Настроение сейчас - ліричне й сумовите

Боже мій, стільки почуттів!..
Розбирала останній пакет з блокнатами, якимось записами, листівками, вирізками з газет та іншими дрібничками, і мене затопили такі емоції... Чого вартують мої блокноти! Ось записи, що прочитати в бібліотеці, хм... рідна Вернадочка :) А ось блокнот и кілька імен, коли ми тільки вибирали з чоловіком, як називатимемо дитинку, ще не знаючи, хлопчик це чи дівчинка :) Ось кілька листів від італійців. Мої любі друзі, а я так давно вам не писала, все тільки подумки... Як же мені соромно!... А ось і симпатична листівка з привітанням до народження дочки... А ось мамина записка, додана до Ангелочка, який був зі мною і у пологовому... І непримітний ланцюжок з Єрусалиму... Що й казати про записники з цитатами з улюблених творів і моїми особистими думками... А ще, хм, справжня реліквія :)) - два тоненьких зошита з моїми першими оповіданнями. Боже, тоді мені так хотілося кохати і бути коханою, думати і писати про любов...
все це таке близьке, рідне, МОЄ і водночас уже далеке, уже минуле.
І справа не в тому, що жаліюсь, ні. Просто часом така туга за минулим накочується...

[500x375]

Настроение сейчас - замріяне

Дивно так... Мені по роботі доводиться писати про Кубу, а я, щойно почала шукати інформацію, одразу поринула у світ тропічної пристрасті та чуттєвих танців. Як би я хотіла побувати на тому омріяному острові...
А сьогодні не втрималася і передивилася "Брудні танці-2". Я сиділа на дивані, а серце моє шалено калатало в грудях, а тіло так і просилося танцювати...
Якби і я так вміла...

[360x238]
[300x268]
[261x400]
[300x400]

От дійсно, що ніколи не знаєш, коли натрапиш на щось пусте, а коли - на щось вартісне.
Вчора ми додивлялися фільм "Двохсотлітня людина" ("Bicentennial Man"), який чомусь неправильно переклали "Двухсотлетний робот".
Спершу мені здавалося, що це один з тих звичних фільмів про майбутнє, в якому чільне місце займатимуть роботи. Так то воно так, але це фільм про унікального робота, який "відчував" світ значно тонше, ніж це могла би робити побутова техніка. Завдяки розумінню своїх господарів він багато дізнався про світ людей, вивчив його історію і запраг свободи: не для того, що би піти з сім'ї та не виконувати щоденну хатню роботу, а заради самої свободи. Пошуки собі подібних не увінчалися успіхом. Зате він досконало вивчив медицину та розробив унікальні органи-протези, які найперше імплантував собі. Набуваючи людського вигляду, він набув і людських відчуттів. І закохався.
Як би там не було, а це фільм про велику любов. Таку любов, заради якої відмовляються від безсмертя...
Мене фільм дуже вразив. Просто надзвичайно...

Настроение сейчас - спокійне, замислене

Рассматривая стёртые страницы


Рассматривая стёртые страницы,
Где Жизнь летит, вжимая пятку в стремя,
Твой Ангел будет хмуриться и злиться,
И Счастью говорить: Еще не время!
Мы никогда не угадаем сроки
Начала мытарств и конца баталий,
Не потому, что Ангелы жестоки,
А просто Богом утверждён сценарий.
И всё, о чём мечталось изначально,
Обречено на долгое терпенье,
Хоть жизнь необоснованно летальна,
И, в общем-то, длинной в одно мгновенье.
Да и с годами всё грустней рассветы,
Ведь сны-подсказки вспомнятся едва ли,
И с дымом первой за день сигареты
Земные возвращаются печали.
Вот тут бы не поддаться искушенью,
И не послать всё это трёхэтажным -
Приравнено неверье к пораженью,
Чтобы не стал журавлик твой бумажным.
А Ангелы бесстрастно - молчаливо
Глядят на мир с небесного экрана,
И ждут, что мы когда-нибудь красиво
Сгорим в любви, как на костре Джордано.
И выдержим все трудности и сроки,
И не сорвёмся с горя в группу риска…
Мы по сюжету вечно одиноки,
Но свято верим в то, что счастье близко.

Сказоч-Ник

Настроение сейчас - сумне

Часом здається, що колись було інше життя: насичене, небуденне, пристрасно невпинне... Доводилося встигати за часом, щоби не прогавити свою мрію, свою молодість, свою любов... Колись були зустрічі на вокзалі, омріяні кілька днів разом, коли все інше просто переставало існувати, прогулянки по неповторному Києву, де маршрут нам прокладала тільки любов, походи на концерти, де ми відривались по повній... Колись не висіло так багацько відповідальності на плечах і нескінченні "треба" та "не виходить" не заважали нам здійснювати бодай якісь маленькі мрії...

Колись... Я вірю, що всьому свій час і ці жалі ні до чого... Та часом так хотілось би, щоб той час не закінчувався так скоро...

"Де чекання плело
Павутину свою,
Де капнула сльоза
Після слова "люблю",

Туди, де погляд, сам про все говорив,
Де він мрію зісна для Тебе випустив...
Ти повернешся назад
До берега свого, у спогад своїх снів...
Ти повернешся назад..."

