В одній далекій від моря і спекотній пустелі жила-була черепашка. Вона була молодою, як для черепашки – розміняла всього другу сотню літ – проте дуже самотньою. У черепашки зовсім не було друзів – та й де їх узяти, в пустелі? Навколо був тільки пісок, гори піску, рухливі, але не живі бархани, верблюжі колючки – а хіба можна вважати другом того, хто боляче колеться? – і спека. Її завжди оточувала спека. Черепашці хотілося плакати, але сльози все одно миттєво висихали на очах і не приносили полегшення, тому проливати їх не було ніякого сенсу. Доводилось страждати мовчки.
Черепашка була дуже гарненькою, хоч і не знала про це – адже в пустелі не було свічад. Вона мала барвистий панцир, блискучі чорні очі-намистинки і завжди усміхнений рот – усміхнений навіть тоді, коли вона страждала. Все одно її почуттів ніхто не бачив, так що сумувала вона чи раділа – не мало ніякого значення. Черепашка пробувала розмовляти з небом, але воно, здалеку таке глибоке і синє, що вона могла б порівняти його з морем, якби коли-небудь бачила море, зблизька завжди виявлялось розпеченим і майже білим. І ніколи її не слухало. Тоді черепашка підповзала до верблюжої колючки і відчайдушно шепотіла їй щось на вухо, але капосна рослина замість відповіді встромляла свої голки в беззахисні черепашачі вуста. Черепашка кривилася, але здалеку – і якщо неуважно дивитися – ця гримаса болю дуже скидалась на усмішку.
Зрідка пустелею проходили люди – стримані і водночас голосисті, смагляві, в довгих білих бурнусах. Часом вони йшли біля верблюдів, часом їхали, зручно вмостив-шись між двох горбів, але ніхто з них жодного разу не звернув увагу на черепашку. Вона квапилась, як могла, швидко перебираючи товстенькими лапками по піску, який постійно з-під них стікав, щоб потрапити їм на очі, та навіть коли це їй вдавалося – а вдавалося їй це рідко – люди сміялись і казали: “Повзе, мов черепаха”. І тоді сама спека не могла осушити сліз черепашки, що котилися з її очей і губились в куточках усміхненого рота.
Та найгірше черепашці велося, коли починалась піщана буря. Тоді вона втягувала голову в панцир, міцно заплющувала очі і підспівувала вітру, котрий зі страшними завиваннями бавився піском. Вона хотіла поговорити з вітром, але так і не наважилась, бо вітер був злим. І коловся болючіше, аніж верблюжа колючка. А ще він любив так засипати піском черепашку, що їй доводилось довго-довго вибиратись на поверхню – до пекучого сонця, німого неба і до своєї самотності.
І от одного разу в пустелі пішов дощ. Він почався несподівано – черепашка зовсім не була готова приймати гостей. Небо почорніло, і з нього на розгублену черепашку впало кілька крапель води. Черепашка погано знала, що таке вода, бо дощі в пустелі бувають так рідко – раз на століття, а на її сто років не припало жодного дощу.. І доки вона намагалась вгадати, що то таке тепле, схоже на її ще не висушені пустелею сльози, впало їй на обличчя, в небі щось загуркотіло, і з сердитої хмари полився сріблястий дощ. Зачарована цим несподіваним, витонченим і приємним гостем, черепашка вирішила: або пан, або пропав. І розповіла дощу про свою самотність.
Дощ слухав її уважно. Шепотів щось вкрадливе і заспокійливе, торкаючись її лиця своїми вогкими чуттєвими пальцями. Переливався, як гірський кришталь на сонці – втім, ані гір, ані кришталю черепашка зроду-віку не бачила, їй просто сподобалось, як переливається дощ. Та найбільше їй сподобалось, що дощ її зрозумів. І він йшов довго – достатньо довго для того, аби почути від неї все про її самотність і біль, про пустелю навкруги, і пустелю в душі, про те, що у неї немає навіть імені – бо ніхто її не кличе, і нікому дати їй те ім’я... Дощ був таким прекрасним – свіжим, чистим, зворушливо-вологим, чарівним. І черепашка закохалася в нього.
Вона зрозуміла, що кохає його, лише коли він зник. Просто перестав слухати її, перестав пестити її довгими прозорими струменями, перестав йти. Черепашка подумала, що це все через неї, що вона бридка, і гірко заплакала. Вона плакала довго, так, що вії злиплися, а очі і повіки почервоніли, та раптом її плач увірвався, бо черепашка глянула на небо і помітила в ньому веселку.
Веселка була барвистою, як панцир черепашки, і веселою – бо її зобов’язувало до цього ім’я. Вона виблискувала, як корона із самоцвітів, на блакитному чолі неба, і була горда та пишна. Черепашка шморгнула носом і утерла сльози з очей коротенькою пухкенькою лапкою. Вона зрозуміла, що це – подарунок дощу. Для неї. Вона ніколи раніше не отримувала подарунків, і не знала, що з ними робити. Черепашці захотілося торкнутися веселки, але семибарвний край губився десь обрієм, так далеко від неї. Черепашка спершу хотіла знайти край веселки, та потім подумала – а що, як дощ раптом повернеться, а її тут не буде? І вона вирішила не ризикувати. Викопала собі ямку у гарячому піску, втягнула лапки у панцир, поклала голову на невеличкий розпечений камінець, і приготувалась чекати. Скільки треба. Скільки завгодно. Головне, щоб дощ прийшов. А якщо Читать далее...

