НЕМАТЕРИАЛЬНЫЕ БЛАГА И ИХ ЗАЩИТА

Суббота, 17 Марта 2007 г. 02:31 (ссылка)
ГРАЖДАНСКИЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ (ЧАСТЬ ПЕРВАЯ)" от 30.11.1994 N 51-ФЗ (принят ГД ФС РФ 21.10.1994) (ред. от 10.01.2006)


Статья 12. Способы защиты гражданских прав

Защита гражданских прав осуществляется путем:
компенсации морального вреда;


Глава 8. НЕМАТЕРИАЛЬНЫЕ БЛАГА И ИХ ЗАЩИТА

Статья 150. Нематериальные блага

1. Жизнь и здоровье, достоинство личности, личная неприкосновенность, честь и доброе имя, деловая репутация, неприкосновенность частной жизни, личная и семейная тайна, право свободного передвижения, выбора места пребывания и жительства, право на имя, право авторства, иные личные неимущественные права и другие нематериальные блага, принадлежащие гражданину от рождения или в силу закона, неотчуждаемы и непередаваемы иным способом. В случаях и в порядке, предусмотренных законом, личные неимущественные права и другие нематериальные блага, принадлежавшие умершему, могут осуществляться и защищаться другими лицами, в том числе наследниками правообладателя.
2. Нематериальные блага защищаются в соответствии с настоящим Кодексом и другими законами в случаях и в порядке, ими предусмотренных, а также в тех случаях и тех пределах, в каких использование способов защиты гражданских прав (статья 12) вытекает из существа нарушенного нематериального права и характера последствий этого нарушения.


По вопросу, касающемуся применения законодательства о компенсации морального вреда, см. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 20.12.1994 N 10.

Статья 151. Компенсация морального вреда

Если гражданину причинен моральный вред (физические или нравственные страдания) действиями, нарушающими его личные неимущественные права либо посягающими на принадлежащие гражданину другие нематериальные блага, а также в других случаях, предусмотренных законом, суд может возложить на нарушителя обязанность денежной компенсации указанного вреда.
При определении размеров компенсации морального вреда суд принимает во внимание степень вины нарушителя и иные заслуживающие внимания обстоятельства. Суд должен также учитывать степень физических и нравственных страданий, связанных с индивидуальными особенностями лица, которому причинен вред.


Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы о признании не соответствующей Конституции РФ статьи 152 см. определение Конституционного Суда РФ от 08.04.2003 N 157-О.

По вопросу, касающемуся рассмотрения судами дел о защите чести и достоинства граждан, а также деловой репутации граждан и юридических лиц, см. Постановления Пленума Верховного Суда РФ от 20.12.1994 N 10, от 24.02.2005 N 3.

Статья 152. Защита чести, достоинства и деловой репутации

1. Гражданин вправе требовать по суду опровержения порочащих его честь, достоинство или деловую репутацию сведений, если распространивший такие сведения не докажет, что они соответствуют действительности.
По требованию заинтересованных лиц допускается защита чести и достоинства гражданина и после его смерти.
2. Если сведения, порочащие честь, достоинство или деловую репутацию гражданина, распространены в средствах массовой информации, они должны быть опровергнуты в тех же средствах массовой информации.
Если указанные сведения содержатся в документе, исходящем от организации, такой документ подлежит замене или отзыву.
Порядок опровержения в иных случаях устанавливается судом.
3. Гражданин, в отношении которого средствами массовой информации опубликованы сведения, ущемляющие его права или охраняемые законом интересы, имеет право на опубликование своего ответа в тех же средствах массовой информации.
4. Если решение суда не выполнено, суд вправе наложить на нарушителя штраф, взыскиваемый в размере и в порядке, предусмотренных процессуальным законодательством, в доход Российской Федерации. Уплата штрафа не освобождает нарушителя от обязанности выполнить предусмотренное решением суда действие.
5. Гражданин, в отношении которого распространены сведения, порочащие его честь, достоинство или деловую репутацию, вправе наряду с опровержением таких сведений требовать возмещения убытков и морального вреда, причиненных их распространением.
6. Если установить лицо, распространившее сведения, порочащие честь, достоинство или деловую репутацию гражданина, невозможно, лицо, в отношении которого такие сведения распространены, вправе обратиться в суд с заявлением о признании распространенных сведений не соответствующими действительности.

Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы о признании не соответствующим Конституции РФ пункта 7 статьи 152 см. определение Конституционного Суда РФ от 04.12.2003 N 508-О.

7. Правила настоящей статьи о защите деловой репутации гражданина соответственно применяются к защите деловой репутации юридического лица.



§ 4. Компенсация морального вреда


О некоторых вопросах применения законодательства о компенсации морального вреда см. Постановление Пленума Верховного Суда РФ от Читать далее...

