І коли стіна.. і коли цегляна..Між половинами планет..І серце Тук..Тук..Надто швидко, щоб спати..Не думати..Спокійно говорити..Завмерти..затримати дихання..
Не поможуть таблетки..цигарки..бо думки..
Вони будуються таким чином,що здається..Все несправедливо..серце от-от вирветься..Збоку щось є..тоненька смужка віри і ще тонша з надією.. з натяком на справедливість і рівновагу..
Та руки і все тіло..так тремтять..що просто..просто хочеться бігти..Бігти..десь далеко..НІ ДО КОГО..просто від ВСІХ....Від Обману, від Грузу,від безкінечних суперечок,сварок..
Які йдуть по колу..
Все можна вирішити..та безкінечно не вирішуватимеш..нерви-не метал,який також,з часом почнає хворіти корозією..а якщо запустити,то перетворюється в невиліковну хворобу..
нерви здають(ся)..
хочуть відпочинку..спокою..розуміння..руки..
А це явище сприймають як аморальноненормальний вчинок..і маєш ФАААКК..
+1 і +1..і Ще..і ЩЕ!!!!!!
Хочеш збудувати,а це - терпіння. Та ж не всім подобається терпіти..
"Ти будуй..будуй.А я, мабуть, піду прогуляюсь з Другом..запитаюсь як то краще будувати..випити пива..Будуй..а я прийду..і скажу,що не так..копну відро з цементом..(зробиш ще..адже ти мене любиш?) Посиджу трошки в мережі..поскаржусь.. як то галімо і як складно жити..коли біля тебе тусуються ДОЛБО....які мутять щось таке незрозуміле..що аж хочеться факати їх перед усіма..вони ж мають краще.."
Добре там, де нас нема..А мої руїни скраю-я нічого не знаю..
______________________________________________________________
І будуй після того..коли хочеш..а твій цемент ко´пають..Нудно ,однако..
І що?
А нічого..просто буде як буде..чи битись головою об СТІНУ..і вірити, що за нею хтось є)))))))))і НАДІЯТИСЬ, що той ХТОСЬ не з КИМОСЬ..стоїть і сміється з твоїх намагань зробити ТЕБЕ щасливою..
Проте вибір,за кожним..Часто роблячи іншим боляче,наперед робимо і собі те ж саме..і тим,хто БЛИЗЬКО..
На все свій час..зараз ти копаєш чіїсь старання..труд..а потім і тебе копатимуть..з ефектом виникання думок. "Чому так все погано?"
і по колу..до болі..в кінці повтору.