Не понимаю тех людей, которые закрывают свой блог от так называемых посторонних и открывают доступ к нему только друзья. Ну что ж ради интереса я напросилась в друзья к нескольким таким скрытным, прочитала, что они там пишут и не впечатлилась. По правде говоря, увидела я там все то же самое, что и у тех, кто можно сказать всем рад. Свою писанину я тоже не считаю чем-то слишком особенным, в общем, с юмором отношусь ко всему, что раньше писалось спонтанно и необдуманно. И все же я не понимаю, зачем ставить какие-то ограничения, если ничего особенного под наставленными замками не таится. Мне понятны, зачем эти замки на блогах, где записи доступны лишь автору, то есть на самом деле личные, но до меня не доходит, зачем создавать блог для количества ПЧ или еще чего-нибудь. Я уже сама запуталась, что я тут написала, но главная мысль такая – либо всем, либо только для себя!

Последнее время все чаще сталкиваюсь с тем, что многие из окружающих меня людей совершенно не ценят вою страну, даже не так – Родину. Многие з них стремятся выехать за границу на ПМЖ аргументируя это тем, что здесь у них нет возможности развиваться, проявить себя. Но для того чтобы появилась такая возможность необходимо и самому что-то сделать, а не просто ждать когда тебе все готовое на блюдечке принесут. Да, я тоже хотела бы посетить некоторые страны, пожить в них некоторое время, но только для того чтобы узнать больше о том, что меня интересует. Мне очень обидно когда люди бегут от того что должно быть для них самым дорогим, важным и необходимым. Обидно когдалюди забывают то, что несет в себе их родная культура. Нам всегда кажется, что хорошо там, где нас нет, но ведь можно сделать и так, чтобы и на территории соей родной страны нам было комфортно. Все что для этого потребуется это любовь к своей семье, народу и всего того что нас окружает.

[показать] 

[450x563] 

[показать] 

 Гурт був заснований у 2001 році. З того часу хлопці встигли написати багато пісень, активно погастролювати Україною, взяти участь у таких фестивалях як „Червона Рута”, "Перлини сезону", "Таврійські ігри"… В цілому музиканти визначають свій стиль як поп-рок. Пісні С.К.А.Й. – це окремі оповідання про стосунки людей, про почуття та про все те, що оточує хлопців у житті.

Співпраця Lavina Music з групою СКАЙ почалась після того, як генеральний директор лейблу Едуард Клім побачив живий виступ гурту в проекті «Свіжа кров» на телеканалі М1 – він одразу ж вирішив зайнятись продюсуванням гурту.

Першим музичним вибухом, що привернув до гурту увагу „широкого загалу”, став трек „Тебе це може вбити” - справжній хіт, що одразу здобув ротації на 25 радіостанціях України. На цю ж пісню було відзнято кліп, який вже довгий час активно мандрує телепростором. Другий кліп було знято на пісню „Ремікс” – веселу драйвову композицію, яка з перших акордів заводить публіку на концертах.

У 2006 році компанія Лавіна Мьюзік презентувала дебютний альбом гурту, під назвою „Те, що треба”. Хіти з альбому одразу ж потрапили до гарячих ротацій на радіо, кліпи не зникають з ефіру телеканалів. Згодом вийшло відео на одну з головних піснень альбому „Те, що треба” – лірично-драматичну композицію в улюбленому жанрі фронтмена гурту Олега Собчука.

В 2007 році з’явились відеокліпи на композиції «Як мене звати» та «Best друг», в яких гурт звертає увагу суспільства на критичну ситуацію поширення СНІДу в Україні, а також розкриває проблему ВІЧ-позитивних людей. Ці кліпи одразу ж набули популярності серед молоді через свою актуальність.

31 жовтня 2007 року гурт презентував свій другий альбом «Планета С.К.А.Й.».

Як зазначив Едуард Клім, генеральний директор Lavina Music та продюсер гурту С.К.А.Й.: «Гурт значно виріс, і це очевидно. Тому другий альбом я можу впевнено назвати кращим роковим альбомом України в 2007 році».

Олег Собчук, вокаліст гурту С.К.А.Й.: «Ми хотіли показати наше бачення справжньої музики. Музики про речі, які є справді цінними в житті. Це і є наша своєрідна планета – «Планета С.К.А.Й.».