Вот для лохов как раз то кино в Одессе и крутят на 1 апреля. Не по адресу вопрос, и таких как я там не будет , там все будут голубой масти можешь не переживать- с размалёванными лицами и пьяные до усрачки. Одесситы ходят вечером на концерты, остальное для приезжих.
_________________

Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ


Стаття 190 Шахрайство

1 Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи
зловживання довірою шахрайство карається штрафом до п ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років
2 Шахрайство вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або
таке що завдало значної шкоди потерпілому карається штрафом від п
ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням
волі на строк до п яти років або позбавленням волі на строк до трьох
років

3 Шахрайство вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з
використанням електронно обчислювальної техніки карається позбавленням
волі на строк від трьох до восьми років

4 Шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою
групою карається позбавленням волі на строк від п яти до дванадцяти
років з конфіскацією майна


Особлива частина

В ст.7 ГК Украины речь идет о защите чести, достоинства и деловой репутации. В части третьей указанной статьи определено право граждан и организаций требовать наряду с опровержением сведений, порочащих их честь, достоинство и деловую репутацию возмещения имущественного и морального (неимущественного) вреда, причиненного распространением этих сведений. При этом право на возмещение морального вреда сохраняется и в том случае, если ответчик опроверг недостоверные сведения в добровольном порядке.

В каких же случаях возникает право на возмещение морального ущерба? В Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» № 4 от 31.03.1995 г. сказано, что право на возмещение морального (неимущественного) вреда возникает в случаях, предусмотренных специальным законодательством, в частности: статьями 7 и 440-1 ГК Украины, статьей 49 Закона Украины «Об информации», статьей 24 Закона Украины «О защите прав потребителей», статьей 44 Закона Украины «Об авторском праве и смежных правах», статьями 1, 33, 34 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности», статьей 10 Закона Украины «О режиме иностранного инвестирования», статьей 173-1 Кодекса Законов о труде Украины (КЗоТ), статьей 12 Закона Украины «Об охране труда», статьей 17 Закона Украины «О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей», статьей 3 Закона Украины «О порядке возмещения вреда, причиненного гражданину незаконными действиями органов дознания, досудебного следствия, прокуратуры и суда» и др.

Мой результат "Теста от ульяновского губернатора" 115 из 116 Пройти тест на грамотность [показать]

http://acept.com.ua/5956650482

Ст. 151 Гражданский кодекс Российской Федерации под моральным вредом понимает физические и нравственные страдания, которые могут быть причинены гражданину нарушением его прав.

Моральный вред, в частности, может заключаться в нравственных переживаниях в связи с утратой родственников, невозможностью продолжать активную общественную жизнь, потерей работы, раскрытием семейной, врачебной тайны, распространением не соответствующих действительности сведений, порочащих честь, достоинство или деловую репутацию гражданина, временным ограничением или лишением каких-либо прав, физической болью, связанной с причиненным увечьем, иным повреждением здоровья либо в связи с заболеванием, перенесенным в результате нравственных страданий и др. (Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 20 декабря 1994 г. № 10).

При этом моральный вред, причиненный нарушением неимущественных прав, подлежит компенсации во всех случаях, а моральный вред, причиненный нарушением имущественных прав — только в случаях, специально предусмотренных законом.

Умничка, ты не перегибай палку, то что ты умник доказал уже всем....

То что ты переходишь на личные угрозы доказывает что ты трусс.

То что ты не умеешь отвечать на вопроссы корректно доказывает что ты изгой общества и никогда не слушаешь собеседника дабы быть для него нормальным уважаемым им же собеседником...

Темы про Россию в Сердючке - вооюще в городі бузина, а в Києві дядько.

ОДЕССУ НЕ ТРОГАЙ, И ОДЕСИТОВ НЕ ОСКОРБЛЯЙ...

Знаешь, на жаргоне: ЗА БАЗАР ОТВЕЧАТЬ НАДО...

http://www.liveinternet.ru/users/2263930/profile/

Клубничные_нотки

Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ
ОСОБИ

Стаття 156 Розбещення неповнолітніх

1 Вчинення розпусних дій щодо особи яка не досягла шістнадцятирічного
віку караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на
строк до трьох років

Особлива частина


Стаття 155 Статеві зносини з особою яка не досяглa статевої зрілості

1 Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості караються
обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той
самий строк
2 Ті самі дії вчинені батьком матір ю або особою що їх замінює або якщо
вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки караються
позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Особлива частина
Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 181 Посягання на здоров я людей під приводом проповідування
релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів

1 Організація або керівництво групою діяльність якої здійснюється під
приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних
обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров ю людей або статевою
розпустою караються обмеженням волі на строк до трьох років або
позбавленням волі на той самий строк
2 Ті самі дії поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх
караються позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Особлива частина

.П.С. (Приморский район): «Соседка в присутствии знакомых в циничной форме распространяла обо мне ложные сведения, оскорбила меня. Я очень переживаю случившееся. Вот уже более месяца постоянно думаю об этом. Решила привлечь ее к уголовной ответственности, а мне сказали, что теперь отменена уголовная ответственность за клевету и оскорбление. Так ли это?».