[550x398]

Слушать этот музыкальный файл

Настроение сейчас - хороше

Інтернет - штука неохопна, то ж ніколи не знаєш, куди тебе викине наступного разу. Днями я випадково натрапила на пісню, здається, "Під хмарами" группи "В обіймах дощу". Як виявилося, хлопці грають рок. Звісно мені захотілося їх послухати. Тепер я маю чотири їхні пісні і мушу сказати, що музика просто чудова. Так, важка, але якась м"яка водночас, дуже лірична. Навіть не можу сказати, на кого вони подібні... Це щось дуже своєрідне.
Але що говорити? Краще самому послухати :)))
Їх сайт http://rain.in.ua/
А я спрбую викласти одну з їх пісень в щоденник.

[600x346]

Любовь - вот единственное счастье на земле. Все остальное - юдоль слез.
Любить, испытать любовь - этого достаточно. Не требуйте большего. Вам не найти другой жемчужины в темных тайниках жизни. Любовь - это свершение.

Любовь - это приветствие, которое ангелы шлют звездам.

Иные мысли - те же молитвы. Есть мгновения, когда душа, независимо от положения тела,- на коленях.

Вы, страдающие, потому что любите, любите еще сильней. Умирать от любви - значит жить ею.

Высшее счастье жизни - это уверенность в том, что вас любят; любят ради вас самих, вернее сказать - любят вопреки вам.


Виктор Гюго "Отверженные"
[500x311]

Это цитата сообщения lj_my_handmade Оригинальное сообщение

Новогодние рукоделия



Та часть была предпоследней, на самом деле, а вот эта действительно последняя.
За большинство ссылок в этой подборке огромное спасибо sun_ann.

Подборка постов с новогодними идеями от puzovok.
Чуточку идей для украшения елки с сайта menu.spb.ru.
Вышитые новогодние открытки и Новогодние рукоделия с сайта www.devichnik.ru.
Снежинки из бисера с сайта www.biserland.ru
Украшения на елку из лент с сайта www.creadoo.com.
Поздравительные открытки с сайта www.hollyberryhouse.com.
Новогодние советы от сайта www.myhouse.ru - Новогодний дом и Украшаем дом к Новому году.
Новогодние советы от журнала "Женские страсти" - Елка из картона и Новогодний интерьер, а также Советы посетителей сайта по украшению дома и елки.
Апельсиновые розы из альбома vladas-drakula на фотофайле.
Новогодние штучки-украшалки на сайте www.sneg.by.ru.
Схемы для вышивки новогодних мишек (верхние две) на сайте teddy.mole.ru
Новогодние украшения на сайте www.bereg.ru
Шьем новогоднюю свинку - мастер-класс Марии Шкоды и мастер-класс Как сделать елки на булавках от Натали-Redhill на сайте www.handmadesign.ru.
Новогодние открытки с детьми - статья от rikki_t_tavi.
Новогодние подарки, Украшение дома, Наряжаем елку - от сайта sestrenka.ru.
Елочные игрушки из бумаги на сайте sputnik.mto.ru
Мобиль с хрюшками на сайте webdb.scope.ne.jp

С наступающим Новым Годом и Рождеством вас! :)

[337x506]

Читать далее...

Случайно нашла в интернете этот стих, хотя искала совсем другое...
Слова иногда бывают необычно просты и в то же время за ними открывается сказочно красивый мир.

Уходит осень

Пахнет дымом, и грустно очень -
То дворами, где жгут листву,
Невидимкою бродит осень,
Покидающая Москву.
Сколько грусти и сколько света!
Как пронзителен птичий гвалт!
Листья желтые с черных веток
Тихо падают на асфальт.

Ветер листья метет, как дворник,
Растворяется дым, и мне
Так спокойно и так просторно
В этой доброй, как мир, тишине.
И не надо сердиться вовсе,
Что опять я брожу один.
Понимаешь, уходит осень -
Я хочу ее проводить

Музыка С.Никитина
Стихи С.Крылова

1965

Настроение сейчас - схвильоване

Сьогодні мені наснився дивний, страшний сон. Він був ніби фільм, в подіях якого я брала участь. Не уривчастий і не чудернацький, а цілісний фільм, зовсім не схожий на сон. Ніби сторінка з реального життя. Тільки на диво чорно-біла, без жодного іншого кольору.
Мені снилося, що з"явився якийсь новий пророк, який передрікав загибель світу, нашої планети, і за ним пішло багато людей. Якимось чином він відкривав їм вікно у небеса... Я бачила ті юрми і вирішила піти за ними, щоб переконатися, що це все брехня. А виявилося, що то єдиний порятунок... Я знала, що з мамою дуже погано, тому молила, благала того, чтоловіка, щоб він їй допоміг... І переживала за чоловіка, що він не повірить, не піде за ним, не порятується...
Я пам"ятаю відчуття жаху й бехвиході, відчуття загнаного звіра і кінця...
Боже, не дай, щоби так справді трапилося...

Мені й досі моторошно...

