День рождения … дома отпраздновали в Киеве
08-09-2008 15:52
Ось що люди пишуть:
Этот дом не лучше и не хуже остальных. Не самый новый, и не самый древний. Просто дом, как дом, чьи жители неожиданно обнаружили, что у него юбилей – 50 лет.
Во дворе, на ул. Киквидзе,2 выставили столы, хозяйки снесли угощение, пригласили журналистов и почетных гостей – начался праздник с тостами и воспоминаниями, с песнями и планами.
«Раньше с большим уважением относились к Дням рождениям домов, рассказывает депутат Киевсовета Александр Бригинец. – На фасаде каждого, уважающего себя дома, писали его год рождения. Со временем эта традиция была утрачена. И вот печеряне решили её возродить, отметив День рождения своего дома. По лицам людей видно, что этот праздник для них настоящий. Как хотелось бы, чтобы об этой идее услышали другие киевляне и начали устраивать маленькие добрые праздники в своих дворах в наше непростое время».
А поэт Петро Осадчук подарил жителям дома несколько своих новых книг с символическим названием «Родинний спадок». Он сыпал поэтическими экспромтами и радовался вместе с хозяевами праздника, призывая сделать это торжество ежегодным.
Кажется, идея известного поэта всем понравилась и продолжение будет. А вы, когда праздновали в последний раз День рождение своего дома?
Погодьтеся, ідея непогана.... Святкуймо!!! Я минулого року розбирав старий дерев"яний будинок у селі... Так на колодах - рік вирізблений. Щоб знали коли святкувати?
комментарии: 4
понравилось!
вверх^
к полной версии
Ось що люди пишуть:
Этот дом не лучше и не хуже остальных. Не самый новый, и не самый древний. Просто дом, как дом, чьи жители неожиданно обнаружили, что у него юбилей – 50 лет.
Во дворе, на ул. Киквидзе,2 выставили столы, хозяйки снесли угощение, пригласили журналистов и почетных гостей – начался праздник с тостами и воспоминаниями, с песнями и планами.
«Раньше с большим уважением относились к Дням рождениям домов, рассказывает депутат Киевсовета Александр Бригинец. – На фасаде каждого, уважающего себя дома, писали его год рождения. Со временем эта традиция была утрачена. И вот печеряне решили её возродить, отметив День рождения своего дома. По лицам людей видно, что этот праздник для них настоящий. Как хотелось бы, чтобы об этой идее услышали другие киевляне и начали устраивать маленькие добрые праздники в своих дворах в наше непростое время».
А поэт Петро Осадчук подарил жителям дома несколько своих новых книг с символическим названием «Родинний спадок». Он сыпал поэтическими экспромтами и радовался вместе с хозяевами праздника, призывая сделать это торжество ежегодным.
Кажется, идея известного поэта всем понравилась и продолжение будет. А вы, когда праздновали в последний раз День рождение своего дома?
Погодьтеся, ідея непогана.... Святкуймо!!! Я минулого року розбирав старий дерев"яний будинок у селі... Так на колодах - рік вирізблений. Щоб знали коли святкувати?
В Киеве на Лукьяновке появится "Киевская малая опера"
05-09-2008 19:02
Заброшенный Дом культуры работников электротранспорта превратится в современный театр.
Наша комиссия на своем заседании решила поддержать идею создания в Киеве нового театрально-зрелищного заведения "Киевская малая опера".
Для этого ДК, расположеный по адресу ул. Дехтяревская, 5а на Лукьяновке переоборудуют. В этом помещении будет современный камерный концертный зал на 380 мест. Такое решение поддержали все 5 членов нашей комиссии (2 от БЮТ, и по одному из Блока Кличко, БлокаЧерновецкого и ПР), и уже в ближайшее время проект решения будет вынесен на сессию Киевсовета, где это решение, надеюсь, поддержат депутаты.
В Киеве уже давно не строились новые театры, но некоторые помещения сейчас реконструируют и приспосабливают для театральных показов. К сожалению, и "Театр на Подоле", и театр "Киев" на Русановке реконструируются не очень активно.
Надеюсь, реконструкция "Киевской малой оперы" не превратится в долгострой.
Киеву так нужны новые театры",- напомнил Александр Бригинец.
комментарии: 4
понравилось!
вверх^
к полной версии
Заброшенный Дом культуры работников электротранспорта превратится в современный театр.
Наша комиссия на своем заседании решила поддержать идею создания в Киеве нового театрально-зрелищного заведения "Киевская малая опера".
Для этого ДК, расположеный по адресу ул. Дехтяревская, 5а на Лукьяновке переоборудуют. В этом помещении будет современный камерный концертный зал на 380 мест. Такое решение поддержали все 5 членов нашей комиссии (2 от БЮТ, и по одному из Блока Кличко, БлокаЧерновецкого и ПР), и уже в ближайшее время проект решения будет вынесен на сессию Киевсовета, где это решение, надеюсь, поддержат депутаты.
В Киеве уже давно не строились новые театры, но некоторые помещения сейчас реконструируют и приспосабливают для театральных показов. К сожалению, и "Театр на Подоле", и театр "Киев" на Русановке реконструируются не очень активно.
Надеюсь, реконструкция "Киевской малой оперы" не превратится в долгострой.
Киеву так нужны новые театры",- напомнил Александр Бригинец.
В Украине произошла геополитическая перемена
05-09-2008 12:20
Деякі мої думки, які я вже висловлював, виклалися в такому коментарі, яки я передруковую на блозі, викинувши усілякі ремарки видання типу "Так считает руководитель Центра Политических Инноваций Александр Бригинец" та інші.
События на Кавказе спровоцировали в Украине ситуацию, которая привела к геополитическим изменениям в стране.
«До недавнего времени в Украине существовало два вектора политической ориентации, которые, собственно, и разделили Украину на «оранжевую» и «бело-голубую». Пророссийская, она же антизападная, она же бело-голубая, ассоциировалась с Януковичем и ПР, и с их сателлитами коммунистами и социалистами. Антироссийская, она же прозападная, она же оранжевая, ассоциировалась с Виктором Ющенком и его командой, где важную роль играла Юлия Тимошенко и БЮТ.
Главная беда двухполюсной системы приводила к жесткому конфликту в обществе, где актуальным был принцип: «кто не с нами, тот против нас.
Многие политики, видя противостояние в обществе, говорили о необходимости появления третьей позиции, но самой третьей позиции не существовало в природе, ведь находится посредине между двумя мощными идеологическими полюсами очень трудно. Всякие попытки любой партии или блока занять центристскую позицию, приводили к потере электората и угрозе разрыва на части в пользу крайних сил.
Для появления третьей силы нужен был третий вектор, который не мог возникнуть сам по себе. Его должна была создать сама жизнь.
Третий вектор начал вырисовываться давно, но окончательно оформился только в связи с событиями в Грузии. Именно новая кавказская война определила принципиально разные подходы США и Европы. Если взвесить все факты, то становится ясно, что в этой войне были заинтересованы все стороны: и США, и Российская Федерация, и Южная Осетия, и Грузия, но не Европа. Каждый решал свои задачи, но так и не решил вполне.
Американцы, географически отдаленные от РосФедов и Кавказа, независимые от энергетических поставок и газовой трубы и, использующие Россию и ее угрозы исключительно, как фактор, консолидирующий американских граждан вокруг правящей партии (такой же прием использует и Россия в отношении к США), заняли жесткую, громкую, бескомпромиссную антикремлевскую позицию. На этих же позициях стоит и Саакашвили, на этих же позициях стоит и Ющенко.
Но не позиции США, Саакашвили и Ющенка привела к перемирию в грузинско-российской войне, а умеренная позиция Европы. Если точнее, позиция Саркози, который был одним из противников предоставления Украине и Грузии ПДЧ. Он, как и вся старая Европа, продемонстрировал новый политический вектор, который начал прорисовываться после событий 11 сентября и был связан с американской интервенцией в Афганистан и Ирак, а окончательно оформился только в последние дни. Европа стала новым мощным международным игроком, со своей особой, отличной от американской, позицией. Она и стала третьим недостающим вектором, который разделил внутреннюю ситуацию в Украине на три фрагмента. Но не по прямой линии, где слабый центр находится между двумя мощными крайностями, а в виде треугольника, где каждая из трех сторон, независимо от ее размеров (количества ее сторонников), находится между двумя другими позициями.
Именно выразителем этой новой европейской позиции и была Юлия Тимошенко последние годы. Не зря же БЮТ интегрирован в европейский партийные системы. Сейчас, когда проамериканский Ющенко и проевропейская Тимошенко максимально заострили отношения, это произошло в немалой степени из-за того, что позиции Европы и США тоже дрейфуют в разных направлениях.
Таким образом, сегодня украинцы могут выбирать между пророссийским Януковичем, проамериканским Ющенко и проевропейской Тимошенко. Присутствие трех позиций автоматически аннулирует принцип, когда «не друг» сразу становится «врагом». Теперь раздел Украины на оранжевую и сине-белую становится не актуальным. И это главная положительная новость последних дней.
Мне, как человеку, искренне жаль всего, что происходит в коалиции, но с другой стороны – я четко понимаю, что появление нового третьего вектора резко усиливает шансы Украины на вступление в НАТО и Евросоюз при неконфликтном сосуществовании с Россией, ведь Мерхель и Саркози, как и Путин, именно потому боялись «ющенковскую Украину», что она ориентировалась исключительно на США. «Украина Тимошенко» – не опасна России и дружествена Европе.
… Таким образом, как это не странно, но можно говорить о том, что русско-американский конфликт в Грузии выиграла Украина и Европа.
комментарии: 23
понравилось!
вверх^
к полной версии
Деякі мої думки, які я вже висловлював, виклалися в такому коментарі, яки я передруковую на блозі, викинувши усілякі ремарки видання типу "Так считает руководитель Центра Политических Инноваций Александр Бригинец" та інші.
События на Кавказе спровоцировали в Украине ситуацию, которая привела к геополитическим изменениям в стране.
«До недавнего времени в Украине существовало два вектора политической ориентации, которые, собственно, и разделили Украину на «оранжевую» и «бело-голубую». Пророссийская, она же антизападная, она же бело-голубая, ассоциировалась с Януковичем и ПР, и с их сателлитами коммунистами и социалистами. Антироссийская, она же прозападная, она же оранжевая, ассоциировалась с Виктором Ющенком и его командой, где важную роль играла Юлия Тимошенко и БЮТ.
Главная беда двухполюсной системы приводила к жесткому конфликту в обществе, где актуальным был принцип: «кто не с нами, тот против нас.
Многие политики, видя противостояние в обществе, говорили о необходимости появления третьей позиции, но самой третьей позиции не существовало в природе, ведь находится посредине между двумя мощными идеологическими полюсами очень трудно. Всякие попытки любой партии или блока занять центристскую позицию, приводили к потере электората и угрозе разрыва на части в пользу крайних сил.
Для появления третьей силы нужен был третий вектор, который не мог возникнуть сам по себе. Его должна была создать сама жизнь.
Третий вектор начал вырисовываться давно, но окончательно оформился только в связи с событиями в Грузии. Именно новая кавказская война определила принципиально разные подходы США и Европы. Если взвесить все факты, то становится ясно, что в этой войне были заинтересованы все стороны: и США, и Российская Федерация, и Южная Осетия, и Грузия, но не Европа. Каждый решал свои задачи, но так и не решил вполне.
