Это цитата сообщения координатная_кривая Оригинальное сообщение

расшатанная психика-зло.

никак не удается спокойно реагировать на дешевые провокации...почему вместо того,чтобы спокойно,сохраняя чувство собственного достоинства молчать,я начинаю орать и кричать...да еще и злиться и ругаться.

В ВР считают - увольнение Станик подрывает юридическую логику

время публикации: 9 апреля 2008 г., 16:20
последнее обновление: 9 апреля 2008 г., 16:58




Верховная Рада Украины попросила президента Виктора Ющенко рассмотреть соответствие Конституции Украины указа главы государства от 3 апреля 2008 года об увольнении Сюзанны Станик с должности судьи Конституционного Суда.

"Введённая президентом Украины практика увольнения с должности путём отмены акта о назначении является ошибочной, поскольку подрывает юридическую логику существования исчерпывающего перечня оснований для увольнения", - говорится в обращении парламентариев, сообщает Интерфакс-Украина.

За обращение Верховной Рады к президенту Украины проголосовали в среду 232 из 423 депутатов.

Первоначально - в проекте обращения, поданном на рассмотрение Верховной Раде, - предлагалось обратиться к президенту с просьбой отменить соответствующий указ.

Однако председатель Верховной Рады Арсений Яценюк отметил, что такая формулировка является некорректной, поскольку парламент- это законодательный орган, а не судебный.

Напомним, 1 мая 2007 года президент Украины Виктор Ющенко освободил Сюзанну Станик от должности судьи КС в связи с нарушением присяги.

25 марта в 2008 году Верховный Суд Украины восстановил Сюзанну Станик на должности судьи КС.

2 апреля президент восстановил Станик на должности судьи КС в соответствии с решением Верховного Суда Украины от 25 марта.

3 апреля Виктор Ющенко отменил Указ Президента от 25 марта 2004 года № 368 "О назначении Сюзанны Станик судьёй Конституционного Суда Украины".

4 апреля Станик направила к председателю и судьям КС письмо, в котором отметила, что временно отзывает все свои подписи из-под документов КС с 22 апреля 2004 года до третьего апреля 2008 года "на период решения в установленном законодательством Украины порядке вопроса соответствия Указа Президента Украины от 3 апреля 2008 года № 297/2008 Конституции Украины и законам Украины".

7 апреля 56 народных депутатов Украины обратились в Конституционный Суд с представлением о конституционности указа президента Виктора Ющенко об отмене указа его предшественника Леонида Кучмы о назначении Сюзанны Станик судьёй КС.


http://rus.newsru.ua/ukraine/07apr2008/stanik_prorok.html

Авторська позицiя у повiстi Ольги Кобилянської "Людина"

Ольга Юлiанiвна Кобилянська увiйшла в лiтературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила лiтературну скарбницю України творами, в яких вiдбилося життя буковинського селянства та iнтелiгенцiї. Всi вони перейнятi палкою любовю до трудящих мас, бажанням бачити рiдний народ вiльним, щасливим, воззєднаним.

Цi iдеї єднають письменницю з iншими прогресивними письменни ками, якими багата iсторiя української лiтератури. Але iснує особливiсть, яка притаманна лише О. Кобилянськiй. Талановита письменниця є постаттю, що найяскравiше втiлює iдею українського лiтературного фемiнiзму межi столiть. Вона була фемiнiсткою за переконанням, фемiнiстками виступають її героїнi.

Перший твiр такого напряму й один з її перших творiв взагалi - повiсть "Людина" (1892), присвячена Наталi Кобринськiй, яка була iдейним учителем Кобилянської i прилучила її до фемiнiзму. Слiд за-значити, що у письменницi був дуже вимогливий пiдхiд i принципова позицiя щодо ролi жiноцтва в суспiльствi. Однак прогресивне твердження про потребу жiнки брати активну участь у громадському життi було обмежене тими рамками, в яких уявляла собi Кобилянська цю дiяльнiсть жiнок. Самоосвiта, самовдосконалення - ось, власне, програма О. Кобилянської, дiячки жiночого руху.

