Наталія Горішна
З ЄГИПЕТСЬКОГО ЦИКЛУ (із книги "Під сонцем серця")
Сайт поета
[450x220]
ПІД НЕБОМ ЄГИПТУ
Стримлять гробниці в гордій високості,
Й не можу не відчути хоч на мить,
Що в цьому світі я – всього лиш гостя,
Залітна пташка в мороку століть.
Веслує Ра по небу, як по Нілу,
І у гарячім сплаві кольорів,
Мов єгиптянка, я побронзовіла
Й перейнялася сагою вітрів.
Вони мені, чужинці, нагадали:
Людині неможливо жити ниць –
Не тільки піраміди будували,
А й фараонам голови стинали
І трупи викидали із гробниць.
Боги на те дивились, наче збоку, –
То соколиним, то котячим оком.
* * *
Віднайшовши єдину непограбовану
гробницю фараона, археологи вразились
не стільки незліченним скарбам,
як засохлому віночку польових квітів,
покладених у труну вдовою Тутанхамона.
Засохлі квіти зі слідами барв.
Які ж короткі тридцять три століття!
Немов учора зірвані суцвіття –
Засохлі квіти зі слідами барв.
Час не посмів, не стер, не занедбав,
Біль удови не обернув на сміття...
Засохлі квіти зі слідами барв –
Які ж короткі тридцять три століття!
ВЕЛИКИЙ СФІНКС
1.
Фігура Великого Сфінкса
висічена із суцільної скелі
2630 р. до н. е.
Великий Сфінкс, пустельний “батько жаху”,
У риштуванні – наче у бинтах.
Усе його займають, бідолаху:
То осліпляють іменем Аллаха,
То лагодять тисячолітній прах.
Які ж йому ввижаються химери,
Як в тріщини вливають полімери,
Як стягують потужними гвинтами
Струхліле тіло, з’їдене віками.
О, як болить їй о нічній порі –
Спотвореній людьми старій горі!
2.
Великий Сфінкс – сліпий, немов кобзар, –
Задумався над долею країни.
Не час, а пекла міжусобних чвар
Перетворили царства на руїни.
Сухі вуста зціпив старий звіздар
(Мов не пісок то – найгіркіша хіна)...
Задумався над долею країни
Великий Сфінкс – сліпий, немов кобзар.
ЛИСТ ІЗ ЄГИПТУ
/рондель/
Привіт, мій друже, з володіння Баст!
На крилах світових авіатрас
До Африки не так уже й далеко.
Яка ж бо тут стоїть нестерпна спека,
І моря перламутровий атлас!
Дивує око миготіння рас,
Пахтить земля, розжарена, мов деко;
А пальми, як обрубані смереки,
Наводять смуток, та усе гаразд.
…А вдома зараз – яблука і Спас,
Окрилились пташата у лелеки.
Привіт їм, друже, з володіння Баст,
До Африки – не так уже й далеко.
* * *
Морські зірки – ледачі, як коти, –
Розніжено лежать на мілководді.
Немовби зачаїлися у шкоді,
Морські зірки – ледачі, як коти.
То підставляють сонцю животи,
То лапами шкребуть себе на споді.
Морські зірки – ледачі, як коти, –
Розніжено лежать на мілководді.
ЄГИПЕТСЬКА ІНВЕКТИВА
Зі слави предків підбирають крихти,
Не надто докладаючи зусиль.
Туризм на гробі Древнього Єгипту –
Як пліснява, як легенева цвіль.
Скупі араби (ні, не єгиптяни!
Ті – будівничі! Іншопланетяни!
Ці – вишкварки у лоєві віків)
Останки мумій тягнуть до торгів.
...І заболіла дума про своє:
І ми плюндруєм батьківські могили.
(Плюндруємо, але ж не продаєм! –
Втішання недолуге і безсиле).
Відчула страх, як бачила сама –
Країна є,
А нації нема!
СОН
У Стародавньому Єгипті
знатні дами прикрашали себе квітами,
а для хизування багатством –
водили за собою рабинь,
обвішаних дорогоцінностями.
Боліла спина. Снився дивний сон,
Що я – рабиня в Древньому Єгипті.
Обтяжують прикраси груди випнуті –
Боліла спина. Снився дивний сон.
А владарка – подібна на вазон,
У квітах щойно зірваних, пахучих
(Той аромат її ущент замучив).
Ох владарко, подібна на вазон.
Мерзенне щось – павук чи скорпіон –
Заледве не торкнулось голих п’яток.
Таких, як я, тут ще, мабуть, з десяток –
Мізерних, як павук чи скорпіон.
Та кинув оком хтивий фараон
Не на царицю, убрану у лотос,
А на мій стан, ледь схилений від злота.
Та кинув оком хтивий фараон.
Ніч пристрасті, уведена в закон...
Чужий-чужий, але на мить – жаданий.
Стомилась від обіймів бусурмана –
Боліла спина. Снився дивний сон.
ПЕРСТЕНЬ
Єгипетський перстень у формі змії,
Смарагдові очі заломлюють світло.
О, як же я знаю ці блискітки злі,
Ці щелепи, стиснуті вищиром хитро!
Музейна коштовність. Віднайдений скарб,
І стекла вітрини подвійні, міцні.
…На персні, зі споду, є крихітний карб.
Я знаю, цей перстень – якраз по мені!
ДВА НЕБА
1. НЕБО ЄГИПТУ
Красу Єгипту не сприймає око,
Лякає душу висохла земля.
Така велична й горда звіддаля
Краса Єгипту не бентежить око.
В безхмарнім
Читать далее...