як сказавла мама , зайшовши до кімнати "що за мінімалізм, поверни хоч щось на стіни"
люблю коли стає просторіші, свіжіше. якою б активністю це не називали.
Хороше
і скоро буде зовсім-зовсім тепло ;)
деякі люди нагадують птахів. я їх дуже люблю
деякі тварин, переважно котів
деякі нікого не нагадують. певно просто люди.
про-гу-лян-ки
хочеться щось написати
б.ю себе по пальцям рукам голові
і йду спати
Хочеться дуже багато усього
робити . писати
ще бозна чого
хочееться зі спокійною совістю забити на навчання і не мотати собі і далі нерви які і без того нє в полнам парядкє
кілька методик остаточно мене впевнили у тому, що я жахлива індивідуаліста, егоїска з авторитарними схильностями,
надзвичайно низьким самоконтролем, що чрєвато непередбачуваною і некерованою поведінкою. і все це підкріплюється легкість у ставновленні контактів, стресостійкістю - стенічним типом. аа, ну да, як забула, все це увінчано різкістю у спілкуванні, жорсткістю, жорстокістю і чоловічим типом статево-рольової поведінки, що вийшла не тільки за межі норми, а і акцентуації. я вирастіл сібє мілає малєнькає аткланєніє. ана падрастьот важмужаєт і будім ми щасліва жить вмєстє.
все це супроводжується захисними механізмами сублімації та інтелектуалізації з уходом у фантазії і мрії.
загалом це все те, що мені постійно повторював Люшер, а я намагалася угледіти там сенс життя чи бодай щось нове.
я б сказала що мені від того полегшало, але насправді це весна. бо з приходом тепла усе стає простішим.
отаке от
грустно что-то от всего
а сьогодні снилася змія з лапами яку треба зловити для якогось завдання.
збори схожі на зьомку фільму: лєс і партізани, дєвачкі, що прикидаються метрвими.
і купа книжок, котру я десь взяла і маю занести додому та не розгубити. а двері підїзда фігово відкриваються, і люди з коробками і ліфт відмовляється працювати та я постійно намагаюся умістити всю купу речей у руку. а якісь самовпевнено-голосні дівчата думають, що знають, що робити щоб ліфт працював. тому у мене з.являється можливість залишити натовп і спокійно потягнути ту купу речей сходами.
Снилося, що дуже болять стопи. я не можу на них ставати.
хожу на колінах. люди не зовсім це помічають і дивуються , що я одного зросту з ними стала, від чого іноді мене не впізнають (не приємні мені люди).
а потім я сиджу на ліжку і у мене є годящеся для них виправдання, щоб нікуди не йти з цими людьми: у мене болять і стопи і тепер коліна "натерті"
Ваши ответы содержат неустранимые противоречия делающие невозможной точною обработку результатов теста. - сказал мне сегодня люшер. он мне всегда что-то недоговаривает (Ожидание, отношение к окpужению *** Пpотивоpечивые pезультаты! *,
Эмоциональная настpоенность к опpеделенному лицу *** Пpотивоpечивые pезультаты! *) С определенным лицом у него вообще редкоскладывалось. не уж то все лица такие неопределенные.
вообще, сегодня окончательно пришел к выводу, что либо здесь все правильно либо слишком уж неправильно. так как в первом я не смогу убедить даже себя, прийдется признатся во втором. вторым було то, что я загоняю себя в глухой угол.
выдержки:
Чувствует, что взаимодействие с другими измотало его
желание распоряжаться своей судьбой
Свою неуверенность компенсирует повышенной возбудимостью.
Затронутое честолюбие.
Надеется, что как по мановению волшебной палочки, реализуются его
потребности в безопасности, идиллической гармонии. Часто мечтает, забыв
обо всем.
Уход в идиллию.
Стремление к изнеженности и жалость к себе.
Стремится к
разрядке в идиллически гармоничных отношениях. Считает, что только они
могут дать ему возможность почувствовать удовлетворенность. Но такие
отношения всего лишь результат его иллюзий.
Психопатологически: страх перед разочарованием, депрессивное состояние.
Психогенные мотивы: страх перед внутренним одиночеством, иллюзорное
ожидание блага, счастья.
