Настроение сейчас - Суперове. До нас їде Умка.

АКУСТИЧНИЙ КОНЦЕРТ
ЛЕГЕНДИ РОСІЙСЬКОГО РОКУ
МОСКОВСЬКОГО ГУРТУ

УМКА И "БРОНЕВИК"

(у складi Анi "Умки" Герасимової та Борi Кануннiкова)

м. Полтава, Соборний Майдан, 15
(Приміщення Полтавської спілки письменників)
18 листопада 2006р. о 17:00.

Вартiсть квитка - 10 грн.

Тільки що прочитав у Ялини (http://forum.uaformat.com/journal.php?user=757&comm=3758) статтю Наталки Очкур "Сповідь чистих Сердець" про концерт Тараса Чубая «Світло і Сповідь», який відбувся 11 вересня 2003р. у Києві. Стаття дійсно викликає велику хвилю почуттів. Згадав ту справжню МУЗИКУ, яка була у той вечір. Згадалися і інші моменти життя…

Дякую, Наталко! Твоя стаття викликає велике бажання жити. Жити і творити.

А яке дивовижне поєднання талантів Чубаїв, Грицька і Тараса! Це щось неймовірне!!!

Я ДЯКУЮ ТОБІ!!!

В колонках играет - Аквариум - Беспечный Русский Бродяга
Настроение сейчас - З кожною піснею Акваріума все краще і краще

Запрошую усіх вас на мій сайт про Полтавщину - http://poltava-via.narod.ru

А у птиць також є Серце. Маленьке. Але є.

Фестиваль мистецтв
Мазепа-фест
м. Полтава 8-10 вересня 2006р.

08.09.2006 - День кіно

Відкриття фестивалю фільмом «Молитва за гетьмана» та показ фільмів фестивалю «Відкрита ніч».
Виступи режисерів та акторів.
ПД «Листопад». ПОЧАТОК О 16:00

08.09.2006 р. - День класичної музики «Франків вечір» - до 150-ти річчя від дня народження Івана Франка.

В концерті беруть участь:
Віталій Кашперський - заслужений артист України.
Людмила Савчук - заслужена артистка України, солістка Львівської національної опери.
Дмитро Ткаченко - лауреат престижних міжнародних конкурсів у Парижі, Варшаві, Києві, Данії. Засновник та музичний керівник конкурсу ім. Бенджаміна Бріттена (Лондон).
Балетна група Донецького театру опери і балету.
Київський театр поезії «Мушля»
Камерний хор «Гілея»
Обласний театр ім. М. В. Гоголя. ПОЧАТОК О 19:00

09.09.2006 р. - День кобзарства

Співоче поле. ПОЧАТОК О 16:00

Денна програма: Кобзарі, лірники, бандуристи, барди:
Лірник Сашко
Т.Компаніченко
В.Жданкін
Ярема (Вадим)
Е. Драч
В.Єсипок
В.Литвин
Т. та С.Силенки
Олексій Бондаренко (гурт «Вертеп»)
дитяча капела бандуристів «Соколики»
Олександр Смик
І.Жук
Микола Мошик
Оксана Захарова
С.Кутепов
(список неповний)

Вечірня програма: рок-гурти
«Хореа Козацка»
«Вертеп»
«Мандариновий рай»
«Тінь Сонця»
«Карпатіяни»
«Арахнофобія»

10.09.2006 р. - Рок день

Співоче поле. ПОЧАТОК О 16:00

У програмі беруть участь:
«Квадроджесіма»
«Абздольц»
«Хорта»
«Фліт»
«Файно»
«Без обмежень»
«Широко закриті очі»
«White band»
«Трансформер»
«Берег Бонанзи»
«Папа Карло»
«Н3»
«Pins»

В колонках играет - В колонках тиша, а в голові - Бутылочкааааа пивааа, роднаяяяя мояяяя....
Настроение сейчас - Рокенрольне

Зайшов тільки-но мій шкільний товариш Олег («Мажор»). Лідер колишньої полтавської панк-групи К.А.А. («Клуб анонимных алкоголиков»). Приніс історію групи К.А.А. Почав її читати і згадав вже далекі дев’яності роки минулого століття. Ці чудернацькі виступи К.А.А.

Це одна з пісень К.А.А. Вона мені тоді дуже подобалася. Автор, звичайно, Олег.

