Чоловік у туфлях сидів у старій компанії
Ну старою її не назовеш, бо деякі дійові особи постійно змінювалися
Своєрідний зал очікування: приходять-йдуть
У його обіймах була якась дівчина
Хто вона така розберемося пізніше
Сьогодні просто вечір
Всі йшли кудись ловлячи сніг руками, головами, ногами
Компанія, що вже частково розбилася на дивні парочки, вимальовувала такі милі синусоїди на снігу
П”яні і щасливі
Друг дитинства з своєю дівчино , з котрою вони таки вдруге зійшлися
Одногрупничок
Чи той хто ним був, поки чоловіка у туфлях таки не поперли з універа
Собутильнікі, гарно знайме дівчисько
І якісь тимчасові обличчя „ залу очікування”
Так вони вбивали вільні години що випадали з конструктивного розкладу життя
Правда , власне той розклад перебував на стадії ембріональногго розвитку
Дим його сигарети плутався у русому волоссі дівчини
А її бички у нього під ногами
Колами ходило пиво
Всі петляли дворами на якусь вписку
Періодично валили когось у кучугури снігу
Знайоме дівчисько падаючи тягло його за собою
Поодинокі бабусі сворилися на шумну не тверезу молодь
А звідки тут сьогодні це дівчисько?
Чоловік у туфлях дивувався її присутності іноді
Звик чути що вона вже у Рівному, Луцьку чи деінде
А вона завжди дивувалася як він умудряється досі лазити у туфлях
Люди розбридалися
Хтось пішов у його шарфі
Чоловік накинув пальо і таки вирішив цієї ночі спокійно посидіти вдома
Знову поперекладати вініл хазяйки
Повигрібати чашки з-під ліжка
Позаносити щось знову у свої записи
Чоловік у капцях сидів на своїй кухні і пускав дим у стелю
Цілями бігали таргани
Таки милі домашні тварини
І пожруть самі і вигулюються самі і під ногами не плутаються
Да і проженуть з квартири небажаних гостей
Вони чудово співіснували
Сидів і грів собі молоко

Вино, пиво заливали порожнечу а чоловік у туфлях все не знав яку істину шукати
на дні стакану
він гнався за тінями
він клеїв на папер слова
слова відпадали і губилися
тіні стоптувалися під ногами
а чоловіка у туфлях душила дитяча радість
він був щасливий
а хто буває задоволений насправді коли отримує чого шукав?
Тоді все є. І таке просте ледь не примітивне
А він гнався
Спотикався
Падав
Іноді підіймався

Чоловік у капцях сидів загорнувшись у якусь кофту
Він дивився на шматок що залишився від новорічного торту
Жодна фібра ніяким чином не жадала його доїдати
Теплий чай і той видавався більш симпатичним
А ще клонило на сон
На вписках навряд колись вдавалося гарно виспатися
Визначена невизначеність загалом задовольняла
Під столом стояла пляшка якоїсь води.
Вона тимчасово заміняла пиво
У дворі вила собака
Любив чоловік у капцях собак
Віддана тварина
Вона не знає мови
І все добіса просто
Вона не бреше
А от люди
Розуміння того, що брехня – це страх не спиняяло іноді від недостовірності сказаного
Закутувався у ковдру і у думки
Ставало так простіше
Календарі брехали що це новий рік
Але він знав , що рік НОВИЙ
Дивним чином знав що деякі речі змінять своє русло
Він того дуже хотів
Чекав
Він шукав своїми очами інших очей
Своїми руками інших рук
Але кімната знову виявлялася порожньою
Куди подіти цю невідповідність
Зима має проходити