Командование сердечной чувственностью.
Настойчиво стремясь к самоутверждению, не хочет поддерживать связи,
воспринимаемые как зависимость.
Торможение сердечной чувственности.
Противится сердечной привязанности, чувствует себя непонятым, скрывает
свою восприимчивость, уклоняется от постоянной связи.
Поиск опоры в неудавшейся любви.
Не хочет поддерживать связь, которая его не удовлетворяет. Однако,
боясь пустоты одиночества, не порывает с ней, нуждаясь в ней как в опоре.
Психопатологически: страх перед разочарованием, депрессивная оборона.
Психогенные мотивы: иллюзорное ожидание блага
неудовлетворенное притязание на собственную силу
наиболее встречаемые слова: честолюбив, депресивен
диагноз: иллюзорное благо
домашние задание: откопать себя из этой ямы
постійно голодна
часом страждаю приступами нарцисизму
зараз жахливо втомлена
Коли мені перестане снитися чотрі-що?
ображатися на свої сни. ревнувати до власних снів
та дайте ж поспати
багато усього у голові
іноді бувають вечори ,коли майже на кожну фразу відповідь починається: "я про це сьогодні думала, ..."
про тих, кого люблю і про тих, кого ще любитиму. про те , що дуже багато болючих речей. і про те, що ж робити з тим, що не розуміємо один одного повністю і до кінця, що не знаємо усього і достеменно. а потім як нестає людини, Що ж з цим робити? * боюся цих думок*
і просто по те що буде. бо скільки ж усього хочеться.хоча б морозива і весни
і так багато-багато всього
але починала це писати ще з тим розумінням, що це той момент коли гарно-гарно, бо тіхто не переймає. і все добре
але за ці сім рядків встигла жахливо себе засмутити. про деякі речі нетреба думати "уголос"
головне я не знаю, на біса, я це сюди друкувала
Колись ти мені набриднеш і я перестану постійно на тебе озиратися.
я не знаю, що це за зміщена активність, але її масштаби мене лякають.
чисто. усьюди має бути чисто
ббр
|
Сидить старий на рибі і вихаховує площу її серця і вираховує об.єм її крові і вираховує діаметр її зіниць. і вираховує. вираховує. вираховує |
 [200x267] |
|
Листя відбите в снігу руки і ноги відбиті в снігу
пазли відбиті в асфальті. в головах. голови на асфальті, в асфальті з асфальту як вдитинстві коли переступали плитки на дорозі |
|
|
янголи сифілітики дивляться один на одного і вони ніколи не чули про діаметр ока |
 [200x267] |
|
дерево, що нескидає листя. листя що померло, але не падає, бо за життя не вірило у силу тяжіння. кожному ж своє |
 [180x240] |
| а дерева усюди. "дерева вони завжди прекрасні", - сказала колись людина, котра можливо теж була деревом. |  [250x188] |
|
і світло десь за темрявою у двох шпаринах і маленький хлопчик |
 [200x267] |
[370x278]
...
Добраніч.
Вчуся морального стрептизу
головне непроґавити, де він переходить у збочену пошлість
Ловлю себе на тому, що мені геть не звично від деяких людей чути звертання на ім.я
*написала це речення і забула взагалі, що щось писала*
а ще так виходить , що якось воно так складається, що частина людей сприймає мене саме такою, якою мені завжди хотілося б бути. і якою я ніколи не буду
колись розвалюся на кілька частин
Мені сьогодні наснилося, що я знайшла свою обручку.
стару, золоту, в свій час знайдену на автобусній зупинці (давно-давно)
вчора наснилося що знайшла шарф. і вранці його знайшла. тільки не там де снилося
а обручку не знайду. шкода її
колись загубила її і через рік знайшла під ліжком
на цей раз, я так розумію, вона десь близько с. Поповичі :)
тепер ніхто у мене не питатиме: "Ти що заміжня?!"
А шкода..))
гарна була. тільки перед тим як загубитися тріснула. чи то тому і тріснула, що загубитися.
повернись
"... а можливо цей рік змінить усе твоє життя"
спасибі тобі, жіночий журнале, я знаю, що змінить.