16 жовтня о 20-35 наша в нашій сімї зявився маленький синок Данилко. Вагою 3,400 та зріст 50 см :)
Все пройшло добре! В госпіталі нас протримали два дні. Тепер ми вдома, звикаємо :) Анютка намагається у всьому допомагати з бртиком, та постійно приговорює як вона братика любить .

На перші два місяці після переїзду компанія Макса зняла для нас квартиру та автомобіль.
Першим районом нашого проживання був Seal Beach ( 1 км від океану) Квартира була досить велика 2-х бедрумна та зручна, ніби готельного типу. Тобто повністтю все облаштовано для проживання ( меблі, постіль, рушики, посуд, миючі засоби). Автомобіль як і замовляла Аня : Червоний Джип :) Це була її обовязкова умова щоб в тата був червоний джип. Незнаю як працівник орендної компанії відгадав це , але саме таке авто ми і отримали :) Червону Тойоту Рав4.
Взагалі так сталося що перед переїздом ми постійно міняли автомобіль на якому пересувались ( брали арендований, катались з друзями, таксі і т д) , і місце проживання ( квартира, готель, ночували в друзів, та переїзд) , тому кожного ранку ми чули від Ані запитання : А яка у нас сьогодні буде машина і де ми сьогодні будем жити :) Причому їй ці зміни дуже подобались. І коли ми вже приїхали в квартиру яку для нас зняла компанія і затримались там на довший період то Аня постійно запитувала чому ми так довго тут живемо і що вона хоче \"новий будиночок\".
Район Seal Beach дуже симпатичний. Але на наш погляд більше підходить для відпочинку а не постійного проживання. Дуже мало шкіл поряд, шкіл, магазинів і т. д.
Фоточки

Взагалі продукти в США досить хорошої якості, але от знайти хороший хліб це проблема. Квадратні хлібці для тостів взагалі мають якийсь хімічний запах. Тому вирішила спекти домашнього хлібчику тим більше що на днях купили гарний мішечок муки :) І ось що вийшло!
Скажу я вам що нікий хліб не зрівняється з домашнім, ароматним, теплим , хрустким мммммм.
[показать]

Для перельоту ми обрали компанію Емірейтс, прямий рейс. Дубай - Лос-Анжелес
Переліт 16 годин. Ми підготувались що це буде складно, для Ані набрали багато нових іграшок, перекусів, айпад і так далі, щоб було чим її розважати. Але на диво переліт пройшов просто чудово! Аня вела себе дуже гарно, літак дуже комфорний ми навіть могли полежати, поспати. На кожному кріслі маленький екран з купою мультків та фільмів. Аню постійно розважали стюардеси та підгодовували різною смакотою. Складо було тільки останні години 4, вже трішки потомились і якраз в Дубаях наступала ніч. Тому якраз по приїзду ми вже були гарно натомлені :) І дуже хотілось спати! Але нас ще очікував квест : Пройти всі перевірки, знайти наше арендоване авто і добратись до квартири. Впринципі все це робилось вже якось на автопілоті. Квартира для нас була арендована на 2 перші місяці в містечку Seal Beach . Ми прибули до квартири біля 6-ти вечора ( це 4 ранку по київському часу) Тому саме перше що ми зробили це лягли спати :) Звичайно перші дні були дуже склдані в плані того що вдень неймовірно хотілось спати а вночі нам не спалось і ми постійно хотіли їсти :) Нам з Анею було простіше, ми мали нагоду відсипатись в день а от Максу було складніше за все, він вже 21-го числа вийшов на роботу і намагався вклинитись в роботу і при цьому не заснути :)
Але це ми перебороли за кілька днів і увійшли в новий часовий пояс :)

