Что значит разочароваться в людях....

Напевно просто зрозуміти, що вони зовсім нічого не розуміють.....


Ну наприклад:
...як можна хотіти бути психологом, для того, щоб маніпулювати людьми....

...як можна ненавидіти людей загалом, не відокремлюючи певних персон....

...як можна бути таким песимісткою якою я є...

....як можнабрехати і навіть аніхтрохи не зашарітися і не відвести ні на мить погляду...

....як можна бути православною, але цікавитися демонологією....

....нащо рахувати скільки ягід у одному кілограмі полуниць.....

... як можна бути божевільною, але так, щоб інші думали, що ти нормальна....

...як можна зробити так, щоб всі думали, що чудово мене знають, але насправді не знають про мене ані крихти правди ...

...як можна ненавидіти людей, робити їм боляче та гратися їхніми почуттями, але потім плакати під час перегляду мультиків...

Мені здаеться, що в цій розмові є щось таке.....Трошщки філософське....Щоправда не на самому початку, хоча...)

Child Of Darkness ‎(22:16):
и насколько сдала??
Child Of Darkness, note:
я улетаю!!!
ANOLI ‎(22:16):
еще не знаю.......
Child Of Darkness ‎(22:16):
круто...
ANOLI ‎(22:16):
но скорей всего норм
ANOLI ‎(22:17):
кстати, привет
Child Of Darkness ‎(22:17):
моя подруга сдала на 2.......
Child Of Darkness ‎(22:17):
привет)
ANOLI ‎(22:17):
2?
Child Of Darkness ‎(22:17):
ага)
ANOLI ‎(22:17):
как!?!?!
Child Of Darkness ‎(22:17):
тоак.....ей достался дебильный билет
ANOLI ‎(22:18):
но 2 ето круто)
Child Of Darkness ‎(22:18):
ага
ANOLI ‎(22:18):
как жизнь?)
ANOLI ‎(22:18):
http://www.liveinternet.ru/users/end_of_universe/profile/
Child Of Darkness ‎(22:19):
вроде как нормально....вот хочу завтра на Пола Маккартни пойти...но пока не с кем(
ANOLI ‎(22:19):
((
ANOLI ‎(22:19):
зайдеш по ссылке
Child Of Darkness ‎(22:19):
немогу
ANOLI ‎(22:19):
(((
ANOLI ‎(22:20):
что еще интересного в твоей жизни молодой?)))
ANOLI ‎(22:21):
у меня кстати дневник чорного цвета)))
Child Of Darkness ‎(22:21):
ничего...вот пытаюсь уже второй день закончить жизнь самоубийцей) а ты??
ANOLI ‎(22:21):
Да нет живу....
ANOLI ‎(22:21):
Играю свой мозг
ANOLI ‎(22:23):
учусь((
ANOLI ‎(22:23):
остался только один екзамен
ANOLI ‎(22:23):
и я свободна
Child Of Darkness ‎(22:23):
круто
ANOLI ‎(22:23):
=)
ANOLI ‎(22:23):
Но самый тупой остался
ANOLI ‎(22:23):
география
ANOLI ‎(22:23):
усно
ANOLI ‎(22:23):
кстати
ANOLI ‎(22:24):
видела Мишку и Женьку
Child Of Darkness ‎(22:24):
понятно
Child Of Darkness ‎(22:24):
и как они?
ANOLI ‎(22:24):
Живы)
ANOLI ‎(22:24):
Играли в баскет
ANOLI ‎(22:25):
мы с Лесей тоже хотели
ANOLI ‎(22:25):
но там одна дура была
Child Of Darkness ‎(22:25):
понятно)
ANOLI ‎(22:26):
Настя такая...
ANOLI ‎(22:26):
она их хип-хопу учила(((
Child Of Darkness ‎(22:26):
я пошла прыгать с крыши......
ANOLI ‎(22:26):
ННННЕЕЕЕЕЕТТТТ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Child Of Darkness ‎(22:26):
даааааа.......
Child Of Darkness ‎(22:27):
другого выхода нету
ANOLI ‎(22:27):
НЕ ПОКИДАЙ МЕНЯ!!!
Child Of Darkness ‎(22:27):
сорри но придется.....
ANOLI ‎(22:27):
почему?!?!?!
Child Of Darkness ‎(22:28):
просто эта жизнь потеряла для меня всякий смысл.......
ANOLI ‎(22:28):
Для меня тоже...Я во многом розачеровалась
ANOLI ‎(22:28):
но не иду прыгать
ANOLI ‎(22:28):
пока)
Child Of Darkness ‎(22:28):
я тоже......
ANOLI ‎(22:29):
Давай вместе как-то пойдем?А?
Child Of Darkness ‎(22:30):
нет....вместе я не смогу.....а вот одна....это круто....когда я одна я смогу поплакать...а когда я с кем то то я не могу...
ANOLI ‎(22:30):
Но не надо еще прыгать!!!!!!!!
ANOLI ‎(22:30):
РАНО!
Child Of Darkness ‎(22:30):
нет..не рано...как рас.....
ANOLI ‎(22:30):
Мир - ето одно сплошное Г****,но прыгать не надо...
ANOLI ‎(22:31):
Смерть- не выход
ANOLI ‎(22:31):
ето слабость
Child Of Darkness ‎(22:31):
недоживу до 14 лет.....круто......
ANOLI ‎(22:31):
Ето означает, что ты здалась
ANOLI ‎(22:31):
Ето значит, что другие сильнеее
ANOLI ‎(22:31):
Ето означает, что ты проиграла
Child Of Darkness ‎(22:31):
я знаю что надо со всем боротся...но просто ет сил...нет стимула...

