Последние дни в школе )))) екзамены, перездачи, все метушатса, каждый в своих заботах… каждый день плотна по графыку «приготовление к выпскному».Последние дни я ТаК была перегружена учебой, приготовлением к випускному: визажыст, парекмахерская, маникюр, солярий, сауна, спорт зал, шитье плаття (я сама ш’ю), поиски обуви, сумочки, украшений… от всего етого шла кругом голова… Как и многих людей пережывшых випускной, у меня появилось паническое состояние «Что ДеЛаТь??!» каждий день, просипаясь я уже наперед имела кучю заданий, каторые целый день выполняла, а сейчас… что я буду делать??
Ответ не заставил долго себя ждать)) что делать – ОТДЫХАТЬ!!! ;))))
Я обовязково досягну своєї мети, виборю своє щастя, здійсню свої мрії.по-інакшому неможе бути!
Усього відразу досягнути неможливо… не все відразу… можливо не сьогодні ,не зараз… поступово… з часом…
Ні, я не бігтиму жадібно наздоганяючи та хапаючи всі можливості.Крок за кроком, обдумуючи та плануючи на майбутнє, я йтиму до своєї мети, до свого щастя, здійснюючи свої мрії, освітлюючи свій шлях сонячно-теплою посмішкою.
Доля(щастя, мета, ціль, мрії, бажання)подібне на коня, а вміння ними володіти наче верхова їзда. Ти розумієш, що пішки багато не пройдеш. Усвідомлюючи це ти набираєшся сил і стрімко намагаєшся забратися на коня. Так, це дуже складно і неймовірно важко, і в тебе нЕвІдРаЗу вийде! Ти падатимеш, зповзатимеш, намагатимешся втриматись… коли ти взбиратимешся ти будеш непомітною, та коли ти сядиш верхи і наловчишся керувати конем, всі будуть задивлятись і захоплюватись заманливим силуетом дівчини верхи.
Ненаю чи буду я щаслива досягнувши своєї мети, проте це саме те чого я зараз найдужче прагну! я обовязково досягну своєї мети, виборю своє щастя, здійсню свої мрії. Я зможу! Я вірю і надіюсь! Дуже! Просто вірю.
Не все відразу… можливо не сьогодні ,не зараз… поступово… з часом…
Адже колись, це не ніколи!
а я живу. безтурботним життям. хм... навіть нема за шо попереживати...))) сьогодні я почала виправлятись, як і обіцяла))) після історії я пробіглась по магазинам, купила піджачьок colin's червоний в клітиночку, якій мені дуже подобається)))) потім до Лілу в гості (дякую тобі сонечко!!!) )))) взагалі якійсь чудовий милий день, але мені без проблем, турбот і клопоту якось так сумно стає...))
сьогодні ти знову наснився мені... коли мені погано і я стою однією ногою в депресії, ти робиш мені якійсь знак, що все буде гуд))
ця історія про одного бі-бойчика(Малого) з добрим серцем. я зустрічала його і на снікерс урбанії і на інших чемпах... він має чудову репутацію, неаби-які досягнення і я знаю багатьох, хто вреалі дуже цінує його! по оповідям знайомих він маленька зірочка сцени, талісманчик)) дивно, як людині не п"янить розум її слава і вона, попри всі досягнення та визнання, має щире, добре та хороше серце?? якось я , цілком і повністю розчарована в людях, давно згасивши пасмішку на своєму обличчі, мала допомагати в організації одного з найкращих на заході чемпіонату з брейкдансу. туди з"їхались всі укр.зірки брейку і приїхала й його команда. ми мали їх усіх зареєструвати, розмістити по класам, питати чи вони не голодні і усіляке таке.. я тоді забила на всі прикрості і на людей, від яких просто нудило і просто була привітною, милою, доброю усміхненою дівчиною... ми приноси їм чайок х печівом і почали реєструвати , а він підійшов і посміхнувшись подарував мені смачненьку цукерочку. це було так мило... вона й досі лежить в мене на фортепіано поряд з іншими сувенірчиками. у той день він настільки підняв мені настрій, що я вперше за останній місяць почала знову посміхатись, радіти,жити... усі неприємності, похмурі думки як водою змило і я продовжувала жити)))) я місяць після того була такою щасливою! якже ж інколи мізерні знаки уваги допомагають нам. вони такі необхідні нам, як драбина в час, коли ми стоїмо у вкритій мороком ямі смутку, депресу... я жила і раділа, посміхалась, даруючи тепло своєї посмішки оточуючим, що відповідали мені взаємністю... минали дні, тижні, місяці ... і згодом, поранившись об кохання, я лишила на серці велетенський, безжально завданий, пронизливо болючий шрам... я почала здаватись, сили почали покидати мене. і тут мені наснився він(Малой) і прокинувшись я знову розцвіла, бо знала шо все буде гуд)) він для мене як янгол-охоронець
останнім часом усе стало таким нецікавим і надоїдливим.мене все почало дратувати і я почала на всіх кідатись, грубити... мені стало якось нецікаво жити і все так обридло... я просто проживала день за днем...
[показать]сьогодні ти знову наснився мені... коли мені погано і я стою однією ногою в депресії, ти робиш мені якійсь знак, що все буде гуд))
пробач мене! пробач за те, що почала здаватись! за те, що загубила той промінчик світла, шо ти мені лишив. я його віднайду! я зможу! я виправлюсь! я буду Людиною! я буду тією милою і доброю, якою ти мене зустрів... я виправлюсь! обов"язково! я буду жити ! я хочу жити! я люблю жити! щоб не трапилось, ти довів мені що світ добрий. і я зроблю все, щоб він поповнився іще одною хорошою, доброю , милою, щирою, привітною Людинкою з великим серцем! ОбІцЯю! я стану такою, котрою мрію бути! дякую тобі за все!
Усім читачам присвячується. я всім вам дуже вдячна! (Всем читателям посвящается. Я всем вам очень благодарна)