Чоловік без капців був вже не там
А якби хоч хтось знав де
Маленький їжак у грудях
Теплий, ще живий, але ж до біса колюча тварь
Тіко місце знаходження голок достеменно невідоме. Чи то вони всередені
Чи таки всі ззовні
Чи то він відчуває весь навколишній світ
Чи то все що навколо лише відчуває його
Лише однобокий вибір „або”
Обхопив ковдру чоловік без капців і розповідав історії стіні
Росповідав про усі свої життя
А їх було добіса
Розповідав усе що міг і навіть чого не пам”ятав
Розповідав здавалося не одну добу
Поки і стіни ледь не почали говорити
Вони шепотіли , шепотіли, шепотіли до чоловіка без капців
Ніби навіть його ж словами
Вони співали
Вони поправляли йому ковдру і ніжили його коли той засинав
Поржніх чашок чаю ставола все більше
Вони заповнювали кімнату як зал очікування
Градусник мовчав
Фізична оболонка не зазнала змін
Але стіни іноді бормотіли все гучніше
Чоловік без капців іноді бува не починав ридати що дитина
„но слёзьі здесь не в моде.стоит деержать породу”

Чоловік у туфлях сидів собі близь однієї невеликою площі,
П”ючи з своєї пластикової
Чувааки ще здається не повернулися з маркету
Чоловік флегматично вивчав усіх перехожих що снували перед ним
На іншій сторіні пробігло таке добре знайоме дівчисько
Не швидко йдучи, вона окидала все взаром
Як завжди палила людей
Думала ще десь залишитися
Та ,видно, викупила чувака, з яким колись засиділися
Алкоголь розширює судини і круг спілкування, -
Повторювала вона не завжди у сух
Чоловік у туфлях сплюнув пд ноги ся
Таки то не завжди повторювалося
А небо тут таки зоряне
Що вони кажууууть?

Наступні півтора дні закрутилися на тому флету і затерлися
Чоловік у капцях знову у себе
Сидить на піввіконні і пускає дим у відкрите вікно
За вінком холодно але його неврові закінчення вже відмовляються то сприймати
Мозок напівпрацює
У кімнаті волає ГрОб
Чому раптом?? А все щось не клеїться з настроєм
Мммм... має прийти за годину якась гєрла
Він знає що не тре вона йому і довго з нею не буде
Але ці перемінні харці бувають йому потрібні, щоб не бути з”їденим зимою заживо
Тепла ковдра і морозне повітря
Ковдра така ж клітчата як і капці
Гламурнєєнько, - любило кказати колись дівчисько
Пластмассовьій мир побидил. .... а в горле сопят комья воспоминаний
Наступив на якогось цуцика м”якого
Хех, дарувала колись його дівчина
Так і не втямила що ніколи не любив він іграшок
Глянув на годинник
Там чи то 6 чи то 8
Подумки послав усе тричі подалі і пішов на на дерев2яні сходи історички
Так, на рідне
На бж
І не пам”ятав у чому чоловік був взутий
І таки коли бував подол щоб там нікого не зустріти? А надто рідко
І таки знову пам”ятав погано
Але всі ці дороги рано чи пізно повертали до його ж тимчасового помешкання
І от чоловік у капцях розгрібав якусь літературу
Розрахунки, виписки, замітки, перерахунки
Хлаам
Цигарки, кава, пиво, цигарки
Радіо періодично відмовляється ловити рідний джем
Аай. Що з нього взяти
Холодне вікно
відчааалює