Американцы, географически отдаленные от РосФедов и Кавказа, независимые от энергетических поставок и газовой трубы и, использующие Россию и ее угрозы исключительно, как фактор, консолидирующий американских граждан вокруг правящей партии (такой же прием использует и Россия в отношении к США), заняли жесткую, громкую, бескомпромиссную антикремлевскую позицию. На этих же позициях стоит и Саакашвили, на этих же позициях стоит и Ющенко.
Но не позиции США, Саакашвили и Ющенка привела к перемирию в грузинско-российской войне, а умеренная позиция Европы. Если точнее, позиция Саркози, который был одним из противников предоставления Украине и Грузии ПДЧ. Он, как и вся старая Европа, продемонстрировал новый политический вектор, который начал прорисовываться после событий 11 сентября и был связан с американской интервенцией в Афганистан и Ирак, а окончательно оформился только в последние дни. Европа стала новым мощным международным игроком, со своей особой, отличной от американской, позицией. Она и стала третьим недостающим вектором, который разделил внутреннюю ситуацию в Украине на три фрагмента. Но не по прямой линии, где слабый центр находится между двумя мощными крайностями, а в виде треугольника, где каждая из трех сторон, независимо от ее размеров (количества ее сторонников), находится между двумя другими позициями.
Именно выразителем этой новой европейской позиции и была Юлия Тимошенко последние годы. Не зря же БЮТ интегрирован в европейский партийные системы. Сейчас, когда проамериканский Ющенко и проевропейская Тимошенко максимально заострили отношения, это произошло в немалой степени из-за того, что позиции Европы и США тоже дрейфуют в разных направлениях.
Таким образом, сегодня украинцы могут выбирать между пророссийским Януковичем, проамериканским Ющенко и проевропейской Тимошенко. Присутствие трех позиций автоматически аннулирует принцип, когда «не друг» сразу становится «врагом». Теперь раздел Украины на оранжевую и сине-белую становится не актуальным. И это главная положительная новость последних дней.
Мне, как человеку, искренне жаль всего, что происходит в коалиции, но с другой стороны – я четко понимаю, что появление нового третьего вектора резко усиливает шансы Украины на вступление в НАТО и Евросоюз при неконфликтном сосуществовании с Россией, ведь Мерхель и Саркози, как и Путин, именно потому боялись «ющенковскую Украину», что она ориентировалась исключительно на США. «Украина Тимошенко» – не опасна России и дружествена Европе.
… Таким образом, как это не странно, но можно говорить о том, что русско-американский конфликт в Грузии выиграла Украина и Европа.
Муниципальные надбавки работникам культуры будут увеличены
04-09-2008 20:19
Заработная плата работников культуры самая низкая среди всех заработных плат Киева. Но теперь эта ситуация изменится в лучшую сторону.
В прошлом году я лично от имени фракции БЮТ выступил с инициативой ввести муниципальную надбавку работникам культуры в размере 20%. Это предложение было поддержано Киевсоветом, но, к сожалению, надбавку ввели не сразу, а лишь несколько месяцев спустя.
На ближайшем заседании Киевсовета будет рассмотрено, поддержанное сегодня всеми членами комиссии по вопросам культуры и туризма предложение, ввести муниципальную доплату работникам культуры в размере 50%. Это решение потребует дополнительно изыскать в бюджете до конца года 10 млн. грн. Надеюсь, бюджетная комиссия поддержит работников культуры и найдет деньги для муниципальных доплат.
Киев должен стать одним из культурных центров Европы. Безусловно, во многом станет ли он таковым, зависит от того, как сами депутаты Киевсовета относятся к культуре. Пока, у работников культуры самые низкие в городе зарплаты, говорить о Киеве, как о культурном городе не приходится. К сожалению, пока, Киев не город культуры, а город офисов и бутиков.
комментарии: 7
понравилось!
вверх^
к полной версии
Заработная плата работников культуры самая низкая среди всех заработных плат Киева. Но теперь эта ситуация изменится в лучшую сторону.
В прошлом году я лично от имени фракции БЮТ выступил с инициативой ввести муниципальную надбавку работникам культуры в размере 20%. Это предложение было поддержано Киевсоветом, но, к сожалению, надбавку ввели не сразу, а лишь несколько месяцев спустя.
На ближайшем заседании Киевсовета будет рассмотрено, поддержанное сегодня всеми членами комиссии по вопросам культуры и туризма предложение, ввести муниципальную доплату работникам культуры в размере 50%. Это решение потребует дополнительно изыскать в бюджете до конца года 10 млн. грн. Надеюсь, бюджетная комиссия поддержит работников культуры и найдет деньги для муниципальных доплат.
Киев должен стать одним из культурных центров Европы. Безусловно, во многом станет ли он таковым, зависит от того, как сами депутаты Киевсовета относятся к культуре. Пока, у работников культуры самые низкие в городе зарплаты, говорить о Киеве, как о культурном городе не приходится. К сожалению, пока, Киев не город культуры, а город офисов и бутиков.
Киевские заведения культуры выселить станет невозможным
04-09-2008 19:13
На вчерашнем заседании комиссии Киевсовета по вопросам культуры и туризма принято решение, которое при прохождении его через Киевсовет, сделает невозможным выселение заведений культуры, как это, к сожалению, было до недавнего времени.
К сожалению, до недавнего времени в Киеве заведения культуры выселялись из занимаемых ими помещений под любым предлогом. Общественные организации и депутаты выступили на защиту то одного, то другого культурного объекта, но это помогало не часто.
Наша комиссия концептуально подошла к этой проблеме и решила её раз и навсегда. Мы предложили Киевсовету поддержать проект решения «О защите заведений культуры от выселения из занятых помещений». Очень важно, что это решение поддержали все члены комиссии и в него включена формулировка о том, что речь идет не только о муниципальных заведениях культуры, но и о заведениях любой формы собственности. Ведь Киеву, по большому счету, все равно кому принадлежит то, или иное заведение культуры.
Надеюсь, вскоре наступит время, когда в Киеве перестанут выселять галереи, музеи, и наоборот, усилия городской власти будут направлены на то, чтобы мест культурного отдыха становилось не меньше, а больше.
комментарии: 5
понравилось!
вверх^
к полной версии
На вчерашнем заседании комиссии Киевсовета по вопросам культуры и туризма принято решение, которое при прохождении его через Киевсовет, сделает невозможным выселение заведений культуры, как это, к сожалению, было до недавнего времени.
К сожалению, до недавнего времени в Киеве заведения культуры выселялись из занимаемых ими помещений под любым предлогом. Общественные организации и депутаты выступили на защиту то одного, то другого культурного объекта, но это помогало не часто.
Наша комиссия концептуально подошла к этой проблеме и решила её раз и навсегда. Мы предложили Киевсовету поддержать проект решения «О защите заведений культуры от выселения из занятых помещений». Очень важно, что это решение поддержали все члены комиссии и в него включена формулировка о том, что речь идет не только о муниципальных заведениях культуры, но и о заведениях любой формы собственности. Ведь Киеву, по большому счету, все равно кому принадлежит то, или иное заведение культуры.
Надеюсь, вскоре наступит время, когда в Киеве перестанут выселять галереи, музеи, и наоборот, усилия городской власти будут направлены на то, чтобы мест культурного отдыха становилось не меньше, а больше.
Метаморфоза Тимошенко...
03-09-2008 23:03
Насправді мало хто звернув увагу на головне:
поруч з відверто проамериканським Ющенко (а Тимошенко і БЮТ були в його форватері) та проросійським Януковичем, які представляли 2 крайні позиції, що ділили україну жорстко навпіл, з"явилася реальна третя сила, яка займає зважену центристську про-українську позицію. І це видно у всьому. Це нова Тимошенко.
Тимошенко - справжній відповідальний політик. Вона проводить компромісну, в дусі ЄС, лінію, бо знає, що москалі - погані сусіди, але їх не здихаєшся. Європейці це теж знають...
Ющенко мислить, як американець, він сприймає росіян ніби абстрактно, ніби він тут, а вони на Марсі. Я не проти воювати з РосФедами, але за умови, що ми можемо їх перемогти. Програвати РосФедам я не хочу. Тому я радий, що є політик, який вибудовує стосунки мудро, уникаючи компромісів там, де їх можна уникнути, і знаходячи їх там, де можна знайти.
Я вже не кажу про ПР, чия позиція мені дуже далека...
Ганьба ПР, яка визнає розчленення Грузії.
Ганьба Ющенку, який не навчився бути гнучким політиком.
Віват Тимошенко, яка зуміла стати третьою, справді українською силою.
Мені це тим більш приємно, що я й сам часто не розумів деяких кроків Тимошенко, але потім виявлялося, що вана знає більше і бачить далі. Пам"ятаєте конфлікт з газом, коли нам закрутили вентель? Тимошенко жорстко сказала РосФедам "НІ" і вони почали тиснути на нас, а потім відступили... Чесно кажучи, я не вірив, що тоді Тимошенко переможе. А вона перемогла.
У політиків такого рангу завжди більше інформації, вони чіткіше розуміють ситуацію.
Тимошенко знає що робить... Будемо і незалежні, і в мирі, і з газом, і в ЕС.
комментарии: 27
понравилось!
вверх^
к полной версии
Насправді мало хто звернув увагу на головне:
поруч з відверто проамериканським Ющенко (а Тимошенко і БЮТ були в його форватері) та проросійським Януковичем, які представляли 2 крайні позиції, що ділили україну жорстко навпіл, з"явилася реальна третя сила, яка займає зважену центристську про-українську позицію. І це видно у всьому. Це нова Тимошенко.
Тимошенко - справжній відповідальний політик. Вона проводить компромісну, в дусі ЄС, лінію, бо знає, що москалі - погані сусіди, але їх не здихаєшся. Європейці це теж знають...
Ющенко мислить, як американець, він сприймає росіян ніби абстрактно, ніби він тут, а вони на Марсі. Я не проти воювати з РосФедами, але за умови, що ми можемо їх перемогти. Програвати РосФедам я не хочу. Тому я радий, що є політик, який вибудовує стосунки мудро, уникаючи компромісів там, де їх можна уникнути, і знаходячи їх там, де можна знайти.
Я вже не кажу про ПР, чия позиція мені дуже далека...
Ганьба ПР, яка визнає розчленення Грузії.
Ганьба Ющенку, який не навчився бути гнучким політиком.
Віват Тимошенко, яка зуміла стати третьою, справді українською силою.
Мені це тим більш приємно, що я й сам часто не розумів деяких кроків Тимошенко, але потім виявлялося, що вана знає більше і бачить далі. Пам"ятаєте конфлікт з газом, коли нам закрутили вентель? Тимошенко жорстко сказала РосФедам "НІ" і вони почали тиснути на нас, а потім відступили... Чесно кажучи, я не вірив, що тоді Тимошенко переможе. А вона перемогла.
У політиків такого рангу завжди більше інформації, вони чіткіше розуміють ситуацію.
Тимошенко знає що робить... Будемо і незалежні, і в мирі, і з газом, і в ЕС.