У повiстi "Людина" надзвичайно виразно вiдбились цi принципи. Втiлюючи їх у твiр, письменниця знайомить нас з Оленою Ляуфер - головною героїнею, що довго опирається намаганню мiщанського середовища звести її до звичайного на той час для жiнки становища безсловесної рабинi. Обмеженi у своїх поглядах iнтересами власного благополуччя, представники цього середовища не живуть, а животiють - бездумно i безглуздо. Всяке намагання пiднестися над "шлунковими" iнтересами розглядаються у цьому середовищi як пусте й шкiдливе мрiяння. Тим яскравiшим постає на їхньому тлi образ Олени, сильної й цiльної особистостi. Серед цього оточення вона видiляється рiзнобiчними iнтересами, художнiм смаком, тонким розумiнням мистецтва. Вона бачить своє мiсце поряд з чоловiками у прогресивному поступi суспiльства. На мiй погляд, саме тут криється визначна мистецька позицiя Ольги Кобилянської: в час, коли буржуазний свiт i його продажна лiтература зводили людину до рiвня "двуногої тварини", письменниця проголошує славу людинi - найдосконалiшому, мислячому творiнню природи. I хоч пiд тиском обставин Олена Ляуфер змушена вiдмовитись вiд мрiй про незалежне життя, стати дружиною, вiрнiше - рабинею нелюбого чоловiка заради матерiального добробуту збiднiлих батькiв, вона не може до кiнця змиритися з цими обставинами. Дiвчина вивчає свого майбутнього нареченого уважно, шукає в ньому те добре, що ви-кликало хоча б повагу замiсть любовi. Я в цьому вбачаю не лише усвiдомленi принципи героїнi, але й наслiдування "книжковим" iдеалам. Та це - моя думка.

Вiдверто кажучи, мене iнколи вражає її твердiсть, неначе в неї дiйсно чоловiчий характер. Та цьому хибному враженню заперечують її суто жiночi риси: вона прагне до жiночого щастя (однак лише з чоловiком, що переймається її поглядами); вирiшує наблизити до себе Фельса i в той же час пiдсвiдомо намагається вiддалити час освiдчення; панiчно боїться свого майбутнього, але має твердий намiр здiйснити задумане. Зворушливою є сцена прощання Олени з листами Стефана Лiєвича, найдорожчим, що у неї залишилось.

Ольга Кобилянська своєю повiстю стверджує, що жiнка - неповторна особистiсть, яка має право вибору, можливiсть чинити так, як пiдказує їй серце. Вона - людина!

Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: "Люди схаменіться. Так не повинно бути, так не можна!", осмислити сутність людського буття.

Духовна єдність з наpодом дала письменникові можливість не тільки пізнати, а й pозкpити пеpед світом душу бідного селянина ­ніжну й чулу до кpаси світової, здоpову й гоpду з пpиpоди, але неймовіpно зболену, pозтоpгану, пошматовану.

Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської "Земля"

Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: "Люди схаменіться. Так не повинно бути, так не можна!", осмислити сутність людського буття.

У центpі уваги О.Кобилянської - доля сім'ї Федоpчуків. Письменниця поступово показує залежність цієї сім'ї від землі, яка сама по собі чаpівна і багата. Для Івоніки Федоpчука головне у житті - земля, пpаця, честь. Він був колись "бідним заpібником", життя змушувало його хилитися "пеpед людьми й Богом", тяжко заpобляв гpоші, щоб потім купити собі землю. Завжди покіpний долі, все життя мовчки і тяжко пpацював на землі. Ця земля щоpаз набиpала більшої влади над Івонікою, над усіма його помислами. Лише тяжкою пpацею, тяжкою і невсипущою, він досяг всього. У цьому пpацьовитому чоловікові живуть глибокі людські почуття. Земля стала для нього живою істотою, pідною й доpогою, з якою в уяві він pозмовляє, обожнює її. Земля для Івоніки становить зміст його життя, а тому такою стpашною була його тpагедія - тpагедія pозчаpування в ній.

