[591x418]
Вона і він
Завжди були разом....Їхні серця завжди билися в унісон.Він співав їй під гітару пісні, вона його кохала шалено і ніжно.Їхні руки завжди були одна в одній.Заходи і сходи сонця вони завжди зустрічали разом.Від них просто відбивалося сонце, адже вони були світліші від нього.Вночі їм ніколи не було темно, адже її очі світилися від щастя так яскраво, що, якщо б хтось, крім нього, глянув в них, він би осліпнув.Їм заздрили зорі, адже вони завжди були разом, а зорі не можуть знаходитись так близько одна до одної.Важко було їм, коли вони розлучалися ненадовго.Він не міг вчитися, вона на уроках лише думала про нього.Вони розуміли, що це вічне кохання, яке приходить лиш раз на сто років.Вона засинала без нього з сльозами на очах, а він взагалі не міг спати без неї.Вони ходили по одинці, так, наче, у них забрали неземні сили душу і серце і тримали у себе аж до поки вони знову не зустрінуться.Вони знову разом, серце не хоче відпускати один одного ні на мить.Її ніжні губи він цілував би вічно.Вона топилася в його бездонних, неземних, карих очах.Вони забирали її в полон, і вона піддавалася їм, адже, що може бути прекрасніше."Невже таке існує",-дивувалися люди.Вони просто могли сидіти годинами і дивитися один на одного.Їм не хотілося їсти, вони годували один одного своїм коханням, їм не хотілося спати, бо боялися, що можуть прокинутися вже не разом, їм не хотілося жити один без одного.Він знав кожну клітинку її тендітного тіла, вона знала кожний рух його.Вони були єдиним цілим.Він дарував їй себе, а вона йому-себе.
Того ранку вона відчувала щось погане в душі.Вона не знала, що коїться...На дворі була велика злива.Вона чекала на його прихід, а його все не було...Вона відчула його серця крик.Вона, не задумуючись ні над чим, побігла боса кудись Вона не знала, куди вона біжить, але вона бігла, не помічаючи, що її ноги були всі в крові.А злива почалася ще сильніша.Її ноги несли самі.Вона прибігла до того їхнього улюбленого місця, де вони провели всі ці безтурботні роки.Вона побачила свої улюблені білі троянди, а біля них лежало її життя.Це був він.........Його серце вже не билося.Вона почала його цілувати, вона почала кричати, це кричало її серце, яке просто не могло битися без нього.Вона лягла біля нього, дощ змивав її сльози, її солоні сльози........Та її сліз було більше, чим цієї зливи.Вона заснула.
Пройшов день...........Вона прокинулась, а біля неї лежав він, він промовив:"Кохана, ти прокинулась?".Вона обійняла його так сильно і сказала:"Я більше ніколи не буду спати, ти - моє життя....Ти моє серце, і якщо ти підеш, воно перестане битися........"

Любить- это прежде всего отдавать,
Любить - значит чувства свои как реку,
С весенней щедростью расплескать,
На радость близкому человеку,
Любить- это только глаза открыть,
И сразу подумать ещё с зарёю,
Чем порадовать, одарить,
Того кого ты любишь всей душой!!!

Любить- значит страстно вести бои,
За верность и словом и каждым взглядом,
Чтоб были сердца до конца свои.
А ждёт ли любовь?
Ну конечно ждёт!
И нежности и тепла, но только
Посчётов бухгалгерских она не ведёт,
Отдано столько, взято столько.
Любовь не копилка в зашкафной мгле,
Не свойственно замыкаться.
Любить - это с родною душою...
Вот книга, читал он её или нет?!
Груша... А как ему эта груша?

Пустяк? Отчего?Почему пустяк?
Порой и капли жизни спасают...
Любовь- это счастья вишнёвый стяг
А счастья пустечного не бывает.
Любовь- это сплошной фейерверк страстей,
Любовь- это верные в жизни руки,
Они не страшатся ни чёрных дней,
Ни обольщений ни разлуки,
Любить значит истину защищать
Даже восстав против всей вселенной.
Любить -это в горе, уметь прощать
Всё кроме подлости и измены,
Любить - значит сколько угодно раз,
Сгордостью выдержать все лишенья
Но никогда даже в смертный час
Не соглашаться на унижения.

Любовь- не васёлый бездумный бант,
Ине упрёки, что бьёт под ребро,
Любить- это значит иметь талант,
Может самый большой и добрый,
И к чёрту жалкие рассуждение,
Все чувства уйдут как в песок вода.
Временный лишь увлечение,
Любовь как солнце живёт всегда!!
И мне плевать на циничный смех,
Тому кому звёздных высот не мерить,
Ведь эти стихи мои лишь для тех,
КТО СЕРДЦЕМ СПОСОБИН ЛЮБИТЬ И ВЕРИТЬ!!!

Это цитата сообщения lshmelyova Оригинальное сообщение

Вот вам грустная (ну на мой взгляд) история любви

Девушка спросила парня, считает ли он ее симпатичной. Он сказал нет. Она спросила, хотел бы он быть с ней навсегда, и он снова сказал нет. Тогда она спросила его, если бы она ушла, заплакал бы он и ответом было нет. Она услышала достаточно. Она повернулась, чтобы уйти, слезы бежали по ее лицу.
Парень взял ее за руку и сказал:
- Ты не симпатична, ты - ПРЕКРАСНА. Я не хотел бы быть с тобой навсегда, мне это НУЖНО! И я бы не плакал, если бы ты ушла. Я бы УМЕР.

Лично мне эта история очень нравится. И если вам понравится тоже, то пожалуйста, добавляйте в цитатник)))

Ми завжди жаліємось, що Бог нас обділив щастям чи коханням, але хтось взагалі не відчував такої насолоди, насолоди кохання.У мене було багато сліз, пролитих через кохання, але я дуже рада, що в мене було перше кохання.Цей хлопець навчив мене кохати, подарував перший поцілунок.Коли я згадувала його, у мене з*являлася посмішка на вустах, хіба цього мало для КОХАННЯ????
[451x516]

[300x200]
Плачешь?
- Плачу...
- Из-за меня?
- Неважно...
- Слез не надо.
- Почему?
- Все равно я вновь уйду.
- Ну зачем?
- Я ведь такой.
- Ты уйдешь опять к другой?
- Да уйду, не плачь малышка.
- Не вернешься больше?
- Нет, глупышка.
- Ты играл со мной, признайся?
- Жизнь игра. Не удивляйся

Настроение сейчас - дивне

Сиджу...Думаю про життя...Що буде взавтра?!Та одна людина сказала, що краще жити сьогоднішнім днем.Якби ми могли сьогодні зробити щось, а взавтра це забувалося. І кожень день нам здавалося, що ми робимо це вперше.Перший поцілунок, напевно, ніхто не забуває його солодкий присмак.І ми могли кожен день насолоджуватись цим незрівнянним почуттям.Я б змогла тоді підійти до Саши, взяти його за руку і міцно поцілувати!!!

[500x333]

[300x384]
Зараз прийшла зі школи. Мій Вадюня поїхав в Одесу. Взагалі ми живемо не в одному місті, але все одно, як він поїхав в мене якась пустка. Я не можу сказати, що я його кохаю, але серденько швидше б*ється, коли бачу його. Я боюся закохатися, так я розумію, що кохати-це прекрасно, але кохати безвідповідно - це дуже боляче( в мене вже був такий гірький досвід).

[500x375]
Часто задумуюсь над тим, яка моя місія в цьому житті... Задумуюсь над тим, хто я в цьому світі... Хочеться часто поринути у якусь безодню. Хочеться забутися...