Настроение сейчас - норм

ура у меня наконецто КАНИКУЛЫ!!!!!!!!!!!!!!!!! Но еще нада много здавать но я со всем, всем справлюсь!!!!!!

Святий Андрій, за повір’ям, вважався захисником і провісником людської долі. Особливо кортіло погадати дівчатам. практикували як колективне, так і індивідуальне гадання: на штахетках, черевиках, подушці, ногавицях, черевиках, дровцятах, свяченій свічці, голці, псалтирі, картах тощо. Дівчата на Андрія йшли вранці на вулицю, і кого першого зустріли з чоловіків, та як його звали, так потім, – вірилося – будуть звати нареченого. Коли ж дівчина хотіла побачити образ свого нареченого, їй радили взяти яблуко і їсти його, починаючи з Андрія і аж до Різдва, щодня відкусуючи по разу.
Крім гадання і ворожби, дівчата щиро молилися, вірячи: хто молиться святому Андрію, тому він допоможе знайти жениха й посвальбувати в м’ясниці.
Було що й ворожили – причаровували милих. Опівночі на Андрія, приміром, дівчина підходила до плити і, дуючи на тліючі полінця, замовляла: “Диме-димочку, в Андрієву ночку в шпорі не чади - у комин іди, лети над порогом до милого мого, любість у груди йому надихни і серце до мене його приверни! Застели му білий світ мною, аби не мав без мене спокою, аби мною одною жив і мене одну любив!”
Ворожіння на свято Андрія
Гадання на книжці. Брали будь-яку книгу, задавали питання і загадували сторінку і рядок. Загадувати можна було до трьох разів. Найкраще гадалося чомусь на сучасній українській прозі: Ульяненко, Забужко і таке інше.
Гадання на кавовій гущі. Кава взагалі в нас була улюбленим напоєм. Гадали так: в чашку насипалося кілька ложок натуральної кави, наливалось трохи води, і треба було це все випити без цукру. Коли в чашці лишалася тільки гуща, її треба було перевернути на блюдце, покрутити-повертіти, почекати, поки стече решта води, а потім дивитись, які візерунки утворились на стінках. Але гадали не кожна сама собі, а передавали чашки по колу, причому кожна "ворожка" бачила в чашці щось інше, і особливо весело було слухати коментарі.
Часом використовували гадання традиційно андріївські.
Гадання на обручці. Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.
Виливання воску. Над широкою тарілкою з водою трималася запалена свічка, віск з неї виливався у різні фігурки, які мали означати майбутнє.
Гадання на трьох тарілках. Під кожну з однакових тарілок клалася обручка, носовичок чи копійка. Тут уже було чисте везіння: вибравши всліпу одну з тарілок, можна було дізнатись, чому вийдеш заміж - з кохання, з розрахунку чи "по зальоту".
Після того, як всі способи гадання були вже випробувані, нас тягнуло на вулицю. Як правило, було вже по дванадцятій ночі, холодно, і перехожі траплялись рідко, але кожного хлопця, якого зустрічали, зразу запитували, як звати (ім'я судженого-рядженого взнати пробували:)). Хлопці чомусь такої уваги з боку шумної компанії дівчат чомусь лякалися. Найсміливіші казали своє ім'я і намагались швидше змитись. Менш хоробрі тікали зразу.
Можна спробувати погадати собі на сон. Поставити під ліжко склянку з водою, зверху покласти на неї олівець. Вночі має наснитися, що вас ведуть через кладку. Головне, придивіться до того, хто веде.
Всі види ворожби складали кілька тематичних груп:
Відгадувальна ворожба: дівчина на Русаля плела собі віночок, ішла до річки і пускала на воду. Якщо вінок поплив – ще довго дівувати, поплив і пристав до того берега, де дівчина стояла, отже віддається у своєму селі, а поплив і пристав до протилежного берега - віддається на чуже село, коли ж довго кружляє на одному місці - віддасться ще в цьому році, а потонув – залишиться старою дівою.
Ворожба-замовляння: до схід сонця у п’ятницю дівчина йшла в квітник і зривала три “божі ружі” з одного куща, з них робила навар, яким потім умивалася.
Деякі дрібниці про вечорниці
Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову і кожну річ під окрему тарілочку клали.
Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть під тарілки фанти підкладати. І, як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати - свою долю вгадати. Кожна дівчина лише одну тарілку вибирала. Хвилювалась, бо вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.
Якщо під тарілкою буде перстень, то вірили, що вже скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.
А ще так ворожили:
Дівчина свій чобіт скидала та й із заплющеними очима його від себе кидала. Коли кидала, то стояти на одному місці мала. А інші дівчата дивилися, в який бік чобіт носком упав, то з цього боку й буде її наречений шукав.
На аркушах паперу ім'я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали і собі „хлопця вибирали".
- Виходили дівчата одна за одною на подвір'я і примовляли:
О Святий, добрий Читать далее...

