Ви - українці?
Не важливо чи любиш ти сало, чи носиш вишиту сорочку і чи знаєш абсолютно всі слова українського гімну. Може ти й не перепливав Дніпро, може й не вмієш танцювати естрадний чи бойовий гопак. На твоєму столі не обов'язково лежить "Кобзар", а на стіні не висять розшиті рушники. Твоя кров червона, а не жовто-блакитна.
Я сама часом така, хоча в моєму випадку багато чого є в наявності. Я пам’ятаю українських героїв і вболіваю за українську гордість. Я бачила цю землю і з ілюмінатора Боїнга, і з вікна міжнародного потягу, але я повернулася. Мені не потрібні неонові міста, височенні хмарочоси, «силіконові долини»... Я не буду жити там, де вулиці без імен, а люди не пам’ятають свої корені. Я залишуся тут. Тут земля ще не охолонула від вогню, і ще не стерлися на плитах імена незабутих предків. Тут дівчата читають в метро та пишуть вірші на парах по термодинаміці (сама була одною з таких). Тут на грошах поети, а не президенти. Тут жартують смішно й посміхаються чесно.
Ви можете викреслити з документів, але із серця не викреслити п'яту графу.
Я - українка.
Я люблю вузькі вулиці Західної й проспекти Східної. Окрім Києва мені стали рідними інтелігентний Львів, барвистий Ужгород, чарівна Умань, безтурботна Одеса, діловитий Донецьк, історична Полтава, і багато багато інших українських міст. Я не вірю всім патріотам на трибунах, але вірю патріотам, які боролися за цю землю, за нас. Я вірю в цю країну: я довіряю цьому повітрю - воно тримає купол, цим людям - вони вміють дотримувати слова. Я люблю стукіт каблучків по плитці Хрещатика та кладкам Андріївського узвозу, скрипіння снігу в Карпатах і шурхотіння кримської гальки. Мені ніколи не забути української колискової й поцілунку під рідними зорями.
А ще: навіть коли я далеко, Вона (Україна) приходить до мене в снах. І мої діти народяться на цій землі, в цій державі.
Я українка.
Досі не відійшла від травневих свят.Гарні були дні:)Вчитися якось не йде,та й взагалі якесь притуплене життя.Вчора був веселий день.Я пішла у школу,але після першого уроку зрозуміла,що ловити там нема чого.І вирішила піти додому.Біля школи зустріла двох своїх друзів,які так само як і я,вирішили прогуляти.Спочатку Макс запропонував піти до нього,але він живе далеко і було в падл... йти. І ми пішли до мене.Спочатку всі ніби сама культурщіна-пили чай.Потім стало нудно.Хлопці пішли до магазину і повернулися з десятьма бутилками пива.Зараз починається найцікавіший момент.Ми напилися так,що лягли у трьох на підлогу і почали рахувати квадратики на стелі.Так знаю,нормальними нас не назвеш.Потім Макс вирішив спробувати себе у кулінарії,намагаючись підсмажити картоплю.Те,що в нього вийшло зовсім на неї не було схоже.Потім ми згадуємо,що нам увечері потрібно йти на танці.Визбиравшись ми вийшли.Потім в автобусі ми розбавили своїми піснями і танцями нудну рутину днів пасажирів і водія.Згодна,вели ми себе не зовсім культурно,зараз навіть соромно.А з і ншого боку,хіба не можна раз і відірватись?
- Ах, Любовь! Я так мечтаю быть такой же, как и ты! - Восхищённо повторяла Влюбленность. Ты намного сильнее меня.
- А ты знаешь, в чём моя сила? – Спросила Любовь, задумчиво качая головой.
- Потому что ты важнее для людей.
- Нет, моя дорогая, совсем не поэтому, - вздохнула Любовь и погладила Влюблённость по голове. – Я умею прощать, вот что делает меня такой.
- Ты можешь простить Предательство?
- Да, могу, потому что Предательство часто идёт от незнания, а не от злого умысла.
- Ты можешь простить Измену?
- Да, и Измену тоже, потому что, изменив и вернувшись, человек получил возможность сравнить, и выбрал лучшее.
- Ты можешь простить Ложь?
- Ложь – это меньшее из зол, глупышка, потому что часто бывает от безысходности, осознания собственной вины, или из нежелания делать больно, а это положительный показатель.
- Я так не думаю, бывают ведь просто лживые люди!!!
- Конечно бывают, но они не имеют ни малейшего отношения ко мне, потому что не умеют любить.
- А что ещё ты можешь простить?
- Я могу простить Злость, так как она кратковременна. Могу простить Резкость, так как она часто бывает спутницей Огорчения, а Огорчение невозможно предугадать и проконтролировать, так как каждый огорчается по-своему.
- А ещё?
- Ещё могу простить Обиду – старшую сестру Огорчения, так как они часто вытекают одно из другого. Я могу простить Разочарование, так как за ним часто следует Страдание, а Страдание очищает.
- Ах, Любовь! Ты действительно удивительна! Ты можешь простить всё-всё, а я при первом же испытании гасну, как догоревшая спичка! Я так завидую тебе!!!
- И тут ты не права, малышка. Никто не может прощать всё-всё. Даже Любовь.
- Но ведь ты только что рассказывала мне совсем другое!!!
- Нет, то о чём я говорила, я на самом деле могу прощать, и прощаю бесконечно. Но есть на свете то, что не может простить даже Любовь.
Потому что это убивает чувства, разъедает душу, ведёт к Тоске и Разрушению. Это причиняет такую боль, что даже великое чудо не может излечить её. Это отравляет жизнь окружающим и заставляет уходить в себя. Это ранит сильнее Измены и Предательства и задевает хуже Лжи и Обиды. Ты поймёшь это, когда столкнёшься с ним сама. Запомни, Влюбленность, самый страшный враг чувств – Равнодушие. Так как от него нет лекарства.
Майже пройшов ще один день.Мені здається ,я справді знайшла людей,які мене розуміють.Я не знаю,як так склалося,що ми почали спілкуватися,адже ми зовсім різні люди.Але це ЩОСЬ.Я відчуваю величезну підтримку,повагу і просто гарне відношення.Вже декілька днів пройшло "на УРА".Спочатку драйв,сміх,потім ліричний відступ і філосовські роздуми про життя.Скільки триватиме наш "союз" хто зна.Але поки не пізно,треба тримати хвилю і насолоджуватися