Это цитата сообщения Альфред_Грибер Оригинальное сообщение

КАКИЕ БЫЛИ МЕСТНЫЕ ПУРИМЫ В ЕВРЕЙСКОЙ ИСТОРИИ ?

КАКИЕ БЫЛИ МЕСТНЫЕ ПУРИМЫ В ЕВРЕЙСКОЙ ИСТОРИИ ?

А. Грибер

Пурим - это самый радостный еврейский праздник в память о событии, когда был брошен жребий ("пур" на иврите) остаться евреям живыми или погибнуть.

Персидский царь Артаксеркс ("Ахашверош" на иврите), правивший в IV веке до н. э., выбрал себе в жёны красивую, нежную и скромную девушку Эстер, не догадываясь о том, что она еврейка. Дядя Эстер Мордехай, великий еврейский учёный и праведник, спас жизнь Ахашверошу, за что тот велел вписать имя Мордехая в царские хроники.

Первый министр Аман, человек коварный и злобный, ужасно разозлился на Мордехая за то, что тот не преклонял колени и не кланялся ему. Аман задумал погубить не только Мордехая, но и всех евреев. Он составил указ, в котором повелевалось погубить, уничтожить, смести с лица земли всех евреев, и скрепил его царской печатью.

Мордехай, узнав об этом, попросил Эстер пойти к царю и умолить его отменить страшный указ. Царице удалось уговорить Ахашвероша подарить жизнь ей и её народу. Аман был казнён, а царь издал новый указ, в котором евреи предписывалось быть готовыми к защите от врагов и убивать тех, кто поднимет на них руку.

Так и случилось. Все, кто рассчитывал поживиться за счёт евреев, были перебиты. А Мордехая царь Ахашверош назначил первым министром. Так скорбь и плач обернулись для еврейского народа победой и радостью. Читать далее...

Это цитата сообщения Бивис Оригинальное сообщение

Беркем Аль Атоми про имлам и башкиров. В десятку!

Вот ты пишешь про “свое” и “чужое”. Для башкир Ислам “свое”? Почему спрашиваю? Ведь раньше и сейчас некоторые верят в Тенре и считают что ислам – чужая религия. С другой стороны – когда наши предки выбрали Ислам – они, на мой взгляд, посчитали что Ислам несет реальную, практическую пользу. Или они выбирали между православием (реально чужим для них) и исламом?

Никакого Ислама наши предки не “выбирали”, им было нужно просто выжить и сохранить хотя бы то, что возможно сохранить.Как видишь, они справились со своей задачей – справились, как сумели.

Ислам был меньшим злом, и, как опять-таки сам видишь, выполнил свою роль – башкорты до сих пор существуют в природе, у них (пусть и с ограничениями) есть своя земля, она худо-бедно защищена. Есть свой язык, есть остатки культуры. И кое-кто, по твоим же словам (”некоторые верят в Тенре“), даже сохранил старые истинно-башкортские понятия.

То есть, народ жив и дышит – вот каковы на сегодня факты. Плохо ли он дышит, хорошо ли – это второй вопрос, главное что он вообще есть. А запросто мог бы и не быть: погляди, чем закончилось соседство с империей русских для кучи других народов. Ислам мог дать башкортам крышу, и он ее дал. От всего, конечно, не закрыл – но факт остается фактом, башкорты есть, живут на своей земле, и могут свободно искать нужного у собственных Богов.

Именно оттого мудрые и не позволили народу в свое время попросту разорвать продавцов чужого, и разрешили своему народу проглотить еврейские в первооснове байки про Мусу, Ису и Марьям – арабы здорово подрихтовали исходник под людское, и в нем осталось гораздо меньше отравы, нежели в откровенном поклонении древнееврейской мифологии.

Но за любую крышу рано или поздно приходится платить. Крыша нужна только слабому, а слабые всегда платят сильным за саму возможность дышать. Сейчас башкорты платят за исламскую крышу отсутствием понимания, как себя вести – и могут здорово ошибиться, ибо правильное поведение может подсказать только правильная культура.

Своя, истинная религия у каждого народа не имеет ничего общего с “верой”, истинная религия всегда рождается из долголетнего опыта, и оттого является точным знанием, – поэтому к сей области даже не отнести термин “религия” в полном смысле. “Религия” есть прежде всего инструмент работы с неспособными к пониманию массами, инструмент их “порабощения”, с одной стороны, и инструмент защиты с другой.

