В колонках играет - ДДТ В гостях у генерала МВД
Настроение сейчас - Фиииииииих

Фих, я вдома...
Чим може закінчитися діалог, початий з відповіді на питання "як пройти до пр Перемоги?" - "Ти чого не стрижешся?"(повірте мені то був не єврей) ?
Скукота, вона нападає час від часу і її тяжко позбутися. Навіть не було бажання комусь щось дзвонити... І тут в Асю виходить Настя. Як потім виявилося у неї теж була якась там скукота, але вона всіх обдзвонила. Ми домовились зустрітися і погуляти в парку, Настя навіть обіцяла приставати;)... З цією заманливою перспективою на вечір, я запізнився на годину на зустріч, її чомусь не було. Об 11:№% я їй подзвонив і вона сказала їхати до неї... Я приготувався до інтиму, він майже розпочався, але тут іще і Барсук мав підійти і як не дивно підійшов, і настрій спортився... Тоді я пригостився пивом, попив чай, поїв, поспав і пішов звідти нафіг.
Після півгодинного блукання по нивкам, я підійшов, до громадянина N(Рома) і спитав, як жеш мені пройти до пр Перемоги... Дядєнька, коротко стрижений, з трьох-ланкововим срібним ланцюжком на шиї, відповів мені - "Ти чого не стрижешся?"... Так зрозумів я, зараз почнеться дуже змістовна розмова, в голові почали будуватися схеми цієї розмови(ні в якому разі не показувати себе розумнішим, на питання відповідати простими, короткими реченнями, без терміналогії та односкладними словами, дуже, дуже уважно слухати питання, не робити зайвих рухів ногами, руками, пальцями, вухами, головою, ніздрями, не лізти в кишеню, тощо). Я почав розповідати, що мені так подобається, в мене такі погляди, потім сказав, що я хіппі. Далі розмова пішла в більш інтелектуальне русло - А хто такі хіппі? Рух в Америці 60х ро... А що таке Америка? Нація чи національність?..
Таким чином зав'язалася дискусія. В той час, коли двоє чоловіків(джентльменів) були зайняті бесідою, мимо, по зебрі проходила громадянка К. Вона нам зробила зауваження, що ми стоїмо о третій ночі посередині перехрестя. Не дослівний переказ діалогу громадян N i K: "Чего вы стоите *** по середине перекрёстка?" "А ви чого стоїте на зебрі, я можу лягти, он там[показує, на місце, де стоїть громадянка]" "А в ухо?" "Дивлячись чим" "Кулаком, либо ногой"
Таким чином до нас приєднався третій співрозмовник. Розмова прийняла ще більший інтелектуальний характер - ми згадували і президентів Америки, і те що не можна давати грошей жебракам, і циган згадали, і те, що мені, дитинці, пора йти додому, а на вулиці так небезпечно... Все це час від часу супроводжувалося матом громадянки К і моїми ухмилками.
Короткий очерк персонажів:
Громадянка К, яка так і не представилась - мати, без чоловіка, з донькою, працює, на вигляд 25 років.
Громадянин N(Рома) - працює, проживав і навчався в Ірпіні, виходець з села N, займався боксом, відмовився брати участь в боях категорії 100, > кг. Не одружений.
Тоша. Хіппі, рас3,14здяй, ги!
Після тривалої дискусії наша трійця розпалась. Ми з Романом пішли пити пиво. Підчас нашої бесіди піднімались теми і по круче(Третій Рейх, Фрейд, Енергетичний вампірізм, Путін, Пом Рев, Машина Роми, ну і купа інших чоловічих тем))).
"Но самой страшной, главной тайны, к счастью вам, не рассказал,
Ведь у меня свои семья и дети..."
Коли посвітліло, на траві, біля паркану лежало/стояло три пари пляшок пива, ми обмінялись телефонами і розпрощались. Мене трохи вело від пива і я здійснив крос - пробіжку до метро.
П.Б. Кому треба, у мене є компрометуючі фото Барсука і Насті в ліжку, також фото себе і Olympus M700, звертайтесь;)

Ну хіба я не чудо?

В колонках играет - А-На Somer moved on
Настроение сейчас - Кваєт Кул

Сніг

[573x330]>
Дощ



[573x330]
>

Літо?

