Вчора нам привезли меблі з Ікеа, а також Максим купив набір стіль і стільчики.
Тому ечір у нас був веселим. Аня пробувала пострибати на всіх коробках, допомагала нам збирати меблі , а саме розносила по всій хаті болтики, гаєчки, інструменти а ми бігали шукали :)
Тепер ми снідали за столиком. І коли Аня спить в спальні, можна прилягти на диванчику :)
Доречі збирать меблі виявилось дуже легко. Все з інструкціями і підходить на 100% :) Навіть я змогла зібрати дитячий столик і стільчик сама, ну звичайно не без допомоги Ані :)
Ось так все виглядало в процессі зборки :
[700x525]
[700x525]
[700x525]
[700x525]

Нарешті вчора ми вибрались до моря! Нашим гідом і перевізником знову була Джой :) Так як ми ще незнаєм де тут які пляжі то п овністтю довірились Джой. Вона привезла нас на самий звичайний безкоштовний городський пляж. Пляж виявився досить чистим , без каменів. Постійно ходять прибиральники, їздить патруль та швидка допомога. Людей було на диво дуже мало. Можливо для них це ще холодна пора року :)
По дорозі до моря Аня заснула і біля моря спала ще близько години. Джой була також за няньку, так як купатись вона не любить а от посидіти біля моря полюбляє. Користуючись нагодою що є на кого залишити малявку ми з Максом пішли купатись. Вода дуже-дуже чиста і тепла, у воді немає ні каміння ні водорослів.Ми приїхали на пляж близько 17-30 якраз чудовий час для купання. Сонце вже не пече так як вдень, трішки вітерець, вода в морі тепла.
Ані звичайно купатись дуже сподобалось. а ще більше сподобалось шукати ракушки і пробувати їх на смак :) Після купання вона дуже зголодніла і почала плямкати щоб дали поїсти :) такого апетиту в неї давно не було, зїла цілу порцію і заглядувала що ж ще у мами є :) в хід пішли прянички. :)
Біля моря ми були до 19-00 потім сонце почало сідати і ми вирушили додому.
Ми були поряд з відомим готелем \"Парус\" а з іншою сторони пляжу вже намитий острівок, мабуть теж будуть будувати щось грандіозне.
[700x525]
[525x700]
А це ще один відомий готель Джумейра:
[525x700]

Зробили пару фото тренажерного залу. Це чоловічий зал. В жіночому трішки менше тренажерів але все дуже подібно.
[700x525]
[700x525]

Вчора у нас був дуже насищений шоппінгом день :)
Нашим гідом і перевізником була співробітниця Максима - тайландка Джой. Дуже весела і привітна дівчина, яка дуже швидко знайшла спільну мову з Анею.
Так як потрібно було багато купувати всього в квартиру ми вирушили в ІКЕА.
Розміри магазину вразили. Для будинку там мабуть є все що потрібно. Першим ділом ми направились вибирати диван в прихожу кімнату. Головним крітерієм було щоб це був диван-кровать:) Так як надіємось що до нас будуть приїзжати гості.
Вибирали довго і все ж зупинились на невеличкому диванчику голубого кольору з двома подушками і підлокотником.
Далі направились шукати диячку кроватку, у дитячому відділі. Вибрали кроватку, дитячий коврик, стільчик і столик для Ані і трошки різних дрібничок. Вибір кроваток і стільчиків для годування виявився досить малим. А от різної постільної білизни, банних аксесуарів навпаки дуже широкий.
Також вибрали коврик в жилу кімнату, штори, карнизи та інші необхідні для проживання речі.
В ІКЕА цікава схема покупок великогабаритних речей: Спочатку ти вибираєш речі чкі тобі подобаються в шоурумі, там можна полежати, посидіти, пострибати , почіпати товари (цим ц нас займалась найбільше Аня ) Потім виписуєш коди товарів, які вибрав і вирушаєш на склад. Перед входом до складу береш великий візок, шукаєш по коду всі вибрані товари, грузиш їх на візок і вирушаєш до каси. Після розрахунку вирушаєш на доставку товару. Так як ми були з дитиною то нас провели через вільну касу. На доставці також не було черг, все пройшло швидко :)
В ІКЕА ми нагулялись так що Аня смачно заснула а ми направились перекусити на Фуд корт. Фуд корти тут також величезні, навіть якщо ситий то поки обійдеш все можна гарно зголодніти :)
Перекусивши направились в Каррефур за продуктами. По дорозі проснулась Аня, тому по приїзду в торговий центр в якому знаходиться Каррефур, першою задачею для нас став пошук їжі для Ані :) На фуд корті ми знайшли кафе дуже схоже не нашу "Печену Картоплю" але з більш гордою назвою : London fish and crisp (здається так :)) Аня перекусила свіжоспеченою картопелькою, і вирушили далі за покупками.
Звичайно на той час ми вже всі потомились, тому купували швиденько все саме необідне, а Аня тим часом розважала Джой (чи навпаки ) :)
Запакувавши машину Джой величезними пакунками вирушили нарешті додому :)
Покупки з Ікеа приїдуть до нас тільки в неділю. Тоді і будем викладати фото :)