БУТЫЛОЧКА ПИВА

Здравствуй, здравствуй, любовь моя
Здравствуй, здравствуй, мечта моя
Как же я долго ждал тебя
Как же я долго хотел тебя

Бутылочка пива, родная моя
Мои друзья очень любят тебя
Ты нас ласкаешь своим холодком
И нам приятно общаться с тобой

Ты часто приходишь в мой дом
Мы долго сидим у меня за столом
Ты отдаешь мне радость свою и тепло
Ты рядом со мной и мне хорошо

Бутылочка пива, родная моя
Мои друзья очень любят тебя
Ты нас ласкаешь своим холодком
И нам приятно общаться с тобой

И вот уже вечер и нет ничего
Ты устала, а мне хорошо
Ты опустела, отдав мне себя до конца
Последняя капля – она для меня

Бутылочка пива, родная моя
Мои друзья очень любят тебя
Ты нас ласкаешь своим холодком
И нам приятно общаться с тобой

Якось до мене прийшла думка - я їжджу по Україні, буваю у Карпатах, на Поділлі, у Поліссі і т.д., а на своїй рідній Полтавщині був тільки в деяких містах. Ось я і вирішив побувати в усіх районних центрах Полтавської області. Далі більше. В усіх цікавих місцях Полтавщини. І розповісти, через інет, про цікаві місця Полтавщини, про міста і села мого краю, про мої подорожі шляхами Полтавської землі і звичайно про мою найріднішу Полтаву. Все це я буду викладати на цих сторінках (принаймні поки що).

Так ось. 3 вересня 2006р. похмурого, але гарного недільного дня. Я відправився до Полтавського автостанції № 2. Від якого і від’їхав у комфортабельному мікроавтобусі у напрямок міста Карлівка (ціна квітка біля 8 грн.) Чому, спитаєте ви, я поїхав саме до Карлівки. А тому що. Прийшло у голову – вперед, у Карлівку! І поїхав.

Місто Карлівка знаходиться (якщо по трасі) у 52 кілометрах від Полтави. Тому дорога зайняла усього біля години. Автовокзал знаходиться не далеко від центру міста, по головній вулиці, вулиці Леніна (ну то як би вона ще звалася?). І що головне, поряд з залізничним вокзалом. Що мені завжди дуже подобається. І авто-, і залізничний вокзали виявилися затишними. Будівля залізничного вокзалу явно старіше за автобусний. Залізничний – класичний з колонами, автобусний – класичний з бетону та скла.

Так, як це була моя перша подорож, то я вирішив не обтяжувати себе пошуками історичних і архітектурних пам’яток. А просто побродити по місту. Забігаючи вперед скажу, що я ще раз поїду до цього міста. По-перше – до спиртзаводу я так і не дійшов. По-друге – місто мені сподобалося. По-третє, як виявилося, у місті є цікаві місця. І не тільки спиртзавод. Ну і треба зробити фото сесію.

Купивши зворотний квіток до Полтави, вже на потяг. Я пішов Карлівськими вулицями. На площі біля вокзалів знаходиться монумент на честь радянських воїнів Великої вітчизняної війни. Далі я пішов вулицею Леніна, яка ще є і частиною дороги Полтава-Красноград. На цій вулиці знаходяться майже усі адміністративні будинки міста. Пам’ятник солдату визволителю. Дубовий парк місцевого значення. Фонтан. Симпатичний. Фонтан ще і працював. Стадіон. Будинок культури архітектури початку вісімдесятих двадцятого сторіччя. Пам’ятник воїнам інтернаціоналістам. Пам’ятник Леніну. Ленін одягнений у пальто з бантиком на комірці. У руках він тримає згорток паперу. Звичайний собі такий Ленін. Навпроти Леніна, на іншому боці вулиці, невеличкий пам’ятник Шевченку Т.Г. і краєзнавчий музей. Музей, на жаль був зачинений. Виявилося у неділю він вихідний. Дуже дивно. Для кого він працює? Музей знаходиться у одноповерховому гарному будинку. Далі йдемо по вулиці і бачимо пам’ятник Підгорному Миколі Вікторовичу. Відомому політичному діячу епохи Сталін-Хрущов-Брежнев. Як виявилося товариш Підгорний родом з міста Карлівки. Тут він народився, виріс, почав працювати і почав просуватися, як то кажуть, по партійній лінії. Неподалеку знаходиться і місцевий ринок. По дорозі мені попадалося багато магазинів. Так що до того, щоб щось купити випити-закусити проблем нема. Достатньо тут і закладів громадського харчування.

У Карлівці є і дев’яти поверхові залізобетонні будинки, і п’яти- і трьох етажні будинки, а також, ну звичайно, приватні будинки. І все це у більш-менш нормальному стані. Є тут і вулиця Ілліча. Цікаво якого. А може тут мешкають фанати Ульянова В.І.

Ще що цікаво. Клумби. Багато клумб з квітами, усі вони доглянуті. Та і взагалі усе місто доглянуто. Принаймні там де я був, я не побачив засмічених вулиць. Райони з приватними будинками виглядають також охайно. І дворики, і вулиці. Відчувається у місті який-то спокій. Затишно. Так що все це мені дуже сподобалося і з радістю повертався до дому.

Їхав назад у потязі Лозова-Полтава, який курсує декілька разів на день. Так що проблем добратися до міста Карлівки з Полтави і назад нема. Часто їздять і автобуси. Так як це був недільний вечір, то з Карлівки до Полтави їхало багато молоді на навчання. За кілька хвилин до прибуття потяга, вже стоячи на пероні я попав під дощ з маленькими градинками. Так що прийшлося трішечки намочитися.

Поки що це все. І так дуже багато тут написав. Але продовження буде.