Это цитата сообщения Mila111111 Оригинальное сообщение

Если ты рождена в этом мире ...



Если ты рождена в этом мире,
Значит,он без тебя одинок,
Значит, в чьей-то далекой квартире
Кто-то ждет твой внезапный звонок

Кто-то рад твоей нежной улыбке,
Кто-то хочет быть рядом с тобой
Этот мир, это солнце на нитке
Этот фильм,где ты-главный герой
Это счастье, которое каждый
Обязательно сможет найти
Это голос, который подскажет
Как быстрее и легче идти
Это друг, настоящий и верный
Это враг, но он все-таки твой
Было б странно и грустно наверно
Если б он помирился с тобой,
Это жажда любви и познаний,
Это море надежд и потерь,
Среди встречь и среди расставаний
Только счастью и радости верь!
(с)Nikka
[506x698]

Слушать этот музыкальный файл

Настроение сейчас - натхненне

Сьогодні щось таке на мене найшло... Навіть не знаю, якими словами це змалювати...
Я вже з тиждень ходила й обдумували, який написати твір на святочну тему. У мене був невеликий сюжет, але у стані сирого шматка. І от сьогодні мене мов громом оглушило. Все так ясно вималювалося у голові! Я схопила ручку, свій зошит з мушльою і весь світ ніби перестав для мене існувати. Це "щось" клекотало в моєму нутрі, рвалося назовні. Я почувала майже фізичний біль від того, що зволікала. Я писала й писала. Щось дуже загально, щось детально. У певні миті мені наверталися на очі сльози, такі сильні почуття викликали ті образи, що я їх намагалася записати.

Тепер лишилося написати все повністю. Художньо. І вислати.

Хм... Мені не віриться... Невже таки сталося?..

P.S. А при слові натхнення мені завжди чомусь згадується Агата Крісті та як вона описувала цей стан: відчуття кошеня, що провинилося і тихцем ховається у свій куток.

Самота - це незалежність... Незалежність холодна, о так, але й тиха, дивовижно тиха й велика, як той тихий холодний обшир, де кружляють зірки.

Герман Гессе "Степовий вовк"

[показать]

Гороскоп для «Osinnia» на 07 ноября 2008 Карма вашего ника как нельзя лучше благоприятна для того, чтобы сегодня повнимательнее интересоваться делами [показать]Sharp_Trader. Google в апогее означает, что будет ошибкой пойти на поводу у желания поделиться своими переживаниями с людьми из [показать]Within_Temptation_. Ваши комментарии приведут в восторг всех в дневнике [показать]Ukrainian_music.

Получить свой гороскоп

Настроение сейчас - сонное

"Иногда понимаешь, что одиночество и молчание - это единственные стоящие сокровища во всем из миров"

Макс Фрай "Гнезда химер"

Настроение сейчас - мрійливе

Скільки себе пам"ятаю, я завжди цінувала музику. Під гарні сумовиті мелодії у мене по шкірі повзали мурашки. А ще мені страшенно хотілося грати на якомусь інструмені... Музика завжди була для мене вищою сферою, чимось божественно недосяжним, що так добре виражає почуття.
І от тепер, коли я почала малювати, я зрозуміла, що володіння фарбами чимось дуже подібне до музики. Воно допомагає висловлювати емоції, оминаючи слова. Не треба думати, в яку словесну форму вписати свій внітрішній світ і мучитись вибором.
Фарби передають переживання безпосередньо. І мені це дуже імпонує.

Можливо тому мені покищи так і не вдалося створити чогось суттєвого словами?
Бо це досить складно?
Чи, можливо, це просто не моє?

Настроение сейчас - буденне

...а в мене все стоїть в очах червоне плаття...
Позавчора мені наснився сон. Там багато чого було, але найбільше запам"яталося, як сереж живого кола людей, серед яких були й мої батьки, я танцювала... Яскравою червоною плямою я кружляла в обіймах партнера. Лиш на мить я здивувалася, що це був якийсь незнайомець. Моя червона сукня палала серед сірого натовпу у променях білого сонця, а я всією сутністю поринала в магію танцю...

Тепер не можу це ніяк забути. Червона сукні стоїть перед очима, а я все хочу спробувати це намалювати. Все думаю про кольори й відтінки, про те, ЯК це намалювати...
Таки треба спробувати!

Настроение сейчас - зачудоване

...і хоча все золото світу не варте твого мізинця
і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади
губи твої холодні наче прозорі вінця
яких ніхто не торкався прагнучи світла й води

губи твої неспиті а все ж таємниця квітки
сповита в них і забута допоки живеш сама
вона проросте крізь тебе ніби крізь чашу звідки
солодко й тлінно пахне цвітом і тілом пітьма

несеш отак мов клейноди а може клеймо дівотцтво
ось його зимне плесо між двох берегів як між пут
поки з лози постанеш уже не вином а оцтом
скільки ключів назавше квітку в тобі відімкнуть

і так прочуваєш того хто з милості чи з наруги
злетить на тебе й розтане в чадні долини безсонь
ввійде в твою кров і шкіру тебе народивши вдруге
і лишить губам болючий незнаний новий вогонь...


Юрій Андрухович