[280x500]Ну от!! довго не писала... але ось:
В мене нічого аж надто цікавого. Хіба що... один такий хлопчик... Мар’ян… Я зустріла його на мові в дрогобицькому Політесі, а потім дізналась, що більше туди не буду ходити… Мені було ТАК ОБІДНО ! ! !
Але я не здавалась! Я попросила Олеся(мого однокласника, який також ходить на курси) дістати його номер… А коли його отримала, то не знала що робити… Адже я така не смілива… Нуууу, все ж таки я написала йому. Але відповіді не було. Я ще раз розчарувалася в хлопцях…
Ну а потім я отримала смс: «Привіт! Вибач, що не писав, не було на рахунку. Хто ТИ? Напиши! Буду чекати!». І почалось… Він виявився дуже класною людиною і хоча в мене було дивне в цьому значенні літечко, він все одно мене здивував… Просто навіть якщо такі хороші люди є, то я думала, що їх можна зустріти тільки десь на відпочинку… А Мар’ян живе в Дрогобичі, ходить в 5-ту школу, середньо вчиться, ЛЮБИТЬ ФУТБОЛ (!!!!???!!), ЧЕСНИХ людей, Не любить брехні, ЗНАЄ Шакала (?????!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!), слухає приблизно таку музику як і я… І ще… коли ми заговорили з ним про Романа, то він сказав : «Бачу ТИ до НЬОГО НЕ БАЙДУЖА»… Я відповіла що до недавнього часу він був моїм хорошим другом. Взагаліто я мала на увазі те, що тепер ми перестали спілкуватись так, як минулого року.. Тоді ми могли говорити практично на любі теми і не морозились цього, а тепер він надто змінився в гіршу сторону, та й я… змінилася…
Але Мар’ян напевне(точніше швидше за все)) не правильно це зрозумів і спитав… дайте згадаю))) ТАКИМ тоном!!! Він спитав… Це було так дивно… В мене був шок… Ну коротше… Він спитав:»в ТЕБЕ з НИМ щось було?» Ну.. я відповіла що ні, бо нічого й не було!!! Знаєте… Dil і Vel кажуть, що я з Мар’яном граю роль ангелочка… Що я прикидуюсь добренькою, ввічливою дівчинкою і тим самим підражаю Мар’яну… І хоча я дійсно досить ввічливо з ним розмовляю, то ЧИ НЕ МОЖУТЬ ВОНИ П Р И К И Н У Т И, ЩО ЦЕ Е Л Е М Е Н Т А Р Н А ПОВЕДІНКА З НЕЗНАЙОМОЮ ЛЮДИНОЮ??!! Тим більше з дуже хорошим і ДУУУУУУУУЖЕ симпотним пацаном??!!!!
Вони просто не дуже добре мене знають… Вони думають, що я—BAD GIRL. Так. Я нею і є, але це БЕД проявляеться тільки тоді, коли хтось наїжджає на мене, мої права, або на дорогі мені речі, чи людей… Тобто це буває частенько((( Так іронічно))) Це ПОГАНЕ Я просто захист від навколишнього середовища. Чи я коли небудь комусь розкривала своє справжнє я? Думаю ні. Але воно час від часу виривається на волю: то щось ляпну не подумавши—перше, що спаде на думку, чи ще щось.. В таких випадках мені обов’язково хтось говорить, що я дуже змінилася… Але ж це не так!!! Я була і є такою… Це my immortal МЕНЕ ВІД ЦЬОГО ВЕРНЕ, АЛЕ Й ЦЕ ТАКИЙ КАЙФ
І колись(колись це коли, бля????!!!!!) хтось мене зрозуміє і я зможу цій людині повністю відкритись… Надіюсь…
16.12.06
Коротше все йде нормально Мар’ян дійсно дуже класний пацан!
Коли родаки були в Києві він подзвонив по ДіджусНочі і ми прикольно поспілкувались. Єдине, що трохи напружує це те, що занадто часто розмова зводилась до Шакала…
Взагалі він досить подібний на мене. Частенько я щось говорю, а він закінчує, або навпаки))) Що дуже класно, це те, коли я говорю з ним на такі теми, на які навіть не говорю з Dil i Vel, то він мене розуміє!!! І для нього також дивно, що решта не може зрозуміти таких простих речей!!! Наприклад я розказала йому, що в класі мені часто говорять як я змінилася після літа і, що вони від того в шоці. Але я пояснюю Мар’яну, що ЛЮДИ МІНЯЮТЬСЯ!!! Міняються по дням, тижням, весь час!! А однокласники мене не бачили 3 місяці!!!!!!!!!!!!!!!!!! То що ж вони хочуть!!!
Мар’ян уважно слухав, угукав, погоджувався. Він таке сонце!!! Він непереносить брехні))) Це так когось нагадує… а от кого??!! Точно когось з літа.. Але суть в тому, що М не подібний ні на кого! Він такий, який є.. Це так чудово.
Але я БОЮСЯ з ним зустрітись… Може боюсь того, що в житті він може виявитись не таким, як мені здавався?? Не таким ОСОБЛИВИМ і ХОРОШИМ??
Ну… щодо хорошого… то…))) тобто((( коротше навіть незнаю як на це реагувати…!!!! Просто під час розмови ми задавали один одному питання а він запитав.. коли… останній раз.. в мене.. був…хлопець. Поки я думала що б то відповісти, він так тихенько, намьоками старався щось сказати: «Ну хлопець, ну ТАК,
Читать далее...