Успіх не змусив себе чекати. Вже навесні 2008-го гурт отримує премію "НеПопса", засновану радіостанцією "Джем ФМ". Фронтмен гурту С.К.А.Й. Олег Собчук став переможцем у номiнацiї «Кращий вокаліст». У номiнацiї «Кращий альбом року» була відзначена платівка «Планета С.К.А.Й.» гурту С.К.А.Й.

В травні 2008 року хлопці записують композицію "Подаруй світло" у двох варіантах – у ліричній та рок-версії – та знімають до них відео. Вперше в історії українського шоу-бізнесу було відзнято одразу дві версії одного кліпу

У цьому ж році «С.К.А.Й.» вирушили у концертний тур в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Русі. Концертний тур пройшов 26 найбільшими містами України, Росії та Білорусі та інших країн. Цей захід мав за мету створення традиції щорічного святкування Дня Хрещення Русі в країнах слов'янської співдружності.

Не встигли хлопці трохи відпочити, як мобільний оператор Djuice запросив С.К.А.Й. стати хедлайнерами західного напрямку всеукраїнського туру "Djuice Music Drive 2008".

У 2009 році, вже вдруге радіостанція ДжемFM нагороджує гурт С.К.А.Й. Цього року за досягнення музикантів у галузі рок музики гурт отримує одразу дві статуетки Не попса. Відео робота С.К.А.Й «Подаруй світло» перемогла у номінації «Кращий кліп року». А концертний тур спільно з музикантами «ДДТ» та «Брати Карамазови» був відзначений як «Кращий тур року».
 

[450x300]

 Любовь – самая трудная для меня тема, которую я всегда боялась с кем-либо обсуждать. Верю ли я в любовь?  Скажу честно – время от времени (когда думаю что влюбилась). Для меня любовь это личное, то что каждый чувствует по-своему. Эта темя сама по себе очень сложная для моего понимания, поэтому и рассуждать о ней, слишком долго не получается.

Сменю свой мир за 10 с небольшим ударов,

Раскрашу небо, так как захочу

За каждый шаг ответственность нести нам надо

Забуду,  в мыслях  к солнцу улечу.

Сгорю дотла, рассыплю грусть немую

Убью все то, что раньше берегла,

Открою чистый лист в альбоме и закрою

Тот мир, ту жизнь, которой  я жила.

Я больше не хочу серьезных мыслей,

Каких-то целей, смысла и тебя.

Мне не нужны улыбки лжи и лести

Хочу услышать правду от тебя.

Мне нет нужды искать твоего взгляда

Надеяться на что-то кроме тьмы

И только правды вкус освободит от яда

Яда твоей отточенной жестокой лжелюбви.

Змінюю власну програму на життя. Змінюю погляди та шукаю нових людей. Намагаюсь виправити минулі помилки,  звільнити свій розум та душу від сміття, знайти і залишити лише те, що справді потрібно. Я починаю змінювати себе з середини, і навіть якщо це буде потрібно я зруйную себе і почну відбудову самої себе, але вже нової, вільної, сміливої та впевненої в собі.

В углу комнаты валяется ком пыли и это жестоко. Начинает казаться, что он живой. Окна плотно забиты старыми уже прогнившими досками. Кажется, это здание не раз горело, изуродованные бетонные стены и потолок сыпятня от малейшего движения, все здесь похоже на душу человека потерявшего смысл жизни. Пепельно-серое покрывало паутины затянуло последние щелочки,  куда пробивался тусклый неуверенный свет. Обстановка  навевает чувство слабости и собственной незначительности в этом мире. Запах сырости и древней пыли, который при первом вдохе вызывал тошноту, постепенно становится незаметным. Пропадает желание что-либо делать, куда-либо идти.

Время все так же уверенно ползет по своей дорожке, и  мир понемногу теряет свои краски так же, как и каштан за окном сбрасывает свои листья. Временами с неба мышиного цвета срываются серость и будничность, которые в зеркале асфальта смешиваются в измотанную непогоду. Сегодня я шла по улице и видела как погруженные в свой, и только свой мир втаптывали в грязь яркие мгновения добродушной и доверчивой осени. И захотелось раствориться в этом теплом желто-красном кружеве опавших и почему-то никого не радовавших листьев. В душе разлился приятный запах яблок и сладостей, ведь так приятно замечать эту солнечно-нежную и такую еле заметную улыбку жизни.