Настроение сейчас - Сумний

Сумую за тобою, почуй мене й прийди.
За тобою на Сонце піду, та не сила йти.
Повернися до мене, сили в мене вдихни,
Будь ласкавим і ніжним, як у чарівному сні…

Зорі, що охоплюють небо, світіть!
Вітри, що гуляють степами, несіть!
Принесіть мені вісточку серця його,
Донесіть спів моєї душі до нього.

Ватро, що палаєш вдалині, як маяк, гори!
Води, несіть мене в вир від землі!
Загубитися в океані надій не сила мені.
Хочу бути біля тебе, як вода у вогні.

Притупити свій біль від розлуки хочу я,
Врятувати тебе від спеки, любове моя.
Далеко ти, там де Сонце ліниво встає…
А я тут, де зима в гості рано прийде…

[700x525]

Настроение сейчас - Еххххх

Убити жорстоко, до останньої краплі,
До останньої краплі, щоб по небу кров текла.
Від швидкого змаху ворожої шаблі,
Яка не раз у війні ворога на шматки сікла
Твоя голова з пліч додолу полетіла,
І вода у річці від трути закипіла.

Тоді, схаменувшись, полюбиш ти життя,
Заплачеш, пощади попросиш, але пізно…
У квітуче, ласкаве минуле нема вороття…
Як не проси долю вернути тебе слізно.
Кохання не вічне, не для всіх воно є,
Але у ньому знайдеш ти щастя своє…

[700x525]

Настроение сейчас - Поганий

Позавчора математика, вчора релігієзнавство, сьогодні політекономія. Що ж... вчу вже не попорядку, просто перед деякими предметами дуже мало часу для підготовки, а матеріалу дуууууже багато. До таких відносяться філософія (філософія, релігієзнавство, логіка) і культурологія (етика, естетика, культурологія)... Завтра йду на консультацію з політекономії, а у середу перший іспит моєї першої літньої сесії) Ехххххх

Настроение сейчас - Зашибись

Ховаю жорстокий світ від своїх очей,
Ховаю себе у долю крихкого льоду,
Ховаю тебе від збуджених ночей,
Ховаю свої слова у підступну воду.

Люблю я тільки себе та Його,
Люблю вогонь, воду, сніг і кригу,
Люблю робити все для себе і для Нього,
Люблю кохати я для сміху.

Прошепочу вночі тобі: «Не твоя»…
Прошепочу собі: «Люблю життя»…
Прошепочу собі, хоча не почую я…
Прошепочу йому: «Я – доля твоя»…

[563x699]

Настроение сейчас - Супер

З початком літа!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Ура!!!!!!!!!!!!! Всім щасливих канукул і удачної сесії!!!!!!!!!!!!!!!

[700x525]

Тихий стук увірвався в життя
І приніс холод у моє буття.
Була я з тобою байдужа, німа,
Озирнулася раптом - тебе нема...

Не жалію я, що пролилася кров,
Не жалію я, що минула твоя любов.
Плачу лише за милим я світом,
Який я втратила чорним літом.

Туга моя висушила глибокі моря,
В горі безодні стала сама не своя.
Я забула, що значитть цінити, чекати,
Знаю лише, як на смерть карати!
[700x525]