Hіби від сеpця відpивав стаpий Федоpчук свого сина Михайла, віддаючи в pекpути. Бо pекpутчина була для селян невимовно тяжким лихом. Івоніка боїться, що Михайло в аpмії пpосякне "чужими звичаями", пеpестане бути "виключно його скаpбом". І з того часу наяву і в снах батько думками з сином.

Та сталося найгіpше - улюбленого сина Михайла йому довелось побачити меpтвим. Спpавжній тpудівник, господаp на землі, сповнений любові до неї, був підступно вбитий. Стаpий батько знав вбивцю, але не хотів втpатити дpугого сина. Івоніку pоздиpали стpашні почуття ­"стpах і любов до живого, і любов, і жаль за вмеpлим". Любов у його душі пеpемогла ненависть до вбивці.

У тяжкому pиданні осиpотілий батько звеpтався до землі зі

словами, що свідчили пpо його пpозpіння: " Hе для тебе, синку, була вона, а ти для неї!.."

Пpибитий гоpем, він пеpемінився після смеpті сина, і зіp його відвеpнувся від землі. Бо факт бpатовбивства відкpив стаpому очі на pеальний світ. І він пpозpів.

Зчоpніла душа від гоpя і в його дpужини. Маpія також усвідомлювала, що її син Сава став бpатовбивцею. Жити з таким тягаpем було боляче і стpашно. Адже Федоpчуки головним обов'язком свого життя вважали пpидбання землі, аби побачити своїх синів багатими і щасливими господаpями, забезпечивши собі спокійну стаpість. І це не збулося.

Ольга Кобилянська в повісті "Земля" показала нам селянську любов до землі і пpаці, pозчаpування селянина в землі, тpагедію, пpичиною якої стала саме земля. Міцно пpив'язавши всіх до себе, нікого з Федоpчуків не зpобила вона щасливим.

Кpок за кpоком усе чіткіше вимальовувалась позиція письменниці у любовно виписаних її щедpим сеpцем геpоях "Землі".

Кобилянська показала, що щастя людини, сутність її життя не в багатстві, не в землі, а в моpальних цінностях.Вона пеpеконливо доводить: якою б важкою не була людська доля, які б обставини не склалися, тpеба завжди кеpуватися законами совісті, високими ноpмами наpодної моpалі, не збиватися з доpоги, освітленої сяйвом духовного досвіду багатьох віків цивілізації.

Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської "Земля"


1902 р. з'явилась велика повість з селянського життя - “Земля”, присвячена батькові письменниці Юліанові Кобилянському. Зі спогадів Кобилянської про причину написання цього твору можна зробити висновок про те, що “Земля” не була даниною селянській тематиці, не була відповіддю на бажання деяких критиків. Це було органічне продовжування тих ідейно-творчих шукань, що виявились у всій її попередній творчості, зокрема в “Некультурній”. Деякі ескізи “Землі ми бачимо уже в нарисі “На полях” і в “Царівні”.

Провівдна ідея “Землі” Кобилянської підкреслена в епіграфі німецькою мовою: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.” У Читать далее...

Кроме того, Третья Женевская конвенция установила комплекс прав и гарантий для военнопленных:

1) право на гуманное обращение. В ст. 13 конвенции установлено, что военнопленные имеют право в любое время и в любой ситуации на гуманное обращение, запрещаются любые действия, могущие навлечь смерть пленного или подвергнуть его жизнь опасности. Такие же предупреждения и запреты содержатся в 1-м Дополнительном протоколе по отношению к больным, раненым и потерпевшим крушение на море и вследствие чего оказавшимся в плену (ст. 10, 11).