Комиссия по вопросам культуры попыталась спасти киевские парки
03-09-2008 17:29
Сегодня комиссия по вопросам культуры и туризма Киевсовета приняла важное решение о переподчинении киевских парков единой структуре. Это должно спасти киевские парки от «ползучей» распродажи.
Территории киевских парков неуклонно сокращаются, некоторые их фрагменты уже приватизированы, другие на пути к приватизации. Все это происходит потому, что земля киевских парков ни за кем не закреплена и, чтобы выделить её в частную собственность, нет нужды отнимать её у кого-то – бери - не хочу.
Теперь, если Киевсовет поддержит наше решение, единогласно принятое всеми членами комиссии, представляющими основные фракции Киевсовета (БЮТ, Блок Черновецкого, Блок Кличко, ПР) у киевских парков, наконец-то, появится хозяин.
Этим же решением Киевсовет переподчинит культуре и зоопарк, который, почему-то, сейчас считается не объектом культуры, а объектом торговли, что вызывает безусловное удивление не только у любого здравомыслящего киевлянина, но и у наших коллег из других городов Европы, где зоопарки, однозначно являются заведениями, относящимися к культуре.
Безусловно, предложенные нашей комиссией изменения в системе управления парками будут способствовать сохранению муниципальной собственности, увеличит возможности заведений культуры, и будут способствовать реализации новых культурных проектов в Киеве.
комментарии: 4
понравилось!
вверх^
к полной версии
Сегодня комиссия по вопросам культуры и туризма Киевсовета приняла важное решение о переподчинении киевских парков единой структуре. Это должно спасти киевские парки от «ползучей» распродажи.
Территории киевских парков неуклонно сокращаются, некоторые их фрагменты уже приватизированы, другие на пути к приватизации. Все это происходит потому, что земля киевских парков ни за кем не закреплена и, чтобы выделить её в частную собственность, нет нужды отнимать её у кого-то – бери - не хочу.
Теперь, если Киевсовет поддержит наше решение, единогласно принятое всеми членами комиссии, представляющими основные фракции Киевсовета (БЮТ, Блок Черновецкого, Блок Кличко, ПР) у киевских парков, наконец-то, появится хозяин.
Этим же решением Киевсовет переподчинит культуре и зоопарк, который, почему-то, сейчас считается не объектом культуры, а объектом торговли, что вызывает безусловное удивление не только у любого здравомыслящего киевлянина, но и у наших коллег из других городов Европы, где зоопарки, однозначно являются заведениями, относящимися к культуре.
Безусловно, предложенные нашей комиссией изменения в системе управления парками будут способствовать сохранению муниципальной собственности, увеличит возможности заведений культуры, и будут способствовать реализации новых культурных проектов в Киеве.
Черновецкий ищет технологии сохранения и развития своего влияния
02-09-2008 19:42
Стремление изменить административное устройство Киева – ничто иное, как попытка команды Черновецкого сохранить и развить свое влияние в Киеве.
Уже некоторое время Леонид Черновецкий носится с идеей сократить в столице количество районов с 10 до 5. Причины такого сокращения очевидны: Черновецкий и дружественный ему Секретариат Президента контролирует в Киеве только 5 районов, остальные 5 районов пытаются бороться с методами Черновецкого. Именно эти "бунтующие" районы мэр и старается ликвидировать. Таким образом, он и его команда получат право распоряжаться не только всем муниципальным имуществом, но и имуществом районов.
Проглядывается за этой реформой и другое стремление мэра: используя технологии, сработанные на досрочных выборах в Киеве, провести досрочные выборы в райсоветы, закрепив в них свое влияние до 2014 года. В ином случае в 2010 году, после президентских выборов, киевские райсоветы будут переизбраны, и результат тех выборов не может предсказать никто, хотя, вполне могу допустить, что все 10 районов оказались бы с античерновецким большинством.
Сегодня, когда главные политики страны заняты геополитическими проблемами, мелкие, районные, выборы проводить проще. А, одержав технологическую победу, Черновецкий сможет диктовать условия своим партнерам из Секретариата Президента и на президентских выборах, и на вероятных досрочных парламентских. При такой ситуации и Ющенко и Балога становятся зависимыми от Черновецкого и его технологических схем в Киеве.
Разумеется, у киевлян никто не спрашивает, сколько они хотят районов и готовы ли они пережить новые перевыборы в Киеве. Да и какой смысл интересоваться мнением избирателей, склонных к компромиссу за небольшие деньги, если на карту поставлена такая большая цель – максимально продолжить и укрепить власть нашего веселого мэра?
комментарии: 7
понравилось!
вверх^
к полной версии
Стремление изменить административное устройство Киева – ничто иное, как попытка команды Черновецкого сохранить и развить свое влияние в Киеве.
Уже некоторое время Леонид Черновецкий носится с идеей сократить в столице количество районов с 10 до 5. Причины такого сокращения очевидны: Черновецкий и дружественный ему Секретариат Президента контролирует в Киеве только 5 районов, остальные 5 районов пытаются бороться с методами Черновецкого. Именно эти "бунтующие" районы мэр и старается ликвидировать. Таким образом, он и его команда получат право распоряжаться не только всем муниципальным имуществом, но и имуществом районов.
Проглядывается за этой реформой и другое стремление мэра: используя технологии, сработанные на досрочных выборах в Киеве, провести досрочные выборы в райсоветы, закрепив в них свое влияние до 2014 года. В ином случае в 2010 году, после президентских выборов, киевские райсоветы будут переизбраны, и результат тех выборов не может предсказать никто, хотя, вполне могу допустить, что все 10 районов оказались бы с античерновецким большинством.
Сегодня, когда главные политики страны заняты геополитическими проблемами, мелкие, районные, выборы проводить проще. А, одержав технологическую победу, Черновецкий сможет диктовать условия своим партнерам из Секретариата Президента и на президентских выборах, и на вероятных досрочных парламентских. При такой ситуации и Ющенко и Балога становятся зависимыми от Черновецкого и его технологических схем в Киеве.
Разумеется, у киевлян никто не спрашивает, сколько они хотят районов и готовы ли они пережить новые перевыборы в Киеве. Да и какой смысл интересоваться мнением избирателей, склонных к компромиссу за небольшие деньги, если на карту поставлена такая большая цель – максимально продолжить и укрепить власть нашего веселого мэра?
Акредитація
02-09-2008 17:39
Запрошуємо Вас на чергове засідання комісії Київради з питань культури та туризму, яке відбудеться завтра, 3 вересня о 10.00 в приміщенні Київради, в фойє біля сесійної зали (4 поверх).
Акредитація сьогодні до 18.00 за тел. +38 067 4401486
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
ПРОЕКТ
1. Розгляд проекту рішення Київради «Про виділення земельної ділянки для будівництва Музею історії міста Києва»
2. Розгляд проекту рішення Київради «Про внесення доповнення до рішення Київради від 12.07.2007»
3. Розгляд проекту рішення Київради «Про упорядкування системи управління парків культури і відпочинку міського підпорядкування»
4. Розгляд проекту рішення Київради «Про внесення змін до Типового положення про комунальний театрально-видовищний заклад культури, затвердженого рішення Київради від 10.07.2003 №623/783»
5. Розгляд проекту рішення Київради «Про захист закладів культури від виселення із займаних приміщень»
6. Розгляд проекту рішення Київради «Про виконання ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під камерний концертний зал на 380 місць на базі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад «Київська мала опера» за адресою: вул.Дегтярівська 5-а у Шевченківському районі м.Києва»
7. Розгляд проекту рішення Київради «Про виділення земельної ділянки для будівництва спеціалізованого приміщення Публічної бібліотеки ім.Л.Українки»»
8. Розгляд проекту рішення Київради «Про створення комунального тетрально-концертного закладу культури «Театр пісні «Славія»
9. Розгляд проекту рішення Київради «Про безоплатну передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва»
10. Розгляд проекту рішення Київради «Про надання дозволу Київському зоологічному парку на продаж основних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва»
11. Розгляд проекту рішення Київради «Про надання дозволу Голосіївському парку культури та відпочинку ім.М.Рильського на знесення та списання основних засобів»
12. Розгляд звернення заступника голови КМДА В.С.Журавського на адресу заступника міського голови – секретаря Київради з проханням внести зміни до рішення Київради від 29.03.2007 №377/1038 «Про заходи запобігання формування та розвитку залежності від азартних, комп’ютерних ігор та інтернетзалежності серед дітей» виключивши пункт 7.
13. Розгляд звернення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації на адресу заступника міського голови – секретаря Київради з проханням внести зміни до рішення Київради №208/1642 від 27.12.2001 виключивши об’єкт, розташований у м.Києві на вул..Кожумяцькій, 12 з переліку закладів позашкільної освіти.
14. Розгляд звернення Асоціації діячів естрадного мистецтва України з проханням допомогти у вирішенні питання акціонування будинку на вул..Річковій,4, створення в ньому Київського будинку естради, скасувавши неправомірне розпорядження щодо передачі зазначеного будинку під будівництво офісного центру.
15. Розгляд звернення Творчої вітальні «Духовна спадщина» ім. Івана Козловського з проханням сприяти відміні розпорядження Голови КМДА від27.03.07 №328 та збереженню напередодні 110-ої річниці від дня народження Івана Семеновича Козловського Творчої вітальні, як осередка культури і духовності у центрі м.Києва.
16. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Кобзар» (приміщення кінотеатру ім.Т.Г.Шевченка) з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «ім. Т.Г.Шевченка» на аукціон.
17. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Київська Русь» (приміщення кінотеатру «Київська Русь») з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «Київська Русь» на аукціон.
18. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Сирець» (приміщення кінотеатру «ім.Ю.О.Гагаріна»») з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «ім.Ю.О.Гагаріна» на аукціон.
19. Розгляд звернення спілки матерів розумово відсталих інвалідів Оболонського району м.Києва «Сонячний промінь» з проханням посприяти у наданні з 20 по 24 жовтня 2008 року театральних площадок для проведення УІІ Міжнародного інтеграційного театрального фестивалю «Сонячна хвиля».
20. Розгляд звернення Київського державного академічного театру драми і комедії з проханням порушити клопотання перед КМДА про цільове виділення коштів в розмірі 500 тис. грн. на заміну одягу сцени та про призупинення розпорядження №544 від 01.04.2004.
21. Розгляд звернення Муніципального театру «Київ» з проханням посприяти у встановленні пільгової орендної ставки на час ремонту та реконструкції цілісного майнового комплексу кінотеатру «Краків» та доповненні до розпорядження від 24,06.2004 №311/1521 про фінансування діяльності театру за рахунок коштів бюджету м.Києва.
22. Розгляд звернення Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв з проханням підтримати питання присвоєння Академії імені Л.Й.Утьосова.
23. Розгляд звернення Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва з проханням ініціюватиЧитать далее...
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Запрошуємо Вас на чергове засідання комісії Київради з питань культури та туризму, яке відбудеться завтра, 3 вересня о 10.00 в приміщенні Київради, в фойє біля сесійної зали (4 поверх).