І справді, що стається..?
от в мене зараз саме такий період коли здається(а може і не здається), що між реальністю і сному є тісний взаємозв"язок....
Знаєте, це досить моторошно....

Лиш самота...
Нікому не потрібна я...
Лиш мої думки, ідеї
Хтось собі возьме зрідкаююю
Мої слова...Моя манера...
Я...Заледве не війна
Навколо мого світу
В мене. А всім байдуже...
Я це я...
Мої слова...
Хто я?..
Я не я..?
А ти не ти?..
Чи може навпаки....!?
Дивлюся в слід сама собі...
Вони...
І де ж всі ті,
Хто себе звали
Друзями...
Немає...
втікалиююю
Вони ж то бачать -
Я - програла...
та я сама це добре знала...
Але мовчала...
Сподівалась.
На милість клалась...
На чиюсь...
І розчарувалась...
Я зізналась
Лише собі..
І трішечки тобі...
Бажаю трошки часу...
Вазу
З думок своїх складу
й сама і розіб"ю!

Як легко природу людську обіграти...
Щось там сказати і трішки збрехати....
Десь на своєму вперто стояти...
І когось ізрідка в дурнях лишати...
І більш не кохати....
ізрідка літати....
Так шкода, що в мріях...
Так шкода...
Чому я не птах?
Чому я не знаю смаку свободи....
Не знаю польоту....
не знаю життя....
Все це дарма...
Маленькі краплини з очей...
Біль?Якби ж то...
НІ...
Просто малі розчарування...
І трохи кави на столі...
Вона все стигне, чекаючи мене...
Як моє серце...
Як душа....
Ніхто не зна...
Що я жорстока, підла й...Вільна...
І трошечки сумна....
А може....
А може я і не така....
Лиш знаю точно...
Нема кохання...
Немає впевненості в дні,
Що ось наступить....
І крапля болю...Пелена
від нього на очах...
І сон...
І сон прийде...
Мене візьме ...
І в своє забуття візьме....

Дим сигарети...Мій рай.
Усмішка...Ні,only cry...
Хвилини...Миттєвості?
Мрії лиш вічності діти?
Заплющу я очі...
Щось там побачу...
Заплачу...
Згадаю лиш мрію...
Та Діву Марію..
Як я молилась...
Ледь кров не пролилась
У нашому сні...
Одні...
Ми одні стоїм на краю...
Знаю...
ЩО тебе я вбиваю....
Морально...
Без болю... без натяку
навіть без дій...
просто словами тягну за собою...
Тобою....
Тобою біль вгамовую свій...
Всміхаюсь комусь...
І плачу собі...
Не знаю...
Програю,
але не тобі...
Тільки собі....
Я забуду...
Все своє життя, ненависті, віри,....
Вони вже пропали....Забулись...
У думках - не велика пустка,
РОзміров всесвіт напевно...

