Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріх

таке відчуття, що збожеволів. Не маю сили більше впиратись цьому. В шоці. все життя був впевнений, що це просто видумки тих людей, яким щось не вистачає, для повноти життя.

А все ж виявляється я жорстоко помилявся.

Вже от який день підряд, не важливо який(рахую) я не можу із собою нічого зробити.
Сьогодні дуже важкий день, я ледве "існую", але все ж таки коли трохи є часу і відводжу очі від монітора, я сіяю від щастя. ото прикольно як. Це єдине що мене тримає зараз на плаву. тому що фізично це відчувається дуже рідко. На жаль немає можливості.
Але як класно.
Дуже вдячний, тобі за те що ти є.

Настроение сейчас - не найгірше

Спеціально для.... ЦІЛІ!!

Девушка спросила парня, считает ли он ее симпатичной. Он сказал нет. Она
спросила, хотел бы он быть с ней навсегда,и он снова сказал нет. Тогда она
спросила его, если бы она ушла, заплакал бы он и ответом было нет . Она
услышала достаточно. Она повернулась, чтобы уйти, слезы бежали по ее лицу.
Парень взял ее за руку и сказал: Ты не симпатична, ты - прекрасна. Я не
хотел бы быть с тобой навсегда, мне это НУЖНО! И я бы не плакал, Если бы
ты ушла, я бы умер. Не сладкие ли это слова!!!

Настроение сейчас - А немає ніякого настрою. Взагалі.

Блять, блять, блять.....
Ото і все що можу сказати. Якась херня повна.
Чого так не зрозуміло. В даний момент маю все про що міг тільки мріяти, а не вистачає чогось тільки одного. Самого основного.
Чого воно так. Блять все свою коротке життя йшов до одного, єдина маєйже ціль була. І от.. є.
І що?А ніхуя., Блять. Мене цек просто вбиває. Ціль так близько, вона моя. І водночас така недосяжна.
Ото і все.
Фігєю із себе. ЩО робити.
Інколи такий щасливий. А інколи. Оте друге інколи це сьогодні.

Інколи буває такий стан не визначений. коли ти не знаєш, що потрібно робити далі. Така собі точка штопору. І от в такі моменти починаєш думати, що робити далі. Ото фігня. Саме основне, що саме тоді не знаєш в яку сторону рухатись надалі. Я просто в шоці. Я на роздоріжжі. І кожна дорога мені не до вподоби. Оце так халепа. Єдине що я знаю, це те що чого я хочу добитись. А от яки шляхом до того дійти, фіг його знає.
В мене ціль досить таки приємна,і я так думаю приємно було би не тільки мені. але щоб добитись цього, то по дорозі доведеться причинити біль кільком людям в моєму житті. І я не знаю як зробити правильно. Все рівно рано чи пізно, я би причинив цю біль їм, але так не хочеться це робити. Проте ж життя йде. ми рухаємось вперед. І це закономірність. ТАк завжди було, є і буде...
Як же поступити.??...
Так вже хочу до своєї ЦІЛІ. І не хочу нікому завдавати прикрощів.
Ціль допоможи мені будь ласка. Ласочка.

Настроение сейчас - Фін його зна, немає сил для настрою.

Таке враження що сили покидають мене. Життєві сили вичерпуються такими темпами що я навіть не встигаю помічати. ЦЕ швидше за мене. ІЗ мене вижимають все що можна, і навіть більше. Це складно. Темп такий заданий, що важко встигнути думати навіть так швидко. Вже не говорю про дії. Цікаво чи на довго мене ще вистачить.
Зарядка відбувається тільки час від часу коли я маю можливість спілкуватись і проводити час із... Та хіба це має значення. На даний момент це на стільки рідко відбувається що мені цього катастрофічно не вистачає. Живу от так тільки зараз від "зарядки" до "зарядки".
Да-с стану в мене зараз не завидний. Мені чомусь здається що я скоро просто впаду і вже не підведуся. Це трохи більше ніж я можу.
постійно йде тільки витрата сил. Вдень робота, а вночі мучать роздуми про те, як далі.. Це важко. Так хочеться зробити все добре. Щоб все було правильно. Хто би підказав правильне рішення.
Як же мені без тебе важко. Просто катастрофа. Я не можу більше. Скоро це вже мене доведе до істерики. Я просто не знаю що мені далі робити. Я заходжу в тупик. Як же я хочу до тебе вже і негайно. Плюнути на все, і тільки ТИ. Мені би цього вистачило. Тільки від тебе я черпаю життєву силу, енергію, позитив. Тільки із тобою мені добре.