Акредитація сьогодні до 18.00 за тел. +38 067 4401486
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
ПРОЕКТ
1. Розгляд проекту рішення Київради «Про виділення земельної ділянки для будівництва Музею історії міста Києва»
2. Розгляд проекту рішення Київради «Про внесення доповнення до рішення Київради від 12.07.2007»
3. Розгляд проекту рішення Київради «Про упорядкування системи управління парків культури і відпочинку міського підпорядкування»
4. Розгляд проекту рішення Київради «Про внесення змін до Типового положення про комунальний театрально-видовищний заклад культури, затвердженого рішення Київради від 10.07.2003 №623/783»
5. Розгляд проекту рішення Київради «Про захист закладів культури від виселення із займаних приміщень»
6. Розгляд проекту рішення Київради «Про виконання ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під камерний концертний зал на 380 місць на базі комунального закладу «Театрально-видовищний заклад «Київська мала опера» за адресою: вул.Дегтярівська 5-а у Шевченківському районі м.Києва»
7. Розгляд проекту рішення Київради «Про виділення земельної ділянки для будівництва спеціалізованого приміщення Публічної бібліотеки ім.Л.Українки»»
8. Розгляд проекту рішення Київради «Про створення комунального тетрально-концертного закладу культури «Театр пісні «Славія»
9. Розгляд проекту рішення Київради «Про безоплатну передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва»
10. Розгляд проекту рішення Київради «Про надання дозволу Київському зоологічному парку на продаж основних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва»
11. Розгляд проекту рішення Київради «Про надання дозволу Голосіївському парку культури та відпочинку ім.М.Рильського на знесення та списання основних засобів»
12. Розгляд звернення заступника голови КМДА В.С.Журавського на адресу заступника міського голови – секретаря Київради з проханням внести зміни до рішення Київради від 29.03.2007 №377/1038 «Про заходи запобігання формування та розвитку залежності від азартних, комп’ютерних ігор та інтернетзалежності серед дітей» виключивши пункт 7.
13. Розгляд звернення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації на адресу заступника міського голови – секретаря Київради з проханням внести зміни до рішення Київради №208/1642 від 27.12.2001 виключивши об’єкт, розташований у м.Києві на вул..Кожумяцькій, 12 з переліку закладів позашкільної освіти.
14. Розгляд звернення Асоціації діячів естрадного мистецтва України з проханням допомогти у вирішенні питання акціонування будинку на вул..Річковій,4, створення в ньому Київського будинку естради, скасувавши неправомірне розпорядження щодо передачі зазначеного будинку під будівництво офісного центру.
15. Розгляд звернення Творчої вітальні «Духовна спадщина» ім. Івана Козловського з проханням сприяти відміні розпорядження Голови КМДА від27.03.07 №328 та збереженню напередодні 110-ої річниці від дня народження Івана Семеновича Козловського Творчої вітальні, як осередка культури і духовності у центрі м.Києва.
16. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Кобзар» (приміщення кінотеатру ім.Т.Г.Шевченка) з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «ім. Т.Г.Шевченка» на аукціон.
17. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Київська Русь» (приміщення кінотеатру «Київська Русь») з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «Київська Русь» на аукціон.
18. Розгляд звернення ТОВ Культурний центр «Сирець» (приміщення кінотеатру «ім.Ю.О.Гагаріна»») з проханням не допустити прийняття Київрадою рішення щодо виставлення кінотеатру «ім.Ю.О.Гагаріна» на аукціон.
19. Розгляд звернення спілки матерів розумово відсталих інвалідів Оболонського району м.Києва «Сонячний промінь» з проханням посприяти у наданні з 20 по 24 жовтня 2008 року театральних площадок для проведення УІІ Міжнародного інтеграційного театрального фестивалю «Сонячна хвиля».
20. Розгляд звернення Київського державного академічного театру драми і комедії з проханням порушити клопотання перед КМДА про цільове виділення коштів в розмірі 500 тис. грн. на заміну одягу сцени та про призупинення розпорядження №544 від 01.04.2004.
21. Розгляд звернення Муніципального театру «Київ» з проханням посприяти у встановленні пільгової орендної ставки на час ремонту та реконструкції цілісного майнового комплексу кінотеатру «Краків» та доповненні до розпорядження від 24,06.2004 №311/1521 про фінансування діяльності театру за рахунок коштів бюджету м.Києва.
22. Розгляд звернення Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв з проханням підтримати питання присвоєння Академії імені Л.Й.Утьосова.
23. Розгляд звернення Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва з проханням ініціювати
Команда Черновецкого сбросила маску
02-09-2008 15:18
Свежая сессия Киевсовета дала много поводов задуматься о событиях, которые происходят или могут произойти в Киеве.
Команда Черновецкого после виборов пыталась придать своей деятельности хотя бы внешние признаки приличия. Вместо прямого обмана и фальсификаций "черновецкие" начали было применять технологии. Вспомните, например, проект "Хлеб". Сначала арт-подготовка в СМИ с целью объяснить всем, в том числе и депутатам, что хлеба уже завтра может и не быть. Потом выделение Киевсоветом не до конца обоснованных компенсаций хлебным предприятиям. Потом попытка через СМИ перенести ответственность за повышение цен на Киевсовет, хотя не Киевсовет, а только Черновецкий, как глава КГГА, ответственен за регулирование цен. И только потом – повышение цен. Есть и другие похожие примеры: электричество, вода, а вскоре, вероятно, и цены на транспорт.
Но команда Черновецкого устала играться и притворяться ответственными политиками. На последней сессии было принять несколько решений с теми или другими очевидными нарушениями. Самым вопиющим из них является решение Киевсовета, касающегося паевого участия застройщиков. Напомню, глава фракции БЮТ в Киевсовете Александр Зинченко от имени фракции потребовал продемонстрировать протокол заседания бюджетной комиссии, которая приняла соответствующие изменения в бюджет. Разумеется, протокола не оказалось, что подтвердило наши худшие опасения: Роман Ярошенко, председатель комиссии, фальсифицировал документы, подписав их от имени комиссии, хотя сама комиссия по этому поводу даже не заседала.
Таким образом, команда Черновецкого снова публично встала на путь обмана и фальсификаций. Опыт прошлого созыва показал, что обманув однажды, промерское большинство уже не останавливается.
Таким образом, уже от ближайших сессий можно ожидать новых подлогов и нового обмана.
Напомню, что господин Ярошенко – один из трех депутатов, прошедших по списку блока Катеринчука (активно выступающего против Черновецкого во время предвыборной кампании), который сразу же перешел в команду Черновецкого. За что и получил в Киевсовете столь высокую должность, как глава постоянной комиссии по вопросам бюджета и социально-экономического развития.
Вероятно, никто не сомневался, что депутат, обманувший свой блок, не способен обмануть весь Киевсовет.
комментарии: 16
понравилось!
вверх^
к полной версии
Свежая сессия Киевсовета дала много поводов задуматься о событиях, которые происходят или могут произойти в Киеве.
Команда Черновецкого после виборов пыталась придать своей деятельности хотя бы внешние признаки приличия. Вместо прямого обмана и фальсификаций "черновецкие" начали было применять технологии. Вспомните, например, проект "Хлеб". Сначала арт-подготовка в СМИ с целью объяснить всем, в том числе и депутатам, что хлеба уже завтра может и не быть. Потом выделение Киевсоветом не до конца обоснованных компенсаций хлебным предприятиям. Потом попытка через СМИ перенести ответственность за повышение цен на Киевсовет, хотя не Киевсовет, а только Черновецкий, как глава КГГА, ответственен за регулирование цен. И только потом – повышение цен. Есть и другие похожие примеры: электричество, вода, а вскоре, вероятно, и цены на транспорт.
Но команда Черновецкого устала играться и притворяться ответственными политиками. На последней сессии было принять несколько решений с теми или другими очевидными нарушениями. Самым вопиющим из них является решение Киевсовета, касающегося паевого участия застройщиков. Напомню, глава фракции БЮТ в Киевсовете Александр Зинченко от имени фракции потребовал продемонстрировать протокол заседания бюджетной комиссии, которая приняла соответствующие изменения в бюджет. Разумеется, протокола не оказалось, что подтвердило наши худшие опасения: Роман Ярошенко, председатель комиссии, фальсифицировал документы, подписав их от имени комиссии, хотя сама комиссия по этому поводу даже не заседала.
Таким образом, команда Черновецкого снова публично встала на путь обмана и фальсификаций. Опыт прошлого созыва показал, что обманув однажды, промерское большинство уже не останавливается.
Таким образом, уже от ближайших сессий можно ожидать новых подлогов и нового обмана.
Напомню, что господин Ярошенко – один из трех депутатов, прошедших по списку блока Катеринчука (активно выступающего против Черновецкого во время предвыборной кампании), который сразу же перешел в команду Черновецкого. За что и получил в Киевсовете столь высокую должность, как глава постоянной комиссии по вопросам бюджета и социально-экономического развития.
Вероятно, никто не сомневался, что депутат, обманувший свой блок, не способен обмануть весь Киевсовет.
Філарет
01-09-2008 19:51
[700x525]
Сьогодні був на 1 вересня в інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука. Там побачив не лише свого давнього знайомого з часів літературних безсонь кінця 80-х Максима Стріху (нині заст.міністра освіти), а й Патріарха Філарета.
Ми втрьох говорили свої промови для студентів і вони були багато в чому схожі, тільки, коли я і Стріха говорили про духовність, то мали, певно, на увазі все коріння української культури, в тому числі і "поганське", а Філарет - лише християнське.
Але була ще одна річ, яку Філарет внятно пояснив дітям: від того з ким буде православна україна залежить, хто буде найвагоміший в Православ"ї. Якщо ми з Росією, то найвагоміша Москва. Якщо ми не з Москвою, то найвагоміший Констинтанополь. Це зачарувало дітей. Вони були щасливі, що від України так багато залежить.
А мені в цьому підході сподобалось те, що для посилення Москви нам треба бути з Москвою. Це дуже жорстко. А для посилення Констинтанополя, нам варто лише бути не з Москвою. Тобото, ми можемо бути ні з ким. І це значно краще, тому, що нам в такому разі не треба бути з Констинтонопалем, нам можна бути реально незалежними... Це важливо для розуміння...
Подивився роботи випускників цього вишу, вони чудові. Ми живемо в унікальних умовах! Ми, на відміну від європейців, можемо не лише почитати поро народне мистецтво, а й пожити в ньому, помацати його, повчитися у народних майстів з реального, а не науково-теоретичного життя.
Певно. це останнее покоління, якому так щастить. Ті, хто приде років черекз 10-15 матимуть лише академічні свідчення мистецтва.
Зі скромності і на догоду своїм анонімним дописувачам ставлю саме це фото:
комментарии: 38
понравилось!
вверх^
к полной версии
[700x525]Сьогодні був на 1 вересня в інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука. Там побачив не лише свого давнього знайомого з часів літературних безсонь кінця 80-х Максима Стріху (нині заст.міністра освіти), а й Патріарха Філарета.
Ми втрьох говорили свої промови для студентів і вони були багато в чому схожі, тільки, коли я і Стріха говорили про духовність, то мали, певно, на увазі все коріння української культури, в тому числі і "поганське", а Філарет - лише християнське.
Але була ще одна річ, яку Філарет внятно пояснив дітям: від того з ким буде православна україна залежить, хто буде найвагоміший в Православ"ї. Якщо ми з Росією, то найвагоміша Москва. Якщо ми не з Москвою, то найвагоміший Констинтанополь. Це зачарувало дітей. Вони були щасливі, що від України так багато залежить.
