яке ж дивне створіння.....людина
ось я ....така собі дівчинка з дивакуватими звичками і різкими змінами настрою....
то мені хочеться сміятися і посміхатися назустріч оточуючим...
а то існує бажання повбивати іх усіх....
то мені здається, що я здатна на все...а іноді я відчуваю себе такою беззахистною....
я гадаю....що забула цю людину....а виходить, що ні....
то ненавиджу, то кохаю.....
то жити не можу....ато дихати нічім поряд з ним....
то мене переповнює симпатія...то дика образа....
то захищаю....то звинувачую....
то відштовхую.....то знов хочу, щоб був поряд....
інколи хочеться підійти і ніжно-ніжно поцілувати......а коли він торкається мене - післати під три чорти
мені вже так набридло грати.....я хочу підійти і розказати про все, що я відчуваю......але розумію....що не можна.....
бо не зрозуміє....
він сам себе не розуміє...а тут ще я
коли людина одного дня каже...що хоче засинати, дивлячись на мою фотографію...коли говорить про почуття....а наступного дня робить вигляд, що цього не було.....
як....як вірити і розуміти....
не можу.....а так хочеться.....
чому.....чому не розумію я, мене так до нього тягне.....
[604x453]