Гуманное отношение к военнопленным требует их защиты от насилия, публичных оскорблений или унижений. В соответствии с конвенционными нормами кровная месть по отношению к военнопленным не допускается;

2) право на уважение чести и достоинства. Военнопленные имеют право в любом месте и в любое время на уважение их личности, чести и достоинства. Они сохраняют свой гражданский статус, существовавший до захвата их в плен. Военнопленные должны пользоваться теми же гражданскими правами, которыми они наделены законодательством их государства. Речь может идти только об определенных ограничениях, вытекающих из их нового статуса как военнопленных.

Женщины-военнопленные должны содержаться отдельно. Отношение к ним должно быть гуманным и соответствовать их полу. В ходе обращения не должны допускаться какие-либо вольности или оскорбления их чести и достоинства (ст. 14);

3) право на медицинское обслуживание. Согласно ст. 15 Третьей Женевской конвенции, в обязанности государства, захватывающего пленных, входит забота об их здоровье, а ст. 29 обязывает принятие всевозможных медико-санитарных профилактических мер, соблюдение чистоты и порядка так, чтобы предупредить возникновение и распространение эпидемий и инфекционных заболеваний. Должны также быть отдельные помещения для мужчин и для женщин.

В лагере для военнопленных должно быть медицинское учреждение. Отдельных военнопленных следует помещать в военных или гражданских госпиталях, если в этом возникает необходимость. Следует также проводить ежедневные медосмотры пленных, чтобы убедиться в отсутствии инфекционных заболеваний.

4) равноправие в обращении. Согласно ст. 16 Третьей Женевской конвенции 1949 г., на государство, под юрисдикцией которого находятся военнопленные, возлагается ответственность за равноправное отношение к пленным без какой-либо дискриминации по признакам пола, национальности, политической или религиозной принадлежности и т.д. Поскольку военнопленные находятся в одинаковых условиях, то не следует дискриминировать их по званиям либо по состоянию здоровья, возрасту или профессии;

5) свобода совести, право соблюдения религиозных обрядов. В Третьей Женевской конвенции установлена свобода на религиозные обряды и мероприятия в рамках установленного военными властями порядка. Для этого отводятся специальные места или помещения. Этим правом пользуются также находящиеся в плену религиозные деятели, которым разрешается проводить различные религиозные мероприятия в различных лагерях или местах скопления военнопленных их национальности и говорящих на их родном языке;

6) право на умственную и физическую деятельность. Из содержания ст. 38 Третьей Женевской конвенции вытекает следующее: государство, осуществившее захват пленных, должно предоставить им право заниматься умственной, культурной и спортивной деятельностью, играми и соревнованиями, учитывая при этом личное желание каждого. Для этого должны быть подготовлены специальные помещения и площади в лагерях и за их пределами;

7) право на содержание. Это право на питание, обмундирование и жилье. Жилые помещения должны быть типа казарм, в которых живут солдаты государства, на территории которого находятся пленные.

Не разрешается использовать в качестве наказания голод или ограничение питания. Одежды должно быть достаточно и в соответствии с сезоном. Пленным разрешается носить собственную одежду со всеми отличительными знаками, званиями и наградами. Если государство, кроме пленных, захватило и обмундирование, то его можно постепенно выдавать пленным по мере изнашивания одежды. Работающим следует выдавать спецовки в соответствии с характером выполняемых работ. Необходимо следить за внешним видом военнопленных;

8) право военнопленных на переписку и связь с внешним миром. С момента нахождения в плену или в течение недельного срока военнопленные имеют право направить своей семье или в центральное Агентство открытку (образец установлен Третьей Женевской конвенцией 1949 г.) с информацией о нахождении в плену, адресе и состоянии здоровья. Пленным должна быть разрешена отправка и получение писем и открыток.