А мені в цьому підході сподобалось те, що для посилення Москви нам треба бути з Москвою. Це дуже жорстко. А для посилення Констинтанополя, нам варто лише бути не з Москвою. Тобото, ми можемо бути ні з ким. І це значно краще, тому, що нам в такому разі не треба бути з Констинтонопалем, нам можна бути реально незалежними... Це важливо для розуміння...
Подивився роботи випускників цього вишу, вони чудові. Ми живемо в унікальних умовах! Ми, на відміну від європейців, можемо не лише почитати поро народне мистецтво, а й пожити в ньому, помацати його, повчитися у народних майстів з реального, а не науково-теоретичного життя.
Певно. це останнее покоління, якому так щастить. Ті, хто приде років черекз 10-15 матимуть лише академічні свідчення мистецтва.
Зі скромності і на догоду своїм анонімним дописувачам ставлю саме це фото:
Раніше в Києві виселяли галереї, а зараз виселяють навіть управління культури
29-08-2008 21:51
Вчорашня сесія Київради прийняла чимало рішень, які широко дискутуються в пресі та політикумі. Але, на один малопомітний рядок не звернув уваги практично ніхто.
Якщо досі київська влада продавала лише заклади культури, залишаючи без приміщення галереї та без майстерень художників, то цього разу бажання віддати необхідній людині респектабельний будинок, призвело до того, що Київрада включила до плану приватизації приміщення, в якому знаходиться головне управління культури Києва, яке (на бульварі Шевченка біля самої Бесарабки). Якщо так піде і далі, то і приміщення Київради теж скоро продадуть.
Особисто я нічого не маю проти, щоб управління культури знаходилось на Троєщині, а Київрада, приміром, на бульварі Верховної Ради, але в даному разі, мене жахає тенденція, яка перетворює культуру в своєрідного ізгоя київської влади. Зрештою, якщо вирішено відправляти на виселки чиновників від культури, то навіщо продавати будинок? Там можна розташувати „бездомну” нині бібліотеку ім. Лесі Українки, чи, зрештою, скандальний і теж „бездомний” Музей історії Києва.
Я категорично проти виселення будь-якого закладу чи установи, що мають стосування до культури з історичної частини Києва і заміни їх офісами, готелями і магазинами. Впевнений, що на найближчому засіданні комісії з питань культури і туризму Київради ми підготуємо відповідний проект і на найближчій сесії спробуємо знайти 61 депутатський голос, щоб залишити будинок в самому центрі Києва, якщо не під управління культури, то іншому закладу культури.
комментарии: 6
понравилось!
вверх^
к полной версии
Вчорашня сесія Київради прийняла чимало рішень, які широко дискутуються в пресі та політикумі. Але, на один малопомітний рядок не звернув уваги практично ніхто.
Якщо досі київська влада продавала лише заклади культури, залишаючи без приміщення галереї та без майстерень художників, то цього разу бажання віддати необхідній людині респектабельний будинок, призвело до того, що Київрада включила до плану приватизації приміщення, в якому знаходиться головне управління культури Києва, яке (на бульварі Шевченка біля самої Бесарабки). Якщо так піде і далі, то і приміщення Київради теж скоро продадуть.
Особисто я нічого не маю проти, щоб управління культури знаходилось на Троєщині, а Київрада, приміром, на бульварі Верховної Ради, але в даному разі, мене жахає тенденція, яка перетворює культуру в своєрідного ізгоя київської влади. Зрештою, якщо вирішено відправляти на виселки чиновників від культури, то навіщо продавати будинок? Там можна розташувати „бездомну” нині бібліотеку ім. Лесі Українки, чи, зрештою, скандальний і теж „бездомний” Музей історії Києва.
Я категорично проти виселення будь-якого закладу чи установи, що мають стосування до культури з історичної частини Києва і заміни їх офісами, готелями і магазинами. Впевнений, що на найближчому засіданні комісії з питань культури і туризму Київради ми підготуємо відповідний проект і на найближчій сесії спробуємо знайти 61 депутатський голос, щоб залишити будинок в самому центрі Києва, якщо не під управління культури, то іншому закладу культури.
Хто почує заклик їхати на Гранітно-степове Побужжя
29-08-2008 15:30
[466x699]
Цей тиждень став визначальним в історії української природи: вперше в Україні оголошено „7 природніх чудес України”. Ними стали: Асканія-Нова, Дністровський каньйон, Гранітно-Степове Побужжя, Марурова Печера, Подільскі Товтри, озера Світязь та Синевир. Без нагород не залишились Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент, Олешківські піски, Оптимістична печера - у них спеціальні відзнаки.
Ініціатором оголошення чудової 7 став істирок і народний депутат Микола Томенко. Минулого року з його ініціативи були названі „7 історико-архітектурних чудес України”, а цього року – „7 природних чудес”. Отже, тепер в Україні, як мінімум, 14 офіційно визнаних чудес.
Церемонія нагородження відбувалася на мальовничому березі Дніпра з видом на Оболонь в присутності спеціалістів в галузі геології, природи, політиків, оргкомітету, журналістів та керівників заповітників з усієї Укаїни.
Відкриваючи церемонію, ініціатор акції і голова огркомітету Микола Томенко зізвнався, що хоче зробити Україну – країною чудес. Погодьтеся, 14 – не так вже і мало.
А мені, певно, доведеться взяти своєрідне шефство над Гранітно-Степовим Побужжям. Так сталося, що я оголошував його як номінанта на фестивалі „ЕтноЛіто. Івана Купала на Світязі” і ось, зараз, під час оголошення"7 природних чудес" теж. Думаю, це не випадково.
Саме тому я вирішив найближчим часом відвідати це чудо, єдине з 14. де я не був, пофотографувати і написати про цей дивовижний каньйон, де є зразки породи, яким, вдумайтесь, 3,5 мільйони років. Там у кожного відвідувача з’являється можливість не лише помилуватися красою, а й доторкнутися до вічності.
Серед гостей в церемонії нагородження брали участь співачки Ніна Матвієнко та Ірина Шинкарук, почесний президент фестивалю „Таврійські ігри” Микола Баргаєв, голова Державної служби туризму Анатолій Пахля, президент Національної радіокомпанії Віктор Набруско, директор Інституту геологічних наук Петро Гожик та багато інших.
Які 7 чудес громадскість визначатиме в 2009 році поки що таємниця.
P.S. Дякую "Главреду" за фото
комментарии: 10
понравилось!
вверх^
к полной версии
[466x699]Цей тиждень став визначальним в історії української природи: вперше в Україні оголошено „7 природніх чудес України”. Ними стали: Асканія-Нова, Дністровський каньйон, Гранітно-Степове Побужжя, Марурова Печера, Подільскі Товтри, озера Світязь та Синевир. Без нагород не залишились Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент, Олешківські піски, Оптимістична печера - у них спеціальні відзнаки.
Ініціатором оголошення чудової 7 став істирок і народний депутат Микола Томенко. Минулого року з його ініціативи були названі „7 історико-архітектурних чудес України”, а цього року – „7 природних чудес”. Отже, тепер в Україні, як мінімум, 14 офіційно визнаних чудес.
Церемонія нагородження відбувалася на мальовничому березі Дніпра з видом на Оболонь в присутності спеціалістів в галузі геології, природи, політиків, оргкомітету, журналістів та керівників заповітників з усієї Укаїни.
Відкриваючи церемонію, ініціатор акції і голова огркомітету Микола Томенко зізвнався, що хоче зробити Україну – країною чудес. Погодьтеся, 14 – не так вже і мало.
А мені, певно, доведеться взяти своєрідне шефство над Гранітно-Степовим Побужжям. Так сталося, що я оголошував його як номінанта на фестивалі „ЕтноЛіто. Івана Купала на Світязі” і ось, зараз, під час оголошення"7 природних чудес" теж. Думаю, це не випадково.
Саме тому я вирішив найближчим часом відвідати це чудо, єдине з 14. де я не був, пофотографувати і написати про цей дивовижний каньйон, де є зразки породи, яким, вдумайтесь, 3,5 мільйони років. Там у кожного відвідувача з’являється можливість не лише помилуватися красою, а й доторкнутися до вічності.
Серед гостей в церемонії нагородження брали участь співачки Ніна Матвієнко та Ірина Шинкарук, почесний президент фестивалю „Таврійські ігри” Микола Баргаєв, голова Державної служби туризму Анатолій Пахля, президент Національної радіокомпанії Віктор Набруско, директор Інституту геологічних наук Петро Гожик та багато інших.
Які 7 чудес громадскість визначатиме в 2009 році поки що таємниця.
P.S. Дякую "Главреду" за фото
Осетинсько-абхазський крок до незалежності Черкесії?
29-08-2008 13:05
[699x412]
Короткий нарис сучасної Черкесії з Векіпедії я подав нижче для того, щоб ніхто не переплутав Черкесію з Черкащиною :).
Так от, Черкесія була приєднана до Московії за часів Івана Грозного. Певною мірою для північного Кавказу Черкесія – це значно актуальніше, ніж для нас пан-словянізи чи відродження Київської Русі - об”єднання в одну державу України, Білорусі та реальної Росіїї (без федерацій). Для них це актуально – це очевидно з подій недавнього минулого, які теж описпні в довідці.
Що ж таке Черкесія – це території де живе кілька споріднених народів – осетини, абхази, а також народи Адигеї. Кабардино-Балкарії та карачаєво Черкесії. Інший етнічний пласт цих районів козаки, які тепер вважаються російськими кубанськими козаками.
Роз”єднання Грузії посилило об2єднавчі устремління осетів та черкесів загалом, а також роз”єднавчі стремляння в РФ.
То що, стоїмо на порозі нового державотворення?
С 1 апреля 1918 Черкесия была частью Кубанской Советской Республики, с 28 мая 1918 - частью Кубано-Черноморской Советской Республики, с 5 июля 1918 по декабрь 1918 - частью Северо-Кавказской Советской Республики, с 20 января 1921 — частью Горской Автономной Советской Социалистической Республики, c 12 января 1922 — частью Карачаево-Черкесской автономной области (КЧАО) в составе Юго-Восточного (с 1924 г. - Северо-Кавказского) края.
26 апреля 1926 постановлением ВЦИК из состава КЧАО выделен Черкесский национальный округ, который постановлением ВЦИК 30 апреля 1928 объединён с Баталпашинским и Зеленчукским районами (также ранее выделенными из КЧАО) в Черкесскую автономную область (в составе Ставропольского края) с центром в станице Баталпашинской (переименованной затем в город Сулимов, Ежово-Черкесск и наконец - Черкесск).
9 января 1957 года, в связи с реабилитацией карачаевцев, Черкесия вновь стала частью Карачаево-Черкесской автономной области в составе Ставропольского края.
30 ноября 1990 КЧАО вышла из состава Ставропольского края и стала Карачаево-Черкесской Советской Социалистической Республикой (КЧССР) в составе РСФСР, что утверждено постановлением Верховсного Совета РСФСР 3 июля 1991.
27 октября 1991 на съезде черкесских депутатов всех уровней была провозглашена отдельная Республика Черкесия ([1]), что не было признано руководством РСФСР.
После многодневных многотысячных митингов 3 декабря 1991 постановлением Верховного Совета Карачаево-Черкесии было принято обращение к федеральному центру о признании отдельных республик.