Я- Женщина,и значит я - Актриса,
во мне сто лиц и тысяча ролей.
Я- Женщина, и значит я - Царица,
возлюбленная всех земных царей.
Я- Женщина, и значит я - Рабыня,
познавшая соленый вкус обид.
Я- Женщина, и значит я - пустыня,
которая тебя испепелит.
Я- Женщина.Сильна я поневоле,
но знаешь,даже,если жизнь- борьба,
Я- Женщина,я- слабая до боли,
Я- Женщина,и значит я - Судьба.
Я- Женщина.Я просто вспышка страсти,
но мой удел-терпение и труд,
Я- Женщина.Я- то большое счастье,
которое совсем не берегут.
Я- Женщина,и этим я опасна,
огонь и лед навек во мне одной.
Я-Женщина, и значит, я- прекрасна
с младенчества до старости седой.
Я -Женщина, и в мире все дороги
ведут ко мне,а не в какой-то Рим.
Я-Женщина,я избранная Богом,
хотя уже наказанная им!



[200x266]

Солнце светит....Я балдею....Дождь идёт..... Я фонарею......Я от жизни ловлю кайф...Всё прекрано....It's my life....

Очень трудно быть блондинкой, милой девочкой, картинкой. Пить мартини вместо водки, разговаривать про шмотки, тратить деньги на блестяшки и всегда носить в кармашке мятный орбит для дыханья,чтоб заслуживать вниманья,не читать хороших книжек,чтобы не пугать мальчишек:)

Это цитата сообщения inna_china Оригинальное сообщение

Виды подводки для глаз

Виды подводки для глаз

Основные два вида подводок – контурный карандаш и жидкая подводка. Основные – потому что появились раньше и полюбились девушкам, особенно карандаш – в силу простоты.

Также подводки могут быть гелевыми, кремообразными (фасуются в баночки, как для крема для век, и наносятся кистью) или в виде фломастера (принцип действия – такой же, капиллярный). Немаловажно, что в качестве подводки можно использовать даже тени.

Все виды подводки, конечно, не перечислить – производители косметики постоянно стараются придумать что-то новое и необычное, хотя мало что становится действительно удобным.

[показать]Итак, карандаш. Косметические карандаши представлены в широчайшем ассортименте: помимо всех цветов радуги (и не только), существуют карандаши матовые и перламутровые, а также – карандаши разной твёрдости.

Зачем разная твёрдость? А вот зачем: для прорисовки более мягкой, более насыщенной линии необходим мягкий карандаш. Особенно если речь идёт о подкрашивании внутренней стороны века (об этой технике поговорим отдельно – чуть позже). Более твёрдый карандаш даёт более чёткую линию, дольше держится на веках. Пользоваться таким карандашом нужно более аккуратно – чтобы не повредить (острым кончиком или растяжением) нежную кожу век.

Жидкие подводки обычно дают более насыщенные цвета и, как правило, они более стойки, чем карандаши (по крайней мере, водостойкая жидкая подводка более приятна, чем водостойкий карандаш, который ложится на веко подобно тоненькой полоске пластилина).

Цветовая гамма жидких подводок немного уступает цветному изобилию карандашей, но всего лишь немного. В жидких подводках (если говорить не о чёрной классике, а о разноцветных подводках) легче реализуются идеи смешанного цвета: например, голубая подводка с зелёным блеском. Или коричневая с золотистым. Конечно, есть и карандаши-хамелеоны, но это редкость.

[показать]Важнейшая, на мой взгляд, деталь жидкой подводки – её кисточка. Она может быть в виде тонкой кисти длиной до 1 см, может быть похожа на фломастер.

Кстати, фломастерообразный аппликатор удобнее, особенно для тех, кто жидкую подводку только начал осваивать: таким аппликатором легче провести ровную линию, можно регулировать толщину линии. И никогда не появится непослушных зацепившихся волосков.

Кистью же чаще всего пользуются профессионалы – для того, чтобы приручить её, нужно потратить много времени. И пока не приручишь – линия будет получаться далеко не идеальной.

Гелевые подводки, как можно судить по витринам магазинов, такого широкого распространения не получили. К сожалению, в выборе гелевой подводки придётся ориентироваться только на опыт подруг и знакомых – профессиональные визажисты говорят о таких подводках разве что в рекламе, обещая насыщенные неблекнущие цвета.

Кремообразная подводка наиболее ярко была рекламирована под маркой Clinique, а до этого ни один производитель не заявлял о таком продукте. Цветовая гамма уступает жидкой подводке и карандашам очень сильно, использовать удобнее на ком-то (опять же – удобство для визажистов), а на себе нужно долго тренироваться.

[показать]Подводка-фломастер – это скорее изыск, чем широко используемый продукт. Представлена у немногих производителей, и, хотя удобна в нанесении, быстро высыхает в тюбике. Текстура её достаточно жидкая (для обеспечения капиллярного эффекта).

Главное удобство заключается в том, что не нужно дозировать количество подводки на кисточке самостоятельно, что весьма экономит время.

Подводка тенями – не последний вариант по широте применения. Особенно с появлением

Читать далее...

Настроение сейчас - Прикольное

Солнце светит....Я балдею....Дождь идёт..... Я фонарею......Я от жизни ловлю кайф...Всё прекрано....It's my life....