Это цитата сообщения Matisa18 Оригинальное сообщение

U2 - Elevation

качественно снятое видео)

В колонках играет - Алиса Джодь

Срааааать! Срать я хотів на всіх фізкультурників!
Мені світить в ліве око не зачот з фізвиху і стипендії можна руцями помахати...
В таких барвах почався і продовжувався перший день літа.
Літо почалося з останнього дня Весни... Я уже два рази в цьому році на Контрактову ходив, уже іншими джинсами протирав уже інший асфальт і навколо були уже інші люди зовсім(які мене і затягнули).
Мої співчуття Максу.
Вийшло так, що майже всі ми приїхали туди розвіятися... Я приїхав якраз лікарні, де сестра лежить, точніше уже з їхнього будинку, відповідно у мене була її гітара і карімати з палаткою Барсука(пробігли мурашки, згадав похід). Ми розсілися на каріматах, всі кудись розходились без кінця, потім прийшов знову Макс потягнув мене на фаєр)
-Дівчино, а можна покрутити?
-Ні, що Ви, розумієте їх неможна крутити іншим, на них магія, сама ставила...
-Ой! Правда? А як ви їх "замагнічували"?
-Ну...
-Я вмію крутити.
-А, тоді будь-ласка.
Короткий зміст розмови. Словом я фаєр таки крутив!) В якійсь шапці, яка монгольську нагадує, хоча чз як я в ній виглядав... Рубаху я зняв, тож: зробився весь, як жирафа у чорну плямку, обпалив хутро на правій руці та праву пасмо волосся... Я покрутив, віддав пої і Макс визначив, що я дуже брудний і дівся кудись з моєю сорочкою, тож я бігав по Контрактовій і шукав вологі серветки... Потім вдягся, бігав і шукав мокрі серветки... У однієї дівчини х віялом, вони тільки-но закінчились... Десь об 12 ми таки розбрелись...
Отже наступив перший день літа!!! Поздоровляю!
на цьому в принципі весь позитив закінчився. Я пів дня протаскався по стадіону, по лікарням і поїхав на концерт сестри(аха, тієї самої, що в лікарні лежить), на лівий берег з її гітарою. Кінець-кінцем я запізнився і гітара не знадобилась.
Потім ми всі разом(Група Каламуть(Call-a-mut', Kallamutt, ...), я, сестричка старша, Родіон(запам'ятайте це рідкісне ім'я), і один чувак, костюм котрого мені нагадав костюм пожежника і ще хтось) сіли на маршрутку. Ми приїхали на кінцеву, але метро Дарниця там не виявили, тож всією гоп-кампанією поїхали на інший кінець(а сестрі чрз 10 хв треба було уколи робити) і по дорозі захватили залишки групи Каламуть і іще одну групу. На ст м Дарниця нас приїхало багато і приєднався такий собі Андрій. Хлопець у пожежній формі(як виявилось, то була форма працівника Інтернет послуг) виявився невідомого походження, з відчутними акустичними свідченнями тривалого перебування в Мо(а?)скві, знайомим знайомої, який вів бомжуватий спосіб життя(він сюди з М. приїхав до знайомих і затримався(на пів року)). Ось такою бандою кльових чуваків, ми роз'їхались хто куди. Я, Андрій і сестра старша пішли проводити молодшу, виходячи з тролейбуса ми потрапили під дощ(де я і виявив, що парасольку я з минулого її висиханняв назад не поклав). Ми сиділи на сходах третього-четвертого поверху лікарні, розмовляли, намагались чогось зробити з гітарою. "Извените, а можна лечь?" Має бути фраза якогось персонажа, якоїсь книжки. Із задоволенням позичу її собі, я лежав у виступі в стінці на чохлі від гітари... І ми їли батони.
...Я вибіг із заднього двору лікарні, перебігши озерце і хлюпаючи кедами, оббігши будинок, вискочив на Мельникова. Там, щонайшвидше я дістався зупинки. Джинси промокли. Сорочка на голові теж. Рюкзак вологу всередину не пропустив - там був мій план Б, в операції "Залишитись сухим", а точніше футболка, з надписом на спині "Молодь за Європу... (і т. д.)" На зупинці я дочекався гуляючих повз, Таню і Андрія і сказав, що я на метро... Вони мене знарядили недопитою пляшкою води на крайній випадок і я вирушив. Перегнавши звукові хвилі, що лунали від хлопця, якого я обляпав, я увірвався в ст м Лук'янівська, повз вельми цікаві вирази облич.
Здається було 11:30. Я вижав кеди, зняв з голови сорочку і одягнув футболку на на свій топлесс. Джинси я витискати не став, навіть на собі.Тож вигляд у мене був цікавий... Я був без 25 хв Бомж, адже маршрутки не ходили, на вулиці дощ...
По дорозі до кас, мені вдруг зустрівся Родіон, він йшов за куркою... І позвав мене за компанію...
Є млін хороші люди еге ж? Ми купили курки і коньяку(коняку), сіли на території мкДональдсу і пів пляшки вбили... І тут до мене прийшла ідея піти на розвідку. Після того, як виявилось, що м не ходить... Трошки поламавшись, я пішов до Родіона, а там мене пригостили чаєм, ми дивилися концерт Deep Purple.
На ранок грали на гітарі і я пішов...
П.Б. Відповідь минулим і теперішнім членам мого боді-списку, які пишуть довжелезні пости своїх історій і ридань, які доводиться читати.