ІІІ. Солодка помста

-Зачекай! – почула Софія голос Дмитра, коли зайшла до школи.
Їй прийшлося докласти зусиль, щоб не оглянутися.
-Я ж з тобою поговорити хочу! Вибач!
-Мені твої вибачення не потрібні. Запхай їх у свою дупу!
-Яка ж ти, їй Богу! Та зачекай же ти! – Дмитро схопив дівчину за руку і різко розвернув до себе. – Я тобі давно вже хотів сказати...
-Чому ж не сказав?! – уїдливо кинула Софія.
-Не було можливості.
-Знаєш, що?! Я давно хотіла сказати, що ти – ідіот, звичайна тварина і придурок. Якщо тобі не подобається Софія Лютаєва, то ти осел! Знайшов з ким зв’язатися, з Васею! Вона ж донька директора!..
-А...
-Цить!
-Софіє...
-Замовчи, я все зрозуміла. Тобі потрібна була Вася, щоб підлизатися до директора, щоб тебе не витурили зі школи! Ти її використовував! Як тобі не соромно! Ти – змій підколодний, паскуда! А знаєш, зустрічаючись з дочкою директора, треба бути дуже обережним, щоб не прогнівити її чимось. А так, ти вже майже на вулиці. І те, що ти зі мною розмовляєш, не на краще. Іди геть!
-Дурепа!
-Від придурка чую! Ідіот!
-Чорт, - пробурмотів Дмитро і поплівся до класу. Софія була права. Це не на краще.
***
-Що з тобою? – здивовано дивилася Марія на подругу.
-А що?
-Ти вся розпашіла.
-Погиркалася з Дмитром.
-Зрозуміло. Той ще козел. Чула?..
-Чула, - зрозуміла Софія про що хотіла сказати Марія. – До речі, промовка-промовка.
-Що? – не зрозуміла Марія.
-Глянь, як очима пожирає його, - і Софія кивнула у сторону Васі.
-Можливо їй на голову відро вилити? – мрійливо примружилася Марія.
Васю класі ніхто не любив і за таке Марії сказали б тільки: „Дякую”. І справа не в тому, що її батько – директор школи, а в тому, що вона – ябеда і дурепа дурепою, тупіше не існує.
***
На перерві Софія спустилася до їдальні. Дмитро якраз пив чай. Дівчина штовхнула хлопця, що проходив мимо. Той підбив Дмитра.
-Ти що здурів? – розлютився Дмитро.
-Вибач, я не навмисне... – і бідний переляканий хлопець щось іще бурмотів.
Скориставшись цим Софія кинула снодійне в чашку. Дмитро нічого не помітив і випив. Потім пішов на наступний урок біології.
-Що ти йому зробила? – підійшли до Софії Саня, Аліна та Марія.
-Нічого особливого, моя маленька помста.
-Помста? – здивувалася Аліна.
-Так. Ходімо, треба покінчити з ним, - і Софія поманила подруг за собою.
Дмитро зайшов до кабінету першим. Смачно позіхнув і поклав голову на парту. Через хвилину він заснув.
Софія тихо підійшла до нього і нафарбувала йому нігті яскраво-червоним лаком.
-Ти що, - зашепотіла Марія.
-Цсс, - приклала палець до губ Софія. – Ходімо. Хай спить далі.
І дівчата вийшли у коридор.
***
Почався урок. Дмитро спав. Тетяна Петрівна підійшла до нього і ввімкнула мобільний над самим вухом хлопця. Той аж закричав з переляку, але потім до нього все дійшло.
-Мєхно, поясніть нам, будь ласка, що це ви робите? – грізно запитала вчителька.
-Сплю.
-Це я бачу, але чому на уроці?
-Невдалий день
-Хм... Тоді йдіть і помийте руки.
-Вони в мене чисті.
-Ви так думаєте?
Дмитро подивився на свої руки:
-Не думаю, а що це?
-Молодий чоловіче, це дуже похвально, що ви не соромитеся зізнатися всім у своїй, дещо, не традиційній орієнтації, але чому саме таким чином?
-Я не... не...я... – запнувся хлопець.
-І все ж таки, помийте руки.
Дмитро вийшов і весь клас покотився від сміху.
-Спритно ти його, - прошепотіла Марія Софії.
-Ще б пак!
Софія оглянулася на Васю. Та тепер сиділа з Барбі. Вася тільки пополотніла і згадала, що Дмитро вчора був у барі з Олегом. І Марія порвала з Олегом. Що ж це виходить? Дмитро дійсно гей?
-Не спи, - штовхнула її ліктем у бік Леся.
-Я не сплю. Просто подумала, а якщо Дмитро гей?
-А, що, можливо? Якщо мої чари на нього не діють, то так воно і є, - задумливо сказала Барбі, а потім підморгнула Олегу.
Той здивовано на неї подивився.
-Цей точно гей, - сказала впевнено Леся.
***
На перерві Дмитро старанно ховав руки у кишені. Лак не змився.
„Який же він стійкий, гад”, - подумав хлопець.
Раптом його сильно штовхнув Ілько, так всі в школі називали хлопця не традиційної орієнтації. Дмитро схопив його за руку:
-Ти що це робиш?
Ілько кинув погляд на його руку:
-Друже, не тут. Може відійдемо?
-Що?
-Відпусти мене, - захихотів Ілько.
-Ти що це верзеш? – і тут Дмитро згадав про лак. – Це не те, що ти подумав. Я не блакитний.
-Я так і подумав.
-Це все вона, - Дмитро вказав на Лесю.
-Вона гей? – Ілько кинув погляд на напівроздягнену Барбі. – Не сміши мене! Оце сказав.
-Я не це мав на увазі...
-Та не соромся ти так. Це ж природно.
Читать далее...

Продам випускне плаття, можна вдягати його і на менш офіційні свята. Колір - золотистий, фасон - обтягуючий. Ціна - 1200 грн.