Фак.... Як завжди накрутив так, що.... Блядське життя.

Настроение сейчас - Так собі, можна й краще

Отак от інколи навалюється на тебе купа роботи, і навіть немає часу вгору глянути. Не цікаво. Таке враження що ми живемо для того щоб працювати, а хочеться все таки просто жити. А працювати для того щоб жити. Так по ідіотськи виходить, ми обмежуємо себе абсолютно у всьому через роботу. так тупо кодного дня одне і те ж. На роботу - із роботи. Оцн і все життя цілий тиждень. Мабуть потім воно і дасть свої результати, але ж ЧАС.. Втрачений назавжди. Він ніколи нам не повернеться, не заміниться нічим. Отак ми і марнуємо своє життя на інших, зовсім чужих і не цікавих людей. вірніше на їхнє бажання втамувати їхню спрагу до грошей. та хіба в грошах щастя. нічого подібного. Просто в даний момент без них ніяк ен проживеш, от і доводиться. Але що забагато то не здорово. Тому для чого марнувати все своє життя тільки на те щоб заробляти їх все більше і більше. Це тупе марнування свого часу, самого безцінного що у нас є.
Ми бездумно розпоряджаємось своїм життям, тільки для того щоб тимчасово задовольнити своє его. Ідіотизм повний. Тупо.

Блять, а тиждень розпочинається прихерово. Все що наплануєш летить коту під хвіст. Як же мене це дратує.Все що хотілось і планувалось, було перекреслено буквально двома словами начальства. Це просто ужас. Як же я такого не люблю..

Сірі будні. Не цікаво. Хочеться якихось яскравих подій, чогось нового. Таке враження що ми живемо від події до події. Так зовсім нецікаво. Чому би не робити собі свято частіше.
Суджу суто по собі, я живу від чогось яскравого до схожого наступного. Так примітивно. Буденність поглинає повністю, накриває своєю сірістю і одноманітністю. Мабуть пора вносити якісь зміни у своє життя.
так і зроблю.
Знаю навіть що....
Бля, це все рівно буде схоже на якусь підставу для самого себ. та пофіг. все що робиться, робиться на краще.

Якийсь в даний момент такий дивний настрій. Сьогодні вночі вже їду. Все супер. але якось так дивно. Не розумію чому. Все якось не зрозуміло мені, а чому ХЗ..
Я сам себе не розумію. Ще пів години тому назад все було супер, і раптом такий перепад настрою. До чого би це???
Але все таки дуже добре що їду, тому що думав не доживу від віторка до п'ятниці. І от п'ятниця настала, чекаю відповідної години, а настрій... Та про який настрій може йтись, якщо потім все рівно потрібно буде їхати назад. Ото тобі і прикол. Радуйся. Ладно не буду думати зараз про це. Хай буде в даний момент так як є. А там подивимось. хоча приблизно я уявляє собі щоби я хотів, вірніше, що я планую. отновне щоб усе получилось. Побачимо.

Настроение сейчас - Супер... охренітільний

Так, саме так. сьогодні я просто щасливий. Це означає що зранку я був в залінодорожній касі. Супер. Знову ці куски картону мене ощасливили. Як це прикольно, коли ти живеш в очікуванні чогось. Таке життя, а не існування, мені більше до вподоби. Так на багато прикольніше. Так ти знаєш чого ти очікуєш, Правда не знаю чи можна це назвати ціллю, але це вже хоч щось. Це така собі маленька, локальна ціль. І в даний момент час рахується до неї, і після неї... Взагалі, хіба можна було очікувати що так підніметься настрій тільки через купівлю квитків. Правда в даний момент це закономірно.
Все таки класно, що є Укзалізниця, і можна піти і купити в них квитки. ССУУУУУУУУППЕЕЕЕЕРРРРРРР.....


