НАпишіть мені три слова (іменника) і одне дієслово які вам подобаються і близькі і я спробую вас описати щоякнайбільше і точніше.

Яка гра на вашу думку є найважчою?
Я відповім те, як думаю є...
Найважчою грою є життя. Чому? У ньому дається лише одна спроба, якщо помреш, то помреш, а не продовжиш з місця зберігання. По - друге, не можна виключити комп у будь - який момент, коли розумієш, що щось іде не так.
Здається, я обгрунтувала свою думку. Тепер ваша черга, мої друзі...
П.С. Про звичайні ігри можна також писати.

Сьогодні я розмовляла з нашим вчителем етики християнської моралі. Я його загнала у глухий кут. Як? Ось про це я і хочу написати...
У нас в класі є одна така дівчина, яка майже не ходить до школи, бо вона гімнастка і не має на те часу, а є ще одна дівчина, яка просто так не доходить на етику.
Він, тобто вчитель, сказав, що вони, якщо хочуть мати зарах. за семестр мають купити касети для класу. А я в нього запитала: "Хіба це правильно?"Адже виходить, що він бере "хабар". Він задумався і запитав: "Так, що, мені прочсто поставити їй оцінку?" . Тут вже була моя черга думати. "Ні, бо це буде несправедливо на рахунок інших."
Так що робити? Будь - що можна розібрати на добре і погане. Як чинити у таких (тобто всіх) випадках?
Питання залишається відкритим...

Я підписалась на флешмоб "30 днів (до) вдосконалення себе". І сьогодні перший день...
Це завал...Це був суцільний жах!!!
По перше я не наганяла на свою класну керівничку. Це мені скажено зіпсувало нерви. Тепер я вже хочу ще й курити хоча я й не курю(
Маршутки. Я забула, що мені сьогодні на психоло7гію пізніше і мені довелося як скаженій бігти містом щоб встигнути (якщо бачили якусь скажену, що мчиться центром міста і змітає все на своєму шляху - то я=))), а коли добралась, зрозуміла, що помилилась і мені ще ціла година. До речі, це ще й означає, що я була на психології!!!
Цукерок я сьогодні не їла взагалі. Протрималась якось...
Здається так все...

Сьогодні, коли я їхала, побачила метелики. Це навіяло мені песимістичні думки. Раптом подумалося, а що буде якщо він залетить у вікно і не зможе вилетіти.
Мені шкода метелика... Але хто пожаліє мене?!
Метелик рветься до свободи, але йому заважає вікно. Так і мені, я також хочу бути вільною, але мені заважає більшість людей з мого оточення...
Метелик - частинка неба.
Я - грудка земілі...
Його стихія - повітря.
Моя - земля...
Інстинкт і природа несуть його вгору! А я... Я також хочу...Літати!!! Але це - мрії. НА жаль, недосяжні мрії...Проте, я шукаю сили боротися за їхнє здійснення до останього подиху!
Свободу метелику!
Свободу мені...

Це вже не моя ідея щодо слова. На цей раз звернемося до Любка Дереша...
Є два слова "now" i "here". По окремості вони означають "тут" і "зараз" відповідно. А що буде якщо їх сполучити?

"Коли мені вдасться побачити світ як одночасне поєднання чотирьох знаків стихій, мене тут не стане.
- А де тебе стане?
- Now. Here, - я киваю за темний горизонт. - Nowhere
? а от коли я зайшла в ту світлу кімнату, таку свіжу, там на стіні була написана якась фраза... У вас теж були схожі причандали?
- Ну та. Це, так би мовити, місця направленої інтерпретації. Наперед визначено не що, але як ти це бачитимеш. Тамта кімната - місце, де Першознак безпосередньо торкається поверхні твого сприйняття. Це як відбиток пальця Бога - коли ти бачиш Його, ти не можеш продовжувати переконувати себе, буцім бачиш просто чорнильну пляму.
now і here - зараз і тут; nowhere - ніде. ..." (Любко Дереш, "Архе")
І знову подібна історія два слова - по окремості(коли ці два слова ще є тими двома словами, хоч і стоять поруч) їхнє значення зовсім протилежне значенню коли вони разом. Мені здається що десь тут прихований зміст життя людини... Але про це - наступного разу...

[436x699]
Раніше я вважала себе неформалкою(ви розумієте, що я маю на увазі не тільки внутрішній світ)... Потім я трошки виросла і заявила : "Я просто не така як всі!"...
Я і зараз себе вважаю, не такою як інші...
Але у мені прокинулась неймовірна жага до всього готичного. Хоча раніше особливої симпатії до цієї субкультури не проявляла. Зараз мені стало близьким усе це чорне життя... Усі ці чорні погляди на життя.
Я вже звикла до змін... Але всі мої попередні зміни були викликані певними подразниками з навколишнього світу...
Хоча це теж деякої мірою з"явилося не просто так... Це і було викликане моїми змінами.
Готика... Чим вона мене так привабила..?
Напевно чорним кольором, бо моє щастя цієї ж фарби...

