Не тратьте жизнь свою на тех, кто вас не ценит,
На тех, кто вас не любит и не ждёт,
На тех, кто без сомнений вам изменит,
Кто вдруг пойдёт на "новый поворот".
Не тратьте слёз своих на тех, кто их не видит,
На тех, кому вы просто не нужны,
На тех, кто, извинившись, вновь обидит,
Кто видит жизнь с обратной стороны.
Не тратьте сил своих на тех, кто вам не нужен,
На пыль в глаза и благородный понт,
На тех, кто дикой ревностью простужен,
На тех, кто без ума в себя влюблён.
Не тратьте слов своих на тех, кто их не слышит,
На мелочь, не достойную обид,
На тех, кто рядом с вами ровно дышит,
Чьё сердце вашей болью не болит.Не тратьте жизнь свою, она не бесконечна,
Цените каждый вдох, момент и час,
Ведь в этом мире, пусть не безупречном,
Есть тот, кто молит небо лишь о вас!!!

Я хотела навеки забыть
Твои брови, улыбку, глаза
А другого хотела любить,
А тебя позабыть навсегда.
Я хотела тебя презирать
Ненавидеть улыбку и взгляд
Никогда о тебе не мечтать
Не оглядываться назад
Я хотела...но не смогла...
значит все же
Люблю я тебя

Слишком мало – сказать "Прости", слишком много – ответить "Прощаю",
Слишком глупо просить "Не грусти", - и нечестно совсем "Обещаю",
Безнадежно звучит "Я был должен...", и обманчиво "Знаешь, я тоже...",
Непонятно - "Я думал, мы сможем...", как-то робко совсем - "Быть может...",
Проникновенно - "Сказать я хочу...", и с надеждой - "Не стоит, может...",
И нежданно - "Тебя все люблю...", и печально - "И я тебя тоже...",
Грустно - "Часто тебя вспоминаю...", и с печалью в глазах - "Я знаю",
И вздыхая - "Мне сны сняться...", и в ответ - "В них тебя обнимаю...",
Твердо - "Я во всем виноват...", со слезами - "Не стоит, мы оба...",
Горько - "Как вернуть все назад?", плача - "Если бы знала, давно бы...",
Нежно за руки взяв - "Прости...", губ коснувшись слегка - "Я прощаю...",
Крепко-крепко обняв - "Не грусти", и поддавшись - "Я обещаю...",
Очень страшно услышать "Пора...", слишком сложно ответить "Мне тоже...",
И наивно - "Мы встретимся вновь?..", и жестоко ответить "Быть может...",
Слишком мало - сказать "Прости", слишком много - ответить "Прощаю",
Очень страшно сказать "Отпусти...", невозможно сказать "Отпускаю..."...

Не тратьте жизнь свою на тех, кто вас не ценит,
На тех, кто вас не любит и не ждёт,
На тех, кто без сомнений вам изменит,
Кто вдруг пойдёт на "новый поворот".
Не тратьте слёз своих на тех, кто их не видит,
На тех, кому вы просто не нужны,
На тех, кто, извинившись, вновь обидит,
Кто видит жизнь с обратной стороны.
Не тратьте сил своих на тех, кто вам не нужен,
На пыль в глаза и благородный понт,
На тех, кто дикой ревностью простужен,
На тех, кто без ума в себя влюблён.
Не тратьте слов своих на тех, кто их не слышит,
На мелочь, не достойную обид,
На тех, кто рядом с вами ровно дышит,
Чьё сердце вашей болью не болит.Не тратьте жизнь свою, она не бесконечна,
Цените каждый вдох, момент и час,
Ведь в этом мире, пусть не безупречном,
Есть тот, кто молит небо лишь о вас!!!

Суворий Дант, вигнанець флорентійський,

Встає із темряви часів середньовічних.

Як ті часи, такі й його пісні,

Він їх знайшов в містичнім темнім лісі,

Серед хаосу дивовижних марищ.

Чий дух одважився б іти за ним блукати

По тій діброві, якби там між терням

Квітки барвисті вічні не цвіли?

Зібрав співець мистецькою рукою

Оті квітки і сплів їx у вінок,

Скупав його в таємних водах Стіксу,

Скропив його небесною росою

І положив на раннюю могилу

Вродливій Беатріче Портінарі,

Що раз колись до нього усміхнулась,

А в другий раз пройшла, не глянувши на нього,

А в третій раз на неї він дивився,

Коли вона в труні лежала нерухома.

Вона була для нього наче сонце,

Що світло, радощі й життя дає,

Не знаючи, кому дає ті дари.

І хоч зайшло те сонце променисте,

Він не забув його ні в темряві понурій,

Ані при хатньому багатті привітному,

Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю

Він не забув своєї Беатріче.

