Помнится, один из законов Мэрфи гласит: "Обычно мы только после работы понимаем, с чего её надо было начать". Так вот, уважаемые господа, предлагаю вам 100 ошибок, которых сожалеем после ремонта - учитесь на чужих ошибках и сделайте таки идеальный ремонт в своей квартире! Надеюсь, эти 100 ошибок помогут вам избежать "незабываемых" оплошностей.
Полный абзац. Оказывается, все так просто. А я тут намедни с этим жирным налетом просто замучилась. Нет, не подумайте, что это все происходило на моей кухне. Я такого не допускаю, конечно. Пришлось тут помочь в уборке, так я вся изозлилась, до чего все было замызгано и как трудно весь этот жир отмывать А ларчик, оказывается, просто открывается. Возьмем на заметку. как-то я подозреваю, что мне это пригодится.
Сегодня я расскажу вам о том, как удалить противный жирный налет, который образуется на многих кухонных поверхностях. Способ оказался весьма действенным, быстрым и безопасным.
Все хозяйки знают, что со временем на горизонтальных поверхностях кухни появляется противный, липкий налет – смесь жира, пыли и другой грязи. Можно вооружиться сильнодействующими химическими препаратами, надеть маску, перчатки и мужественно оттирать всю эту грязь. А можно поступить проще.
Нанесите на салфетку минеральное масло и обработайте всю поверхность, покрытую жирным налетом. Возможно, придется слегка потереть, чтобы удалить весь противный налет. Но вы будете удивлены, насколько хорошо масло справляется с поставленной задачей.
[460x307]
После очистки пройдитесь еще раз салфеткой, смоченной в масле. Поверхность будет слегка смазанной маслом, что в будущем сделает чистку значительно проще.
[261x350]
Лучше, конечно, использовать нейтральное минеральное масло, так как от растительного масла поверхность может желтеть и становиться липкой. Это происходит из-за полиненасыщенных жирных кислот, которые входят в состав растительного
Меня этот вопрос всегда напрягал. Сейчас я поменяла все батареи, а до этого стояли такие, что их ни вымыть, ни пропылесосить нельзя было и в результате вся грязь еще и на шторах, и на потолке оседала. Нынешние батареи получше, конечно, но все равно довольно трудно все. Не скажу, что представленные здесь методы больно уж хороши, но все-таки. А на кухне у меня батарея вообще вннутри полочки, правда, полочка открытая, но это тоже огромная засада. Итак, приводим в порядок батареи отопления.
Батареи отопления в наших домах представляют собой отличный пылесборник. Поэтому их необходимо периодически мыть. Я расскажу вам, как помыть батарею отопления (радиатор) быстро и аккуратно.
Метод, который подойдет именно вам, зависит от того, какие у вас батареи, какое покрытие пола и стен. Вы можете использовать один из методов или совмещать несколько.
Избавиться от пыли на радиаторе отопления можно используя пылесос со специальными насадками.
Можно закрепить мокрую тряпку на стену за батареей и струей воздуха из обычного фена сбить пыль, которая пристанет на мокрую тряпку.
Для работы необходимо подготовить противень, чайник с кипятком, ведро и тряпки.
Противень необходимо поместить под батарею, а саму батарею поливать кипятком из чайника. Пыль вся смоется с водой в противень, откуда ее необходимо сливать в ведро. После такого душа нужно всего лишь протереть батарею и все вокруг от водяных брызг.
С кипятком работать следует очень осторожно!
[600x145]
[500x]
Трогательные букетики и огромные букеты, почти миниатюрная вышивка и внушительные полотна - первая часть букетов (чем не цветочный магазин) - готова.
В этих пирожках-калитках самое вкусное - творожное тесто. Оно получается мягким, но при этом хорошо держит форму, и по вкусу отлично сочетается с черной смородиной. Выпечку можно подавать к столу и горячей, и холодной.
Блюдо совершенно потрясающее: оно может быть как прекрасной закуской, так и умопомрачительным ужином. Сытно, вкусно, ароматно, легко - разве можно отказать себе в удовольствии полакомиться порцией синеньких?
В Англии эти цветы посылают влюбленные в Валентинов день 14 февраля. И тогда чувства, тщательно скрываемые весь год открываются.
Анютки считают и символом возрождения, т.к. весной на лугах они зацветают одними из первых после таяния снега.
А в христианском мире анютины глазки — цветок святой Троицы. Христиане средневековья видели в темном пятне по центру цветка треугольник, олицетворяющий всевидящее око Бога Отца, лучики, расходящиеся от треугольника — исходящее от него сияние.

Фотографии в альбоме «Чудесная игла», автор Добрая Фея на Яндекс.Фотках

Это почти забытое рукоделие. Такие тончайшие кружева невозможно ни связать крючком, ни сделать из зубчатой тесьмы. С ними могут сравниться лишь плетеные кружева. Изящно выглядят кружева из тончайших катушечных хлопчатобумажных или шелковых ниток. Ими можно украсить носовой платок, воротничок, манжеты.