В январе 1992 Президент России Б.Н.Ельцин был готов признать разделение Карачаево-Черкесии и внёс на рассмотрение в Верховный Совет РСФСР проекты законов "О восстановлении Карачаевской автономной области и Черкесской автономной области в составе Российской Федерации". Была образована комиссия Верховного Совета по образованию 3-х автономной областей - Карачаевской, Черкесской, Баталпашинской.
28 марта 1992 состоялся референдум, на котором (согласно официальным результатам, которые небезосновательно оспариваются многими) большинство населения Карачаево-Черкесии (кроме казачьих районов) высказалось против раздения. Разделение узаконено не было, Черкесия осталась в единой Карачаево-Черкесии (с 16 октября 1992 ставшей Карачаево-Черкесской Республикой).
11 февраля 1995 объединённый съезд черкесов, абазин и русских принял решение о восстановлении Черкесской автономной области в составе Ставропольского края, что вновь не было утверждено.
31 августа 1999 на многотысячном митинге, созванном Конгрессом черкесского народа (КЧН), вновь был поставлен вопрос о создании Республики Черкесия.
Помимо требований о создании черкесской республики, все последние годы Международная Черкесская Ассоциация «Адыгэ Хасэ», в которую входит КЧН, выступает за воссоедиение близкородственных адыгейского, кабардинского и черкесского народов и создание единой Адыгской Республики.
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
[699x412]Короткий нарис сучасної Черкесії з Векіпедії я подав нижче для того, щоб ніхто не переплутав Черкесію з Черкащиною :).
Так от, Черкесія була приєднана до Московії за часів Івана Грозного. Певною мірою для північного Кавказу Черкесія – це значно актуальніше, ніж для нас пан-словянізи чи відродження Київської Русі - об”єднання в одну державу України, Білорусі та реальної Росіїї (без федерацій). Для них це актуально – це очевидно з подій недавнього минулого, які теж описпні в довідці.
Що ж таке Черкесія – це території де живе кілька споріднених народів – осетини, абхази, а також народи Адигеї. Кабардино-Балкарії та карачаєво Черкесії. Інший етнічний пласт цих районів козаки, які тепер вважаються російськими кубанськими козаками.
Роз”єднання Грузії посилило об2єднавчі устремління осетів та черкесів загалом, а також роз”єднавчі стремляння в РФ.
То що, стоїмо на порозі нового державотворення?
С 1 апреля 1918 Черкесия была частью Кубанской Советской Республики, с 28 мая 1918 - частью Кубано-Черноморской Советской Республики, с 5 июля 1918 по декабрь 1918 - частью Северо-Кавказской Советской Республики, с 20 января 1921 — частью Горской Автономной Советской Социалистической Республики, c 12 января 1922 — частью Карачаево-Черкесской автономной области (КЧАО) в составе Юго-Восточного (с 1924 г. - Северо-Кавказского) края.
26 апреля 1926 постановлением ВЦИК из состава КЧАО выделен Черкесский национальный округ, который постановлением ВЦИК 30 апреля 1928 объединён с Баталпашинским и Зеленчукским районами (также ранее выделенными из КЧАО) в Черкесскую автономную область (в составе Ставропольского края) с центром в станице Баталпашинской (переименованной затем в город Сулимов, Ежово-Черкесск и наконец - Черкесск).
9 января 1957 года, в связи с реабилитацией карачаевцев, Черкесия вновь стала частью Карачаево-Черкесской автономной области в составе Ставропольского края.
30 ноября 1990 КЧАО вышла из состава Ставропольского края и стала Карачаево-Черкесской Советской Социалистической Республикой (КЧССР) в составе РСФСР, что утверждено постановлением Верховсного Совета РСФСР 3 июля 1991.
27 октября 1991 на съезде черкесских депутатов всех уровней была провозглашена отдельная Республика Черкесия ([1]), что не было признано руководством РСФСР.
После многодневных многотысячных митингов 3 декабря 1991 постановлением Верховного Совета Карачаево-Черкесии было принято обращение к федеральному центру о признании отдельных республик.
В январе 1992 Президент России Б.Н.Ельцин был готов признать разделение Карачаево-Черкесии и внёс на рассмотрение в Верховный Совет РСФСР проекты законов "О восстановлении Карачаевской автономной области и Черкесской автономной области в составе Российской Федерации". Была образована комиссия Верховного Совета по образованию 3-х автономной областей - Карачаевской, Черкесской, Баталпашинской.
28 марта 1992 состоялся референдум, на котором (согласно официальным результатам, которые небезосновательно оспариваются многими) большинство населения Карачаево-Черкесии (кроме казачьих районов) высказалось против раздения. Разделение узаконено не было, Черкесия осталась в единой Карачаево-Черкесии (с 16 октября 1992 ставшей Карачаево-Черкесской Республикой).
11 февраля 1995 объединённый съезд черкесов, абазин и русских принял решение о восстановлении Черкесской автономной области в составе Ставропольского края, что вновь не было утверждено.
31 августа 1999 на многотысячном митинге, созванном Конгрессом черкесского народа (КЧН), вновь был поставлен вопрос о создании Республики Черкесия.
Помимо требований о создании черкесской республики, все последние годы Международная Черкесская Ассоциация «Адыгэ Хасэ», в которую входит КЧН, выступает за воссоедиение близкородственных адыгейского, кабардинского и черкесского народов и создание единой Адыгской Республики.
Новая технология Черновецкого
27-08-2008 17:24
Завтра после летнего перерыва возобновляет свою работу Киевсовет. Каких решений ждать от завтрашнего заседания?
К сожалению, анализ нескольких последних сессий показал новую технологию Черновецкого, которая не сулит нам, киевлянам, ничего хорошего. Схема такая: недели за 2 до сессии в СМИ неожиданно начинается истерия вокруг одной из проблем города. Киевлян, в том числе и депутатов, запугивают страшнейшей угрозой городу (сначала это было связано с неминуемым отключением электроэнергии, позднее – с исчезновением с киевских прилавков хлеба, сейчас нам угрожают отключением воды). Как спасение предлагается единственный выход – выделить очередные несколько сот миллионов бюджетных денег какой-нибудь частной компании, являющейся монополистом на киевском рынке. Выбор невелик – либо поддержать скороспелое, не взвешенное и необоснованное выделение денег, в которые заложены, я уверен, интересы всех ведущих киевских игроков, прежде всего Черновецкого, или проявить принципиальность, потребовать глубокий анализ и все необходимые документы. И тогда Черновецкий (или кто-то такой же) даст команду на какое-то время отключить электроэнергию, прекратить производство хлеба или, как в этот раз, организовать подачу воды по часам, обвинив во всем своих принципиальных оппонентов.
После такого отключения под стенами Киевсовета появятся манифестанты, клеймящие позором тех, кто не выделил денег. Перепуганный Киевсовет проголосует за выделение средств в двойном размере. В итоге, и «черновецкие» заработают больше, и оппонентов дискредитируют.
Как бороться с таким наглым шантажом, я не знаю. Я не политтехнолог. Я просто хочу, что бы киевляне понимали, что происходит на самом деле. И что будет происходить. Предполагаю, что выбив очередные миллионы под страхом отключения воды, Черновецкий возьмется, вероятно, за стоимость проезда в общественном транспорте, угрожая, голосами зависящих от него людей, остановить метро или, например, маршрутки. Так может продолжаться до тех пор, пока мы вместе его не остановим.
комментарии: 13
понравилось!
вверх^
к полной версии
Завтра после летнего перерыва возобновляет свою работу Киевсовет. Каких решений ждать от завтрашнего заседания?
К сожалению, анализ нескольких последних сессий показал новую технологию Черновецкого, которая не сулит нам, киевлянам, ничего хорошего. Схема такая: недели за 2 до сессии в СМИ неожиданно начинается истерия вокруг одной из проблем города. Киевлян, в том числе и депутатов, запугивают страшнейшей угрозой городу (сначала это было связано с неминуемым отключением электроэнергии, позднее – с исчезновением с киевских прилавков хлеба, сейчас нам угрожают отключением воды). Как спасение предлагается единственный выход – выделить очередные несколько сот миллионов бюджетных денег какой-нибудь частной компании, являющейся монополистом на киевском рынке. Выбор невелик – либо поддержать скороспелое, не взвешенное и необоснованное выделение денег, в которые заложены, я уверен, интересы всех ведущих киевских игроков, прежде всего Черновецкого, или проявить принципиальность, потребовать глубокий анализ и все необходимые документы. И тогда Черновецкий (или кто-то такой же) даст команду на какое-то время отключить электроэнергию, прекратить производство хлеба или, как в этот раз, организовать подачу воды по часам, обвинив во всем своих принципиальных оппонентов.
После такого отключения под стенами Киевсовета появятся манифестанты, клеймящие позором тех, кто не выделил денег. Перепуганный Киевсовет проголосует за выделение средств в двойном размере. В итоге, и «черновецкие» заработают больше, и оппонентов дискредитируют.
Как бороться с таким наглым шантажом, я не знаю. Я не политтехнолог. Я просто хочу, что бы киевляне понимали, что происходит на самом деле. И что будет происходить. Предполагаю, что выбив очередные миллионы под страхом отключения воды, Черновецкий возьмется, вероятно, за стоимость проезда в общественном транспорте, угрожая, голосами зависящих от него людей, остановить метро или, например, маршрутки. Так может продолжаться до тех пор, пока мы вместе его не остановим.
В Києві відкрилась виставка старійшини українського вишивання
27-08-2008 17:14
В останні дні серпня в музеї Івана Гончара (м. Київ, вул. Мазепи, 29) відкрилася виставка відомої української майстрині-вишивальниці та дослідниці вишивки Олени Кулич-Стахурської. Авторці – 82 роки, але вона продовжує працювати не лише як рукодільниця, а й як дослідник. Адже саме в цьому році вийшло друком друге видання книги „Мистецтво української вишивки”, яку підготувала дослідниця. Якщо в першому виданні опрацьовано приблизно 100 різноманітних швів, які використовуються в Україні, то в новій версії понад 150.
Що стосується самих робіт художниці, то вона створила їх близько 100. Вони експонувалися в багатьох країнах, в тому числі в Канаді і в США. На виставці в Києві представлено приблизно 60 робіт – це переважно одяг, рушники, серветки.
Ми звикли відносити вишивку на одязі та інших предметах вжитку до декоративного мистецтва, таким чином ніби підкреслюючи, що головне в цих роботах зовнішнє – краса, барви, а насправді усі зображення на посуді, одязі, спорудах носили ритуальний характер. Вони були оберегами українців і сьогодні мистецтво Олени Кулич-Стахурської, як і інших майстрів, залишається своєрідним оберегом нації.
На жаль, далеко не в кожному українському домі сьогодні є такі традиційні обереги, і тому, поки держава і громадяни займаються відродженням народного мистецтва, саме такі виставки стають оберегами для цілого міста, цілої країни.
На відкритті виставки і я, і інші закликали підтримувати українську національну культуру, бувати на таких виставках, але, на жаль, журналістів, які могли б розповсюдити цю думку в ЗМІ, на відкритті майже не було.
Отже, швидше за все, людей на виставці буде не багато, і кожен, завітавши туди, матиме можливість вдоволь намилуватися виставкою.