Головна наша новина - ми переїхали в США, штат Каліфорнія.
Максу запропонували роботу тут і ми не роздумуючи зібрали чемодани і переїхали :) Працює Макс все на ту ж компанію і робота впринципі така ж.
Пропозицію по роботі Макс отримав ще в в кінці 12-го року, але вся волокита з документами зайняла майже 6 місяців.
І тільки на початку травня нам було назначено співбесіду в посольстві США для отримання візи.
В посольство ми їхали підготовлені - що говорити, як одягатись, як себе поводити ( звісно в Ані були свої плани на те як себе поводити ) Ну тобто при повному параді та з купою документів ми приїхали на співбесіду. Посольство знаходиться в Абу-Дабі , назначено нам було на 9-30 ранку. Звичайно ми приїхали трішки зарання. Дочекались черги і коли прийшов час співбесіди то були дуже здивовані, з нами через віконечко поговорив посол хвилин 5, при цьому більше запитував про документи, чим Макс займатись буде і як правильно писати Kyiv Kiev :) бо вони з жінкою якраз на днях мали дискусію на цю тему, чому фамілії в Макса і в мене відрізняються ( пояснили що в нашій мові відміняються по чоловічому та жіночому роду) Ну тобто питання в більшості були навіть не по темі :) а просто аби поговорити. Після цього нам сказали очікувати наші паспорта з візами на протязі 3-5 днів.На диво через 3 дні паспорта вже були готові і вислані по почті для нас.
Ну а далі почалось саме цікаве - купівля квитків, збір речей і так далі :)
Квитки ми купили на 19-те травня. Речі зібрали швиденько - щось викинули, ось продали і маленьку частинку забрали :) Тому фактично з 12-го числа ми вже були готові до відльоту і замість того щоб сидіти та переживати перед поїздкою ми вирушили в Аджман відпочивати. Точніше наші друзі прилетіли в Аджман щоб відпочити і побачитись з нами а ми приєднались до них! В Макса фактично відпочинку не було , йому довелося щодня кататись з Аджмана в Дубай і завершувати різні справи на роботі та з документами. Ну а ми з Анею провели просто прекрасний відпочинок дякуючи друзям, і взагалі не думали про переліт і зміну місця проживання :) шкода тільки що друзі не мали змоги відпочити від нас, бо фактично ми проводили весь час разом, розлучались тільки на ніч :)
Ось так відпочивши, набравшись сил 18-го травня ми повернулись в Дубай щоб забрати всі речі з квартири, здали ключі від квартири ленд-лорду та "переселились" на ніч до друзів на віллу.
І ось на ранок 19-го числа ми вирушили в аєропорт. Прийшли на реєстрацію, почали перевіряти наші візи...і тут виявилось що замість Ані в мою візу був вписаний Максим якогось дива, а для Ані візи немає. Працівник аєропорту почала телефонувати в посольство і виявилось що на наші фамілії відкрито 3 запроси на візу а чому вони тільки дві візи поставили ніхто не знає, забули просто. Звичайно на посадку нас ніхто не пропускав, потрібно було їхати в посольство і вирішувати це все з візами. Тому ми швиденько здали квитки, відвезли речі до друзів на віллу, зняли машину на прокат і вже в 9-30 ранку вирушили в Абу-Дабі в посольство. Звичайно в цьому була наша вина що не перевірили всі візи одразу, але справа в тому що візи США ми бачили впреше і довірились посольству. Так як в Дубайській візі теж Аня була вписана у мою візу, але імя не вписується а тільки десь в коді стоїть цифра 2 , а по базі видно що там вписана ще дитина.
Біля 11 ранку ми були вже в посольстві, почали виясняти наше питання і сказали підійти після 2-ї години дня і нам все зроблять. В 2 години Макс пішов вирішувати це питання і вже в 3 години дня Аніна віза була вклеєна у мій паспорт додатково, тобто не вписана в мою візу а мала свою окрему візу. Одразу з посольства ми вирушили в аєропорт Дубая щоб взяти квитки на 20-те число, на наше щасття квитки були в наявності, навіть доплата за зміну квитків була досить невелика. Отже квитки були знову на руках! Ми повернули арендоване авто, поїхали до друзів, відпочили, переночували і знову по новій 20-го числа вирушили в аєропорт! :)
На наше щасття тепер все з документами було в порядку, нам видали посадочні квитки, місця всі 3 були поряд. І ми , попрощались з прекрасним містом Дубай і переступили поріг літака для перельоту в нову для нас країну, в нове життя!!!