Це на зло всім ворогам я так радію. Хоча і самому це радісний момент в житті.

[176x220]

Життя це цікава штукаю Як не дивно, але вого не перестає мене дивувати. Здавалось би стільки всього пережито. Стільки побачено в цьому житті. Але кожного дні щось нове. Дмивно. Дуже дивно.
Сьогодні дізнався таку цікаву штуку, яка мене в принципі досить таки здивувала. Я це почув навіть не в жиіву від іншої людини, але... Це всього то навсього тільки СМС.., але, але все рівно це було дуже приємно. Я був дуже приємно вражений. Це дуже сильно міняє все. Життя і так вже змінено. Кардинально змінено. Таким неземним почуттям. То ужас просто. Ніколи в таке не вірив. А виявляється. Он воно як. Супер просто. Ніяк не міг в таке повірити. Ще зовсім недавно я був сто відсотково переконаний в тому що Кохання немає. А виявляється он воно яке. Супер.
Сьогодні я щасливий.

Ніяк не чекав...

Прийшов додому із корпоративної п'янки.. Здається все супер, але щось не те, а що не знаю. Всі веселяться, тільки доходить до піку веселощів, а я просто сів в таксі і поїхав.. Чому мені здається що я втікаю від самого себе. Заствиви таксиста катати мене по нічному місту. Ото мене заносит час від часу.
Сьогодні прийняв рішення, яке одразу покращило самопочуття. Завжди би так. Так собі думаю що починаю себе втішати. От блять дурак, шукаю утіхи від самого себе, так немає в даний момент в кого. А може і є. Є, точно є. Але нещасних кілька кілометрів. Не знаю до чого я докочусь. Не хочу нікому нічого казати, але по мені видно.........................................

Это цитата сообщения mary_angel Оригинальное сообщение

Любовь - это когда я думаю о тебе 61 секунду в минуту...
Любовь - это когда утром я в одиночестве по привычке наливаю две чашки кофе...
Любовь - это когда день прожит зря, если тебя в нем не было...
Любовь - это когда я чувствую тепло твоих ладоней на своих плечах...
Любовь - это когда я чувствую твои губы на своей шее...
Любовь - это когда ты целуешь мои ресницы...
Любовь - это когда мне не жалко для тебя жизни...
Любовь - это когда мы вместе, а время проходит мимо нас...
Любовь - это когда минуты без тебя превращаются в вечность...
Любовь - это кода я чувствую, как бьется твое сердце...
Любовь - это когда ты просто держишь меня за руку...
Любовь - это когда ты согреваешь дыханьем мои замерзшие пальцы...
Любовь - это кода за обедом у нас одна тарелка и ты меня кормишь...
Любовь - это когда я засыпаю в руках с телефоном, потому что всегда жду от тебя смс...
Любовь - это когда я засыпаю рядом с тобой...
Любовь - это когда я засыпаю в обнимку с подушкой, если тебя нет рядом...
Любовь - это когда ты утром любуешься, как я сплю...
Любовь...это твои поцелуи...твое тепло...твои глаза...твои руки...это ты...и я...это мы.