Это цитата сообщения ma_zaika Оригинальное сообщение

Егор Летов - Каравелла

art ma-zaika

Не спускаю с моря глаЗ

 

Триста дней Не спускаю с моря глаз - Гляжу на волны до рассвета. Мне нет другого дела, Ищу я парус белый Моей пропавшей каравеллы. Я превращусь здесь на пристани В лед и сталь. И долгих триста дней Гляжу все пристальней... Пристальней... Пристальней... Вдаль. Мне открыл тайну старый капитан, Что у меня есть каравелла. Кренясь под ветром круто, Мелькнет в седое утро, И проглядеть ее нетрудно. У тебя, так же, как и у меня, Есть каравелла всех надежд. И пробегут, как тени, Поверив сонной лени, Не потеряй ее явленье. Не потеряй... Не потеряй... Не потеряй... Не потеряй...

Это цитата сообщения REMEUR Оригинальное сообщение

Реставрация диска из Небры уничтожила славянскую первооснову диска

 

Об этом диске я уже писал и даже исследовал его изображение [1]. Было это в мае 2007 года. Тогда я скопировал это изображение из книги [2], изданной в 2006 году. А теперь я удивился количеству ссылок на этот диск, помещенных в Википедии, где он фигурирует и в статье «История астрономии», и, с теми же иллюстрациями, в статье «Диск из Небры». Что меня смутило, так это – разные цвета диска, рис.1 и рис. 2. Если на рис. 1 изображение предоставил Rainer Zenz 10 марта 2010 года, то на рис. 2 -  Dbachmann, скорее всего, D. Bachmann, но 28 декабря 2006 года. Получается, что диск за минувшие три года потемнел. И я решил прояснить ситуацию.

Загадка небесного диска из Небры

Рис. 1. Изображение диска из Небры Райнера Ценца

Так называется заметка на сайте http://earth-chronicles.ru/news/2011-08-22-5962 от 22 августа 2011 года. В ней говорится: «В германской земле Саксония-Анхальт, на берегу реки Унструт, километрах в двадцати к северо-западу от Наумбурга, лежит городок Небра. В конце 90-х годов XX века в его окрестностях внутри кольцеобразного вала искусственного происхождения, венчающего плоскую, поросшую лесом вершину горы Миттельберг, в неглубокой яме, выдолбленной в каменистой почве, а затем засыпанной землей, было найдено несколько очень древних предметов. На них случайно наткнулись грабители могил. Находка состояла из двух мечей, нескольких браслетов эпохи бронзового века, изготовленных, по мнению ученых, за 16 000 лет до Рождества Христова, а также удивительного изделия непонятного назначения, о котором и пойдет речь дальше».

Читать далее...

Народився 21 березня 1958 року у місті Умань, Черкаської обл..
Батько — Василь Корнійович Колесніченко (* 1935); дружина — Лілія Петрівна Македон (* 1976).
Освіта: Уманський сільськогосподарський інститут (1975-80), вчений агроном; Українська державна юридична академія (1987-92), юрист.
1975–1976 — робітник стадіону, м. Умань,
з 03.1981 — головний агроном, колгосп «Слава» Володимир-Волинського району Волинської області.
з 01.1982 — 1-й секретар, Володимир-Волинський МК ЛКСМУ
1982–1984 — служба в армії
1984–1985 — майстер підрядних робіт ремонтно-будівельного управління, м. Євпаторія,
з 06.1985 — оперуповноважений відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності, УВС м. Ялти Кримської області.
1989 — інструктор, а з 10.1989 — голова контрольної комісії, Ялтинський МК КПУ.
з 03.1992 — юрист у Ялтинській філії «Інтерконтбанку»
1993–1996 — юрист у санаторії «Узбекистан», м. Ялта.
з 02.1996 — юрист, ПП «Улибка», ТОВ «Улибка-ЮБК», ТОВ «Бєлий Лєв»,
з 06.2003 — заступник голови з питань ідеології та місцевого самоврядування, Севастопiльске міське віддiлення Партії регіонів.
Член Партії Регіонів з 04.2001. Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.07 від Партії регіонів, № 180 в списку. На час виборів: заступник голови з питань ідеології та місцевого самоврядування Севастопольського міського відділу Партії регіонів, член ПР член Комітету з питань правосуддя (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).
Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 175 в списку. Заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України[2]Голова підкомітету з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя[3]. Кандидат юридичних наук, доцент[4]. Заслужений юрист України[5]. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль, з Французькою Республікою, з Австрійською Республікою, з Алжирською Народною Демократичною Республікою, з Румунією, з Італійською Республікою, з Федеративною Республікою Німеччина, з Королівством Бельгія та з Російською Федерацією[6]
Є головою Всеукраїнської координаційної ради організацій російських співвітчизників, Всеукраїнської громадської організації «Російськомовна Україна» та співголовою Громадської організації «Міжнародний антифашистський фронт».
[ред.]Нагороди