Вона одна в піснях його панує,

Бо в тій країні, де він жив душею,

Він іншої дружини не знайшов.

Він заквітчав її вінцем такої слави,

Якою ні одна з жінок ще не пишалась.

Безсмертна пара Данте й Беатріче,

Потужна смерть не розлучила їх.

Навіщо ж ти, фантазіє химерна,

Мені показуєш якусь убогу постать,

Що стала поміж їх, немов тремтяча тінь,

Мов сон зомлілої людини, – невиразна?

Нема на ній вінця, ні ореолу,

Її обличчя вкрите покривалом,

Немов густим туманом. Хто вона?

Тож ні один співець її не вславив

І ні один митець не змалював;

Десь там, на дні історії, глибоко

Лежить про неї спогад. Хто вона?

Се жінка Дантова. Другого ймення

Від неї не зосталось, так, мов зроду

Вона не мала власного імення.

Ся жінка не була провідною зорею,

Вона, як вірна тінь, пішла за тим,

Хто був проводарем «Італії нещасній».

Вона ділила з ним твердий вигнання хліб,

Вона йому багаття розпалила

Серед чужої хати. І не раз

Його рука, шукаючи опори,

Спиралась на її плече, запевне;

Їй дорога була його співецька слава,

Але вона руки не простягла,

Аби хоч промінь перейнять єдиний;

Коли погас огонь в очах співецьких,

Вона закрила їх побожною рукою.

Так, вірна тінь! А де ж її життя,

Де ж власна доля, радощі і горе?

Історія мовчить, та в думці бачу я

Багато днів смутних і самотних,

Проведених в турботному чеканні,

Ночей безсонних, темних, як той клопіт,

І довгих, як нужда, я бачу сльози…

По тих сльозах, мов по росі перлистій,

Пройшла в країну слави – Беатріче!

blin posporila s drugom 4to milan vyigraet..ppc...produl da i eshe so s4etom 2:0
teper' dolzhna idti s nim guliat'...heh...pozhelaite mne uda4i xDD

ia spat' a to kapec kak spat' ho4iu

ne uverenna ne v 4em...

skoro mesiac kak my rosstalis'...blin eto zhe 30 dnei...i 30 no4ei...i nifiga ne pomogaet, ne mogu prosto tak zabyt'.
nuuuuuu, da znaiu sama vinovata!! esli by ne videlis' ne opshalis' vozmozhno bylo by leg4e....no net

voopshem odnozhdy on mne v o4erednoi raz pomogal s u4eboi i skazal:
*-znaesh, ty mne o4en' nravishsia..ia ho4u byt' s toboi*

nu blin ia dura kone4no soglasilas' vernut' vse...no postavila odno uslovie: 4to ob etom nikto znat' ne budet!...
nu my kak by, *byli vmeste* esli eto mozhno tak nazvat'!

i vot ia s nim v sredu opshalas' v messengere....(ne mogu postavit' istoriiu, tam ital'ianskii iazyk...nu i fig s nim) delo vot v 4em:

NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.54.53): u menia est' eshe odin vopros...
Frankie :) (20/01/2010 22.55.09): govorii
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.56.06): u tebia uzhe est' drugaia?..nu kto-to nravitsia??...esli ne sekret
Frankie :) (20/01/2010 22.56.42): est' odna devushka kotoroia mne nravitsia, no ia ehse ni4ego ne sdelal 4to by byt' s nei
Frankie :) (20/01/2010 22.56.51): a tebe? nravitsia kto-to?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.57.26): net...i sei4as poniala 4to zria..hmmm
Frankie :) (20/01/2010 22.57.46): 4to?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.58.37): net...netu...prosto do etogo momenta ia nadeialas' 4to vse eshe smozhem byt' vmeste, kak ran'she
Frankie :) (20/01/2010 22.59.10): ia ne skazal 4to my ne mozhem byt' vmeste
Frankie :) (20/01/2010 22.59.18): ty mne nravishsia, no est' eshe odna devushka kotoraia mne nravitsia
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.59.25): nu vot...
Frankie :) (20/01/2010 22.59.37): 4to nu vot?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 22.59.38): tak my ne mozhem
Frankie :) (20/01/2010 22.59.47): sei4as net
Frankie :) (20/01/2010 22.59.52): ia ne ho4iu
Frankie :) (20/01/2010 22.59.59): i ty znaesh
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.00.05): znaiu....
Frankie :) (20/01/2010 23.00.26): esli ne ho4esh my bol'she ne uvidimsia, prosto skazhy
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.00.38): net ia ho4iu....
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.01.06): no esli ty sdelaesh 4to to 4to by byt' s etoi devushkoi skazhy mne
Frankie :) (20/01/2010 23.03.13): ok
Frankie :) (20/01/2010 23.03.26): tol'ko ia ne veriu 4to u menia s nei 4to-to polu4itisa
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.05.21): po4emu?
Frankie :) (20/01/2010 23.05.43): potomu4to ia znaiu nravlius' li ei
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.05.56): ia ee znaiu?
Frankie :) (20/01/2010 23.06.32): da, dumaiu da.
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.07.09): ona tozhe iz ruffini? (et nasha shkola)
Frankie :) (20/01/2010 23.07.22): da
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.07.46): kto eto?
Frankie :) (20/01/2010 23.07.56): uznaesh
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.08.18): ladno ia poimu esli ty ne ho4esh otve4at'
Frankie :) (20/01/2010 23.08.32): ty ho4esh znat'?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.08.57): da...
Frankie :) (20/01/2010 23.09.02): uverena?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.09.07): da blin!
Frankie :) (20/01/2010 23.09.27): eto fitti..,
Frankie :) (20/01/2010 23.09.33): podruga julii i virginii
Frankie :) (20/01/2010 23.09.37): znaehs ee?
NN sn giocàtTolO (20/01/2010 23.09.40): aaaaaaaaaaa...dada...znaiu


