ДОБРАНІЧ!!!!
Хоч зараз я не можу буть з тобою
Я уві сні до тебе прилечу
І досхочу ти будеш там зі мною...
Хоч і підранок я піду..
Свідомість пам'ятатиме деталі
Душа, ще й досі в маренні тому...
Лиш побажай, щоб я прийшов долі -
Й побачиш мене знову в ньому ..
(с)Ma)(imuM

liveinternet.ru/users/92554...t68958303/

Ліна Костенко - одна з моїх улюблених поетес. Вона завжди вміла простими словами донести в своїх творах до читача настрій своєї душі! Та ще й як уміла! Таких як вона дуже мало, а може й взагалі нема ( і не було).. Читаючи її твори, можна з впевненістю сказати, що кохання все таки існує! І воно існує не тільки в нас людях, а й у таких простих речах, які ми кожного дня бачимо...Дощ...вітер..сонце...квіти...птахи. Але ми чомусь не звертаємо на них увагу! Але коли ми маємо кохання в серці (не так щоб, сьогодні кохаєш завтра - ні, кохання, яке не залежить від часу, яке живе глибоко в душі і завжди дає нам надію..) світ для нас стає зовсім іншим.......
Хотілося б, щоб в кожного в душі жило таке кохання....Але це, на превеликий жаль, не можливо......

liveinternet.ru/users/odino...t81803129/

Вообще-то я парень...
Я даже знаю почу у вас возникла мысль, что я девушка.
Просто дувушек, которых "отравило" оденочество, которые почувствовали его из нутри - очень мало...
а таких же парней в 10 раз меньше... Я вот в нашем пгт ниодного такого парня не видел...ну,если бы я ещё и в зеркало хоть когда-то смотрел может, бы и увидел одного...
И это плохо - ведь только оденочество учит нас любить..........
(Но в месте с тем же хорошо.....) Я нехотел бы , чтобы кто-то почувствовал горький вкус оденочества, боли, грусти, огромной скуки жизни и всего того, что почувствовал я за свои 17.....Может я чем то виноват..Может так мне судилось..."Лишь только мне 17 , а в дребезги уже душа"(из песни).....Я не хотел бы, гуляя ночью по городу, увидеть ещё кого-то...Мне б стало жудко жаль...Я б сделал всё для того, чтоб таких людей было как можно меньше.....

liveinternet.ru/users/odino...t81803129/

Вообще-то я парень...
Я даже знаю почу у вас возникла мысль, что я девушка.
Просто дувушек, которых "отравило" оденочество, которые почувствовали его из нутри - очень мало...
а таких же парней в 10 раз меньше... Я вот в нашем пгт ниодного такого парня не видел...ну,если бы я ещё и в зеркало хоть когда-то смотрел может, бы и увидел одного...
И это плохо - ведь только оденочество учит нас любить..........
(Но в месте с тем же хорошо.....) Я нехотел бы , чтобы кто-то почувствовал горький вкус оденочества, боли, грусти, огромной скуки жизни и всего того, что почувствовал я за свои 17.....Может я чем то виноват..Может так мне судилось..."Лишь только мне 17 , а в дребезги уже душа"(из песни).....Я не хотел бы, гуляя ночью по городу, увидеть ещё кого-то...Мне б стало жудко жаль...Я б сделал всё для того, чтоб таких людей было как можно меньше.....

Лучше секунду прожить с тобой...

Чем всю жизнь просуществовать без тебя....

[400x377]
Отбились лебеди от стаи
Одни остались в небесах
С дороги сбились и упали,
И в сердце к ней пробрался страх
Внизу земля была чужая
Пустая, без глотка воды
И песня в горле задрожала,
Как плач в предчувствии беды
Чуть-чуть поднялся он над нею
И вновь позвал её вперёд
Он был сильнее,
Он знал - лишь небо их спасёт
И забывая про усталость
Забились белых два крыла:
Она уже с собой рассталась,
Но с ним расстаться не смогла..