Нагороджений медаллю «Святого Князя Володимира» Української православної церкви у 2007 році[7]
Нагороджений орденом Дружби (Російська Федерація, 2008)[8]
Українське видання «Дзеркало тижня» 7 березня 2009 року опублікував рейтинг найвпізнаваніших спікерів у Верховній Раді України, серед яких, від Партії Регіонів Вадим Колесніченко посів 8 місце[9]
27 грудня 2009сраку за громадську правозахисну діяльність та захист інтересів Української православної церкви Предстоятелем Української православної церкви Блаженним Митрополитом Володимиром нагороджений орденом «Почаевської ікони Пресвятої Богородиці»[10]
Лауреат премії «Співвітчизник — 2009»[11]
Нагороджений Пам'ятною відзнакою «За заслуги перед Севастополем» (2008 р.), дипломом та відзнакою «Громадське визнання» (2010 р.), Почесною відзнакою Одеської національної юридичної академії, «Золота Зірка — Честь і Гідність» (2010)[12]
Заслужений юрист України (20 серпня 2010)[5]
Народний депутат України Вадим Колесніченко за дорученням президента Міжнародної асоціації блакитних шоломів Організації Об'єднаних Націй «Солдати світу» Лорана Аттар-Байру 24 жовтня 2011 року в Києві був нагороджений Пам'ятною медаллю миру (фр. — Medaille commemorative de la paix) ООН[13]
[ред.]Діяльність щодо захисту суспільної моралі

3 лютого 2011 року за поданням Вадима Колесніченка Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала кліп «Ти і я» співачки Єви Браун еротичним і таким, що пропагує фашизм. Колесніченко подякував членам комісії за таке рішення та зазначив: «Я не ханжа, але те, що я побачив у кліпі, який, до речі, транслювався у вечірній час по телебаченню, це неповага до тих, хто воював з фашистами. Треба раз і назавжди сказати зась фашизму в Україні»[14].
[ред.]Оцінки Колесніченка журналістами та політиками

Як зазначила кореспондент УНІАН Оксана Климончук, «Колесніченка багато хто вважає одним з представників п`ятої колони в Україні»[15]. На думку політика Івана Зайця, «Колесніченко відомий своїм проросійським настроєм, тому об'єктивно сприймати його заяви не можна»[16]. Політик Ігор Мірошниченко назвав Колесніченка «головним провокатором з Партії Регіонів» і повідомив, що Колесніченку «приписують тісні зв'язки з російськими спецслужбами»[17].
Під час опитування в серпні 2011 р. інформаційною агенцією УНІАН експертів з українофобії щодо п'ятірки найбільш активних українофобів часів Незалежності[18], В'ячеслав Брюховецький та Юрій Андрухович назвали Колесніченка на четвертому місті, Брати Капранови та Олександр Палій на п'ятому.
[ред.]Висловлювання Колесніченка та звинувачення в Читать далее...

http://www.vinec.org.ua/golovna

сайт Відродження України 

http://skorovoda.in.ua/

Відгук на «Волю Перуна» Володимира Осипчука Дуже важко сприймати літературно-філософський чи публіцистично-науковий твір. До того ж, він наповнений емоційно-підсвідомим фактажем і грунтується на власній, а не загальноприйнятній термінології, на взятих «із голови» висновках. Навіть і тема розповіді пересипана віршами, не завжди до снаги кожному читачеві. Але хто познайомиться зі змістом Трикнижжя автора, той порине у світ нових уявлень і пізнань, зуміє піднестись думкою до відземних і заобрійних почувань, охопити істину у всій її привабливості. Проте предмет обговорення не така вже й проста річ у цій царині. Для його осягнення треба мати не лише дослідницьку підготовку, а й неабияку фантазію, щоб філософськи оглянути проблему в її цілості й повноті. Поет із математичною освітою (і мисленням) В.Осипчук сміливо проникає своїм розумом в інші сфери позадосвідної діяльності людини, її навколишнього буття. Там, де не спрацьовує логіка, вступає у свої права інтуїція. І тоді піддаються розкодуванню не лише таємниці природи, а й людського мислення й поетичної творчості. Надзвичайно цікаво, аж до заперечення, автор «Волі Перуна» розглядає секрети Шевченкової музи. Це одне із найважливіших спостережень у цьому науково-публіцистичному «прочитанні» генія. В.Осипчук визнає поезію «Мені тринадцятий минало» мало не закодованим твором поета! Хоч написаний вірш у засланні, майже через 20 років після самої події, й багато в ньому від авторського розумування (а ще більше від настанови самого дослідника); все ж такий підхід до сприйняття художнього тлумачення можливий, бодай із деякими застереженнями. Звичайно осяяння «згори» в релігійно засліпленого хлопця допускаються, але тут же потрібно визнати, що сповідається цілком доросла і тверезо мисляча людина, яка наприкінці спогаду вдається до гострого звинувачувального випаду проти Всевишнього:«Чому Господь не дав дожить Малого віку у тім раю. Умер би, орючи на ниві,Нічого б на світі не знав. Не був би в світі юродивим. Людей і [бога] не прокляв!» З таким «прокляттям» людей і бога, отже заперечення кріпацької дійсності й існування Найвищої сили – це водночас і зречення власної молитви до Бога, відчуття його самого, бо досить було маленькому прокинутись, як «Село почорніло, Боже небо голубеє І те помарніло». Не все, мабуть, у цьому вірші можна розглядати однозначно, зважаючи на завершальну тут «інвективу» поета. Та В. Осипчук у своїй черговій книжці ще раз переконав нас, що він вдумливий, самобутній читач і тлумач Тараса Шевченка, і йому вдається по-новому збагнути зміст віршів поета, але такий підхід не убезпечує автора від не те, що помилок, а й від остаточного й категоричного висновку. Чи потрібний подібний погляд на творчість Великого Кобзаря? Слід відповісти ствердно: так! Це той камінець, що кинутий у застоялу воду шевченкознавства, порушить плесо своїми колами, очистить поверхню й у дзеркалі чистоводдя інші побачать під сонцем нові грані образів і думок поета, який у своїй поезії навіки закодував Україну! 1.ІІІ.- 2012, м. Київ Микола Шудря
 