Военнопленным разрешается получать коллективные и индивидуальные посылки, особенно с продуктами питания, медикаментами, одеждой, учебной или религиозной литературой, книгами, экзаменационными билетами и учебниками, чтобы они могли продолжать свое обучение и для повышения общего культурного уровня. На такие письма не должно быть ограничений, кроме тех, Читать далее...

“Патріоти” з телебачення

[Орест Дідич]

Відомо, що уряд уже давно має намір перевести українське телебачення на українську мову і вигнати з нього російську. На жаль, преса не повідомляє, чи цей намір стосується тільки російської мови, чи всіх інших теж. А шкода.

Ось я беру донецьку щотижневу газету “Жизнь – неделя” з програмою телебачення 39 каналів від 28 лютого до 6 березня… і в очах рябіє від іноземних назв:

Autonews, DJ’s bag,EMOneNews, EMOneNews Kingsize, Erotics, Guten Morgen, Jetix, LG-Эврика, Love Story, Mobilemania, Мода “NON STOP”, Pop.UA, Про Fashion Life, PRO-новости, PRO-утро, 10 Sexy, The Edge, Travel.ua, VIP – выгодно, интересно, престижно, Web.com, Zoom, Т/с “CSI: место преступления”, Х/ф “All About My Mother” (хіба не можна було написати “Все про мою матір”?), Шанс “Model.ua”.

Є ще іноземні назви, написані нашими літерами, але такі ж незрозумілі пересічному глядачеві:

Би-Джи интернейшнл, Гэг, Импреза, Мегалот, Овертайм, Форсайт.

І це не враховуючи численних назв, які, принаймні, сучасним глядачам зрозумілі без перекладу:

Бесаме мучо, Визави, Се ля ви, Грин-зона, Евроньюс, Мьюзик-бокс, Хит-актив, Хит-парад, Хит-контроль, Хит нон-стоп, Наши хиты, Мегахиты, Тихие хиты, Дэнс-хиты, Эксклюзив.

Та цього замало. Є ще чимало таких потворних гібридів (чи може краще назвати їх мутантами), як:

Анималия, Канал КуПи, КліптоМанія, Хорошоу, Шоу-биз.

Або взагалі штучно зліплених з різних мов подібно до того монстра, якого колись створив доктор Франкенштейн:

Болезни.net, Cool’баба, Голливуд on-set, Интер@ктив, М-1cipe (тут навіть не второпаєш, читати по-англійськи “сайп” чи по-українськи “сіре”), МузZone, Shake’анемо, бэйби, Shэйкер,SMS-чат, tviй формат,Х-пансія.

Зате наше телебачення стверджує свій “суверенітет”, додаючи до російських чи дубльованих російською мовою фільмів українські субтитри, які б зробили їх загальним посміховиськом, якби хтось їх читав. Наприклад, у фільмі “Гусарська балада” прізвище французького поета Парні “ерудити” з телебачення сприйняли за російське слово і переклали “хлопці”. Ясно ж бо, що телеглядачі, досить освічені, щоб встигнути прочитати українські субтитри, напевно володіють і російською мовою, тому ці субтитри їм непотрібні.

Ще один спосіб виставити себе на посміх – це при синхронному перекладі вживати англійські імена у кличній формі. І ні в кого не знайдеться здорового глузду, щоб зрозуміти, як це смішно звучить, коли американці звертаються один до одного “Джеку”, “Френку”, “Бене”, “Семе”, до зверхників “босе”, а до незнайомих “містере”. Мимоволі виникає питання: чому ж не вживають у кличній формі англійського звертання “сер”?

Як тут не згадати сказані ще півтора століття тому, але на диво актуальні слова російського поета Ф.Тютчева:

Напрасный труд –

нет, их не вразумишь.

Чем либеральней, тем они подлее.

Цивилизация – вот их фетиш,

Но непонятна им её идея.

Как перед ней ни гнитесь, господа,

Вам не снискать

признанья от Европы.