Загубившись серед людей , чоловік у туфлях спокійно плив своєю течією.
Дзвінок. Телефон. Коротка розмова.
І тепер його шлях мав фініш
Фініш знаходився у півгодинній їзді у вже чи не рідній зйомній хаті
Вирішив поблудити рядами продавців квітів. Нікому не потрібні, а все ж викликали милі асоціації-спогади
На кожному крощі у руки сували таку ж непотрібну рекламу
От він - мегаполіс
Проте навушники дозволяли досить просто абстрогуватися від усього того
Під ногами вода, над головою вода, усе життя – суцільна вода
Чоловік у туфлях любив усю ту воду. А , може, вона була його стихією?
Врешті-решт всі ми вийшли з води, та не всім у неї піти
Мовчки стряхнув з себе сонливу втому
Чоловік у туфлях навіть не знав, хто він сьогодні є
З музикою крок набирав швидкості і спрямованості
Ледь не перевернув поклажі бабусі, що впарювала перехожим періжки
Згадав про пиво
Пару ковтків міцного повертали все на круги своя
Хтось з перехожих курив бі-дішки
Дивний весняний запах
Йшов, весь шлях перебираючи у кишені мєлоч.
Монети сипалися крізь пальці
Підійшло якесь незрозуміле тіло, прохаючи грошей
Хм.. Аскери аскерам не допомога
Загруз у думках-асоціаціях, дорога і люди припинили існування.
Вітрини у новорічних вогнях. А все ж він їх не любив
Ні вогні ні вітрини
У чийомусь вікні грав крематорій
Правильним шляхом йде
А скоро дібрався і до потрібного флету
Там було жарко
Сновигали люди, що після холодної вулищі виглядали кумедно
Якась дівчина сунула йому шоколад
Він був тематичним
Він, здається, знав дівчину. Чи то дівчина скоріше знала його
Схопив під руки двох друзів івитягнув їх на балкон куити
Говорили по чиєсь життя
Усюди спостерігалися певні трабли
На кріслі, підібгавши під ся ноги, сиділо оте дообре знайоме дівчисько
Пила своє міцне. Кілька тіл наспівували чіжа
Здається вона була вже з кимось, чи то просто хтось поряд неї крутився
А хрєн тут що розбереш
Та ще й на тверезу голову
Тож як висновок пішли з другом за вином
Частина людей відсіялася, по колу ходила пляшка вина . ще одна стояла під кріслом
Зацеееееп
Усе поступово згладжувалося і спрощувалося
А також тепліло і світлішало
Все зменшувалася потреба і бажанян повертатися до своїх капців і ковдри з кавою
Усі вони були тут зайві
Люди розходилися, дівчисько теж пропало
І тут починалися багатогодинні дискусії найрізноманітнішої тематики з другом, що переходили у небагатозначну чоловічу розмову за життя і по душам
На ранок знайдеться ще реабілітуюче пиво
І все знову у цось деформується

Сон втік. На сходовій клітці хтось з”ясовував стосунки і не знав наскіко життя за стінкою делеке від тих проблем
Курив через кватирку. Вирішив що немає сенсу кидати палити більш , ніж на 5 днів
Все було путьом
Він не любив надто складних речей
Часто все змішував
Каву з молоком, постіль із знайомством, водку з пивом
Іноді все плутав
Дружбу з симпатією, біле вино з червоним, сон з реальністю
Вимальовувув на якомусь аркуші трикутники
А телефон абонента не відповідав
Вийшов на сходи.
Сидів і палив сірники. Взагалі з дитинства любив запах сіри
Під норгами валялася залишена кимось газета „Крокодил”
Нагадала вона про одну знайому, яку через вроджену блондинистість його свідомість не дуже сприймала
Сигарети закінчилися разом з пельменями
От так і розпізнається час коли пора хапати плащ і їхати до друга у якого теж немає ні сигарет ні хавки. Та разом цей ньюанс переноситься легко і незатійливо
Київ – гарне місто
Та власне киянином він ся не відчуває.
З кишені випила колода карт
А вона що там вже робила??? Минулотижневий привіт від полянських?
Вона нагадала про купе потягу, де речі накштал її вбивають час
З”явилося бажання кудись поїхати
Але воно не дійшло згоди з вактом відсутності грошей на поїздку
Накинув плащ. Чомусь пошкодував що у нього немає капелюха_))
І от чоловік в туфлях бреде вулицею до пивного ларька
Пора вже заявитися на якийсь концерт
А ніс все зрадницько чухався