Колись,комусь я щось казала
І навіть трішечки кохала.
Своє я щастя купувала
В звичайній будці. Витрачала
Із дня у день,дарма,
воно не варте і гроша -
лише життя.
Які дрібниці!
Усе моє життя дурниці!
я не мовчу.
Хоч тишу вже пізнала.
і знову кохала...
Листи таємні я писала
І у безвість посилала.
Я їх ховала...
Ніколи нічого не мала
Серце моє розкрадала
Самота. Вона ж то знала,
що душа моя також співала
Пісень.Та й тільки сумних.
І трішечки вільних...
Хтось десь мені казав,
Що я ніщо...Брехав...
Була я тінню, миттю,біллю,
Але ніколи..! не мовчіть,
Ви знаєте...Я десь була...
Я щось робила....
Говорила
І...любила....
І навіть трошечки писала....
Я просто знала....
Що буде день, що буде мить....
Десь скоро,поміж століть,
прийде ось ця пора,
Що я, вже зовсім не дарма,
Стояти буду на межі....
Десь на краю...
Десь на даху....
Дивиться вниз не перестану...
І зроблю крок...
А може два...
І полетить душа моя,
а з нею я....

I'm flying in the sky...
and everybody wait when I fall down...
But I'm flying...
I'm waiting that moment when everybody woun't looking at me.

Хочеться щось написати...
але навіть не знаю,що...
в думках = хаос...
В почуттях - хаос...
і взагалі, все моє життя - суцільний хаос...
З одного боку тут є чому радіти, принаймі не пустка, але...
Ні, я не скажу, що я хочу спокою, ажніяк, але я хочу...ЧОГОСЬ все - таки хочу....
Можливо буде достатньо навіть усмішки....
Але чиєї?!?!!?
Можливо я задовільнюсь словом....
Хто має його вимовити?!??!?!
я не знаю....
певно моя душа захотіла ще переломних моментів....
Але, що має змінися.Хто має змінитися...І чи потрібні мені ці зміни...
не знаю... напевно ніхто не знає...

Настроение сейчас - СУПЕРОВЕ!!!!!!НАДЧУДОВЕ!!!

мої передчуття не підвели мене!!!
день справді видався надчудовим!!!
навіть краще, аніж я сподівалась!
а тепер трошки не так загально....)))
після дзвінка я мала зустрітися з подругами аж у 14.30, але очікувати їх мені не довелося, я пішла з своїми однаклиснаки відразу після дзвоника. за той час, що правда, сталась одна прикрість - я згоріла(точніше мої руки, плече(одне) і лице)досить сильно і це все починало боліти.
потім ми пішли в кафешку, де моя подруга(а точніше її пляшка коли) показувала гімнастичні вправи і різноманітні піруети. а вона(подруга) лише скинула ліктем пляшку зі стола. в результаті - все кафе в колі, а ми , на чудо, цілком сухі.
потім ми пошкандибали на концерт. прийшли за раео і майже годину слухали :"8,7 ГА" - перевіряли апаратурою.
потім я почала зустрічати купу знайомих людей. Я ж то не стояла на місці. А бігала з подружкою з мильними бульбашками і "мила" окуляри необачно з"явившись біля мене людей.
потім нарешті почався концерт.
а ще потім я зустріла людину яку люблю. і провела з нею день до кінця. і це було, звичайно, найчудовіше.
ніби все....
А ЯК ВИ ПРОВЕЛИ ВЧОРА?

[700x560]

СЬОГОДНІ ОСТАННІЙ ДЗВОНИК....КРУТО!!!
Є ТКА МОЖЛИВІСТЬ, ЩО Я ПІДУ ЗІ СВОЇМИ ДРУЗЯМИ НА КОНЦЕРТ НА МОНУМЕНТІ.... СПОДІВАЮСЬ, ЩО ВСЕ ВДАСТЬСЯ!!!
Я В ПЕРЕДОЧІКАВАННІ НА ЩОСЬ.
НА ЩО НЕ ЗНАЮ.
АЛЕ Я МАЙЖЕ ВПЕВНЕНА - ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ.
І ЦЕ ТРАПЛЯННЯ БУДЕ ОБОВ"ЯЗКОВО ОПТИМІСТИЧНИМ І МЕГА ПОЗИТИВНИМ!
ПОЖИВЕМ ПОБАЧИМ.

Я ВІДЩНОВИЛА СВІЙ ТВІР,ю ЯКИЙ БУВ ВКРАДЕНИЙ У МЕНЕ В ТРАНСПОРТІ ГРОМАДСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ. Я ЙОГО ПРОДОВЖУ ОПУБЛІКОВУВАТИ, АЛЕ ТРОШКИ ПІЗНІШЕ. ДЕСЬ З 18 ЧИСЛА.

зробимо Богдана Хмельницького головним героєм Росії. нехай у москалів буде шок. хай повипадають із крісел! http://www.nameofrussia.ru Розішли це всім людям, що є в тебе в контактах !!!!!!!

