Вены дорог, дороги вен
Машинкой размажет по кирпичности стен.
Обломки империй, элементы систем,
И тот, кто был всем, тот станет никем.
Но мы с тобою будем вместе,
Как Сид и Ненси, Сид и Ненси.
И ни за что не доживем до пенсии,
Как Сид и Ненси, Сид и...


Дорожки пыли, пыль дорожек.
Белый - смелый, хитрый тоже.
Покатились глаза по бледной коже,
У меня есть ножик, где-то ножик.
И мы с тобою станем вместе,
Как Сид и Ненси, Сид и Ненси.
И ни за что не доживем до пенсии,
Как Сид и Ненси, Сид и...


Героиновый рай - и они там вдвоем,
И мы, наверное, туда попадем.
По дорогам вен, по дорожкам пыли,
Ведь мы так любили, мы были...
Мы были с тобой все время вместе,
Как Сид и Ненси, Сид и Ненси.
И ни за что бы не дожили до пенсии,
Как Сид и Ненси, Сид и...

[425x567]Настроение сейчас - весна

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

(с) Ліна Костенко 

Настроение сейчас - осіннє...

 

У жовтих джазових пасажах
Раптово щось сумне взялось.
На посивілих тихих пляжах
Самотньо. І малює хтось
На небі знов осінню днину,
А з пензля капає вода…
І тільки море — гірко-синє —
З цієї гами випада.
 

Ну от, а день так гарно починався, весела, щаслива, а тут - будні... На дворі така гарна погода, та немає куди вийти і з ким. Невже мене має цікавити, як і всіх, лише випивка і розваги?   сьогодні в школі посварилась з "друзями". Невже так важко піти прогулятись після школи, замість того, щоб втикати дома в телевізор!? невже в оцих серіалах є якесь життя? жвичайно є, але воно чуже, а твої дні години і хвилини минають марно і безповоротно...                     

І кожен день одне і теж: навчання, клопоти, проблеми, віртуальне спілкування, яке дозволяє спілкуватись з дорогими тобі людьми і заміняє "друзів", які промінюють тебе на телевізор. залищається лише це, а ще книжки. Книжки, в яких можна знайти насправді багато чого цікавого і корисного, але ж , це тупо розповідати книжці про свої переживання і проблеми, або про щастя і кохання. Ні, до такого я ще не дожиал, поки що...                                          

А життя летить безповоротно, і за сьогоднішній день у мене в памяті залишаться лише весняне сонечко, кава в кафе за порожнім столиком і зіжмакана пачка зпід сегарет... [показать]

[показать] [показать] [показать] [показать] [показать]

[показать] [показать] [показать] [показать] [показать]
____________________________________________

[показать] [показать] [показать] [показать] [показать]

[показать] [показать] [показать] [показать] [показать]
____________________________________________

Смотреть коллекцию
 

Хозяин погладил рукою
Лохматую рыжую спину:
- Прощай, брат! Хоть жаль мне, не скрою,
Но все же тебя я покину.

Швырнул под скамейку ошейник
И скрылся под гулким навесом,
Где пестрый людской муравейник
Вливался в вагоны экспресса.

Собака не взвыла ни разу.
И лишь за знакомой спиною
Следили два карие глаза
С почти человечьей тоскою.

Старик у вокзального входа
Сказал:- Что? Оставлен, бедняга?
Эх, будь ты хорошей породы...
А то ведь простая дворняга!

Огонь над трубой заметался,
Взревел паровоз что есть мочи,
На месте, как бык, потоптался
И ринулся в непогодь ночи.

В вагонах, забыв передряги,
Курили, смеялись, дремали...
Тут, видно, о рыжей дворняге
Не думали, не вспоминали.

Не ведал хозяин, что где-то
По шпалам, из сил выбиваясь,
За красным мелькающим светом
Собака бежит задыхаясь!