В колонках играет - The Beatles - And I Love Her
Настроение сейчас - Уже майже готовий...

Гороскоп Друидов
Ясень
(25 мая - 3 июня; 22 ноября - 1 декабря)
Это прекрасное мощное дерево. Приятно выглядит, имеет стройный силуэт, элегантен и свободен в движении. Нравится себе. Однако постоянно жить с ним нелегко. Имеет живой характер и весьма требователен. Стремится к тому, чтобы о нем заботились, думали и жили так, как ему больше всего нравится, делает только то, что ему хочется. А поскольку имеет тяготение к самостоятельной и независимой жизни - не все хорошо переносят это.

Смеется над жизненными трудностями, что создает впечатление безответственности и безволия. Но это только видимость. Ясень очень хорошо знает, чего хочет, и еще лучше - чего он не хочет. Самолюбив во всем, что касается собственного успеха и благополучия.

В стремлении к собственному счастью настолько энергичен, что может растоптать все мешающее ему на пути к цели. Эгоист, но не скупец. Щедр, делится всем.

Это капризная натура в области любви проявляет совершенно иные черты: бывает осмотрителен, постоянен, предусмотрителен, собственно, в этой области Ясень имеет наибольшие успехи и умеет хорошо выбирать, взвешивать все за и против.

Его брак по любви одновременно бывает и браком по рассудку. Редко ошибается и прилагает много усилий, чтобы организовать семейную жизнь, и это ему часто удается.

Его ум основывается в первую очередь на интуиции. Оригинален и полон фантазии. Так же как и Рябина, Ива и Орех, Ясень имеет необыкновенный дар проницательности. Нередко любит забавляться игрой в пророка и, когда исполняются его предсказания, то слава его еще больше укрепляется.

Ясень всегда немного играет с судьбой. Но это дерево надежно, не бойтесь укрыться в его тени.

Черты рожденных под знаком Ясеня: интеллигентность, стремление к синтезу, интуиция, фантазия.
http://horo.ukr.net/?model=horoscopesign&id_type=4 (С)

З нього можна багатсько корисних висновків зробити...
(Дофлудю вже...)

Настроение сейчас - Nostalge

http://www.youtube.com/watch?v=mSJ7XmuV-Is


А також...
http://www.youtube.com/watch?v=TizK6Boxdo4

Смотреть это видео

[Метал і Готик рок закреслити маркером]
Бітли

...Парасолька, вокзал, вагон, що звичайно ж не потрапив під навіс на пероні...
Сьогодні витягли сестру з лікарні, потопали на ВЖ, по дорозі почіпляли людей... Посиділи на східцях, послухали. Вчора ніч, ВЖ, фаєр і там-тами, половинно справджені плани святкування дня Києва. А зараз підготовка до сесії... Аби не заснути.

В колонках играет - Jefferson airplane - White rabbit

Обіцяв сісти і розібратись, як воно все те є...
Ну я протверезів - все ясно. Але як дуже давно не бувало мабуть більше 50% залежать не від того як чітко я зібрав цей пазл, а як заплетуться ниточки і як я себе поводитиму. В другому аспекті я впевнений(сесію наприклад я з першого разу не здаю). Володимир Семенович якусь маленьку істину співав - як не дивно похід мені показав багато чого... Отак от змінив, а як і навіщо толком не знаю. Очі чи то ширше відкрилися, чи то їх перекосило... Похід занизив планку психологічної витривалості(на час походу звичайно), але сподіваюсь я достойно витримав(ну не беру до уваги те, що я в нічному брєду товариша Ніггггера пробував задушити(він же Психологоанатом)(свідоме перемогло, воно повернулося, коли я завис над Андрієм в палатці(думаю важливо помітити, що він спав через дві людини від мене))).
Що саме головне - не дивлячись на відсутність деяких факторів, моя самооцінка зовсім не страждає, ця Весна мене відродила трохи іншим...
От так.