Яке слово є найближчим для божевільних... Напевно слово "ніби"!
Це з усіх сторін гарне і незввичне слово.
Чотири букви. Чотири - наймагічніше число, крутіше навіть ніж 7, 13, 69 чи навіть 666.
У цьому слові дві голосні букви і дві приголосні. Тобто, у цьому слові відображається рівновога. Але звернемо увагу на значення. Воно зовсім протилежне.
Щось не сходиться...
Саме цим воно і таке привабливе для божевільних!

Сьогодні в черговий раз перечитувала Дереша, а саме "Трошки пітьми або на краю світу". Там була така річ: "Цієї ночі мені наснився кошмар...У сні я глибоко в собі знав, що ось це і є справжня нечиста сила і з нею жарти погані.
Світло потьмяніло. Атмосфера в присутності жалібниці згустилася до жаркого, виснажливого відчуття тривоги. Я знав, що не зможу сховатися від неї ні у ванні, ні у спальні, ні навіть у шафі. Ця баба прийде і торкнеться мене скрізь. І вона явно збиралася це зробити, але тут я прокинувся. Мене ще довго не полишало відчуття, ніби я от-от відчую її противний, паралізуючий доторк."

До чого я веду... Пропоную поговорити про ваші нічні жахи... Можливо деякі я зможу навіть пояснити!

Вчора я опублікувала 2 тексти.
Як мені шкода, що зрозуміла мене лише одна людина.....
Чомусь усі думають, що я тепер нещасна...
Але це не так!!! Напевно зараз, мені найкраще.
В моєму житті було безліч різних моментів...І щасливих, і не дуже... Але ніколи раніше не було спокою. До недавнього часц. Я знайшла його. А тепер я шукаю сенс самотньості, бо сенс свого життя, принаймі тимчасовий, я вже розкрила.
Я щаслива! я щаслива іншим способом ніж завжди.
Я ніколи не думала, що спокій - це круто. А тепер ця істина відкрилась мені. І я повторю знову - я щаслива! І колір мого щастя - чорний.

horoscopes.rambler.ru/astro...sid=103422

Перше де я знайшла цей гороскоп. Реально цікавий.

Сьогодні в мене день змін. Я змінююсь докорінно. Тут є і свої позитиви й негативи.
Позитив: Я знайшла сенс свого життя(іншими словами "долю") - я приреченна на самотність. І мене вперше це зовсім не гребе!
Негатив: людина, яка до того була моїм ідеалом, перестала тепер бути ним для мене.
[700x574]

Зі мною щось сталося... Мені б хотілося сказати, що це просто короткий напад песимізму... Але тоді я збрешу. І в першу чергу збрешу сама собі...
Я навіть не можу зрозуміти, що було поштовхом до глобальної перебудови мого внутрішнього світу...
Ще два дні тому (хоча чого лукавити, ще вчора вранці і навіть вдень) я була щаслива. Я вважала себе найщасливішою!
А зараз...
А зараз я розумію, що мені ніхто не потрібен. Що я маю бути сама по собі.
Колись я вважала себе романтичною. Колись... але не зараз.
Колись я вважала себе самотньою. Недавно я знайшла того, кого шукала(принаймі я так думала), а зараз я розумію, що це не те. Певно мені напророчено шукати свою долю вічно...
Але тепер я не парюсь тим. Так має бути. Так мені краще...
Єдине, що лишилося від мене минулої - це співчуття метелику...

Лісниці – злі духи, які обирають собі образ дівчини яка подобається якомусь юнакові. Приходить до хлопця, коли йому вдев”яте присниться його кохана і він нікому про це не скаже.Лісниця чіпляється до хлопця до кінця його життя.Якщо лісниця причіпиться до вівчаря, то його вівці будуть пастися повсюди, але завжди приходитимуть назад і ніяка звірина не роздере їх.Якщо Лісниці причіпляться до когось їм потрібно розповідати казки, бо вони страшенно цього не люблять.

віла – жіночий дух, чарівна дівчина з розпущеним волоссям і крилами, одягнена у чарівне плаття: хто відніме у неї плаття, тому вона підкорялася. Віла може літати, як птах, живе у горах та володіє колодізями та озерами (має здатність “зачиняти” воду). Якщо відняти у віли крила, вона втрачає здатність літати і стає звичайною жінкою. Ноги у неї козячі, конячі або віслючі, вона закриває їх довгим білим платтям. До людей, особливо до чоловіків, ставиться приязно, допомагає ображеним та сиротам. Якщо її розгнівати, може жорстоко помститися, навіть вбити поглядом. Віла вміє лікувати, пророкувати смерть, але і сама не безсмертна.

