горбачёв и рейган обменялись секретаршами в знак дружбы. через месяц американка пишет письмо домой - у них тут все классно. работа не пыльная. одно плохо - их женщины носят слишком длинные юбки и я никому не могу показать свои стройные ножки. русская пишет в москву - все отлично. рейган на крючке. одно плохо - у них очень короткие юбки. когда нагибаюсь, видно пистолет и яйца.
Все болить і пече. Наступного разу треба перевертатися(
Була у ЛОРа через кашель, який довго не проходить. Лікар молодий і, по-моєму, канає під Хауса... ми з ним спочатку довго ржали ))) В кінці кінців я дала собі діагноз - іпохондрік, а лікар написав в рецепті "Почитать книжку "Как выжить с вегето-сосудистой дистонией"". Довго ми стібалися один з одного... Як таких на роботу ще беруть...
А взагалі прикольний хлопець, на артполе хоче поїхати, після нашої розмови почав побоюватися, якби самому не почати розмовляти українською :)
Хочу трешу, руху, мандрівок і панк-концертів. Натхнення... коли воно є - не випадає можливості, вона випадає, коли думки не в тому напрямку. Роботи зараз майже нема, але мозок знаходить, чим себе розважити, він терзає тіло... гггррраааааггррр!!!!11 Розрядка потрібна, а то я не витримаю і нароблю лиха.
От нарешті ми й почали переходити глобально на IPV6.
Это цитата сообщения а_помнишь_небо Оригинальное сообщение
какая-то фигня прилипла к подошве, думала, смола или жвачка, оказалось - ваше персональное мнение.
(с)
Не знаю, як би це правильно висловити. Який вже раз приходжу до думки, що більшість жінок - як вєрховодка, плавають на поверхні і не хочуть\не можуть опускатися на глибину. Більшість чоловіків завжди можуть поплисти туди, куди їм треба (себто вони хижаки або просто крупні риби).Помічаю це як іноді по собі, так і по знайомим.Так жінка-спеціаліст може легко отримати допомогу у своїй області від чоловіка-неспеціаліста.
Спочатку це мене дратувало, я виросла у дусі рівноправтсва і завжди сперечалася\дралася\була на рівні з хлопцями, тепер же я це приймаю і вчуся, на відміну від більшості сліпих курок.
З приводу ж дорослості, я думаю, що я досі дитина, але у зрівнянні з багатьма моїми колишніми друзями і у зрівнянні зі мною 3-4 років назад - я прокачалася, а тому тепер з ними нецікаво, бо вони нікуди не йдуть і нічого не роблять, або роблять вигляд, що роблять. А коли вони дійдуть думки, що рости не тільки треба, але кльово і цікаво - буде пізно (для наших стосунків). Значить час для розвитку і нових знайомих\друзів! :)
На новій роботі мені весело, там багато цікавих людей, багато вже дорослих (з дітьми і родинами), але адекватних і невисокомірних, це мене радує) Як, наприклад, можна разом поржати з того як я перший раз їм паличками суші -_- або поспілкуватися з начальником українською )) Я думаю, що все буде ок, треба тільки швидше познайомитися зі всима!
Ще рада, що мені вже краще і я знову сяду на вєлік!
Велодень пройшов на ура) Їхала у колоні одягнутих у національному колориті. Співали пісні, а ще нас знімали на камеру. Велосипедний рух в Харкові росте у геометричній прогресії, там було тисяч 6 народу. Шкода, що поїхала одна, кайф таки обламали. Час купувати другий велосипед ,*disappointed*. Та нафіг погані думки) Все-таки я там була ^_^
Люблю свій велосипед ^-^
І ще раз треба настукати собі по голові! У мене нема знайомих (не рахуючи близьких), які могли б зберігати секрети, тому нікому ніколи не розповідай нічого такого, що йому знати не треба! Скільки треба раз помилитися, щоб навчитися?!
Як мене дратує небажання людей бачити суть, а відволікання на непотрібну абстракцію, ховання під власними ілюзіями!
Блять, робіть все те, що хочете, робіть своє життя кращим, а якщо не можете - шукайте можливості, а не пускайте все на самотік!
Не плавайте у своєму гівні, шукаючи істину і абстагуючись від усього! Робіть, блять, робіть, РОБІТЬ!
Не хочеться писати. Напишу тільки те, що "Я передбачала" так і крутиться у голові. Несподівано рано.
Все болить, давно я так не розминалася)
Не знаю, як тепер навіть стрибати на "Тараканах" xD Київ-київ, ми вже скоро!
Грьобана хвороба! Не попадаю вже в колишній графік, починаю розлаблятися, погано(
Треба взятися за голову і постаратися не збиватися!
Я повідомила начальницю про свої наміри) Нарешті! Як камінь з душі)
I want to go fishing. The weather is great and it smells spring. I want to visit the place where is a lot ot water, where I can see little sprouts of grass and hear birds signing.
But fucking work is holding me here :(
In a few days I will need to pass job interview. I think it will be in English but currently it's not clear enough :)
Though I'm pretty sure in my skills, I'm a bit afraid as it's my first job interview!
Thus I decided to speak English with anyone who can do it :) Let's talk about something interesting ;)
Чекаю не дочекаюся, коли вже почую про результати від Креша. Скоріш за все вони позитивні, але все ж таки існує маленька ймовірність того, що все обламається. ТТТ.
Дуже вже хочеться нового! Купа інфи, нові обов'язки, нова структура, нові люди, більше перспектив для розвитку. Одним словом новий рівень. Та з іншої сторони - я дуже сильно прив'язався до колективу. На душі як камінь лежить, відчуття, начебто я їх зраджую(
Сподіваюся, що тут будуть адекватні люди і мені треба буде менше часу, щоб звикнути до них 
[показать]
Буду сумувати за Максом, Женькою, Віталею, Анькою, Льохою, Фєліксом і Деном)