В колонках играет - Фактор2 - Наша жизнь
Настроение сейчас - байдуже...)))

Перебуваючи в середньому шкільному віці, я не любив дощ, через бруд, який розводився довкола, через краплі, які, ховайся не ховайся під парасолькою, порушують приватність. За те, що дощ холодний. За те, що дощ мокрий. За те, що він змінює мій світ.
Мабуть, що довше цей світ належить комусь, тим більше втомлює.
Зараз я радію змінам, які приносить дощ.
Навіть якщо вітер, що продовжує тинятись серед крапель, що летять із самого неба, млосно гарячий, наче пісок, у якому ми - тільки зернята кави.
Бувають краплі великі, окремі, значні :)
А інколи - так, сіється щось, наче прядиво, яке накриває звичні обриси. Змінює їх. Змішує барви, лінії. Все тече, змінюється. Ллється.
ллллллььььеееее.....
Отак з хмар тече вода. Їдуть своєю дорогою машини, йдуть люди. Йдуть, отже вони собі, деякі навіть парасолі складають - а що, тече так, що яка там парасоля.
Хтось граціозно перестрибує свіжу калюжу. А дехто повертається з пляжу - так і йдуть в купальниках.
Нічний дощ чутний, але невидимий. Іде, іде - і спиться під нього добре. Може, він теж повертається. Десь і в нього є дім.

В колонках играет - sarah connor - from sarah with love
Настроение сейчас - супер-чудово

Ура! Я зовсім не спав, але ми з Вовкою сьогодні рекордно пробігли...я не спав, але ми в спарінгу так працювали як ніколи, ай так все болить, то капець((( Але приємна втома. ПОтім душ, сон до 14, поспавши всього 2 години і я повний сил. Це так чудово))) За мною заїхав був Микола і ми поїхали в Касіопею! Більярдик, компанія, все чудово. Приїхав додому, тут до мене подзвонив клієнт, ділова зустріч в Магнусі. Мммм...3 партнерки і 1 партнер. Крім бізнесу, посміялись на славу. Приїхав замучений, ліг спати. Дзвонив Андрійко(мановар) казав підходити на Довженка, їх там банда була(чиатйте в Вовки на щоденнику). Я не мав реально сили. Поспав трохи. Поітм вирішив пройтись під нічним небом, я задумався над смислом життя, над новими мотиваціями для того, щоб вважати життя прекрасним. Все чудово!!! Оьс недавно прийшов додому, зараз шось мну тяне на озеро...думаєм у вівторок бандою поїхати. Зараз думав чи то лягти вже спати, чи то залишитись ще трішки. Я вирішив залишитись, тому що є одна вагома прчина для цього...дуже вагома...! Ось так то!!)))

