мудрий царь-батюшка, а Мазепа – зрадник, де Лєнін – все ще трошки вождь, а Петлюра – бандформірованіє, де Міхалков – свій, а про Курбаса, Зерова чи Маланюка навіть не знають.

«Русскій мір» очаровує, огортає і заковтує «хохляцького кролика». На запитання - чому не переходите на українську, відповідь типова – «а какая разніца».
А попри те, як тільки «рускій мір» приходив чи повертався на українську землю, першим ділом він заперечував, щемив і нищив українську культуру та мову. Натомість, як шолудивий пес, «мітив» кожен дім в Україні своїм поганим слідом. А вже потім брався за село, за господарів, за підприємців і за все решту. В тому числі знищував і своїх недавніх наймитів та союзничків.

Давайте не дурити себе і одне одного.
Якщо б сьогодні Росія не вела супроти України своєї брудної і похабної «гібридної війни», можна було б говорити про мову, як про культурний феномен.
Але російська мова, стараннями ошалілих імперців, перетворилася на ефективний інструмент гібридної війни. Практично такий самий, як і колись невинна «георгіївська стрічка». Пригадайте, під яким приводом в Україну поперли різного роду «зелені чоловічки», незрозумілі казачкі та інші «православні воїни»? Під приводом захисту «соотєчєствєнніків, рускоязичних, рускокультурних»!

Сьогодні українська мова із феномена культури перетворилася на фактор безпеки народу, громадян України.
Питання вибору мови спілкування майже прямо корелює із питанням громадянської відповідальності за майбутнє своєї країни. Тим більше, що переважна більшість нинішніх російськомовних українців є російськомовними, насправді, у першому поколінні, й їхні батьки народилися в україномовному середовищі.

Я розумію, що сьогодні значна частина солдат, які воюють проти «руского міра» розмовляють російською мовою. Але це не дає відповіді на питання - як нам вберегтися як політичній нації надалі.
Війна вщухне. А нам з Росією й далі бути сусідами. То щоб не наражати себе на небезпеку знову колись бути «визволеними», пора більш чітко ідентифікувати себе та сформувати основні атрибути своєї держави.
Ми довго не делімітовували та не демарковували кордонів із Росією, бо ж ми «братья».
Ми довго не оберігали від Росії свого інформаційного, політичного та економічного простору, бо ми «братья».
Ми й далі не

Читать далее...