Для паляниці:
300 мл кефіру
1 яйце
1 ст.л. цукру
1 неповна ч.л. соди, гашеної оцтом
борошна до м’якого тіста
Додатково:
1 скл. маку
3-4 ст.л. цукру
2-3 ст.л. меду
1 скл. окропу
З усіх інгредієнтів замісити не туге тісто (м’якше, ніж на вареники). Сформувати руками у формі 20 на 25 см корж. Випікати при 190 *С до золотистого кольору.
Мак промити, запарити і втерти, додаючи цукор.
Охолоджену паляницю порізати на невеликі шматочки ( приблизно 3 на 3 см), залити окропом і накрити кришкою, щоб впарилася ( кількість води може бути меншою чи більшою, паляниця не має бути дуже мокрою). Додати мед та мак і вимішати. Кількість меду (цукру) можна змінювати під свій смак.
Смачного !
Це зумовлено тривалістю і складністю процесу формування української нації й української держави.
Для Буковинської кухні характерним є використання квасолі, зеленого горошку, помідорів, огірків, кабачків, солодкого перцю, моркви, картоплі, гарбуза. Існують регіональні особливості овочевого різноманіття. До прикладу, на Буковині великий вплив справляють молдавські традиції використання кукурудзи, перцю і квасолі.
Цікаво те, що банош, як і бринзу, протягом століть на Буковині готують виключно чоловіки, буковинські гуцули, оскільки вівчарство і все, що з ним пов'язане, - справа чоловіча. Кажуть, що вершки або сметана для баноша повинні бути обов'язково триденні, а зберігати їх потрібно у льосі, щоб не прокисли. В холодильнику ж тримати не можна — зіпсуються.
|
Під галицьким сосом.
Це одна з типових історій, що траплялися в Галичині першої половини XX століття. У ній, як і в безлічі інших, переплелось багато подій: війна, приватне і суспільне, політичне і економічне, гроші і сльози, радощі і поневіряння. Трапилось так, що дід мій Осип добрий шмат свого життя (чи не основний) був кухарем і метром різних закладів у різні міжвоєнні та й повоєнні часи.
Пасувало б “кухня галицька традиційна”, але...
З одного боку, начебто і є традиції: істинно галицький борщ впізнаєш навіть на другому кінці світу, хоч кожна господиня варить його по-своєму. З іншого ж – ми ті традиції тягли звідусіль, звідки тільки далося, так що тепер і не розбереш, де основа, де пізніші нашарування. Впливи могли бути безпосередніми: польські, австрійські, російські і, звичайно ж, загальноукраїнські (мама запевняла мене, що в час її післявоєнного дитинства ніхто в нас і не чув про кабачки й баклажани, думаю, що вони прийшли з українського півдня). Або непрямі: угорські за посередництвом Закарпаття, румунські – через Буковину, теперішні середземноморські – привезені емігрантами нової хвилі.
[показать] |
| Закарпатська сім'я за різдвяним столом |
Різдво по-закарпатськи – це різноманіття традицій всіх національностей, які тут живуть. А їх в цьому гірському краї – понад 100. Тож навіть важко собі уявити, як переплелися обряди цих народів в одному з найменших регіонів України.
Угорці, румуни, словаки та навіть німці – усі додали до українських традицій святкування Різдва щось своє. Багато закарпатців святкують народження Христа за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Також є мішані родини, де Різдво святкують і в грудні, і в січні. Це, звичайно, додає свого колориту святу. IGotoWorld.com підготував для вас добірку закарпатських страв, які традиційно ґаздині готують на Святвечір. Оскільки смаколиків дуже багато, і в кожному районі, селі чи селищі вони свої, та й традиційні страви готуються по-своєму, то ми розкажемо про найоригінальніші та найтрадиційніші. Найперше, що треба знати про обряди Закарпаття, – це те, що тут здебільшого не готують кутю. Запозичена з інших регіонів, ця страва набуває популярності серед господинь, та за традицією готують тут інші смаколики.
Бобальки
Саме цю страву готують у закарпатських селах замість куті. Страву роблять із борошна. Тож перше, що треба зробити, – тісто. Замішують його із пшеничної муки, дріжджів, додають цукор та сіль, олію. Бродить тісто 2 години. Далі з нього формують невеличкі кульки. Їх, вже на розсуд господині, варять чи печуть. Коли бобальки готові, їх обливають медом та посипають маком.
У різних районах Закарпаття бобальки різняться і часом взагалі нагадують іншу страву. Чим ближче до Говерли, тим більше страва змінюється до невпізнання. Ближче до обласного центру Закарпаття ця страва солодка, якщо далі до гір, то там вам вже запропонують бобальки з білими грибами. На бобальках дівчата ще й ворожать, тож ця страва часто лишається і після Святої вечері. Дівчата давали бобальки коту. Чий шматок він з’їсть, та дівчина і вийде у майбутньому році заміж.
[700x504]МАРМУЛЯДА З РОЖІ ВІД Ігора Роп'яника
Нічого складного. Обриваєте пелюстки, бажано обрізати з них білі кінчики.
Перетираєте з цукром, даєте дрібку (на кінці ножа) лимонної кислоти, - і в слоїк (треба добре втрамбувати).
Зберігати у холодному місці (ми тримаємо у холодильнику). Цукру дати на око (на цю макітру у мене пішло, приблизно, 10 ст. ложок).