ОТВЕТ. Мы разъясняли нашим подписчикам, что с 1 сентября 2001 года вступил в силу новый Уголовный кодекс Украины, которым декриминализирован ряд действий, признававшихся Уголовным кодексом 1960 года преступными. К ним относятся клевета и оскорбление. Клевета - это распространение заведомо ложных, порочащих другое лицо измышлений, а оскорбление - это умышленное унижение чести и достоинства личности, выраженное в неприличной форме.

Однако декриминализация таких действий новым Уголовным кодексом Украины не означает, что за них нельзя привлечь к ответственности.

Вам следует обратиться к адвокату и с его помощью подготовить иск в суд о защите чести и достоинства (статья 7 Гражданского кодекса Украины) и о возмещении морального (неимущественного) вреда (статья 440-1 ГК). В случае доказанности исковых требований суд может обязать ответчика принести извинения, а также с учетом характера действий лица, причинившего вред, физические и моральные страдания, взыскать с ответчика в возмещение морального вреда в вашу пользу не менее пяти минимальных размеров заработной платы (теперь это не менее 1025 гривен).
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї
чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи. ( Пункт 4 частини
другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від
22.12.2005 )

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в
інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається
судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або
позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка
завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,
а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги
розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової
шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром
цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не
встановлено договором або законом.

Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або
піклувальником

1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були
поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної
особи, яка потребує опіки або піклування.

Розділ VIII ОБСТАВИНИ ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ


Стаття 41 Виконання наказу або розпорядження

4. Особа що виконала явно злочинний наказ або розпорядження за діяння
вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження підлягає
кримінальній відповідальності на загальних підставах

5 Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного
характеру наказу чи розпорядження то за діяння вчинене з метою виконання
такого наказу чи розпорядження відповідальності підлягає тільки особа що
віддала злочинний наказ чи розпорядження

Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ


Стаття 67 Обставини які обтяжують покарання

Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ


Стаття 67 Обставини які обтяжують покарання

1 При призначенні покарання обставинами які його обтяжують визнаються
1 вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів

2 вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою частина друга або
третя статті 28

3 вчинення злочину на грунті расової національної чи релігійної
ворожнечі або розбрату

4 вчинення злочину у зв язку з виконанням потерпілим службового або
громадського обов язку

5 тяжкі наслідки завдані злочином

6 вчинення злочину щодо малолітнього особи похилого віку або особи що
перебуває в безпорадному стані

7 вчинення злочину щодо жінки яка завідомо для винного перебувала у
стані вагітності

8 вчинення злочину щодо особи яка перебуває в матеріальній службовій чи
іншій залежності від винного

9 вчинення злочину з використанням малолітнього або особи що страждає
психічним захворюванням чи недоумством

10 вчинення злочину з особливою жорстокістю

11 вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного
стану інших надзвичайних подій

12 вчинення злочину загальнонебезпечним способом

13 вчинення злочину особою що перебуває у стані алкогольного сп яніння
або у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих
засобів

2 Суд має право залежно від характеру вчиненого злочину не визнати будь
яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин за винятком
обставин зазначених у пунктах 2 6 7 9 10 12 такою що обтяжує покарання
навівши мотиви свого рішення у вироку

3 При призначенні покарання суд не може визнати такими що його обтяжують
обставини не зазначені в частині першій цієї статті

4 Якщо будь яка з обставин що обтяжує покарання передбачена в статті
Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину що впливає на його
кваліфікацію суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання
як таку що його обтяжує


Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 120 Доведення до самогубства

1 Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство що є
наслідком жорстокого з нею поводження шантажу примусу до протиправних
дій або систематичного приниження її людської гідності карається
обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той
самий строк
2 Те саме діяння вчинене щодо особи яка перебувала в матеріальній або
іншій залежності від винуватого або щодо двох або більше осіб карається
обмеженням волі на строк до п яти років або позбавленням волі на той
самий строк

3 Діяння передбачене частинами першою або другою цієї статті якщо воно
було вчинене щодо неповнолітнього карається позбавленням волі на строк
від семи до десяти років

Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 127 Катування

1 Катування тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або
фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв мучення або
інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу
вчинити дії що суперечать їх волі карається позбавленням волі на строк
від трьох до п яти років
2 Ті самі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб
караються позбавленням волі на строк від п яти до десяти років



Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 129 Погроза вбивством

1 Погроза вбивством якщо були реальні підстави побоюватися здійснення
цієї погрози карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням
волі на строк до двох років
2 Те саме діяння вчинене членом організованої групи карається
позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 135 Залишення в небезпеці

1 Завідоме залишення без допомоги особи яка перебуває в небезпечному для
життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження
через малолітство старість хворобу або внаслідок іншого безпорадного
стану якщо той хто залишив без допомоги зобов язаний був піклуватися про
цю особу і мав змогу надати їй допомогу а також у разі коли він сам
поставив потерпілого в небезпечний для життя стан карається обмеженням
волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк


3 Діяння передбачені частинами першою або другою цієї статті якщо вони Читать далее...