Споткнувшись, кидается снова,
В кровь лапы о камни разбиты,
Что выпрыгнуть сердце готово
Наружу из пасти раскрытой!

Не ведал хозяин, что силы
Вдруг разом оставили тело,
И, стукнувшись лбом о перила,
Собака под мост полетела...

Труп волны снесли под коряги...
Старик! Ты не знаешь природы:
Ведь может быть тело дворняги,
А сердце - чистейшей породы!

 

Настроение сейчас - вірю в себе і в цей довбаний світ

 

За хвилину до того як випаде дощ,
ти відчуєш як шкіра вібрує під тиском
ще не впалих крапель, вони ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.

Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі.
Так солдат, що за хвилю має загинути,
відчуває деформації у власному тілі.

Сміх, що має назавтра до мене прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того як з явишся ти -
ятебе передчую
                                                                                    С.Жадан (с)

 Ну от, нарешті довгоочікуване тепло.... Весна!!! Я тебе люблю, але незнаю кого більше... Ні, я не плакала, ні сльозинки не зронила після твоїх слів Все. Я засміялась. Зрозуміла : "Награвся. Але ж ти без мене довго не зможеш.Я, як наркотик, раз спробував, і це на все життя". І, найцікавіше те, що я була права. Невже ти думаєш, що я не помічаю тих поглядів якими ти крадькома дивишся на мене, тих усмішок, тих подихів. Але не маю права признатись в цьому, адже я сильна, я не сумую, я насолоджуюсь. Небійся, ти в хороших руках, і коли прийде час, ти це зрозумієш...) [показать]

[317x480]

Эдуард Асадов

Я могу тебя очень ждать,
Долго-долго и верно-верно,
И ночами могу не спать
Год, и два, и всю жизнь, наверно!

Пусть листочки календаря
Облетят, как листва у сада,
Только знать бы, что все не зря,
Что тебе это вправду надо!

Я могу за тобой идти
По чащобам и перелазам,
По пескам, без дорог почти,
По горам, по любому пути,
Где и черт не бывал ни разу!

Все пройду, никого не коря,
Одолею любые тревоги,
Только знать бы, что все не зря,
Что потом не предашь в дороге.

Я могу для тебя отдать
Все, что есть у меня и будет...
Я могу за тебя принять
Горечь злейших на свете судеб.

Буду счастьем считать, даря
Целый мир тебе ежечасно.
Только знать бы, что все не зря,
Что люблю тебя не напрасно!
 

Oh baby don’t you know I suffer?
Oh baby can you hear me moan?
You caught me under false pretenses
How long before you let me go?

You
You set my soul alight
You
You set my soul alight
You

Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive

(set my soul alight)

You
Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive
set my soul

I thought I was a fool for noone
Oh baby I'm a fool for you
You're the queen of the superficial
And how long before you tell the true?

You
You set my soul alight
You
You set my soul alight
Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive
(You set my soul alight)

Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive
(You set my soul alight)

Supermassive black hole
Supermassive black hole
Supermassive black hole
Supermassive black hole

Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive
Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive

You
Glaciers is melting in the dead of night
And the superstars sucked into the supermassive
(set my soul alight)
 

Між особистим щастям людини і часом, який вона витрачає на перегляд телепередач, існує зворотна залежність. ЇЇ виявили соціологи з університету штату Меріленд (США), вивчивши результати загальнонаціонального опитування суспільної думки, яке проводили серед близько 30 тис. американців з 1975 по 2006 роки. Виявилось, що люди, які відчували себе нещасними, дивляться телевізор на 30% більше, чим ті, які задоволені собою і життям.

Як інформує ІТАР-ТАСС, щасливі американці проводять перед екранами в середньому 19 годин в тиждень, нещасні – 25 годин. Різниця ще більш суттєва, коли порівнювали відповіді респондентів в залежності від рівня їх освіти, розміру фінансового доходу, віку і сімейного стану. Якщо прийняти дані опитування на віру, задоволені собою американці частіше ходять до церкви, активніше голосують і читають більше газет. Ці заннятя залишають меньше часу для перегляду телепередач.