Виявляється, за днем в який ви народилися можна визначити, те як вам властиво відчувати чи любити. Не знаю чи це правда, але для мене ніби підходить. Отже:

Чоловік-понеділок надчуттєвий, наділений дуже багатою уявою, завжди в пошуках контактів з іншими людьми, особливо із протилежною статтю. Він має потребу в любові, розумінні, ніжності. Самітність - не для нього. Він зовні спокійний, але в глибині його душі таїться тривога: чи знайде він людину, з якою зможе поділитися всією любов’ю, на яку він здатний.

Чоловік-вівторок наділений даром підносити свої думки в самому вигідному світлі, його висловлювання звучать завжди вагомо. Це спокусник, що користується йому одному властивими прийомами, щоб приворожити вас до себе. Його можна впізнати по особливому гуморі, посмішці, по манері відводити від себе життєві неприємності. Це ентузіаст, що любить розважатися так, щоб інші теж брали участь у його витівках. Хоча на перший погляд він здається трохи неуважним…

Чоловік-середа - людина честі, сумлінний і порядний в любові. Його цнотливий вигляд приховує безодню ніжності. Але він не завжди вміє розкритися й виразити її. На нього можна покластися: уже якщо він любить, то всією душею. Вірний і уважний, він не довіряє спалахам почуття й віддає перевагу пристрастям спокійну впевненість.

Чоловік-четвер - природжений спокусник. Він хоче знати життя у всіх її аспектах, зберігаючи при цьому волю й незалежність. Його страшить рутина сімейного життя. При цьому він не може жити один… За надмірною чутливістю й театральністю жестів, він приховує величезну ніжність. Він здатний на глибоке почуття. Це людина, схильна до парадоксів, бунтар або пристосованець залежно від настрою.

Чоловік-п’ятниця - артист. Перед його чарівністю неможливо встояти, і коли він говорить, що любить вас, він саме так і думає. Ніжність і м’якість лежать в основі його характеру. Йому необхідна щиросердечна рівновага. Він повинен відчувати, що його люблять, схвалюють, піклуються про нього. Шлюб, родина, вогнище - це слова, які постійно звучать у його вухах. І коли він падає у ваші обійми (падає скоріше він, ніж ви), він може в них і залишитися.

Чоловік-субота - насамперед незалежний. Це індивідуаліст, здатний жити один. Він непередбачений і потайливий. Він не любить висловлювати свої почуття й робити гарячі освідчення. До протилежної статі він відчуває скоріше недовіру. Це дуже емоційна людина, що ховає свої почуття.

Чоловік-неділя - повний амбіцій й упевнений в собі. Стосовно “своєї жінки” він поводиться як заступник. Він більше має потребу у вдячності, ніж у любові, і може справити на вас враження своєю ініціативністю й владністю. Йому подобається говорити, слухати самого себе, він завжди чутливий до компліментів.

Жінка-понеділок - ніжна, мрійлива й чутлива. Здатна пристосовуватися до іншої людини, іти на поступки. Їй дуже важко жити одній. Вона відчуває потребу поділитися теплом своїх почуттів і по-справжньому стає жінкою, тільки ставши матір’ю. Чутлива до оточення, вона прагне жити в гармонії з ним і йде по життю, дотримуючись заклику серця.

Жінка-вівторок - щедра й жагуча в любові. Вона спокушає жвавістю розуму, почуттям гумору, а також яскраво вираженим прагненням до незалежності. Найбільше на світі вона любить волю й боїться тільки одного: монотонності в почуттях, що здатна погасити її ентузіазм. Для неї любов повинна бути захоплюючою грою. І інша любов їй не потрібна.

Жінка-середа - часто закохується, почуттєва й ніжна, хоча й приховує це під маскою скромності й стриманості. У любовних відносинах вона має потребу в надійності, щирості, сталості. Саме тому вона не довіряє любові з першого погляду, пристрасті, що може спалахнути й… потім згаснути. Для неї привабливість зв’язана не із зовнішньою красою, а з порядністю й істинністю почуттів.