Малееенька кімната. Чоловік у клітчатих капцях ходить колами. Ходиить-хооодить-хооодить. На столі плями від кави. Порожня чашка.
Хочеться курити але ні ж – кинув
Хочеться стрибнути а на вікні як на зло опинилися грати.
І чи його це голова на плечах??
Останніми днями вона так часто починає боліти
Уткнувся у прокурений шарф. Він висить собі на лампі. Так. Вчора було багацько випито
О небо, це ж ще його дитячий шарф
Пра він зоовсім не старець , щоб так взивати до неба
А скіко всього змінилося
Раз
У кишені дірка
Скіко всього встигло випасти з цієї злощасної правої кишені?? Якби хто пам”ятав. Все життя - суцільний неадекват
Чоловік у капцях накинув ковдру на плечі. Була у нього така звичка. Ходив у ній що сновида
Пішов на кухню за новою кавою і вийшов на сходову клітку
Звідкись іноді виринала думка : чи чоловік він?
Вона не формулювалася жодного разу от тільки людині у капцях треба було постійно це собі доводити
Скільки разів були перебиті його холодні руки??
Закутав їх у ковдру
Сусіди сплять
Завжди вважав їх нікчемними
Хоча і себе не дуж вартісним. Але любив себе. Любив все те що умів неякісно робити
Він вважав що якісного нічого немає в його житті
А от справжнє іноді трапляється
Чи можна від справжнього вимагати щоб воно завжди було ще й якісним?
Хтось голосно ввімкнув телевізор
Новини
Політика
Тьху...!! пішов до квартири
Маленької, двохкімнатної, наповненої найрізноманітнішим мотлохом
Від вже пожовклих газет що невідомо що тут робили до класики зарубіжної літератури
Іноді любив знайти якусь книжку і читати її
Правда вечорами читав не завжди. Частіше у транспорті
Не розумів чому купа людей і всі такі чужі один одному. Хандрить. Постійно хандрить
У хазяйки квартири ціла тумба з вініловими пластинками. Це іноді аж зворушує
А ще не розумів нафіга гудзики пришивати. Чи то чому вони постійно рвуться
Еех
Пнув з досади якусь коробку. Але звідки вона?? Досада, не коробка
Хоча причина могла критися у стані організму який ввечері напередодні піддали спиртуванню
І сьогодні мають теж завалитися друзі
Впав на ліжко.. доовго обітцяв не спати
Утнувся носом у подушку
Вона пахла його подругой
Чоловік без капців все ж заснув
А через кілька годин у дверях зявиться спочатку чорний пакет наповнений двухлітрушками світлого пива а за ним і трое гарних знайомих
Багатьох класифікував гарними знайомими. Слово друг для нього мала мабуть завелику вагу, щоб обтяжувати нею велику кількість людей.
От так проходили алкогольні вечори дискусій, суперечок, якихось відносин
Два други прийшли з своєю гарною знайомою. Вона йому симпатизувала. Оой. Відмахувався, подобалася і все було іноді зоовсім не просто так
А те дівчисько постійно уверталося від нього
А таки гарне було дівчисько
Потім вона його дуже дооовго не бачила. І не розуміла чому. Можливо від того що йому було так простіше?? Їй було не знайти відповідь, як і його
І отак багато чого ще було. Було. В і поза, під час і поза усим
Вічна зимова фрустрація
Скоро НР.
Він заключається у тому що прийнято щось дарувати на що як завжди немає грошей і у тому що нервові клітини будуть масово винищуватися кілька днів.
Масштабні свята мають властивісь затягуватися на декілька днів
Читав різне. Жив багато де
Іноді мріяв про зловісний лужний чайник
А міг і кинути все і поїхати на вихідні додому.
Інше промислове місто країни у кількох годинах потягом від столиці
А ще іноді любив зміновати свідомість не лише алкоголем і і психотропами
Маленький, сумний, риба
Ці слова належали кобейну. І не мали до чоловіка у капцях жодного відношення
Ті тіко йому теж (не) пощастило народитися під тим знаком
А тараканів доморощини у чоловіка в капцях було ще як знайомих – дофігіще
Багато у чому шарив та вже нічого не хотів

