Ви - українці?
Не важливо чи любиш ти сало, чи носиш вишиту сорочку і чи знаєш абсолютно всі слова українського гімну. Може ти й не перепливав Дніпро, може й не вмієш танцювати естрадний чи бойовий гопак. На твоєму столі не обов'язково лежить "Кобзар", а на стіні не висять розшиті рушники. Твоя кров червона, а не жовто-блакитна.
Я сама часом така, хоча в моєму випадку багато чого є в наявності. Я пам’ятаю українських героїв і вболіваю за українську гордість. Я бачила цю землю і з ілюмінатора Боїнга, і з вікна міжнародного потягу, але я повернулася. Мені не потрібні неонові міста, височенні хмарочоси, «силіконові долини»... Я не буду жити там, де вулиці без імен, а люди не пам’ятають свої корені. Я залишуся тут. Тут земля ще не охолонула від вогню, і ще не стерлися на плитах імена незабутих предків. Тут дівчата читають в метро та пишуть вірші на парах по термодинаміці (сама була одною з таких). Тут на грошах поети, а не президенти. Тут жартують смішно й посміхаються чесно.
Ви можете викреслити з документів, але із серця не викреслити п'яту графу.
Я - українка.
Я люблю вузькі вулиці Західної й проспекти Східної. Окрім Києва мені стали рідними інтелігентний Львів, барвистий Ужгород, чарівна Умань, безтурботна Одеса, діловитий Донецьк, історична Полтава, і багато багато інших українських міст. Я не вірю всім патріотам на трибунах, але вірю патріотам, які боролися за цю землю, за нас. Я вірю в цю країну: я довіряю цьому повітрю - воно тримає купол, цим людям - вони вміють дотримувати слова. Я люблю стукіт каблучків по плитці Хрещатика та кладкам Андріївського узвозу, скрипіння снігу в Карпатах і шурхотіння кримської гальки. Мені ніколи не забути української колискової й поцілунку під рідними зорями.
А ще: навіть коли я далеко, Вона (Україна) приходить до мене в снах. І мої діти народяться на цій землі, в цій державі.
Я українка.
[700x525]
Досі не відійшла від травневих свят.Гарні були дні:)Вчитися якось не йде,та й взагалі якесь притуплене життя.Вчора був веселий день.Я пішла у школу,але після першого уроку зрозуміла,що ловити там нема чого.І вирішила піти додому.Біля школи зустріла двох своїх друзів,які так само як і я,вирішили прогуляти.Спочатку Макс запропонував піти до нього,але він живе далеко і було в падл... йти. І ми пішли до мене.Спочатку всі ніби сама культурщіна-пили чай.Потім стало нудно.Хлопці пішли до магазину і повернулися з десятьма бутилками пива.Зараз починається найцікавіший момент.Ми напилися так,що лягли у трьох на підлогу і почали рахувати квадратики на стелі.Так знаю,нормальними нас не назвеш.Потім Макс вирішив спробувати себе у кулінарії,намагаючись підсмажити картоплю.Те,що в нього вийшло зовсім на неї не було схоже.Потім ми згадуємо,що нам увечері потрібно йти на танці.Визбиравшись ми вийшли.Потім в автобусі ми розбавили своїми піснями і танцями нудну рутину днів пасажирів і водія.Згодна,вели ми себе не зовсім культурно,зараз навіть соромно.А з і ншого боку,хіба не можна раз і відірватись?
[525x700]
- Ах, Любовь! Я так мечтаю быть такой же, как и ты! - Восхищённо повторяла Влюбленность. Ты намного сильнее меня.
- А ты знаешь, в чём моя сила? – Спросила Любовь, задумчиво качая головой.
- Потому что ты важнее для людей.
- Нет, моя дорогая, совсем не поэтому, - вздохнула Любовь и погладила Влюблённость по голове. – Я умею прощать, вот что делает меня такой.
- Ты можешь простить Предательство?
- Да, могу, потому что Предательство часто идёт от незнания, а не от злого умысла.
- Ты можешь простить Измену?
- Да, и Измену тоже, потому что, изменив и вернувшись, человек получил возможность сравнить, и выбрал лучшее.
- Ты можешь простить Ложь?
- Ложь – это меньшее из зол, глупышка, потому что часто бывает от безысходности, осознания собственной вины, или из нежелания делать больно, а это положительный показатель.
- Я так не думаю, бывают ведь просто лживые люди!!!
- Конечно бывают, но они не имеют ни малейшего отношения ко мне, потому что не умеют любить.
- А что ещё ты можешь простить?
- Я могу простить Злость, так как она кратковременна. Могу простить Резкость, так как она часто бывает спутницей Огорчения, а Огорчение невозможно предугадать и проконтролировать, так как каждый огорчается по-своему.
- А ещё?
- Ещё могу простить Обиду – старшую сестру Огорчения, так как они часто вытекают одно из другого. Я могу простить Разочарование, так как за ним часто следует Страдание, а Страдание очищает.
- Ах, Любовь! Ты действительно удивительна! Ты можешь простить всё-всё, а я при первом же испытании гасну, как догоревшая спичка! Я так завидую тебе!!!
- И тут ты не права, малышка. Никто не может прощать всё-всё. Даже Любовь.
- Но ведь ты только что рассказывала мне совсем другое!!!
- Нет, то о чём я говорила, я на самом деле могу прощать, и прощаю бесконечно. Но есть на свете то, что не может простить даже Любовь.
Потому что это убивает чувства, разъедает душу, ведёт к Тоске и Разрушению. Это причиняет такую боль, что даже великое чудо не может излечить её. Это отравляет жизнь окружающим и заставляет уходить в себя. Это ранит сильнее Измены и Предательства и задевает хуже Лжи и Обиды. Ты поймёшь это, когда столкнёшься с ним сама. Запомни, Влюбленность, самый страшный враг чувств – Равнодушие. Так как от него нет лекарства.
[700x525]
[698x214]
[700x525]
Майже пройшов ще один день.Мені здається ,я справді знайшла людей,які мене розуміють.Я не знаю,як так склалося,що ми почали спілкуватися,адже ми зовсім різні люди.Але це ЩОСЬ.Я відчуваю величезну підтримку,повагу і просто гарне відношення.Вже декілька днів пройшло "на УРА".Спочатку драйв,сміх,потім ліричний відступ і філосовські роздуми про життя.Скільки триватиме наш "союз" хто зна.Але поки не пізно,треба тримати хвилю і насолоджуватися
[699x485]
[699x380]
[575x699]