Жінка-четвер - захоплена, нетерпляча в любові. Не можна сказати, щоб вона є занадто сентиментальною, що загубилася в тумані ілюзій і мрій. Вона любить волю й пригоди, любить жити, постійно поповнюючи свій досвід. Вона чарує чоловіків своєю природною чарівністю, безпосередністю й не може терпіти, коли її намагаються прикувати до кого-небудь, у якій би формі це не виражалося.

Жінка-п’ятниця - романтична від природи й мрійлива. Її заворожує краса й усе, що прямо або побічно стосується гармонії. Вона спокушає ніжністю, чуттєвістю, підвищеною чутливістю. В обмін їй потрібно, щоб її утішили, про неї піклувалися й захищали. Емоційна самітність її лякає, і тільки в колі своєї родини або з дітьми вона знаходить абсолютну щиросердечну рівновагу.

Жінка-субота - потайлива, загадкова, тому що із працею виражає свої почуття. Вона оригінальна, незалежна. Чаруючи, вона не завжди пускає в хід звичні жіночі виверти. Для неї спокуса повинна бути в першу чергу інтелектуальною. Слова “Я люблю тебе” рідко зриваються з її уст. Вона може здаватися байдужою, але в глибині душі вона дуже емоційна, і почуття в ній киплять…

Жінка-неділя - імпульсивна й вольова. Нею керує пристрасть. Вона або любить, або Читать далее...

В колонках играет - Фактор 2 - Рейси
Настроение сейчас - супер відмінно

Ну що сказати, на 18 ми все таки зібрались, взяли випивку, закусон і пішли бандою в ліс відмічати. Я розливав і перший тост випав мені, як достойній людині. ГГгг, а саме смішне коли Веталь штовхнув Вовку, Вовка потянув за себе Вовку, а Вовка потянув за себе мну, і ми 3 впали на землю з колоди і кожен себе облив чимось. Мда...бідний Веталь, получив від мене коліном по хребту, певно боляче, але від нього получив тільки Вова Квас. Мене рухати немона бо я небезпечний, особливо коли випю))) Ну пішли потім посиділи на Довженка, погнались, пообливались. Я пішов додому, але подорозі мене зустрів сусід Вовка, вони збирались на дачу. Я мав їхати з ними, але я згадав, що моє прекрасне сонце іде сьогодні можливо в Біт, тому я не хотів втрачати будь-якої можливості. Розвернули машину, надіюсь вони мну не матюкали потім. Я запропонував друзям поїхати в Біт, але відгукнувся тільки Віктор і Володька(Гиря). Поїхали в Біт, але надивовижу я там зустрів купа знайомих, купу друзів, навіть декількох своїх колишніх одногрупників, Сашка, Вовка, Андрій, Макс і т.д. Але це все відносно...я зустрів своє сонечко. Вам не передати, що я відчув побачивши її...ейфорія, радість, щастя...а її очка такі милі, такі щирі, такі глибокі...а танцює вона як професійна танцюристка. Вона була з подругами. Анюта це справді прекрасна дівчина, приємна, мила, ну важко це все словами описати...а так її не хтілось відпускати, але я ніколи нікого нічого не заставляю, навіть як це в моїх інтересах...їй потірбно було їхати, я попрощався і відпустив))) Анюта цьом!!! Вот оказалось, що не всі мої ще розїхались, був Віктор і ми пішли до Павука. Ггг, невеличкий спор, розмова серйозна і всі розійшлись мирно. ПОтім на 96 поїхали додому, але він вийшов швидше. По дорозі додому зустрів друга Артура, котрий пяний ледве заїхав на заправку біля Арсену))) Зараз прийшов додому і в мене все ще перед очима видно ЇЇ очі...такі ж чисті, такі ж безмежні, такі ж щирі, такі ж прекрасні!!! Все я бігати і в мене тренування і головне я це не проспав!!! Дякую за увагу)))

[480x640]

В колонках играет - Scooter - Come On
Настроение сейчас - нормально

Вночі включив собі музичку, ліг на парочку хвилин і незчувся як заснув. Чорт! Знову проспав і біг і тренування((( Але виспався чудово. Все, якшо я завтра не встану я незнаю фо з собою зроблю. Друзі пробували мене витянути на Винниківське, вже й заїхали, але я категорично відмовився - ненавиджу це озеро, жовте і брудне, смердюче і беее((( Скоро в ліс на поялнку Володимира відмічати, буде два Володимира...))) Хі хі. Зараз буду дивися шо мій програміст наробив і можливо буду читати книгку Наполеон Хілл - Думай і багатій!)))