nu eto tok kuso4ek...
i vot...ia ne znaiu 4to delat'...prosto pizdec polnyi...zhdat' nadeiatsia 4to my vse zhe budem vmeste, ili vse zhe zabyt' ego??'

otpishytes' pozhaluistaaaaaaa....o4 nado znat' 4'e-to mnenie

Mi sento strana in questo periodo..
in certi momenti vorrei urlare al mondo quanto sono felice..
a volte vorrei solamente urlare urlare e urlare ancora, urlare all'infinito...
a volte vorrei invece solamente chiudermi in camera, srdaiarmi nel mio letto, coprirmi e stare li tutto il giorno..
vorrei anche solamente piangere a volte..
ma non per un motivo preciso..
non so il perche'..
altre volte ancora vorrei invece rompere tutto..
ormai tutto e' finito..
la bella stagione e' finita..
le vacenze idem..
ora esiste solamente: scuola, tanto freddo..e tanta tanta tristezza..
||
||
\/
ia 4ustvuiu sebia stranno v etot period..
v nekotorye momenty ho4etsia kri4at' na ves' svet o tom kak ia shasliva..
inogda ho4etsia prosto kri4at' kri4iat' kri4at' i she raz kri4at', kri4at' beskone4no..
inogda ho4etsia prosto zakryt'sia v komnate, upast' na krovat', ukryt'sia i byt' tam ves' den'..
inogda ho4etsia tol'ko plakat'..
no ne iz-za opredilionnoi pri4iny..
ne znaiu po4emu..
inogda ho4etsia vse lomat'..
teper' uzhe vse kon4eno..
horoshee vremia zakon4ilos'..
i kanikuly tozhe..
i sei4ias est' tol'ko: shkola, ogromnyi holod..i mnogo-mnogo grusti..

v poslednne vremia 4uvstvuiu sebia kak to stranno...on byl dlia menia,kazhetsia, samym blizkim 4elovekom....hotela kazhdyi den' provodit' s nim...po na4alu koneshno byla prosto simpatiia...on mne prosto nravilsia...i gde-to 4erez poltora mesiaca ia poniala 4to liubliu etogo 4eloveka...hhhmmm...navernoe v tom 4to my rosstalis' nikto ne vinovat, eto glupo vinit' kogo-to iz nas, takova zhyzn'

v tot ve4er kogda my rasstalis' my o4en' milo pogovorili i dogovorilis' byt' horoshymi druz'iami, samoe glavno 4to togda ne rosstroilas'...naivnaia, eshe togda ne ponimala 4to ETO VSE....KONEC...on bol'she ne pozvonit mne i ne skazhet:privet...kak dela? ty ved' segodnia svobodna,tak ho4iu tebia uvidet'....tak sosku4ilsia (nesmotria na to 4to v4era videlis')...

i tol'ko sei4as spustia 3 NEDELI poniala 4to on mne nuzhen, 4to mne ego uzhastno ne hvataet, no, gospodi uzhe pozdno, my bol'she ne budem vmeste!!! i kakaia-to glupoia pustota sei4as vnutri menia, haha samoe interesnoe 4to podrugi menia uzhe pytalis' poznakomit' s drugimi mal'4ikami....i vdrug vo vremia znakomstva lovliu sebia na mysle, 4to v drugih parniah ishu ego 4erty...ego zhesty...EGO...navernoe pravdu govoriat 4to kogda 4asha polna v nee ni4ego nel'zia dolit'...ehhhh....i obeshala zhe sebe 4to bol'she ne budu vliubliat'sia... =((

ia solne4nyi 4eLOVE4ek...inogda tu4nyi...voopshem kak komu =))