Фотографии Toshin : Похід

Інкерман, Кар'єри.

Фотографии Toshin : Похід

Година друга... Таня не прийшла...

В колонках играет - ДДТ Новая Жизнь
Настроение сейчас - Я хворію(

[показать]Не можна не відмітити цю подію! 200 грн були чесно віддані за затишну атмосферу концерту Шевчука і групи(потім джаз-бенду, потім оркестру, як кричав Шевчук) ДДТ! Купа кльових музичних нововведень, а ще довгоочікувана якась пожива для мозку. Найяскравіший спогад - Фраза Шевчука "Когда закончиться нефть..." і невеличка пауза, щоб встигли допетрати в яку сторону піде пісня...
Шевчук сидів в білій сорочечці на стільчику, з гітарою співав інтелектуальні пісні, і після кожної викидував листок з текстом на підлогу... Було декілька музичних образів, потім дует з двох жінок, що в нього на бек вокалі заспівали народну українську пісню. Шевчук співав собі пісеньки, і тут йому давай кричати - Родина Просвистела, про Осень! Він сказав - "Тихо не на Майдане, сидите и слушайте". Як закінчилась програма зі старих і нових пісень Шевчук встав, з групою поклонився, і вони пішли. Народ встав і давай кричати ДДТ! ну музиканти повернулися і далі там пішло - Родина і Просвистела на джазовій основі, Мама это рок-н-ролл?, Осень, Дождь, Ветер і Это всё. Атмосфера була як треба! Шкода тільки я трохи запізнився, через те долбане вікно і все таке...

Фотогалерея: В Киеве прошел концерт ДДТ


П.Б.
Когда закончится нефть,
Ты будешь опять со мной.
Когда закончится газ,
Ты вернешься за своей весной.
А мы посадим леса
И устроим рай в шалаше.
Когда закончится все,
Настанет объем в душе.

Когда закончится нефть,
Наш президент умрет.
И мир станет немного свободней,
А слезами греланский мед.
И проиграв эту битву,
Мерседесы сдадут ключи.
И вновь седлая коней,
Герои вынут свои мечи.

Когда закончится все
Настанет век золотой
И мы снова будем летать
Без огня за своей спиной
А наши крылья окрепнут
И наши помыслы станут чисты
Когда закончатся все деньги
И все банки, блин, будут пусты

Мух глобальных проектов
Рыба сожрет в реке
И страна заживет
На своем родном языке
Рухнет вся безопасность
И зло завистливых глаз
Нам будет легче дышать
Когда закончатся нефть да газ

И мы вновь научимся любить
И дружить со своей головой
И прекратится эта чертова халява
И наши вечные ссоры с тобой
И все кащеи и ведьмы
И все будут молиться за нас
Когда мы выпьем всю нефть
Когда мы выкурим этот, блин его, газ

Юрий ШЕвчук

В колонках играет - Крематорий Кондратий...
Настроение сейчас - Кльове

Долгая память хуже, чем сифилис,
Особенно в узком кpугу. ;)
Идет вакханалия воспоминаний,
Hе пожелать и вpагу.
И стаpеющий юноша в поисках кайфа
Лелеет в зpачках своих вечный вопpос.
И поливает вином, и откуда-то сбоку
С пpицельным вниманием глядит электpический пес.

И мы несем свою вахту в пpокуpенной кухне,
В шляпах из пеpьев и тpусах из свинца,
И если кто-то издох от удушья,
То отpяд не заметил потеpи бойца. ;)
И сплоченность pядов есть свидетельство дpужбы
Или стpаха сделать свой собственный шаг, ;)
И над кухней-замком возвышенно pеет
Похожий на плавки и пахнущий плесенью флаг. ;)!

