Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Художница Lesley Anne Ivory и её кошки



Lesley Anne Ivory (Лесли Энн Ивори) родилась в Bedfordshire, Великобритания.
После изучения текстильного дизайна и типографии она несколько лет проработала преподавателем художественного искусства. Ее первые работы были напечатаны на визитных карточках благотворительного фонда Oxfam. Затем постепенно ее изображения живой природы, но в особенности котов, начали появляться на карточках различного ранга. Ее гравюры с изображениями диких лесов экспонировались в Королевской Академии и ее успешные показы в Chris Beetles Gallery проводились в течение почти 15 лет.
Website
Кошки знаки гороскопа
[показать]
[показать]

зразу вибачаюсь за величезний об*єм - під кат ставити не вмію. і за ідеї теж - тож два роки тому написане))

В вогонь і воду
Яким гарним і сонячним міг би здатись весняний ранок, якби не…
- Давай, блін, збирайся швидко.
- Йди на фіг!
- Агов, красавіца, ти не вдома.
- Ой, Сонь, вибачай, я з Олькою перепутала.
- Вставай, бо мені в школу треба.
- Ну, так, але я не йду.
- Через 40 хвилин моя мамка буде.
- А, ясно. Та ну його. Нікуди не піду. Прогуляю.
- П’ятий раз підряд?
- Ну… Так вроді. Я ще Андрійка покличу, десь разом підем.
- Ну ясно тоді. Сані, а ти їсти будеш?
- Нє, Сонь, ліпше позич п’ятку. Віддам потім якось. Або Андрійко віддасть…
- Чого ти його Андрійком весь час кличеш?
- Ну, я би його сонечком кликала, але то вже зайнято.
В неї кличка Сані, бо її хлопці раніше сонечком кликали. Тепер вона на зірку згасаючу була схожа. Ото ж звідти «sunny» і взялось.
- Всьо, забий мені шось там вроді алібі, я йду Андрійка кликати.
Андрій жив за три дванадцятиквартирки від Соні, а вона, Сані, за три вулиці від Андрія.
- Привіт. Не йду, а ти йдеш? Хочу. Читаєш мої думки! Я? я в Соні. Прийдеш? Коли? За десять хвилин… Я під будинком твоїм почекаю. Не побачать. Я на лавочці буду. Ти знаєш. Тобі теж цьом.
Було вітряно. Ранок був гарним, але холодним, і сонце теж було холодне.
Через три години стало так жарко, що дуже хотілось піти додому і перевдягтись. Але в Ольки вихідний, і вона знов діставати буде. Через таких предків, як Олька, жити на світі нормально не мож було.
- Слухай… В тебе сьогодні всі дома?
- Мама і Валя. І ще Свята приїде напевно.
- А в Святи навчання нема вже?
- Не знаю. Вона така, як ти.
- В смислі?
- Ну, їй по фігу всьо, шо з наукою пов’язано. А що ти хотіла?
- Ну, подумала, в тебе є де ночувати?
- Та є де, але треба спитати дозволу. А ти вже питалась?
- Я поставила ту карточку, що ти мені подарував, а Олька номера не знає, і мене вже чотири дні вдома не було.
- А тобі нічо не зроблять? Ну, за то, шо ти з дому тікаєш?
- Нє-а. Олька привикла вже. А я Святу давно вже не бачила. Може, покликати її з нами потім?
- А що, можна.
І вже за кілька хвилин Сані набирала трохи вже забутий номер.
- Алло. І тобі прівєт. Це Сані. Та не Саня! Догадалась… Ти що робиш? А, ну давай тоді попарся ще трохи, попий чайку, обсохни і подзвониш мені, виберемся десь в місто. Давай.
- Вона питала, чи ти біля мене, але вийшло, ніби я не почула.
- Жарко стало. Тобі не здається?
- Дуже навіть здається.
- І що далі?
- Купи мені морозиво.
Солоденька усмішка і сяючі очі. Потім приголомшливий поцілунок і дикі погляди перехожих.
Вона була щаслива. В неї були друзі, з якими вона могла витримати ніч в хаті, був хлопець, з яким могла прогулювати уроки, і було морозиво, яке «було» вже і на носі, і на курточці, і на сумочці, і якого вже не було.
- Вставай, соня.
- Я не Соня, я – Сані.
- Вставай давай. Будем десь йти.
- Андрій!
- Шо?!
- Куда йти? Ти забув, шо субота – це городи?
- Мам, ну можна хоть нині не йти?
- Не можна. Хочеш – бери Сані з собою.
В машині було душно. Листки на деревах трохи пов’яли. Одяг треба було випрати.
- Там є грушка, сядеш під нею, бо в машині зваришся.
- Хай буде.
Ясно тепер, чого Андрій був зразковим спортсменом. За його роботу йому можна було покласти 15 балів.
- Слухай, сонце, тут зупинка є за горбом, якщо хочеш, можеш поїхати додому.
- Не хочу. Жалко, що тут мережі нема.
- Як нема?! Ходи шукати!
І знову – шалений біг, сяючі очі, і повідомлення про те, що кошти закінчуються. І повні штани кирпатоносого щастя.
- Завтра неділя.
Через чотири хвилини:
- Двадцять третє квітня…
Через три хвилини:
- А ти коли додому збираєшся?
- Не знаю. Не думала.
- Ти взагалі коли свою маму востаннє бачила? Ти якась дуже свавільна стала останнім часом.
- Стала то стала… А мені так добре.
Вони сиділи під грушкою і тихо говорили.
Над їхніми головами виспівували серенади ворони.
- Чекай. Я до Соні подзвоню.
В Соні телефон задзвонив, але потім вона вибила. Дивно. Раніше вона такого не робила. Скинула їй message : «Подзвони, коли звільнишся». Прийшла відповідь : «Не подзвоню».
«Та флаг тобі в зуби!» - злостиво подумала Сані.
Вона по черзі дзвонила до всіх із своєї компанії. Ніхто не брав трубки. Дехто поставив переадресацію.
Вже забувши про злість, вона знов набрала Соню.
- Алло.
Голос зазвучав тихо і трохи тремтів.
- Що сталось? Ви там всі шо, подуріли? Я ні до кого не можу додзвонитись!
- І не додзвонишся найближчих тижнів два.
- Шо сталось?
- Я не можу сказати.
- Блін, шо за понти?
- Ти не скажеш їм?
- Не скажу.
- Точно?
- Не скажу.
- Вони не хочуть з тобою спілкуватись. Вони всі змовились на тебе переадресацію покласти і не говорити з тобою. І вони сказали, що ти – бомжиха.
- Ну, блін, друзі називається! Стоп… А ти зі мною чого говориш? Ну, розказуєш… Вони ж тебе вб’ють!
- Вони про це позавчора домовились. А я тебе вела додому до себе. Вони мене теж з компанії вигнали.
- Як ти? – вже співчутливо запитала Читать далее...