Життя таке прекрасне, часто таке можна почути. Але насправді воно прекрасне на стільки рідко. Так можна вважати тільки в 5 відсотках нашого існування. Насправді це така тупа штука. Блядь, життя це така суча штука. В цьому життя нашому виживають тільки вовки, всі ніші не мають права на існування. Чому так..?? А хрєн його знає. Ми самі собі створюємо проблеми, і в цьому наша суть. Менеце так дістає чомусь. Люди не можуть просто щоб було все так просто. кщо навіть бувають моменти в життя коли все ще так більш-менш терпимо, це означає що якийсь індивідуум одразу все зробить для того, щоб стало як завжди. Я не знаю чому так. Я не розумію сенсу життя, мабуть я навіть не хочу його розуміти. Наше блятське існування... е-ех.. навіть немає що сказати.
До чого я це все..?? Чому я ставлю такі питання. та тому що цей тиждень в мене просто вбивчий. Мене такими темпами вже нічого щвидко не буде радувати. Як же мены хэрово.
Чомусь завжди дуже сильно псують життя розмови вдома про різні такі ситуації. Батьки чомусь вважають що без їхніх порад ти не протягнеш і дня. Самостійність це на стільки не зрозуміле поняття. Виявляється ніхто із нас не є самостійним. Всі залежать один від одного. Всі бояться когось втратити. Чому? А хто його знає. Мабуть якось так побудований світ. Ніхто не хоче бути сам. Всі боятьсь самотності. І можливо оцими страхами своїми доставляють такі труднощі близьким. Це так важко коли тебе не хочуть зрозуміти.
після вчорашньої розмови вдома про свої плани на майбутгє, я пошкодував, що взагалі на світ народився і такий поганий. Виявляється я причина всіх проблем які тільки можуть бути... Блять.. І що тепер робить..??


Життя таке.

[545x600]
стар картинка, але чимось прикольна..
а може і не прикольна, на знаю
але це так якось...

Снег уже пропал, вообще то он пропал еще вчера, но у меня в душе он продолжает лежать.
моя душа заморозила сама себя, для того, чтобы не тратить драгоценную энергию. сердце будто упало в анабиоз. Странно очень странно. Хотя почему же все нормально, я даже приблизительно представляю почему. Просто сердце опять проснется и радостно затрипоче когда у меня в руках опять будут билеты на поезд.Казалось бы что такого в этих маленьких прямоугольных кусках картона. Банальность, но факт, именно эти изделия легкой промышленности так согревают душу... Блять, как же я люблю сам намутить. Так время от времени выдумываю, а тогда страдаю от этого. По-видимому я становлюсь каким-то мазохистом. Почему??? Хз, просто я получаю какое-то скрыто удовольствие от того что страдаю... Может мне этого недоставало.
Очень странно. Я всегда до этого времени был очень жизнерадостным человеком, слишком по-видимому. И вот теперь замкнулся в себе полностью. Подавляющее большинство людей пытаются выяснить что же такое случилось. Ничего на случилось, идите все от меня... Это единственное что хочеться сказать. Это же пи...ц. Как так можно жить, мне никто не нужен. Неужели, я, человек который не мог жить сам никогда, всегда нужна была компания, так сильно изменился за одни только выходные.....

возможно..

Сьогодні випав сніг, перший в цьому році. Здавалось би що тут надзвичайного, звичайненько так собі. Кожного року сніг випадає потім тане,звичайна справа. Світ був є і буде, це щоденна річ, яка вже встигла за ту кількість років яку кожен із нас встиг прожити, стати таким звичний ... нічого надзвичайного.
Але саме цей сніг і саме цього року для мене особливий. Він приніс якісь нові відчуття, якісь нові враження, і саме основне оновився я сам. дивно здавалось би що вже все за останніх кілька років стало буденним, урівноважилось і стабілізувалось. Так ні. Виявляється це ще не було краєм, на світі існує стільки всього, і все перепробувати за такий короткий проміжок часу не реально просто.
Цієї ночі коли я виходив покурити я побачив сніжинки, і ці сніжинки, самі перші, які впали мені на обличчя - обпалили мою душу. Щось таке цікаве сталось. не можу навіть пояснити. взагалі мене така думка заставляє посміхатись і сидіти задуманим. Цікаво чому ж то воно це відчуття так мене змінило. Навіть не підозрював що що із тим що побіліла земля зміниться і мій внутрішній світ. в мене в серці також випав сніг. але від цього я не замерз а навпаки палаю яскравим полум'ям. І основне не згоріти, основне втриматись на цьому рівні. Чим довше вдасться залишатись на даному етапі, в такому стані тим довше вдасться залишатись щасливим...

Слушать этот музыкальный файл

релаксова пісня

Хочеш розсмішити Бога? Розскажи йому те, що ти собі запланував...