В колонках играет - Серега - Миллион долларов США
Настроение сейчас - чудове...)))

Ну спав як завжди, нормуль. Встав, заліз в аську годинка 12, друг Вовка попросив мну з ним поїхати в центр. Ну лан, питань нема, але як завжди він просив в 13 зайти, а зайшов за мною в 13:15 і то я ше був неготоовий. ГГГ...ну неможу кудась піти не поївши, не помившись, не почистивши зуби і не наливши на себе якоїсь фігні. Менше з тим, доречі сьоні знов я рано не встав бігати((( В центрі класно, пішли х.з. куди, але страшне місце з дядями і тьотями в білих халатах. Потім пішли центром пройшлись, я собі пожартував з дівчинки яка продавала газету і до всіх приставала. Пішли в готель Жорж, в нас там буда ділова зустріч. Обговорили декілька можливостей в бізнесі, я запропонував 2 бізнес проекта та ознайомився з його бізнес-планом. Хм...непогано як на мого учня)))))) Потім на новенькому тролейбусі вирішили добратись додому. Прікольний троль))) Пізніше мені тре було поїхати в Винники, ділова зустріч, але скоро я вже був дома. Подорозі додому зі мною вирішили познайомитись дві дівчини, котрі їхали у Львів, оказується вони були на вечірці, яку я організовував в Галактиці. Випросили в мене моб, запропонували свої послуги як PJ. Хм, вигляд у них як на піджейок прикольний, перша Оля(1,89; 50 кг; 88-58-84) і друга Віра(1,86; 48 кг; 89-59-85). Приїхав, перекусив, прогулявся з подругою під лісом, вернувся і незчувся як заснув. Вот прокинувся недавно, о, мій друг вже почав вести свій щоденник http://www.liveinternet.ru/users/m4n0w4r/. Рано вставати біг, тренування, а поітм в ліс відмічати Володимира...ггг))) Лан ось такі то справи.

В колонках играет - (Radio MFM (live) 32k)
Настроение сейчас - просто супер

Сидів собі дома, працював з клієнтом з Нігерії, майбутнім партнером по бізнесу і тут мені друг запропонував піти на пиво. Ну пиво я звісно не пю, але пройтись не проти))) Подзвонив ще одному другові, домовились на 19:20 зустрітись біля Кінопалацу, що в центрі. Я прибув в 19:29, але не забувайте, що босс не запізнюється...я затримався))) Спочатку побачив Віктора, який чуть мну не задушив, а потім Сашку, котрий якраз виходив з роботи з пивом, він в Кінопалаці крутий чувак, хоча і в житті теж))) Взяли по пиву, я Швепс, пішли в парк. Погода супер, обстановка супер, поговорили про життя, про бізнес, насміялись. Попрощались з Сашкою, пішли до Оперного, а звідтам на зупинку. Я так заговорився з другом, до того мені треба було спішити н зустріч ділову, до того телефон дзвонив, що я нечайно зіштовхнувся з двома дівчатами, розєднавши їх наполовину))) Доречі, одну з них я пізнав, це була Христинка, але вона мну не пізнала. В мене аж телефон впав))) Попрощався з Віктором, сів на маршрутне таксі 45, поїхав на зустріч. В маршрутці зустрів Філю, погворили, але він вийшов на наступній. Прибув на зустріч, розказуав про можливість бізнесу. Потім там всі пили горілку і пиво, а я червоне грузинське вино. Друг Микола забрав мене і ми поїхали в Біт, де я пробув максимум 10 хв, зустрів свою колишню дівчину Іру, котра на мну накинулась при другові і просила пробачення. Поїхав додому, включив МФМ, насварив на програміста свого, що він так довго робив оновлення для мого клубного порталу організації VIP Alpha - http://vipalpha.com, написав СМС сонечку. І ось моє сонечко тут...

В колонках играет - NTL - Форсаж 3
Настроение сейчас - ліниве...