И у каждого здесь есть излюбленный метод
Пpиводить в движение сияющий пpах:
Гитаpисты лелеют свои фотоснимки, ;)!
А поэты тоpчат на чужих номеpах. ;)!
Hо сами давно звонят лишь дpуг дpугу,
Обсуждая насколько пpекpасен наш кpуг,
А этот пес вгpызается в стены
В вечном поиске новых и ласковых pук. (

И женщины те, что могли быть как сестpы
Кpасят ядом pабочую плоскость ногтей
И во всем, что движется, видят сопеpниц,
Хотя увеpяют, что видят б... БЛЯДЕЙ;)
И от таких пpоявлений любви к своим ближним
Мне становится стpашно за pассудок и нpав ((!!
Hо этот пес не чужд паpадоксов -
Он влюблен в этих женщин и с его точки зpенья он пpав. !

Потому что дpугие здесь не вдохновляют
Hи на жизнь, ни на смеpть, ни на несколько стpок, !!!
И один с изумлением смотpит на запад,
А дpугой с востоpгом глядит на восток.
И каждый уже десять лет учит pоли,
О котоpых лет десять как стоит забыть.
А этот пес смеется над нами,
Он не занят вопpосом каким и зачем ему быть. !

У этой песни нет конца и начала
Hо есть эпигpаф в несколько фpаз:
Мы выpосли в поле такого напpяга,
Где любое устpойство сгоpает на pаз.
И, логически мысля, сей пес невозможен,
Hо он жив, как не снилось и нам, мудpецам,
И дpузья меня спpосят: "О ком эта песня?"
Я отвечу загадочно: "Ах, если б я знал это сам".

"Электрический Пёс" Аквариум - Синий альбом.

В колонках играет - A-ha Crying in the rain
Настроение сейчас - Див пост

Київ. Вчора нагадав про себе. Моя улюблена погода і одне з найкращих місць спостерігати за Києвом. Дощу мені не вистачило, його було мало, але і під цими краплями я спостерігав за Містом, дивися на Дніпро і відчував локальне життя в кожному куточку. Згадалася картина Айвозовського від штилю до бурі - Зліва від мене радянські будинки-багатоповерхівки лівого берегу яскраво освітило сонце, справа - Дніпро уходив в всепоглинаючу мантію дощу. Саме туди хочеться потрапити. Потужносіра, холодна і приємна - там ти опиняєшся сам, лише оболонка твого тіла, яка захищає тебе від дощу, можливо хтось може бути поруч і зберігати єдність через міцно стиснуті руки. Сіре небо, київська бруківка і собори - небесного та золотого відтінків ті, під якими жив і народжувався і помирав Київ із його мешканцями тисячу років. У кожного поета Київ залишається незрівнянним і єдиним, у киянина він залишається на завжди, забираючи половину серця, рідним і близьким.
*Київ незмінно мій і я у ньому. Мій вчорашній настрій був спричинений тобою і моєю залежністю від Києва.

Это цитата сообщения салем_музыка Оригинальное сообщение

Песня бегемота

А от і ніфіга!

videoriders.com/perle_de_co...e-154.html

Ось так...(

Сьогодні запізнився, за традицією в універ... Язиком зачепився - протягом стаметрів зустрів двох знойомих. Перший запросив мене на вечір друзів-поетів і о сьомій я був у будинку актора(така Гадишна будівля на Ярославому валу) і слухав митців нашого часу... Почув багато сильних речей, ну і самого Валерія Аркадійовича з Алісою послухав, знову...Сильні речі надихайють... Згадувався Висотський, Шевчук до слова згадався, а ще чомусь Ахматова і Мондельштам(я правильно написав? не бийте поголові якщо що...) Хотілося вийти на сцену і зачитати, щось сильне - своє чи Шевчука... А ще здається майже втрачений дуже хороший мій віршик - Ангел(О Ангел мій!)... Можливо він іще зберігається у тієї, кому він був присвячений...
Пройшовши сто метрів я зустрів Юру, архіолога з Судака, по сумісництву охоронця і таке інше... Він туди з Весни, до Осені їздить, а живе виявляється в Києві, каже що дисертацію захищатиме... Кльовий чувак словом)
Сьогодні кортіло теж щось сильне написати... Або чекатиму перших натхненних рядків, або просто сяду і напишу...
Парадокс - на уроках філософії, розбираючи умовисновки різних філософів, згадую, чому себе називаю генієм час від часу)
До сестрички заходив - показувала фото з її походів... Я думав таке тільки на гелікоптерах в Альпах знімають!.. І це лише були походи-одинички! Влітку Карпати, однозначно. Тьху-тьху-тьху...