В один із перших днів ми вирішили прокататись в метро так як багато про нього читали :)
На таксі доїхали до однієї з найближчих станцій метро і вирушили. Карта метро тут розділена на 4 секції і відносно того скільки секцій ти проїзжаєш змінюється вартість. Ми їхали 2 секції це біля 20 станцій, вартість такого квитка 6,5 ает, це трішки менше 2-х долларів.
Звичайно і метро і вигляд за вікном потягу вражає.
Ось пару фото :
[700x525]
[700x525]
[700x525]
Найвища будівля в світі Бурдж Халіф висота його 828 метрів.
[525x700]

А ось такий у нас вигляд з балкону. З однієї сторони басейни з площадкою для відпочинку та паркінг. [700x525] З іншої сторони просто сусідні будинки, а прямо по центру ще не добудований будинок. [700x525] [700x525]

На другий день після перельоту ми вирушили на квартиру збирати кровать і трішки поприбирать для подальшого переїзду.
Переїзд був легким дуже так як речей у нас всього три сумки, коляска і Аня :) Після переїзду ми вже докупили трошки речей.
Ось так зараз виглядає квартира новоприбувших :)
Спалня у нас сама обжита! В ній є кроват :) Це впринципі покищо основна наша мебель
[525x700]
[525x700]
Друга кімната жила, ніби прихожа з аркою на кухню і виходом на балкон :

[700x525]
[525x700]
Два туалети, один із ванною який ми використовуєм, інший гостьовий, використовуєм як господарчу кімнату.

[700x525]
Кухня :

[700x525]

Першим прилетів Макс, він був в Дубаях вже 26 березня. Перший місяць жив в готелі, звикав до того що кожного дна потрібно ходити на роботу :) (2 роки він роботу робив віддалено, іноді навіть лежа на дивані :) ) Ткож займався пошуками квартири та оформленням документів для наших з Анею віз. Наші візи були готові 19 квітня. І вже на 21 квітня на 20-20 вечора у нас були придбані квитки!
Урааа! Ми вилітаєм до тата.
ВИдно було що навіть Аня вже скучила за татом за цей період, коли бачила його при розмові через скайп то швидко бігла до монітора щоб дати тату "Цьом" :) Тато теж добряче за нами скучив :)
І от 20 квітня ми вирушили з Березного до Києва. Вирішили переночувати в Києві щоб для дитини не була така тяжка подорож. Але звчиайно все вийшло не так як ми собі напланували. Аня не дуже добре перенсла дорогу в автомобілі, тому 21 з ранку ми викликали лікаря , яка запевнила нас що все добре і можна спокійно вирушати в дорогу.
Біля 17 години ми почали вирушати до Аєропорту. Проводжали нас всією великою родиною! Батьки Максима, Юра з Танею і Вадіком, мій Тато та наші дуже хороші друзі Ліля і її донечка Крістінка. Прощання пройшло без сліз, тихо і спокійно :)
І близько 18 години ми були в Аєропорту.
Після проходження всіх реєстрацій всі Аніні недуги як рукою зняло. Вона бігала по магазину " дьюті фрі" і постійно намагалась схопити якусь косметику...як справжня жінка любить шоппінг :)
З нами летіла ще одна дівчинка Сонечка 1,3 роки. Тому поки чекали літака дівчаткам було чим зайнятись : Відбирали одна в одної іграшки, печиво , водичку, дружно тікали від мами в магазин. :) Головне що дітки почувались чудово!
Літак трошки затримався і посадка почалась близько 20-00. В аєропорту де складно було проходити з коляскою завжди можна було попросити когось про допомогу, сам звичайно ніхто допомогти не намагався :)
Коли ми зайшли до літака в Ані знову було море нових вражень !!! Нові люди, багато лам зі світлом, ремні безпеки, стільчики для їжі.. Першу годину польоту ми все це уважно роздивились, все повідкривали-позакривали по разів 15, потім заспокоїлись трішки і Аня примостилась спатки. Так і проспала до кінця перельоту. Іноді трішки хникала але сусідам думаю не дуже заважала :)
Звичайно втомились руки за 5 годин тримання малечі на руках, але це дрібниці. Головне що проліт пройшов чудово! І Аня почувалась добре.
Коли я побачила перші вогні міста через віконечко літака у мене виникло питання : Чи не в Лас-Вегас ми потрапили ? :))
Все дуже освітлене, різнокольорові вогні, величезні будівлі!
Аєропорт теж вразив розмірами і кількісттю літаків.
По прильоту була ще маленька неприємність, довго не віддавали коляску для Ані. Аня в цей час міцно спала на плечі в мами :)
Коли нам подали коляску звичайно Аня прокинулась і уважно розглядала нову територію і людей.
В аєропорту ми швидко отримали ориінал візи, пройшли скан сітчатки очей. Тут є спецільні працівники в аєропорту які в чергах видивляються людей з дітками і проводять їх через швидку чергу, так званий "фаст трак".
Після проходження всіх документальних точок ми забрали багаж і направились до тата.
Тато вже чекав нас на виході з Аєропорту. Одразу взяли таксі і напрвились в готель відпочивати.
Ось таким був наш переліт якщо коротко :) ... Далі буде

Так як ми переїхали в ОАЕ, я продовжу вести щоденник щоб описувати всі наші пригоди тут :)

[699x466]
[699x466]
[699x466]
[699x466]

Фото
[700x525]
[525x700]
[700x525]
[700x525]

18 вересня 2006 р