В её глазах вы будете всегда

Не слуги просвещенья, а холопы.



Як в око вліпив!




http://rk.org.ua/rk/259/11.html

Добрий день. Чи довго Ви збираєтесь бути разом з олігархами Партії регіонів?

Михайло
18.10.07 09:50

Т.Ч. Тому що не хочу бути з олігархами БЮТ і НУНС. В Партії регіонів дуже багато виробничників, директорів, спеціалістів. Є, звичайно, і власники надпотужних фінансово-промислових об’єднань, але на відміну від наших опонентів наші мільйонери і мільярдери вкладають всі кошти у реальне виробництво саме в Україні, а не займаються фінансовими спекуляціями, штучним доведення до банкрутств, рейдерськими атаками. Подивіться на реальний рівень зарплат на тих же підприємствах Ахметова. Давайте оцінювати роль бізнесменів не за вартістю власності, а за вкладом у розвиток держави, бо інакше спустимось до рівня примітивного люмпену.

Литвин стал и.о. ректора Киевского университета им.Шевченко


Сегодня, 11 апреля, президент Украины Виктор Ющенко своим указом назначил временно исполняющим обязанности ректора Киевского национального университета имени Тараса Шевченко заведующего кафедры новейшей истории Украины исторического факультета вуза, академика НАН Украины, народного депутата Владимира Литвина.

Соответствующий указ президент подписал 10 апреля. Этим же указом глава государства признал утратившим силу указ от 12 января 2000 года о назначении ректором Киевского национального университета имени Тараса Шевченко Виктора Скопенко.

http://news.meta.ua/themes/11546096/

http://olexa.org.ua/ukr/law/law01.htm

Стаття 30
Нiщо у цiй Декларацiї не може бути витлумачено як надання будь-якiй державi, групi осiб або окремим особам права займатися будь-якою дiяльнiстю або вчиняти дiї, спрямованi на знищення прав i свобод, викладених у цiй Декларацiї.

Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла i проголосила Загальну декларацiю прав людини. (Док.ООН/РЕS/217 А)

НАРОД - 1) в теории конституционного права все население данного государства, образующее единую социально-экономическую и политическую общность независимо от деления его на какие-либо национальные общности (в конституционной доктрине ряда стран, в т.ч. РФ, употребляется выражение "многонациональный народ"). В этом смысле современные конституции говорят о Н. как о "носителе суверенитета и единственном источнике власти" в государстве (напр., п. 1 ст. 3 Конституции РФ). Понятие "Н." означает и обособленную от других национально-культурную общность, которая может и не быть связана с территорией какого-либо государства (в этом случае термин "Н." синонимичен термину "нация", "этническая общность"); 2) субъект международно-правовой системы прав народов. Н. впервые стал общепризнанным субъектом международного права в 1945 г. в результате закрепления в Уставе ООН принципа "равноправия и самоопределения народов" (см. Самоопределения народов принцип). Вместе с тем общепринятого всем международным сообществом понятия "Н." до сих пор нет. Не только в международно-правовой, но и в этнографической литературе дискуссии на эту тему идут с XIX в. На основе большинства определений это исторически сложившаяся на определенной территории устойчивая общность людей, отличающихся от остальных единым языком, относительно стабильными особенностями культуры и психики, а также осознанием своего единства и фиксированным самоназванием. На практике понятие "Н." в разных случаях включает племя, группу племен, народность, этническую нацию, религиозную общность, языковую общность.


http://zakony.com.ua/dict-10415.html

http://news.meta.ua/themes/11115285/

Мороз скоро зашлет своего кандидата на выборы киевского мэра
СПУ планирует выдвигать своего кандидата на выборах мэра Киева, сообщил лидер партии Александр Мороз.

http://bestrealty.kiev.ua/kiev-picture/ukraine-revolution_ru.htm#

Главврач_Всея_Украины