гарна чайфівська пісенька.

[560x700]

ага, правильно, ктулхам теж іноді треба розважатися...
[500x524]

копірайт - мого гарного товариша.
це шматок його пісні. хочу почути всю...
чесно, без конотацій, тому шо на холостяцтво поки шо не тягне (ну, хіба зрідка ;)). просто дуже гарна пісня...

Когда ты уйдешь, совсем далеко,
Я выпью вина - мне станет легко.
Потом закурю и выпущу дым,
Как в кайф иногда побыть холостым !

Дом станет моим, моей и кровать,
Я буду лежать и пеплом сорить
И мне наплевать, на все что было твоим,
Как в кайф иногда побыть холостым !

Пьянчуги друзья придут навестить,
Увидят меня от счастья хмельным
Мы сядем, споем эту песнь о тебе,
Как в кайф иногда побыть холостым !

И вещи твои покинут мой дом
Помада,духи - все исчезнет, как дым
И в драной джинсе я пою этот блюз,
Как в кайф иногда побыть холостым !

Когда ты уйдешь, совсем от меня
Я выпью вина и стану хмельным
И в драной джинсе я пою этот блюз
Как в кайф иногда, когда я напьюсь !

ночі затишної... =)

робити мені все одно нічого.
буду нити.
ці штуки, які я зараз покажу, такі кльові, шо я іноді задумуюся, кого ж більше хочу - їх чи шось таке, як на моїх аватарах. але, в принципі, спати з такою штукою в одній кімнаті може бути просто трошки стрьомно.
от...

першу звуть кімберлі.
няка.
[650x488]

кілька історій про те, шо можна робити, а чого не варто ;)

про те, шо спочатку треба думати, а потім вже...
[697x238]

ми мене викрутили і висушили. правда, гарячої води все одно нема, тому результат від душу був слабенький... але головне те, шо дитя почувається сухо і комфортно =)

у мене є друг, який колись розповів про свою велетенську мрію - бігти під зливою і кричати свої вірші небові. сьогодні мрія збулася. гарно. мені теж гарно. просто так.

лірика. добре. наталка білоцерківець (?)

кохання в києві страшніш од венеційських
прекрасних пристрастей. порочні і легкі,
летять метелики на сяючі свічки -
на мертвій гусені горять блискучі крила!
весна каштанні свічі запалила!

дешевої помади ніжний смак,
міні-спідничок виклична невинність,
і ці чуби, поголені не так, -
але хвилює образ, спогад, знак...
як шлягера трагічна очевидність.

ти тут помреш від підлого ножа,
і кров твоя проступить, мов іржа,
в новому "ауді" на закутках татарки.
ти тут з балкону, з неба полетиш
на свій брудний, маленький свій париж
у білій блузці референта-секретарки.

не одрізнити шлюби від смертей...
кохання в києві страшніше од ідей
нового комунізму: в ночі п'яні
виходять привиди із лисої гори,
несуть в руках червоні прапори
і горщики червоної герані.

ти тут помреш від підлого ножа,
ти тут з балкону, з неба полетиш -
в новому "ауді" із закутків татарки
на свій брудний, маленький свій париж.
і кров твоя проступить, мов іржа,
на білій блузці референта-секретарки.

на мене зійшло натхнення.
он так прекрасен, что нас колбасит (с)
коротше, країна мусить знати своїх героїв. тому поки шо - просто фейси оцих самих героїв.
ловіть.
[700x399]

копірайт - чижі.
настрій відповідний.
робити наче і є шо, але влом, тому нічого.

ніч. спати. андрухович (?)

В реторті вариться коктейль -
твоя й моя першооснова,
якої давній менестрель
шукав із музики і слова, --
в реторті вариться коктейль
(oh, yes, my baby!)
Я -- Фауст, Гамлет, Вільгельм Тель!
Я сплю на небі!

Та будні стомлено шиплять
в розпечених побитих тиглях,
і в суміші отій киплять
сполуки спогадів застиглих.
Коли по буднях ти пройдеш, --
чи ж обійдешся без подряпин?
Коли в букетах подаєш
надії від сльоти продряглі,
та от впадеш з високих веж
(oh, yes, my baby!),
побачиш -- на землі живеш,
а зірка в небі!

Але всі рани заживуть,
смарагдами всі сльзи стануть,
коли цілунки проженуть
слова олжі -- поза устами.
І павутинки наших душ
знайдуть свою першооснову,
немов пелюстки наших руж --
розкриються цнотливо знову:
"Це ти?" -- "Це я, твій сум і щем..."
(oh, yes, my baby!) --
я загорну тебе плащем,
немов на небі...

(Перед нами суцвіття схиляються в ти-
ші, то які ж вони в небі, коли й тут най-
ясніші?..)