Настроение сейчас - серьезное

Эта статья - серьезный повод задуматься.
И дело не в том, что я ратую за русский язык. Я очень люблю свой родной, украинский. Но к сожалению, такие расследование о нем даже не проводят. Это интересно лишь узкому кругу людей.
Здесь речь идет о языке вообще. И о том, как легко манипулировать людьми с его помощью.
Хотите ли Вы быть куклой на веревочках?

Настроение сейчас - приподнятое

Вот уже несколько дней, словно совершая таинственный ритуал, я выхожу на улицу и смотрю на небо. На востоке где-то на уровне деревьев висит яркая звезда. А может, планета...А прямо над головой темнее бархатное покрывало ночи, прибитое к небу миллионами маленьких золотых гвоздиков. Одни больше и ярче, другие лишь чуть мерцают. Посередине неспешно течет Млечный путь. Все вместе они похожи на божественный покров какой-то вселенской Тайны.
Гляда на такое небо, я понимаю, почему трипольцы молились звездам. Они поклонялись красоте и загадке, котрая живет во Вселенной.
Ну что я знаю? Вон Кассиопея, вот Большая Медведица. Еще могу найти Три косаря и "Квочку". Но так уж ли это важно? Ведь можно восхищаться таинственным и непознанным, а красота от этого не уменьшится.
Под звездами поневоле думаешь о вечном. Все дневные заботы уходят в сторону и душа просто отдыхает.
Звездное небо, как улыбка, - оно ничего не стоит, но может изменить многое :)))
А нам ведь стоит лишь выйти из дома и поднять голову: там в вышине совершается безмолвная Божественная литургия...

[700x525]

Настроение сейчас - Bleeding...

Жах... Просто жах...
В такі моменти здається, що світ руйнується, як картковий будиночок.
все летить у прірву... І я падаю у безодню крику, у темряву безсилля...Ось-ось моя голова розлетиться на друзки від напруги...

Голосніше би зробити музику. Відірватись від свого тіла, від думок, від цього місця...

I'm dying, praying, bleeding, and screaming...

My soul cries for deliverance...

І хто би сказав, що таке з тобою може зробити маленька дитина?..

Это цитата сообщения Руссукр Оригинальное сообщение

Воспоминания. In this world you tried, Leaving me alone behind. There's no other way, I pray to the gods let him stay. The memories cease the pain inside, Now I know why. Читать далее

Настроение сейчас - легке і радісне

Боже, як добре буває часом лишитися одній...
Чоловік поїхав, дочка нарешті вклалася, а я належу тільки собі. Урррря!!!!
І не знаю, за що взятися, то ж просто сиджу в інеті.
я вже й забула, як воно...
Самотність, що каща за ліки... краща за тепло іншої людини... краща за шоколад...
Просто приємні хвилини на одинці з собою, коли не треба нікуди бігти, нікого підганяти, сваритися, допомагати, відчитуватися, виправдовуватися...
Колись я дуже любила такі моменти, незважаючи на те, що дуже прагла любові, а тепер за життєвими "треба" вони трапляються дуже рідко.
Можливо і роздратуванн наростає тому, що неможливо відпочити від присутності, навіть найдорожчих людей?..

Настроение сейчас - обычное

Позавчера такое небо было... Оно словно пылало красно-оранжевыми красками на закате. А над этим буйством клубами поднимались тучи. Чуть выше тучи были обычные, темно свинцовые, но от них тоненькими ниточками опускались лучики к земле.
Я такого не видела еще в своей жизни. Никогда.
Жаль, фотоаппарата под рукой не было.
А потом я сидела на крылечке и слушала бурю, наслаждалась ее прохладными порывами ветра и залетными каплями. Небо рассекали на неровные части змеистые молнии. Во вспышках света можно было разглядеть метавшиеся деревья.
Почему-то мне сразу вспомнился антураж многих романтических произведений.
Романтика осталась. Бури еще никто не отменял :)
И хорошо, что у нас еще остались неиспорченные струнки души, благодаря которым мы можем это все чувствовать...

Настроение сейчас - Сумовите

Коли слухаю таку музику, мені здається, що я живу у якомусь казковому світі. У світі краси, світлої печалі і туги за нездійсненним, світі чарівному і майже невловному.
Може, це і є наш внутрішній світ?..
Run for a fall...
Мені це нагадує мої дівочі мрії та світлу самотність, якою я так тішилася, так цінувала. Якої мені часом так бакує тепер...
Чомусь при сумовитих акордах фортеп"яно і ніжному голосі мені завжди стоїть перед очима барвистий осінній парк, в якому гуляє тільки вітер і я. Може, це ї є мій рай?
Чому я так люблю осінь?
Боже мій, часом здається, що я зіткана з думок про неї.
А може осінь недооцінюють, вважаючи її часом вмирання? Ні, це не так, не тільки так. Осінь - це надія, і внутрішня сила, і мудрість... І...
Для мене - це весь мій внутрішній світ.

Слухаю "Epica"... Тремтить душа від замилування.

Feel so warm when you are near
You are all I want to feel
Tell me now: is this for real?
It's hard to breath

We're all lost In travel time
Cannot find my peace of mind
When the sun will rise again,
We'll fly away...

Мене ніби несе сумовитим вітром у минуле. Моє минуле. Наше... Як важко тоді було. І легко. Казково. Ми прагнули одне одного і щодень долали тисячі почуттів на шляху до збереження нашої любові...

...old lovers live it on new
but chances are so few...

Все було так.
І все є... у спогадах.
В осені...і мені...

Настроение сейчас - Затишне

Сьогодні хороший день. Спека жарить за вікном, а вдома спокійно і прохолодно. Якось дуже мило на душі. Тому я й вирішила взятися за старе - щоденник. Як би там не було, а записи і роздуми завжди були частиною мого життя.
І осінь... вже скоро :)

Думки на самоті...