Для тебя, за твоею мечтой
Я с высокой скалы упаду
Стану чистой рекою
Для тебя на Луну полечу
Там море цветов посажу
Их именем твоим назову
А назад возвращаясь, возьму
Звёздочку с неба твою
И тебе, родной,принесу..
Мне всё равно, что так я пропаду
Ведь давно лишь одной тобою живу...

Я тебе пишу -
Ты не отвечаешь
Я тебе звоню -
Ты не поднимаешь
Я тебя ищу -
Ты где-то пропадаешь
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!! -
А ты не понимаешь..
Я без тебя умру..-
Ты даже не узнаешь..

И под холодным снегом белым
Я отыщу твои следы
И нарисованное сердце мелом,
Что на асфальте рисовала ты..
Пусть дождь и смыл весь мел куда-то
Его не стану я искать
Но морозным зимним днём
Растаял снег на месте том...

Вже третя година ночі, а мені не спиться. Думаю...Думаю , що я хочу далі бачити в своєму житті.Я ж хазяїн своєї долі. Я хочу якихось змін. І навіть не "якихось ", а серьозних змін. Хочу змінити все!!Стиль життя, настрій, думки, аватар...Щоб зробити щось велике треба себе добре настроїти! І чому такі думки мені в голову залітають тільки після опівночі..Хочу вранці рано прокинутись, увімкнути музику, якусь не вимушену, спокійну. Потім роздвинути штори і побачити там яркий промінчик сонця, усміхнутись йому. Сказати собі:"Як же це добре - жити!...".Під ту ж музику прибрати в себе в кімнаті, викинути з шафи купу мотлоху, до якої у мене ніяк руки не доходили. Потім щось змінити. Зробити кімнату трохи світлішою. А "минуле життя" перегорнути , як сторінку в цьому щоденнику - не забувати(що вона є), але не думати і не звертати увуги на неї. На половину завтрашнього дня справ більш ніж вдосталь..Що долі?? Побачу.Ще щось "таке "придумаю, Бог здається фантазії в мене не відібрав...Завтра напишу!Бо мені ось зараз так захотілось в завтрашній день..може й тому мені й не спиться.. Але треба заснути.Ось сон літає, зараз мене заспить ,без мого на це бажання..До завтра

О господи! За цим сайтом нема часу навіть в щоденник написати..А, я ж зовсім забув сказати!Я ж собі сайт створив , мрія в мене колись така була( я б навіть сказав, мрія ідіота). Трохи повчивши html, я вирішив щось написати. Спочатку виходило не дуже...(Від тих сторінок, які виходили, в мене непогано піднімався настрій.) Потім нарив у неті программу Macromedia Dreamveawer 8. Тут в мене вже почали виходити більш серьозніші сторінки. На одну таку нормальну сторінку в мене пішло десь години 2.5-3. Після неї я вже не хотів нічого, ні сайту, ні будь-чого, що з цим пов'язане, навіть в інтернет 2 дні не виходив. Здавалося б померла мрія...НІЧОГО СХОЖОГО!!Я на форумі переписувався з хлопцями і вони мені кажуть:"Зайди на Ucoz.ru". Я і пішов. Реганувся там. Створив сайт за 5 хв без мороки з мовою програмування!!!!!!!!( Правда потім чуточку поправив) -=Black-Style=- Заходьте кому треба! Зараз я туди файлы скидаю і публікую. Це також морока, але не така...Збулась мрія ідіота..
Досидь про це.