Особливо раджу виставку тим, хто сам займається гаптуванням. В ексозиції чимало цікавих зразків використання різних технік. Тут можна придбати і своєрідну енциклопедію вішивки - книгу Олени Кулич-Стахурської „Мистецтво української вишивки”.
комментарии: 27
понравилось!
вверх^
к полной версии
В останні дні серпня в музеї Івана Гончара (м. Київ, вул. Мазепи, 29) відкрилася виставка відомої української майстрині-вишивальниці та дослідниці вишивки Олени Кулич-Стахурської. Авторці – 82 роки, але вона продовжує працювати не лише як рукодільниця, а й як дослідник. Адже саме в цьому році вийшло друком друге видання книги „Мистецтво української вишивки”, яку підготувала дослідниця. Якщо в першому виданні опрацьовано приблизно 100 різноманітних швів, які використовуються в Україні, то в новій версії понад 150.
Що стосується самих робіт художниці, то вона створила їх близько 100. Вони експонувалися в багатьох країнах, в тому числі в Канаді і в США. На виставці в Києві представлено приблизно 60 робіт – це переважно одяг, рушники, серветки.
Ми звикли відносити вишивку на одязі та інших предметах вжитку до декоративного мистецтва, таким чином ніби підкреслюючи, що головне в цих роботах зовнішнє – краса, барви, а насправді усі зображення на посуді, одязі, спорудах носили ритуальний характер. Вони були оберегами українців і сьогодні мистецтво Олени Кулич-Стахурської, як і інших майстрів, залишається своєрідним оберегом нації.
На жаль, далеко не в кожному українському домі сьогодні є такі традиційні обереги, і тому, поки держава і громадяни займаються відродженням народного мистецтва, саме такі виставки стають оберегами для цілого міста, цілої країни.
На відкритті виставки і я, і інші закликали підтримувати українську національну культуру, бувати на таких виставках, але, на жаль, журналістів, які могли б розповсюдити цю думку в ЗМІ, на відкритті майже не було.
Отже, швидше за все, людей на виставці буде не багато, і кожен, завітавши туди, матиме можливість вдоволь намилуватися виставкою.
Особливо раджу виставку тим, хто сам займається гаптуванням. В ексозиції чимало цікавих зразків використання різних технік. Тут можна придбати і своєрідну енциклопедію вішивки - книгу Олени Кулич-Стахурської „Мистецтво української вишивки”.
Історія з прапором
23-08-2008 16:00
Місяць тому, 24 липня, Київ святкував День Прапора. Це було восьме святкування цього столичного свята. Воно приурочено до річниці офіційного підняття прапора у Києві. На загально національному рівні свято дещо штучне, тому що воно ніяк не пов"язане ні з чим історично. просто передує Дню незалежності. Ось, що я відкоментував місяць тому про Київський День рпрапора:
Сегодня 8 лет. как в Киевепразднуют – День флага. В основе праздника положены события, связанные с Киевсоветом, поэтому и решил о них напомнить.
Я помню тот день, хоть я и не был тогда депутатом Киевсовета. Весь Киев только и говорил о беспрецедентном поступке столичных депутатов, осмелившихся более чем за год до провозглашения Независимости 24 июля 1990 года поднять над мэрией сине-желтый флаг, который в то время коммунистической властью воспринимался как вражеский и преступный.
Через несколько месяцев в борьбу с властью вступили студенты, объявившие голодовку протеста…
Тогда, летом 1990 года я был уверен, что флаг подняли по решению Киевсовета. Теперь точно знаю, Киевсовет такого решения не принимал – решение было принято Президиумом, который, как известно, состоит далеко не из всех депутатов. В нынешнем Киевсовете членов Президиума около 20 (тогда было явно меньше) и это значит, что решение Президиума может быть принято 11 голосами. Вот такая небольшая группа людей, оказывается, и могла решить столь важный вопрос. Любопытно, что руководил процессом не председатель Киевсовета, а исполняющий обязанности - Александр Мосиюк.
Что касается самого флага, его двуцветности, присутствие синего и желтого, и именно в том порядке, в каком они есть сейчас - вопрос не такой уж и однозначный. В Средние века традиции флагов (в нашем понимании) не было, и, конечно же, ни у Князей Киевских, ни у гетьманов казацких такого стяга, как нынешний украинский, тоже не было и быть не могло. Да и нет государств, чьим флагам было по 1000 или 500 лет.
С 1917, в постимперский период достаточно много спорили о флаге Независимой Украины, но тогда в 20-ых творцы украинской государственности тоже не пришли к однозначному решению. УНР подняла желто-голубой флаг, Гетманщина – сине-желтый в центре - золотым трехзубцем с крестом, Директория утвердила сине-желтый флаг с трезубом, но без креста.
В 1990 году особенно рассуждать и взвешивать, каким должен быть флаг, времени не было, иначе процесс затруднился бы на годы, также как и с конституцией, гривной, гимном и большим гербом, поэтому был поднят наиболее актуальный протестный украинский символ.
Хотя лично я в то время на лацкане своего пиджака носил красно-черный флаг и был уверен, что именно такой флаг должен быть у Украины. Сейчас, у меня несколько иная позиция. Я уверен, что дискуссия о том, каким должен быть украинский флаг не завершена. По-моему мнению он должен состоять обязательно из 3 частей, потому что равенство двух частей во флаге очень напоминает мне не выгодную для страны политическую ситуацию с равенством, так называемых, оранжевых и сине-голубых сил, при котором, победа одному из лагерей достается либо предательством, либо перевесом в 1%.
Когда я говорю о трех элементах, то это вовсе не означает, что нужно добавить третий цвет, хотя и белый и красный часто использовались в отечественных флагах и гербах разного уровня и разных времен. Третьим элементом может быть трезубец, если он будет признан обязательной частью государственного флага.
Вообще же визуально очень гармоничным является президентский флаг: на синем квадратном поле трезубец, а само поле окантовано желтой линией. Может, именно потому, что флаг Президента гармоничен и сбалансирован, президентская власть в Украине проявляет устойчивую тенденцию к укреплению, несмотря на разные парламенты и конституции.
Именно этой тенденции я желаю всей Украине.
Сьогодні це свято, яке відбулося на Майдані, виглядає, як суто Президентське. Людей зібралась з 1000. Але діти, яким вручили паспорти, запам2ятають його назавжди. як і Черновецький, що йому сьогодні увечорі Ющенко вручить орден Ярослава Мудрого.
До речі, в мене є версія прапора Києва. якось напишу і про неї... Зі святом!!!
комментарии: 9
понравилось!
вверх^
к полной версии
Місяць тому, 24 липня, Київ святкував День Прапора. Це було восьме святкування цього столичного свята. Воно приурочено до річниці офіційного підняття прапора у Києві. На загально національному рівні свято дещо штучне, тому що воно ніяк не пов"язане ні з чим історично. просто передує Дню незалежності. Ось, що я відкоментував місяць тому про Київський День рпрапора:
Сегодня 8 лет. как в Киевепразднуют – День флага. В основе праздника положены события, связанные с Киевсоветом, поэтому и решил о них напомнить.
Я помню тот день, хоть я и не был тогда депутатом Киевсовета. Весь Киев только и говорил о беспрецедентном поступке столичных депутатов, осмелившихся более чем за год до провозглашения Независимости 24 июля 1990 года поднять над мэрией сине-желтый флаг, который в то время коммунистической властью воспринимался как вражеский и преступный.
Через несколько месяцев в борьбу с властью вступили студенты, объявившие голодовку протеста…
Тогда, летом 1990 года я был уверен, что флаг подняли по решению Киевсовета. Теперь точно знаю, Киевсовет такого решения не принимал – решение было принято Президиумом, который, как известно, состоит далеко не из всех депутатов. В нынешнем Киевсовете членов Президиума около 20 (тогда было явно меньше) и это значит, что решение Президиума может быть принято 11 голосами. Вот такая небольшая группа людей, оказывается, и могла решить столь важный вопрос. Любопытно, что руководил процессом не председатель Киевсовета, а исполняющий обязанности - Александр Мосиюк.
Что касается самого флага, его двуцветности, присутствие синего и желтого, и именно в том порядке, в каком они есть сейчас - вопрос не такой уж и однозначный. В Средние века традиции флагов (в нашем понимании) не было, и, конечно же, ни у Князей Киевских, ни у гетьманов казацких такого стяга, как нынешний украинский, тоже не было и быть не могло. Да и нет государств, чьим флагам было по 1000 или 500 лет.
С 1917, в постимперский период достаточно много спорили о флаге Независимой Украины, но тогда в 20-ых творцы украинской государственности тоже не пришли к однозначному решению. УНР подняла желто-голубой флаг, Гетманщина – сине-желтый в центре - золотым трехзубцем с крестом, Директория утвердила сине-желтый флаг с трезубом, но без креста.
В 1990 году особенно рассуждать и взвешивать, каким должен быть флаг, времени не было, иначе процесс затруднился бы на годы, также как и с конституцией, гривной, гимном и большим гербом, поэтому был поднят наиболее актуальный протестный украинский символ.
Хотя лично я в то время на лацкане своего пиджака носил красно-черный флаг и был уверен, что именно такой флаг должен быть у Украины. Сейчас, у меня несколько иная позиция. Я уверен, что дискуссия о том, каким должен быть украинский флаг не завершена. По-моему мнению он должен состоять обязательно из 3 частей, потому что равенство двух частей во флаге очень напоминает мне не выгодную для страны политическую ситуацию с равенством, так называемых, оранжевых и сине-голубых сил, при котором, победа одному из лагерей достается либо предательством, либо перевесом в 1%.
Когда я говорю о трех элементах, то это вовсе не означает, что нужно добавить третий цвет, хотя и белый и красный часто использовались в отечественных флагах и гербах разного уровня и разных времен. Третьим элементом может быть трезубец, если он будет признан обязательной частью государственного флага.
Вообще же визуально очень гармоничным является президентский флаг: на синем квадратном поле трезубец, а само поле окантовано желтой линией. Может, именно потому, что флаг Президента гармоничен и сбалансирован, президентская власть в Украине проявляет устойчивую тенденцию к укреплению, несмотря на разные парламенты и конституции.
Именно этой тенденции я желаю всей Украине.
Сьогодні це свято, яке відбулося на Майдані, виглядає, як суто Президентське. Людей зібралась з 1000. Але діти, яким вручили паспорти, запам2ятають його назавжди. як і Черновецький, що йому сьогодні увечорі Ющенко вручить орден Ярослава Мудрого.
До речі, в мене є версія прапора Києва. якось напишу і про неї... Зі святом!!!
Свій Китай з’явився на Андріївському узвозі
22-08-2008 16:19
Сьогодні одного безликого пана роздратувало, що на моєму блозі згадіється про мене. Це, звичайно, соромно, писати в своєму щоденнику про себе. Але не всім, я не соромлюсь того, що роблю і того, що думаю...
Я поставив матеріал, який знайшов про відкриття однієї виставки. Тепер знайшов і про іншу виставку, де я був. І теж зі згадкою про мене. Уявляю, як розсвірепіє мій шановний анонім, але.... Ну буваю я на виставках... І за годину йду в Музей І.Гончара на одну з виставок... А потім, можливо, і на премьеру фільма "Владика Андрій". І теж або напишу, або поставлю те, що інші напишуть... Вибачайте...