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

О принцах...



[показать]
Ей восемнадцать, опять не спится - читать романы, курить в окно.
Она б и рада отдаться принцу, но принцам, кажется, все равно.
Ей, впрочем, тоже почти что пофиг - июнь не скоро, апрель в цвету.
На кухне медленно стынет кофе. Дожди, часов равномерный стук.

Ей двадцать восемь, чизкейк и пицца, мартини, праздники круглый год.
Она б и рада отдаться принцу, но вечно как-то не до того.
Карьера, фитнесс, чужие сплетни: «А он и, правда, хорош живьем?».
Еще немного - и будет лето, а все, что после, переживем.

Ей тридцать восемь, будильник злится, но спешка, в общем-то, ни к чему.
Она б и рада отдаться принцу, но рядом кот и храпящий муж.
Зарядка, ванна, газета, график, обед: вино и горячий мед.
А лето смотрит из фотографий, хотя казалось, что не пройдет.

Ей сорок восемь, опять не спится, снотворных куча, а толку – ноль.
Она б и рада отдаться принцу, но тут как тут головная боль.
И она носит свой гордый профиль: в постель – сама, из нее – сама.
На кухне медленно стынет кофе, какое лето? – почти зима.

Автор ~Roxann Здесь

Это цитата сообщения La_belle_epoque Оригинальное сообщение

Фотограф Nicolas Evariste



[показать]

[показать]

Продолжение

Это цитата сообщения bonoooooo Оригинальное сообщение

Черно-белые цветы от Jeff O'Neal



Jeff O'Neal

САЙТ АВТОРА
[700x700]

ДАЛЕЕ

Это цитата сообщения Фафик Оригинальное сообщение

David Palumbo



David Palumbo молодой художник из Филадельфии
его блоги (на английском)
http://www.dvpalumbo.com/
http://mypalwalter.blogspot.com/
[показать]
MORE

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Художник Дмитрий Анненков



Анненков Дмитрий родился в 1965 году в г. Москве. Закончил Московский
художественно-промышленный институт им. С. Г. Строганова.
Член Московского Союза художников. Его живописные произведения экспонировались на многих
выставках и хранятся в частных коллекциях и галлереях в России и за рубежом
В настоящее время художник сотрудничает также с галереями Франции, Норвегии и США.
В своем творчестве художник следует лучшим традициям реалистического искусства
как русской так и западноевропейской школы живописи.
Website
[показать]
Норвегия. Ставерн
Gallery

Это цитата сообщения Бета_каротин Оригинальное сообщение

режисер



Якби я була режисером,я б знімала нікому не зрозуміле арт-хаузне кіно
В фільмах би завжди б грав один чи два актори,без гриму і без костюмів. Оголені.
Без хеппі-ендів,без традиційних кліше,без дорогих спецефектів.
Там би не було би нескінченних дублів,без перезйомок.
Я би не кричала "Мотор",не писала б довжелезних сценаріїв ні про що
Я б економила на дублерах,каскадерах та суфлерах
Я би не називала свій фільм,я би просила людей дати фільму назву після його перегляду
В кінотеатрі люди б лежали,пили б Мартіні та нюхали кокс
А я б сиділа ззаді та спостерігала за їх реакцією
Я була б цікавим режисером.
жаль,що мене не приваблює режисура
[266x400]

Это цитата сообщения Rost Оригинальное сообщение

Ссылка, которую должен знать каждый.

http://savefrom.net/

Это не просто очередное дополнение в

, а реально полезная всем ссылка.