/Про мене/
Відчуваю цей рік для мене буде не дуже...В же з перших днів я відчув це "не дуже"...По-перше, новий рік святкував сам..Хоч ні, не сам.З компом.:) Комп налівав ну а я випивав:) Я йому предлагав, він щось вагався ,а потім все ж потянув стопочку за Новий Рік :) - це все жарти, бо я ж не маю шкідливих звичок.
Короче кажучи, цей Новий Рік був найгіршим!(Не даремно 2009 - рік корови:) )
З мене поганий оратор - я не вмію точно(гарно) висловлюватись. Але спробую.
Взагалі останні два тижні я живу як десь на Місяці. Де тільки я і все. Людей більш нема! Тільки я.. таке враження, що всі вони лишились на Землі ,а мене виселили на Місяць. Я ніби й знаю що вони є, але я їх не бачу, не відчуваю..все холодне..кисню нема..холодне навіть сонячне проміння.....
Можливо я цього й домагався...Можливо ця самотність,сум , це біль, оцей мій такий стан - це те чого я хочу, чого я шукав.. Можливо це моя нагорода і кара.. Але ж я цього не хотів!!! Я просто хотів жити, радіти кожній миті, завжди посміхатись , знати, що завтра все буде добре, що завтра зійде сонце постукає в моє вікно і все це пройде, все минеться.Все погане зникне, як темінь на сонячному світлі. Але чому?? Чому цього не сталося ??
Чому я знову "впав" у такий стан ? Що цьому було причиною? Найважливішою і найбільшою це, напевне, було втрата коханої ( не побоюсь назвати її ще раз так "кохана")...Я знаю, що сам цьому винен! Знаю!В мене такий характер винитив всьому себе..Я 100000 разів в день себе запитую, чому я тоді не поговорив з нею, так як колись??Але що вже було говорити! В неї давно інший є та і не по віку вона мені..Але, як кажуть "Любьви все возврасты покорны". Який інший?? Можливо він просто виник в моїй фантазії. Можливо його й не було взагалі. Я ж його не бачив...Можливо те 6-те чуття обмануло мене і я безпідставно розійшовся з нею..Можливо..Та що зараз зміниш? Єдине, що я можу вдіяти так це бажати їй щастя!!....
Я кохаю її?? Не знаю..Але думаю постійно! Отак вже більше ніж півроку...Цікаво, скільки мені ще потрібно часу, щоб зрозуміти, що вона - моє єдине кохання...чи щоб забути її зовсім...Я плутаюсь..знову плутаюсь...Сумніваюсь ,що хватить цілої вічності, щоб її забути..
Как трудно друг-друга найти и как легко потерять.......

Добре, буду закінчувати, а то я ще хочу піти подихати свіжим повітрям. Хоч зараз мій годинник показує двадцять хвилин на другу(ночі),а термометр -8, але я так люблю і мені так подобається.....Прийду, ще щось надрукую

Новый год на носу такой радостный праздник, а мене почему-то не радостно...
Раньше еще за неделю до Нового Года настроение поднятое выше некуда , немог дождаться, когда этот Новый Год уже настанет, потом еще три недели не мог поверить что этот Новый год уже наступил; и только где-то к 20-тым числам... марта ( когда я уже полностью протрезвел :)))) начинал привыкать к Новому Году...а сейчас...не знаю...все как-то в черно-белых цветах..Что со мной случилось?..Кто мне расскажет?..
И так всегда...Мне в ответ - лишь тишина..
И только в небе луна
Тускло светит на меня
А я молча смотрю в ее серые глаза
И пытаюсь ей поверить
Что не один на свете я...

А вы на меня не смотрите!!!! Гуляйте, празднуйте!! ЭТО ЖЕ НОВЫЙ ГОД!!!Всех с наступающим!! Счастья, здоровья, удачи, чтоб вам на голову три мешка денег упало:))) , чтоб вы не знали что такое грусть и несчастье. Побольше приятных сюрпризов. Пусть в новом году у вас будет такая жизнь, что вы б не захотели идти в рай..
Еще желаю вам всего того чего желаете вы сами себе.(Что вы никогда не забыли новогоднюю ночь с снегурочкой... ой, с ваше девушкой(Дедом Морозом:)); еще желаю, чтоб когда вы утром 9 января проснетесь после Нового Года.. вспомнили как вас зовут и у вас еще остались деньги чтоб..опохмелиться:)) в крайнем случае в холодильнике стояла банка россола:)) это все шутки но.. мож для кого-то и нет..:))))

С наступающим Новым Годом, друзья!!!!