Декому то видавалося дивним
Хоча сам факт не містив у собі нічого дивного

не знаю я нічого не знаю_))
продовжую вбивати час хрєнзначим, нервові клітини алкоголем, життя часом
розібралася з подарунками. нєєє.. то подарунком не назоваш
хендмейд призенти
от завжди чогось хочеться. вміти мальвати, писати, грати хоч на чомусь. чо постійно тягне на якусь хрєєнь?_))
о-хо-хо
темно зірок не видно
о-ля-ля
хм..шоколадка
але вечеря на кухні. має скоро бути
"чистили спиртом пищевод. ходили спьяну на войну"
мну на стіну нарешті повісили мій же портрет_))
іноді дивуюся з думок деяких людей. ооом
таак. тре ся кудись приткнути
завжди хотіла малювати..))
так-так-так
тре таки купити самоклеючийся кольоровий папір. і освіжити сірі шпалери. так-так-так
[493x699]

Я лежала на траві і видихала чудний дим у небо
То було тає своєрідне освідчення у коханні. Незрозуміле нікому, навіть мені
Згадувала літо і річчечки у які заходиш босиніж
Початок осені. Лежала і наповнювала теплом кишені
Життя йгшло своїм індеферентним шляхом
Йому було плювати на усе.навіть на відсутність повної присутності його ж самого
Затулив мені очі
А навіщо? Вони і так були закриті. Да і без того нічого вони не бачили
Іноді так люблю припадати до усього вухом. До землі , до грудей, до неба
Простягла руки зловити промінчик
Розплющила очі: стеля, ковдра, плече, подих плутається у волоссі
У ванній біжить вода
Аа..
Відкрима вікно, привітатися з світом інезнайшовши капці побрела на кухню
Десь у її нетрях ховаються гарячі бутерброди_))))

прийшла

ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ:
Сильное возбуждение, тягостные переживания, отношения со средой считает для себя враждебными, возможны аффективные поступки.

ВЫСОКАЯ ТРЕВОЖНОСТЬ.
ЖЕЛАЕМОЕ (ПРОЕЦИРУЕМОЕ) СОСТОЯНИЕ:
Негативное настроение: огорчение и потребность в эмоцилнальной разрядке, отдыхе.
КОНФЛИКТ: ЦЕЛЬ - СРЕДСТВО.


від мну надзвичайно пахне димом багаття, від речей пивом
ще рибою
все це літо
кохане літоооо
різниця тіко у тому що не було у мну сьогодні можливості подзвонити з фразою: алллоу... еее.. мну сьоднє не буде *бла-бла*
хе-х
то не температура за вікном. то не відсутність навчання, майже не особливий стан душі а образ життя - літо_)))
хочеться його бачити
хочеться бачити деяких людей, котрі пропадають з горизонту, іноді просто хоч щось мати. у кишенях, у телефоні, у думках_)))
лііітооо

у голлові б"ють дзвони
*чхаю чхаю чхаю*
і що робити?
лоблю власні думки
обскубую їх
піря поки кидаю під ноги і зараз заповню ним подушки
буду на ній спати
і хай сниться вода
життя заповнене водою
простір заповнений водою
будинки у воді
власна невагомість
світло пливе до тебе
думки пливуть до тебе
погляди пливуть
тя їх п"єш
тя їх ковтаєш

а мені таки снився сон
справжній
один з тих під час яких відркиваєш очі щоб зрозуміти то справді сон?
вперше вже ненаю за скільки часу прокинувшись зрозуміла що виспалася і що відпочила
не нетревкий сон на вписках, не 5-годинний бо іншого немає, не заламуючо нестерпний через кількість випитого напередодні
я таки вже давно забула що таке нормально спати.
гииииииии

іноді у голові циркулюють дивні думки
думки відверто непотрібні
певним чином цікаво чи згадають мну через хрєн зна скіко років люди
років через 20 так
ні
не кажу я про справді гарних друзів. знаю так
не кажу я і про тих , з ким спілкування вичерпується на "привіт-привіт". знаю ні. і то добре. то нормально_))
а ті з ким опинялися (-няємося) в одних кломпаніях.
з ким пересікаємося(-лися) іноді
в голі ніби чотки пальцями перебираються люди
така ся плівка з імен і облич
я ніколи не дізнаюся. і то добре. то правильно_))))))))
але буває добіса цікаво: як ? і ЧОМУ??