Ггг, шо то я сьогодні розлінився. Спав до 16, хоча прокинувся рано рано, але то не на довго))) Сьогодні в мене лінивий день, нічо робити не хочеться, тіки слухати музику і розкручувати свій проект)) Сьогодні бізнес-презентація, але сили йти туди зовсім нема! А завтра ше бізнес-тренінг. Ех...))) Мені це не подобається. Лінтяй ніколи не переможе, а переможець не може бути лінивим. Але один день можна полінитися...))) Нічого не станеться))) Ось так то!

В колонках играет - Papa i pi - Gasolina
Настроение сейчас - супер-пупер)))

Все таки я не пішов в Арсен. Вирішив заїхати до друга в район Пасічної. Доїхав до Санти Барбари, а там на 96 поїхав в цей район. Все таки зараз в маршрутках прикольно їхати, не гаряче, сонце не смажить. Мене вразив мого друга пес, німецька вівчака, кілограмів так на 50-60 виглядала, стара, похожа на корову по габаритах тіки нижча. А гавкає то як, думав покусає, так ні...я їй сподобався. Не було шо робити, зіграли в шахмати. Я виграв з рахунком 3:0. Ура, а грав я з майже професіоналом. Потім були нарди, результат 1:1. Пізніше ми поїхали до кінцевої 2-го трамвая. Погода чудова, вітерець, але мну тре було їхати додому. Подорозі заскочив в супермаркет, взяв дитячий Несквік, молоко якесь нове з вітамінами і йогурти. Все вечеря готова. Вдома допоміг мамі, поскільки в неї перелом. Розібрався з порталом, поговорив з співзансовником моєї організації, поматюкав програміста. Переговорив з своїм бізнес-партнером по міжнародному туризму Андрієм, в пятницю повинен бути жосткий тренінг. Не подобається робота нашої команди, мені відверто кажучи теж. МММ, я добренько поїв, і ше прогулявся під лісом з другом і трьома подругами. Ми їх добряче налякали. Недавно прийшов додому, до Біту не хочу йти. Зараз трохи поспілкуюсь з друзями, допоможу програмісту доробити апдейти, допомжу другу завести блог і тоді напевно поїду в Біт, якщо ще буде настрій. Хоч Микола мені пропонував захати за мною, казав шо їх там банда, 2 машини валить туда, але зараз мене чесно кажучи не тяне туда, да ще й взнав що у нього скоро ділова поїздка на 3 місяці в Лондон((( Ось так то...

[366x498]

В колонках играет - Rihanna - Umbrella
Настроение сейчас - чудовий

Сьогодні мені дуже вже так і спати не хотілось! Хоча сон десь реально прийшов в годинці 3! Настрій - прекрасний, поспілкувався з сонечком, так сміялись, що батьків декілька раз розбудив...))) Познайомився з одним діджеєм, котрий має відношення до Юкатану. Можливо, тепер на мому порталі буде свіжа інформація про вечрки в Пустомитах. Заснув дуже швидко. Також мені приснилось, що мене викрала одна моя подруга - Христинка-малинка і просила за мну викуп...))) Я хотів був утекти, але вона мну зловила, привязала до крісла, одянула темну повязку на очі, і завязала рот. Ггг, давно мну такого не снилось, було весело))) Мав їхати на озеро, але не вйишло, бо в одному другові сьогодні треба до стоматолога, бррр...((( Також проспав сьогодні біг і тренування...((( Сьогодні мама прийшла вд хірурга, в неї закритий перелом, а все через те, що я вчора шнурів по хаті порозкидав, а вона коли йшла, перчипилась і впала, так що це моя вина. Оновив портал http://vipalpha.com. В моєї подруги проблемка, зараз думаю як її вирішити. Агітую друга завести свій онлайн щоденник, що ж він не проти, тому скоро буде ще один щоденник...))) Трішки голодний, але лінь щось готувати, тому зараз збираюсь в Арсен, щось куплю перекусити...))) Все я побіг...)))

[700x525]

Недавно взнав що MFM можна слухати через Інет, даю лінки:
моно (32 Kb/s)
стерео (128 Kb/s)