СОНЕТ
Вік сонета близько 800 років. Він затвердився як стала літературна форма в Італії у ХІІІ столітті.
Сонет – від лат. „сонус” – звук.
Форма 14-рядкового ліричного вірша, переважно – про кохання. Класичний розмір для нього – п’ятистопний ямб.
Два катрени (чотиривірші), два терцети (тривірші).
Римування:
abab abab ccd eed
abab abba ccd ede та ін.
Зміст: теза, антитеза, їх компроміс (сонетний замок).
Писали: Італія – Данте, Петрарка, Англія – Шекспір.
Вінок сонетів – це 15 сонетів.
Кожний наступний сонет починається із останнього рядка попереднього сонета.
15-й сонет наз. магістрал, він складається з перших рядків кожного з попередніх 14-ти сонетів.
Приклад
[260x64]
Наталія Горішна
Сайт поета
СОНЕТ
Закохуюсь щораз, коли побачу.
Моїх натхнень єдина муза – ти.
Сонетами не вимолю пробачень,
Та відірватись, як від смакоти,
Не можу. І не хочу. Мов незряча,
Тягнусь туди, де промінь теплоти.
А кажуть, у жінок мінлива вдача –
Моїх натхнень єдина муза – ти.
Що споглядать життя своє безпутне –
Чомусь минуле ближче, ніж майбутнє.
Твій теплий слід у ньому не простиг.
Сама за себе вже мудріша й старша,
Як на духу, признатися не страшно:
Моїх натхнень єдина муза – ти.
[260x64]