Зайшла в щоденник і сама здивувалась що вже майже рік нічого не писала. То новин не було особливих, то часу не було.
Тепер же часу у мене зявилось достатньо! Буду далі ділитись новинами, враженнями та думками.

Ось таке смачненьке печиво пекли ми з Анею.
Чесно кажучи я ніколи не куштувала його в оригіналі але те що вийшло у нас виявилось дуже смачненьким! Тільки от зїсти його можна дужее багато!
В мене виникла ідея що можна зробити таке печиво на Новий рік різнокольорове і скласти в подарункові торбинки та подарувати друзям :)
На фото рука головного дегустатора :
[700x465]

Ну і рецептик! Можна готувати з дітками, їм цікаво буде :

Рецептик

Такі два веселі тортика для малят :)
Перший тортик для двійняток хлопчика та дівчинки яким виповнився рік :) Цікава була задумка в замовниці :
[700x465]

А інший тортик по мотивам дитячого мультика Tiny Love :
Фото тут :

Тортиків було багато тому виставлю тільки самі цікаві на мій погляд :

[700x465]

Далі тортики ...

Так давно вже я нічого нового не писала... потрібно виправлятись
І справа не в тому що нічого цікаво не відбулось, ні! Навпаки, дуже багато подій. Але на описання то не було часу то натхнення. Тепер буду доганяти :)
Якщо коротко то за цей час нас відвідували наші друзі, ми відвідували Україну ( я і Аня, Макс був на роботі) І просто життя проходило насичено цікаво та різноманітно.
Розкажу трішки про поїздку в Україну.
Читати далі...

Нарешті ми відвідали Абу-Дабі та Мечеть Шейха Зайєда.
Ця мечеть одна з 3-х самих великих мечетей у світі. Побудована на честь засновника ОАЕ. На будівництво мечеті пішло більше 600млн євро!!! В залі для молитв простелений найбільший у світі килим общею площею 5627м та вагою 14 тонн. Килим складений з 15 великих шматків які доставлялись на 2-х літаках! :) Люстри із хрусталя Сваровскі. Все дуже-дуже величне! Почуваєшся там маленкою мурашкою в якомусь неймовірно красивому мурашнику.
Ось так виглядає мечеть. Сфотографувати її всю цілком дуже складно, дуже вона велика.
[700x465]

далі розповідь і фото

Продовження тортиків :)
[700x464]

ще багато фото...

Щось я зовсім "запустила" свій щоденник, буду виправлятись :)
В першу чергу викладу фото нових тортиків :)
[700x464]

далі багато фото ...

Замовили мені тортик на Гавайську вечірку в бассейні для дівчинки 6 років. Дизайн придумала замовниця.
[700x464]

Саме таку дівчинку хотіла замовниця, простеньку.

На день Святого Валентина теж було кілька тортиків :
[700x464]

ще тортики

Замовили мені тортик з багатьма фігурками.
Тортик зробила а замовник пропав безвісті. Фігурки збережу , скоро багато днів народжень буде у діток друзів а тортиком пригостили всіх друзів перед постом і так смачно закінчили масляну :)
[700x464]

Кому шматочок?

Раніше я не розуміла смак авокадо, що з ним робити і як його їсти. І тільки завдяки цьому соусу ми почали поважати та любити цей фрукт.
Навіть Аня дуже любить цей соус не зважаючи на те що там багато цибульки та часник.

[700x464]

рецепт тут :

Це ніби Porsche Panamera , наскільки вийшло схоже судіть самі :))
Всередині медовичок .
[700x465]

задній вид ->

Цей тортик я готувала як маленький сюрприз для подруги армянки.
Їй сподобався :) а це головне!
Всередині шоколад на кипятку з вершково-заварним кремом.
[700x465]

Ось кілька нових тортиків які ще здається не викладувала:
[700x465]

далі тут...