[374x500]
Настроение сейчас - да вродь норм.... по крайней мере было=(="Коли ти спиш"
(повна версія)
* * *
Заплющивши очі, не лякайся.лише одна коротка мить, і мряка зникне.твою душу овіють солодкі чари.твое серце вже не так стрімко б'ється, і гаряча кров твоя вже повільніше пульсує по венах.ти лежишь розпроставшись на ліжку. твоє тендітне, струнке тіло ненапружене.у цей момент ти дуже вразлива,але ніхто не потривожить тебе,бо місяць,що за вікном,охороняє тебе. Його світло освічує деякі частини твого тіла.пильнує... Сяйво освічує твою спину від талії до голови.ніжна шкіра відблискує промені, і тому у кімнаті стає ще більш світліше.твоє миле обличчя з його ніжними устами,що посміхаються,свідчить про те,що ти - щаслива.твої повіки зімкнуті.за ними ховаються чарівні,великі, зелені очі,що так мені довподоби.чорнота,що заповнювала простір зникла, і ти бачиш щось скоже на силует людини.ти поки що не знаєш хто це.а тим часом задумливий місяць трохи прискорив свій рух по зоряному небу і сховався за мякою хмаринкою,що наче обійняла його.в кімнаті тихо... в повітрі пахне чимось напрочуд приємним, словами не передати.сказати можна одне - ним пахло усе твоє тіло. І в цей запах можна легко закохатись. Дивний силует,що стояв попереду, був ніби весь у густому тумані.уже скоро можна були чути тихі кроки,що ставали усе гучніше та гучніше.місяць вже давно попрощався з хмариною,хоча можна було помітити, що час від часу він ніби глядів у ту сторону,куди зникла його подружка.повіяв легенький вітерець, і пасмо твого розпущеного світлого волосся ледь помітно ворухнулося.годиник,що стояв поруч, показував пів на першу ночі...
* * *
Силует,що все більше був схожим на образ людини, наблизився так близько, що можна було почути його важке дихання - він був напруженим.ще пару кроків, і ти повинна впізнати це таємниче обличчя.
В цей час твоє тіло нагадувало тендітну лілею. Серед місячного сяйва можна було помітити,що кінчики твоїх пальців були вологими. вони відбивали світло і виблищували,наче дорогоцінні кристали. якийсь легкий страх чи тривога оволодівали тобою.
Силует стояв біля тебе,хоча це вже був не силует, це було тіло людини,бо ти чітко бачила усього його, а головне обличчя... У кімнаті знову подув вітерець, але настілки легкий,що твоє тіло не відреагувало на нього.
...піднявши свої зачаровані очі, ти ледь здригнулась...це було також помітно по твоєму тілу,що до цого спокійно лежало на ліжку і тішилось під променями місячного сяйва,які перемістились трохи нижче твоєї стрункої талії і освітлювали твої ніжні ноги від кінчиків пальців до того місця, де ноги в гармонії з талією,створюючи божествені форми,сходяться в одну прекрасну плоть... тіло зробило якийсь незрозумілий рух, але не змінило своєї позиції.
Що трапилось?ти бачеш обличчя але не можеш впізнати його.воно таке знайоме. тобі здається,що ти бачила його тисячі раз(так воно і є).але цього разу не впізнала його,хоча бачила його зеленувато-карі очі і щиру,але чимось стривожену посмішку. це був хлопець.він був на зріст трохи більшим за тебе.і ось можна було бачити, як його руки протягуються до твоїх.коли ж вони досягли своєї цілі, ти відчула,як його сильні але ніжні руки торкнулись твоїх...твоє тіло неодмінно швидко відреагувало на цей жест.у темряві,що освіщалась лише місячним сяйвом,щось порушило тишу.твої уста трохи привідкрились, і ти жадібно вдихнула повітря.від чого твої груди розширились, а потім знову плавно повернулись назад.
Руки його зімкнулись у замок, і ти відчула тепло його пальців і долонь.одним легким жестом,щоб скоротити відстань, він плавно потягнув тебе у свою сторону.ти не пручалась.чомусь довіряла йому повністю,хоча не знала, чим усе може закінчитись.кожен новий жест був несподіванкою...
І тепер твої очі були майже на проти його.все обличчя у нього було усміхнене.але поглянувши у його очі,десь там глибоко, на самому дні, ти впізнала несамовиту біль і страждання..."чому?"-блискавично промайнуло у тебе в голові.але ти не наважувалась промовити а ні звуку...
Твоє тіло з його розувато-білою шкірою все ще лежало на білому покривалі.час ніби зупинився:на небі не було ані хмаринки, і місяць в очікуванні завис у небі.здавалось, він ще більше почав світити, і твоя ніжна, як шовк, шкіра виблискувала з неймовірною силою...
Ще декілька секунд ти роздивлялась його статуру,в намаганні пригадати щось.аж ось його голова плавно наблизилась до тебе, і його губи з пристрастю вчепились у твої. ти відчула як сильний імпульс пройшов повз тебе...
Тіло твоє, різко напружившись, здригнулось, і твою шкіру покрили крихітні цяточки,що ніби маленькі горбочки виступали вперед.все трапилось так несподівано,що місяць,який непорушно висів у небі, опам'ятався і відновив свій рух...
Та ось за мить твоє тіло розслабилось, і на обличчі панувала якась радість і полегшення.
Ти вічула, як ніжні його вуста лагідно і
Читать далее...