Хто знає, що було цими вихідними?
А було свято....Дні Кракова у ЛЬвові.
Приїжджали поляки. Хто куди. ОДні на беатифікацію, інші на екскурсію.
А так, як я є в редакції газети, яка видається під патронатом Палацу Культури Гната Хоткевича,мені випало(читати :"Я захотіла" =)), що я ще з деякими з редакції мали проводити екскурсії і провести цілий день з поляками. У нас ніхто не володів польськоюб добре, тільки один хопець перечитав розмовник і саме він проводив у групи екскурсію. Але ві видав такі перли, що ми їх згадували весь день, щоправда їхню нереальність, осоливо першого,зрозуміє лише львів"янин!Ось деякі з них:
1) - Головною вулецею Львова є вулиця Дорошенко.
- А хто такий Дорошенко?
- Письменник.
2) Колиьсь пам"ятник Івану Франку був пам"ятником Й,В,СТаліну, але потім, коли доба Сталінізму пройшла, то йому відрізали голову і прикріпили голову Франка.

Це два основні фрази, які вбили нас найсильніше)
А потім, ми вели другу групу, а так як той хлопець пішов з іншою підгрупою, то вийшло так, що в нашій групі НІХТО не знає НІ СЛОВА по-польськи. ТАк як ми вийшли з ситуації. Знайшлась одна дівчина яка найкраще знала англійську і я ії говорила на англійській, а вона перекладала своїй групі.

Більше такого аж занадто цікавого не було. Закінчилося все концертом на погулянці, звідки поляків забрали раніше ніж вони збиралися і ми , як справжні українці, відсвяткували ще один прожитий день!!!!!!
=)

Коли тобі кажуть погану новину, то сподіваються , що ти злякаєшся. Зроби назло - сміливо не вір!

Маленька психологічна забавка....
робіть за планом і відповідайте на питання.Попросіть щоб хтось прочитав вам цей текст або попередньо почитайте його самі(саме завдання), а тоді відповідайте! Я проаналізую відповіді і скажу вам дещо про вас!!! Принаймі спробую...

Закрийте очі.
Уявіть квітку.
Яка вона? Якого кольору? розміру?Що це за квітка?
Які в неї пелюстки, стебло?
Доторкніться до голівки....
Яка вона?
Розирніться навкруги....
Що ви бачите навколо? Де ви? Що вас оточує? Де квітка?
Ви бачите її коріння?
Відчуйте її запах....
Який він?

Чого люди так легко ображаються.....
А самі ж в свою чергу без проблем ображають інших без жодного прояву сорому....
Чого це так?
Важко зрозуміти.....

Егоїсти?
І егоїсти не такі незрозумілі....

Вперті? не визнають СВОЇХ недоліків.
теж щось не те....

Страшно. І боляче коли так поводить хоча б трошечки близька чи дорога людина....

Я знайшла сайтик з типу симуоляцією! Там потрібно розвивати місто, а для того потрібні жителі. А щоб жителі з"являлися потрібно , щоб хтось заходив на сайт і тупо десь клікнув!
Будь ласка, зайдіть на http://endofuniverse.myminicity.com/
Дякую))))

Сотні обличчь проминають,
Повз мене і купу страхіть.
Одну душу свою поминають,
Інші лиш друзі лахміть.
ТВої слова - наче мара,
Безвихідь і волі шматок.
Слова інших - лиш пара,
Наче безмежний каток.
Наше місто - країна думок,
Наші люди - володарі масок,
Наша сила - це лиш димок.
Наша воля - обман і безправ"я.
Лиш ти надію обманну вселяєш.
Кажеш, так легше прожить.
Ти рідко мене звеселяєш.
І радиш піти від усіх.
А я боюсь пропасти.
Боюсь надію свою розгубить.
Боюся себе я не знати
і долю свю погубить.
Тобі я усмішку дарую,
Щоб тільки серце збудить.
Тобі я зорі малюю
На рваних піснях століть.
ТИ моя казка,
Я є твій сміх,
Ти моя ласка,
Я є твій гріх.
Твоя очі - не мої криниці.
Мої слова - не твоя молитва.
Я закрию від тебе зірниці,
Щоб не вкрав ти мого життя.

Настроение сейчас - Сумно-ліричний

Ти знаєш, що це - почуття?
Як ними добре грати?
А струни серця і душі...
Як легко їх програти...

Як легко загубити все
Думавши, що маєш
Нічого. Окрім душі.
І декілька сльозин.

І прийде ця облуда,
Ляже на серце і душу.
І зникне навіть надія
Марна і зовсім задушна.

І усмішку мою єдину
Хтось нещасний вкраде.
І мене, вже зовсім безгрішну
У тишу повільно веде.