Ура!!!И-нет нормально работает+скорость в двое больше стала! А то за месяц не один раз не можно было войти.(Пока не пошел в местное отделение "Укртелекома" и не сказал им "пару ласковых" нормально не работало)Вот теперь записей в моем дневничке станет гораздо больше.Ведь у меня за это время столько всякого накопилось, что в одну запись это будет трудно поместить..

"Молодий голуб з гілки зірвався
З швидкістю вітру до неба дістався
Там політав, покружляв, подивився
І, розігнавшись, ...об скелю розбився..
Довго літало пір'я в крові
Довго дивилися очі її
Тієї голубки, яку він любив
Через яку собі вік вкоротив
Стрепенулася бідна та пізно уже
Коханого голуба не поверне!
Зрозуміла вона, як її він кохав,
Але до неї вчора інший літав...
(М.Ляшук)"

Отакий то віршик.. Я вже трохи давненько його написав, але, як не дивно, знову і знову до нього повертаюсь. Скільки разів я відчував себе таким "голубом"... Скільки разів, дізнавшись, що та, яку я всім серцем кохаю, була з іншим, я більше не хотів жити...
Найгірше, правда, було відчути це вперше, коли перший раз кохав..Я тоді справді мало чогось собі не скоїв.. Воно все ж хоч і залишило вічний шрам на моему серці, але минулося якось..
І ось знову біль... Цей нестерпний біль...
Від втрачених мрій і надій. Він в грудях моїх наче камінь застиг. Хто взагалі його придумав?Га?....

[350x391]
"Мене сьогодні голуб розбудив
Він прилетів і плакав на балконі.
Я не прошу поблажливості Долі
Хіба це мало - незабутня мить?"

//Ліна Костенко//

Она больна, девчёночка моя!! Из-за того и приехала сюда, домой. Как сказали в Киеве "двухстороннє запалення легень" (двусторонее воспаление легких). Болезнь не шутка. А как они её там неделю лечили, что у неё осложнения пошли после простой простуды, не понятно. Вот ето, блн, престиж СТОЛИЦА УКРАИНЫ! Повезло, что у неё мама доктор. Правда психолог, но это не важно, главное, что она знает что и куда колоть нужно ( :) ). Не могу смотреть на больную! Лутше бы сам болен лежал чем она.. А если можно было бы ещё и перепесал бы и все будущие болезни себе...
/О школе/
Какие-то, извените за слово, собаки, не спросив мнения об этом у школьников, сделали наш робочий день с восьми утра! И это только в нашем районе. Через них теперь на целый час раньше вставать. Я и так не высыпаюсь, но теперь чувствую, что ночью вовсе спать не буду. Но почему сутки не 25 часов? Я б ещё часок вздремнул :)

..Мы простились с тобой среди лета.
Июль тогда тёплый стоял
Всё в памети моей осталось это
Как тебя, родную, отпускал
Я простился с тобой как прощается
Цветок с последним солнечным лучом
И всё никак не забываются
Все эти мысли об одном
Что ты когда-нибуть вернёшся
Разбудишь мой дремящий дом
И вновь, как прежде, улыбнёшся
Со мной останешся ты в нём.
Мы простились... Ты идёшь... Но вдруг обернулась на месте,
Как будто вытирая с моей души слезу.
Мы простились с тобой чтобы снова быть в месте
В зимню метель и летнею грозу..
(Ляшук М.)

Настроение сейчас - Убитое

Сердце рвётся от боли
Нервы гору берут
Она издевается, что-ли?
Её губы так сладенько врут
И, не зная где ложь,а где правда,
С каждым вздох всё больше страдает душа
Кому верить - не знаешь тогда.
В мыслях осталась лишь яду роса.
И так хочется просто сбежат
В другие страны, в другие миры
Чтоб о всём этом не знать
И спокойствие своё где-то найти..