Многие часто задают примерно такие вопросы:

• "Как сохранить музыку с ЛиРу?"
• "Как сохранить видео с ЛиРу?"
• "Как скачать видео с YouTube и подобных сайтов?"
• "Как скачать видео с YouTube в высоком качестве?"
• "Как получите прямые ссылки на файлы для их скачки с letitbit.net (без установки шпионских модулей!), filefactory.com, friendlyfiles.net, bitroad.net, shareonall.com, uploading.com, zshare.net, sendspace.com, mediafire.com?"
• "Как скачать видео и музыку с livejournal.com, vkontakte.ru, myspace.com, zaycev.net?"

Много вопросов, не так ли. И всего один ответ:
"Надо использовать сайт "Save From Net"!" ("Сохрани из сети")
А главное, что им очень просто пользоваться! Надо просто добавить "savefrom.net/" перед URL-адресом страницы и нажать "Enter" (такая кнопка на клавиатуре). А сайт вам просто выдаст ссылку на то, что вы хотите! Остаётся только сохранить нужное вам по этой ссылке.

LI 5.09.15

Это цитата сообщения Ryjaya_Sonya Оригинальное сообщение

''Маленький принц'' в иллюстрациях Татьяны Казмирук

 Иллюстратор  Казмирук Татьяна :

"Эмоциональность, движение, тепло и свет Души - состояния,
которые всегда живут в моих работах"... 

[показать]

По словам художницы, прикоснувшись к этой вечной философской сказке, она ощутила бесконечность и протяженность мира и времени на листе бумаги. История-сказка не имеет конца, она продолжается в каждом читателе, который открывает "Маленького принца" в который раз.

Читать далее

Это цитата сообщения october-girl Оригинальное сообщение

Без заголовка



В белой пене цветущих черешен
Перед вами я смело стою.
Бросьте камень в меня,
кто безгрешен,
Кто уверен, что будет в раю.

Светлый гомон оживших
скворешен
Возвестил о пришествии дня.
Бросьте камень в меня,
кто безгрешен,
Кто уверен, что чище меня.

Запах лета тревожен и нежен,
Запах свежей примятой травы.
Бросьте камень в меня,
кто безгрешен.
...Что ж глаза опускаете вы?
(С) Г. Безрукова

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Фотографии. Животный мир



[показать]
Animals

Это цитата сообщения Artnews Оригинальное сообщение

Живопись Joanna Sierko



Joanna Sierko родилась 13 февраля, 1960 г. в Польше.
В 1985 году окончила Факультет Графики Академии Изящных Искусств в Варшаве.
Официальный сайт: http://www.joannasierko.pl/

[показать]

Читать далее...

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Художница =Nachan



=Nachan, художница и графический дизайнер из Италии.
Web site
Акварель
[показать]
Watercolor

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Художник Борис Касьянов



Цитата Agapka
Борис Касьянов - независимый художник из Новосибирска.
kasyanovart.ru
жж
В дополнении к Посту
[488x699]
Коты

Это цитата сообщения beauty_Nikole Оригинальное сообщение

Иллюстратор Philip Straub



Philip Straub очень разносторонний художник, который работает для Electronic Arts и NCSoft в массе проектов ,
создает сложные фантастические иллюстрациии и рисует для детей.
Web site
[показать]
Straub

Это цитата сообщения Ната_ль_я Оригинальное сообщение

Jakab Bogdany



Jakab Bogdany(b. ca. 1660, Eperjes, d. 1724, London) Сайт Сайт

[700x500]

Картины

от і все
лишилось лиш сльози повитирати
і через себе переступити
і все з нової стрінки почати
всього-то-навсього
ха,фігня яка

два маленькі шматочки скла,
такий же за розміром шматок паперу,
моя вія

подарунок на пам*ять
він казав,що любить мої очі

Это цитата сообщения affinity4you Оригинальное сообщение

Художник Jeffrey G. Batchelor



После нескольких лет работы в качестве театрального художника он приобрел себе в арсенал широкий спектр стилей живописи. Но одним из доминантных жанров в своем творчестве он выбирает реализм, в котором прекрасно себя проявляет.
"Я не пользуюсь аэрографом, инструментом зачастую который ценят художники, достигая этим реализма. Я лично предпочитаю глазурь и смешивание, а также тактильную связь с моей работой в мазках.
Концептуально, моя работа варьируется от прямого реализма до сюрреализма, а из прямоугольного плоского полотна в театральные сценические постановки. Я часто работаю с лупой, разграничиваю и обозначаю множество отражений, которые отображает граненный хрусталь - реализм реализма ради."

Часть 1
[показать]
[показать]
Часть 1
+29|4,89Mb...