[250x344]

[315x450]

Это цитата сообщения Музыкальный_журнал Оригинальное сообщение

«АукцЫон», «Профукал»

TVJAM продолжает знакомить своих зрителей с главными, на наш взгляд, героями Пикника «Афиши».
На этот раз в «CLUBничном JAM'е» - легендарная группа «АукцЫон».

Это цитата сообщения Nachtragend Оригинальное сообщение

УКРАИНСКАЯ ДРАКА НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ

Славная драка случилась в украинском парламенте из-за закона о русском языке. В этом смысле я не отличаюсь от среденстатистического гражданина, и когда вижу на экране сцены насилия, слышу матерщину и наблюдаю свалку в стиле вестернов, то делаю звук погромче, смотрю внимательно, а потом гляжу еще несколько раз повтор.

Я бы не отказался, если бы нечто подобное было и в нашей Думе. А то больно уж там все уныло. Однако я отвлекся. Нас интересует, собственно, предмет побоища в Раде. То есть наш с вами родной русский язык, которому пытаются придать официальный статус в 13 регионах Украины.

С одной стороны нам бы хотелось, чтобы на Украине говорили по-русски. Нам так удобнее и для нашей великодержавности это приятно. С другой стороны, Украина страна независимая и нам не стоит лезть с советами.

Представьте, если бы у нас вдруг предложили сделать официальным языком украинский. А что — хохлов у нас хватает. Но в целом эта идея как-то напрягла бы, верно?

В общем, пускай разбираются сами.

В Киеве все надписи на украинском, а говорят все при этом по-русски. По-украински там говорят только те, кого мы называем «понаехавшими тут».

На западе ситуация другая. И выглядит это следующим образом: ты обращаешься к человеку по-русски, он отвечает тебе чаще всего по-украински, но безо всякой злобы. И что любопытно, и он меня понимает, и я его понимаю. И это было бы идеальным вариантом.

Говорите на том языке, который для вас родной и старайтесь понимать того, кто говорит с вами на другом языке. Если человек нормальный, то живя на Украине, он постарается выучить украинский язык. Если человек нормальный, то живя рядом с тысячами русскоязычных, он постарается выучить заодно и русский. Разве плохо, в конце концов, знать еще один язык?

Сторонников национальных традиций я понимаю прекрасно. Когда в столице Украины украинская речь в диковинку — это странно. Но с другой стороны, сторонники традиций защищают не столько сами традиции, сколько свои комплексы. Мол, жили сотни лет под москалями, а теперь избавились от них и будь они прокляты, москали поганые, со своим русским языком и другими причиндалами.

Я думаю, что надо просто подождать. Пройдет время, государство окрепнет, комплексы излечатся, и мы спокойно найдем общий язык во всех смыслах. Как-никак соседи. А восток и запад Украины — это части одной страны, которую любят и там, и там.

[200x307]

Это цитата сообщения Katra_I Оригинальное сообщение

Самый простой рецепт холодного фарфора. БЕЗ КЛЕЯ!!!

Самый простой рецепт холодного фарфора. БЕЗ КЛЕЯ!!!

Читать далее...

Это цитата сообщения Оригинальное сообщение

Алма- Ата. Гибель 60 новорожденных

Оригинал взят у в Роддом в Алма-Ате закрыли после гибели 60 новорожденных