Соціологи не можуть однозначно сказати, що являється причиною, а що наслідком. Або відчуття неблагополуччя заставляє людину більше дивитись телевізор, або це телебачення так впливає на нас.

Інші соціальні дослідження показують, що це заняття дає людині задоволення. Соціологи запропонували добровольцям оцінити свої відчуття по 10-бальній шкалі. В середньому телебаченню дали 8 балів.

Перекладено з: http://smi.liga.net

Я вважаю, що ті хто витрачає так багато часу на перегляд телепередач, а заодно з ними і постійної реклами – це вічно незадоволені життям люди, які постійно шукають несправедливість, скаржаться на все, що тільки можна. А проведення вільного часу перед ящиком тільки підтверджує це. Вони знаходять «ідеального співбесідника», який постійно погоджується у світовій несправедливості, обкраданні, глобальних катастрофах.

Також люди споконвіку хотіли «Хлеба и зрелищ». Хліб у цьому варіанті – підтвердженням усього світу, через екран, що світ не справедливий і заробляти на їжу потрібно постійно гнучи спину на останніх своїх силах. І якщо у нього в холодильнику є те, що можна кинути в рот, а за електроенергію заплачено, щоб при світлі дивитись телевізор, то він виконав своє земне призначення. Телевізор – основа всього людського задоволення, він бавить і розважає людину. А більшого й не треба.

Якщо людина не може взяти і просто відмовитись від телевізора – це говорить про її постійне незадоволення. І проста порада - не дивитись його, нічого не змінить. Навіть в наказовій формі. В такому випадку потрібна допомога спеціаліста по злому стереотипів і залежностей. Тривала і кропітка, але необхідна. Головне – бажання щось змінити у своєму житті. 

[показать]взято з: http://schoolofhappiness.blox.ua/html

Пц..



 

В связи с нестабильной экономической ситуацией, кризисом денег и власти, в русский алфавит вводится новая буква:

[225x264]

Без заголовка



by Nachan

 

[576x699]

КЛАУДИО



Настроение сейчас - другой арлекин


Сказка про реального человека

______________


Гроза сотрясала потрескавшееся небо, голодные птицы боялись вылететь из гнезда за едой. Огромные дождевые лианы хлестали какой-то ветхий сарай. Смешной и грозный мир медитировал, раскачивался в неведенье и в пустоте. От дерева к дереву, от столба к столбу танцевали и колебались какие-то незнакомые фантомы. Дождь не умолкал, он только разгорался в пробитом молниями небе.

В холодных реках, в их тёмном зеркале – только колючее отражение грозы, которая пробивается то здесь, то там. И только гладкое лицо кое-где проглядывающей луны напоминает застывшую боль.

Зачем ты не взял зонт, Клаудио?
Зачем ты не боишься грозы, Клаудио?


Маленький, заблудший Клаудио,
выбежавший на улицу в сильный дождь.


[693x487]

Настроение сейчас - супер)))

 

Это твой щенок. Теперь он твой навсегда.
И ты не хочешь, но считаешь его дни и года.
И с каждым новым днём твоя любовь к нему растёт.
Она станет огромной, когда он умрёт.

© Dolphin  

[показать] 

[топ 20. последняя опись перед распродажей]



 

Откиньтесь на спинку кресла, расслабтесь. Смотрите и получайте знания от профессионалов-дизайнеров о навороченных техниках фотошопа, смотрите видеоуроки по создание красивых еффектов в Photoshop. Большинство уроков в HD-качестве, так что смело включайте полноэкранный режим. Это ни какое-там старье, это самые новые и современные уроки по самым новым веяниям в дизайне.

остальные 29 видеоуроков по фотошопу →

LiluMi: А еще в моем блоге читайте лайфхак про то
«Как регулировать громкость скроллом мышки» (по-русски)