Свій Китай з’явився на Андріївському узвозі
Популярність китайської теми – не дивина, адже і Олімпіада в Пекіні, і економічний зріст цієї країни підносить її в очах європейців. Вчора в галереї «Карась» відкрилась виставка присвячена Китаю – «Китай на завжди».
В галереї розмістили близько десяти картин різних художників і кожній з них показав своє бачення далекої країни, серед них Олександр Гнілицький, Ілля Чічкан, Маша Шубіна, Микола Масенко, Влада Ралко, Ігор Гусєв, Віктор Щербак, Сергій Кузнєцов.
Звичайно, у кожного майстра свійп огляд, але вся експозиція в поєднанні з китайською їжею, яку подавали на презентація, викликала почуття невеликої подорожі до Китаю.
На презентацію прийшли відомі художники, діячи мистецтва та мистецтвознавці. Також завітав на відкриття експозиції голова комісії Київради з питань культури та туризму, письменник Олександр Бригинець. «Я дуже люблю мандрувати Сходом, в тому числі і Китай, - розповів нам О. Бригинець. - Це країна з глибокою філософією і розказати про неї дуже важко. Дивовижно, що виставка, яка складається з декількох картин, розповіла про Китай більше, ніж великі путівники. Вітаю галерею «Карась» з таким чудовим проектом».
[700x525]
комментарии: 11
понравилось!
вверх^
к полной версии
Сьогодні одного безликого пана роздратувало, що на моєму блозі згадіється про мене. Це, звичайно, соромно, писати в своєму щоденнику про себе. Але не всім, я не соромлюсь того, що роблю і того, що думаю...
Я поставив матеріал, який знайшов про відкриття однієї виставки. Тепер знайшов і про іншу виставку, де я був. І теж зі згадкою про мене. Уявляю, як розсвірепіє мій шановний анонім, але.... Ну буваю я на виставках... І за годину йду в Музей І.Гончара на одну з виставок... А потім, можливо, і на премьеру фільма "Владика Андрій". І теж або напишу, або поставлю те, що інші напишуть... Вибачайте...
Свій Китай з’явився на Андріївському узвозі
Популярність китайської теми – не дивина, адже і Олімпіада в Пекіні, і економічний зріст цієї країни підносить її в очах європейців. Вчора в галереї «Карась» відкрилась виставка присвячена Китаю – «Китай на завжди».
В галереї розмістили близько десяти картин різних художників і кожній з них показав своє бачення далекої країни, серед них Олександр Гнілицький, Ілля Чічкан, Маша Шубіна, Микола Масенко, Влада Ралко, Ігор Гусєв, Віктор Щербак, Сергій Кузнєцов.
Звичайно, у кожного майстра свійп огляд, але вся експозиція в поєднанні з китайською їжею, яку подавали на презентація, викликала почуття невеликої подорожі до Китаю.
На презентацію прийшли відомі художники, діячи мистецтва та мистецтвознавці. Також завітав на відкриття експозиції голова комісії Київради з питань культури та туризму, письменник Олександр Бригинець. «Я дуже люблю мандрувати Сходом, в тому числі і Китай, - розповів нам О. Бригинець. - Це країна з глибокою філософією і розказати про неї дуже важко. Дивовижно, що виставка, яка складається з декількох картин, розповіла про Китай більше, ніж великі путівники. Вітаю галерею «Карась» з таким чудовим проектом».
[700x525]
Як мене папараци піймали
22-08-2008 12:03
[700x525]
Ось, що сьогодні прочитав на одному з порталів:
Поживанов і Бригинець привітали львівського художника
Вчора в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка українського художника Михайло Демцю «Маестро». Львівський художник наразі є дуже популярним не лише в України, а й за кордоном, цього року в нього пройшло три іноземні виставки – дві у Франції, одна – у Німеччині.
Крім того, Михайло Демцю співпрацює з відомою фірмою, виробником порцеляни, «Розенталь», з якою свого часу співпрацювали такі відомі майстри, як Далі, Вазареллі, Воргол та інші. До речі, деякі порцелянські роботи художника також можна побачити на виставці, але, звичайно, картин експонується набагато більше, вони займають майже три зали.
На відкриті виставки пришли друзі та колеги художника, а тако ж політики: голова госкомрезерву Михайло Пожванов та голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. Поживанов - палкий колекціонер і декілька картин Демцю є в цього колекції. Олександр Бригинець відмітив, що саме такі картини потрібні Україні, де є буйство кольорів та яскрава сила.
Виставка буде діяти до кінця вересня.
Від себе: картин десь 50, залів вони займають не 3, а 5. Роботи переважно останнього року... Якщо трапляються давніші, то ані буйства фарб. ані енергії, плястика - зовсім інша. Певно, у житті художника щось відбулося.
окрім того, дякую авторові за фото. Одне зі мною мені подобається.
Буде час - заходьте на виставку!!!!!!!!
комментарии: 17
понравилось!
вверх^
к полной версии
[700x525]Ось, що сьогодні прочитав на одному з порталів:
Поживанов і Бригинець привітали львівського художника
Вчора в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка українського художника Михайло Демцю «Маестро». Львівський художник наразі є дуже популярним не лише в України, а й за кордоном, цього року в нього пройшло три іноземні виставки – дві у Франції, одна – у Німеччині.
Крім того, Михайло Демцю співпрацює з відомою фірмою, виробником порцеляни, «Розенталь», з якою свого часу співпрацювали такі відомі майстри, як Далі, Вазареллі, Воргол та інші. До речі, деякі порцелянські роботи художника також можна побачити на виставці, але, звичайно, картин експонується набагато більше, вони займають майже три зали.
На відкриті виставки пришли друзі та колеги художника, а тако ж політики: голова госкомрезерву Михайло Пожванов та голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. Поживанов - палкий колекціонер і декілька картин Демцю є в цього колекції. Олександр Бригинець відмітив, що саме такі картини потрібні Україні, де є буйство кольорів та яскрава сила.
Виставка буде діяти до кінця вересня.
Від себе: картин десь 50, залів вони займають не 3, а 5. Роботи переважно останнього року... Якщо трапляються давніші, то ані буйства фарб. ані енергії, плястика - зовсім інша. Певно, у житті художника щось відбулося.
окрім того, дякую авторові за фото. Одне зі мною мені подобається.
Буде час - заходьте на виставку!!!!!!!!
Мудрійшини України -Брюховецький, Вакарчук, Олійник,-визнали мудрість Черновецького
20-08-2008 17:28
Ось вже справді сенсація дня: Черновецького офіційно визнали Мудрим. І це не жарт опозиція, і не оди депутатів його власного блоку, а справжній Указ.
Певно, мудрі люди хотіли трошки посмішити киян перед Днем Незалежності. І це їм вдалося. Велика частина киян сьогодні глибоко і від всієї душі сміятимуться і над Президентом, і над його Секретаріатом, що готував Указ, яким відзначено Леоніда Черноцевецького орденом Ярослава Мудрого за мудрість в управлінні Києвом.
Місто буквально гине від бездарного керівництва, а комусь це видається „мудрим”. Але з Президентом і Секретаріатом все ясно: у них є стратегічне політичне завдання підгодувати пряниками Черновецького, сподіваючись, що він на Президентських виборах підтримає потрібного кандидата.
Але мене, як киянина (не як радника прем’єр-міністра, не як голову комісії Київради з питань культури та туризму), як людину, на очах якої знищують пам’ятники історії та культури в Києві, зносять корпус Національного художнього музею на Інститутській 3, закривають значущі книжкові магазини, цікавить думка Комісії державних нагород та геральдики, щодо такого „мудрого” нагородження. Невже, знаний професор і президент "Могиляки" В’ячеслав Брюховецький, професор і міністр освіти Іван Вакарчук, лідер фракції НУНС у Верховній Раді В’ячеслав Кириленко, класик української поезії Борис Олійник та інші люди, що по праву вважаються гордістю нації, підтримали це нагородження?
До яких тортур треба вдатися, щоб совість нації визнала Черновецького мудрістю нації? Чи може комісія існує суто формально, для галочки, і з її думкою ніхто не рахується?
Пам’ятаю короткий період, коли Микола Томенко в першому Кабміні Юлії Тимошенко та Іван Васюник в першому Секретаріаті Ющенко намагалися зробити процес нагородження максимально публічним і наближеним до громадськості. Тоді кілька місяців нагороджень фактично не було, а зараз сам Васюник, нажаль, як заступник голови комісії з державних нагород, підтримує це та інші дивні нагородження. Що сталося з інтелектом нації? Світ перевернувся? Військові нагороди отримають люди, які ніколи не служили в Українській армії, найвищі відзнаки отримають ті, кого Ющенко ще вчора називав злочинцеями, Кіркоров стає народним артистом України, а Льону Космоса визнають мудрим. Здається, я збожеволів. Чи може все ж таки не я?
комментарии: 19
понравилось!
вверх^
к полной версии
Ось вже справді сенсація дня: Черновецького офіційно визнали Мудрим. І це не жарт опозиція, і не оди депутатів його власного блоку, а справжній Указ.
Певно, мудрі люди хотіли трошки посмішити киян перед Днем Незалежності. І це їм вдалося. Велика частина киян сьогодні глибоко і від всієї душі сміятимуться і над Президентом, і над його Секретаріатом, що готував Указ, яким відзначено Леоніда Черноцевецького орденом Ярослава Мудрого за мудрість в управлінні Києвом.
Місто буквально гине від бездарного керівництва, а комусь це видається „мудрим”. Але з Президентом і Секретаріатом все ясно: у них є стратегічне політичне завдання підгодувати пряниками Черновецького, сподіваючись, що він на Президентських виборах підтримає потрібного кандидата.
Але мене, як киянина (не як радника прем’єр-міністра, не як голову комісії Київради з питань культури та туризму), як людину, на очах якої знищують пам’ятники історії та культури в Києві, зносять корпус Національного художнього музею на Інститутській 3, закривають значущі книжкові магазини, цікавить думка Комісії державних нагород та геральдики, щодо такого „мудрого” нагородження. Невже, знаний професор і президент "Могиляки" В’ячеслав Брюховецький, професор і міністр освіти Іван Вакарчук, лідер фракції НУНС у Верховній Раді В’ячеслав Кириленко, класик української поезії Борис Олійник та інші люди, що по праву вважаються гордістю нації, підтримали це нагородження?
До яких тортур треба вдатися, щоб совість нації визнала Черновецького мудрістю нації? Чи може комісія існує суто формально, для галочки, і з її думкою ніхто не рахується?
Пам’ятаю короткий період, коли Микола Томенко в першому Кабміні Юлії Тимошенко та Іван Васюник в першому Секретаріаті Ющенко намагалися зробити процес нагородження максимально публічним і наближеним до громадськості. Тоді кілька місяців нагороджень фактично не було, а зараз сам Васюник, нажаль, як заступник голови комісії з державних нагород, підтримує це та інші дивні нагородження. Що сталося з інтелектом нації? Світ перевернувся? Військові нагороди отримають люди, які ніколи не служили в Українській армії, найвищі відзнаки отримають ті, кого Ющенко ще вчора називав злочинцеями, Кіркоров стає народним артистом України, а Льону Космоса визнають мудрим. Здається, я збожеволів. Чи може все ж таки не я?