Богинки – у зх.слов. – уособлення нечистої сили у вигляді бридких старих жінок або блідих дівчат, які живуть у печерах, норах, нетрях, на болотах, по байракам.Вони з”являються непоогідними ночами, щоб мучити людей, накладати хворобу(„причину”), викрадати та підміняти дітей, викликати масову загибель худоби.Надійним захистом від богинок вважалася рослина троян – лучна конюшина.

Нічниці (крикси) — злі демонічні істоти, яким народна уява приписувала здатність відбирати у людини, особливо у маленьких дітей, сон. Як втілення душ померлих дівчат, вони з'являлися до того, кому хотіли помститися, або ж до його дітей. Вважалося, що Нічниць можна внести до хати з водою, тому ввечері застерігалися ходити до колодязя. Коли ж вода все-таки вносилася після заходу сонця, рекомендувалося очистити її вогнем, зануривши запалену трісочку. Також, вважалося що Нічниці – це померлі відьми.

Саме так виглядає моя муза...Страшна і нещасна....

Слушать этот музыкальный файл

Чому людина, коли нічого не має - хоче мати все, а коли отримує бажане - їх хочеться більшого, чи, принаймі, іншого..?
Я така ж ...
Це так боляче і страшно!!!!!
Я мала мрію.
Вона здійснилась.
Я була щаслива. Тиждень.
Сьогодні я зрозуміла, що це не те...
І мені стало гірше ніж було.
ЧОМУ?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!?!
За що я винна?

Будь ласка, поясніть, хто знає....

Включи телевізор. Відкрий журнал ( бажано не „Садівнику” чи „Сільський вісник”, хоча... ). Вийди на вулицю і послухай розмови людей. Нащо? Прислухайся, вчитайся або вдивись яке поняття вони найчастіше вживають. Не сумніваюсь, що це буде слово гламур.
Гламур зараз оточує нас з усіх боків. Проникає у кожен міліметр матерії життя. Пронизує кожну навіть найменшу клітинку організму.
ЗАМАХАЛО!!! Замахало все що пов”язане з цим словом, а таких об”єктів дууууже багато. Нам, українцям, людям, які відствають від європейської моди років так на 3 – 5 намагалися привити те, що нам зовсім не потрібне – гламур. На жаль, це вдалося. Дуже навіть швидко і просто. Тепер без слова „гламур” не обходиться ні подія, незалежно від її важливості – чи то світська вечірка, чи то проста розмова двох подруг по телефону. Тепер ми у полоні цього слова. Все стало поділятися на два види: гламурне і негламурне. тепер гламурним може бути будь – що. Гламурний одяг, гламурний макіяж, гламурний телефон, гламурна поведінка, гламурна музика і навіть, що найстрашніше, гламурні неформали...
ФЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Усі ці гламурні штучки тягнуть свої блискучі щупальці до нас, а точніше до нашого мозку, вони хочуть його забрати, бо інакше, мислячи, ми ніколи не приймемо закони цієї ненажерливої і всепоглинаючої істоти.
Хто зі здоровим глуздом добровільно прийме добу отупіння з відкритими обіймами? Так хотілося б сказати, що ніхто... Але... Але ми прийняли.
Що таке гламур? Якщо почитати журнальчики і подивитися телевізор, то там нам скажуть, що це неймовірно модні речі, бажано блискучі і рожеві.
А що це насправді?
Гламур – це доба, коли мізки заміняється пустими брязкальцями і відправляється відпочивати і життя стає вже не театром, а подіумом. Бр-р-р-рррр..... Моторошно стає від цього. З усіх сторін на нас дивляться „красуні” й „красунчики” які тільки те і роблять, що торочать нам: „Гламур – це круто. Будь гламурним. Не грай мозок нічим складнішим, ніж вибором лахів, які завтра треба буде одягнути (останнє речення заскладне для тих людей і зазвичай воно втричі коротше і легшої будови)” . Нам кажуть це, повторюють і знову впихують у вже спухлий від цього маразму мозок. І більшості через деякий час це здається природнім і досить придатним для життя. Це ніби гіпноз. Та чого ніби....Це і є найсправжніший гіпноз! І люди йдуть в магазини і купують, купують, купують гламурний непотріб... і насправді не грають свій мозок нічим важчим...
Коли я бачу цю зграю живих манікенів мене така злоба бере ( особливо коли бачу гламурних неформалів, краще б я була взагалі сліпа... ), я починаю все більше й більше ненавидіти слово, у всіх його лексичних формах, ГЛАМУР.
Люди, прокиньтеся!!! Невже вам справді подобається ця доба беззмістовності? Невже? Та не вірю, що це було прийняте добровільно! НЕ підривайте моєї довіри. Доведіть, що ви є не щось, а хтось!