Раннее утро второго дня, в прозрачном осеннем воздухе будто разливается лёгкость и беззаботность, и моя единственная фотография Контрактовой площади, несмотря на то, что в оба мои посещения Киева я жила от неё буквально в двух шагах и каждый день несколько раз проходила мимо.
Мой знакомый сообщил, что началось ограничение доступа к Украинской песне (видимо речь о возможности копировать без платы на Украинских сайтах) вижу в этом большую опасность. Таким образом ограничено издательство книг на Украинском языке. Предлагаю Вам скопировать все, что Вам нравится и сообщить о фактах ограничения доступа к Украинской песне. Также отключают психически безвредные, некоторые советские фильмы под предлогом "авторского права". То же произошло с песней "комбайнера в России - перекупили автора и он служит" ни себе, ни нам, ни России его Родине, а другому кошельку.
Я планирую обнародовать, что изымают в Ютьюбе и по каким темам в виде списка названий и авторов аккаунтов, вижу в єтом системный подход по ограничению демократии.
Пишу по - Русски для понимания Братского народа и всех Русскоязычных честных людей..
Павел В. Лашкевич.
Привіт усім читачам та друзям співдружнгості.
сьогодні тут прочитав досить недоречне повідомлення. http://www.liveinternet.ru/community/4038884/post139479913/
хочу, зазначити одразу - я не патріот Неньки України. І коли мені запропонували вступити у цю співдружність, то першою думкою було "ну бля"
а чому?
мабуть причина саме в назві... "Ненька Україна"... сама суть мене бісить ще зі школи... не так Україна, а саме Ненька... в уяві з'являється старенька бабця (для тих хто не розуміє.. це та сама Україна з її історією... за яку бьються не одне десятиліття чи ми ше з трипільців /що селилися на київщині 5 тис. р. тому *здається*/ чи може ми нащадки аріїв... .. історія україни "повинна" породжувати в нас гордість та ейфорію від княжої доби та хмельниччини... від "чудо" держави унр і як фінальний акорд, як перемога та жирна крапка в цій тяжкій історії - проголошення незалежності... та море радості у штанях від помаранчевої революції)....
Отже, ось ця бабця Україна... нікому вона не потрібна... ні сусідам... (помре, то місце/квартира зостанеться).. Населення України, по суті зараз і справді схоже на дітей, які мучаться з тією бабою.. хто мудріший утік з дому, кому не повезло лишився і мусить терпіти все, бо лишити стару нема ради... бо ми з дитинства чуємо.. о така ти дитина, від
тебе на старості і склянки води не діждешся... (а ще, - у сусіда діти кращі!)
Чому українці так тримаються за ту бабу і не розуміють, що живуть просто на куску земної кулі, досить непоганому куску... тут нема ні землетрусів, ні вулканів... деколи, правда, річки нас підтоплюють, проте, самі винні, не треба було "брити" Карпати "під ноль"...
нам самим соромно признаватися, що ми українці, тому что хтось зразу ляпне - о, хохли...
нас сварять за те, що з іноземцями ми спілкуємося на їх мові, а не рідною... але ж подумайте.. чи хватить мозгів пересічному полякові зрозуміти нашого гуцула на базарі? розмовляючи з росіянами російською, чи з поляками польською ми скоріше демонструємо власне вміння... навіть коли англієць питає нас щось, ми йому на ламаному англійському - гоу туда...
можливо комусь соромно спілкуватися українською... прото можна використати саме цю відмовку - мені не соромно, я просто знаю багато мов...))
в України є чим гордитися... природа, населення... наша земля... Україна має таланти, проте не на шоу, для дибілів, що транслюють наші тереканали, а навколо нас.
я не патріот України... ні такої як її змальовують в книжках з історії та літератури (де соплы та слбози про ъъ важке минуле)... ні тої, яку мені показують по телевізору (де на нацыональному каналу, як в книжках історії та літератури, а на комерційних каналах шоу.... серіали без сюжету та новини з інструкціями для злодіїв та бандитів)... чи тої, що купую на ринку, базарі чи магазині (де нема українських товарів, де навіть масло вже без смаку масла, а ковбаса з меленіх костів, добавок, паперу та сої.. а ві їли магазинну сметану? мені здається її смак схожий на гуму з ровера)...
я просто люблю поїздити но УКРАЇНІ та споглядати її красу...
тапками не кидати)
Я хочу, щоб ця співдружність не показувала, яка вона українізона.. а просто, щоб разом шукати цікаві теми для спілкування... відповідати на питання, що стосуються нашої держави, без популізму та гасел